Методи викликання суперовуляції у корів-донорів
Викликання суперовуляції у корів-донорів базується на підвищенні у їх крові вмісту ФСГ, стимулюванні за рахунок цього дозрівання багатьох фолікулів з регресі-єю жовтого тіла та овуляцією дозрілих фолікулів. 3 цією метою користуються СЖК, гонадотропними препаратами та їх синтетичними аналогами.
В тридцятих роках Коул і Харт, а опісля М. М. Завадовський встановили, що в сироватці крові кобил з 40-го по 130-й день жеребності містяться високі кон-центрації гонадотропних гормонів, що виробляються клітинами ендометрію. За своїми біологічними властивостями сироватковий гонадотропін подібний до го-надотропного гормону передньої долі гіпофіза, володіє фолікулостимулючою та лютеїнізуючою дією, при чому перша в 2–3 рази сильніша другої.
Кров від кобил беруть звичайно на 50–100-й день жеребності, з розрахунку 10 мл на 1 кг маси тварини. Із загальної кількості отриманої крові 40–60 % складає сиро-ватка, в 1 мл якої міститься від 1 до 300 ІО гонадотропінів.
Ін’єкції такої сироватки жеребних кобил (СЖК) викликають у самок як фоліку-лостимулюючий, так і лютеїнізуючий ефект. Іноді на введення препарату виникають
Розділ 7
анафілактичні явища, щоб уникнути цього спочатку вводять 2 мл препарату, а тоді – при відсутності вказаних явищ, – решту.
Оптимальною дозою СЖК вважають 5 000–6 000 ІО нативного чи 2 500–5 000 ІО очищеного препарату. При збільшені дози зростає кількість незапліднених та дегене-рованих яйцеклітин.
|
|
|
В практиці тваринництва застосовують нативну, очищену, концентровану СЖК чи такі порошкоподібні (ліофільного висушування) її препарати, як інтергонан, маретро-пін, оваритропін, гонадотропін, фолігон, серогонадотропін, пергонал “Serono” та ін. На 2–3-й день після введення препарату спостерігається інтенсивний ріст фолікулів, які овулюють на 3–5-й день.
У зв’язку з великою різноманітністю тварин, рівня у них фолікулогенезу їх реак-ція на СЖК сильно коливається – від 0 до 100 фолікулів.
Особливістю сироваткового гонадотропіну є відносна його стабільність, внаслі-док чого достатньо одного введення препарату для досягнення бажаного ефекту. Слід проте мати на увазі, що тривала дія СЖК та залишкові її кількості в організмі не лише значно розтягують статевий цикл і овуляцію (інтервал між першою та остан-ньою овуляціями складає біля 56-ти год.), в зв’язку з чим в яйцепроводах виявляються різновікові та дегенеровані яйцеклітини, дещо порушується гормональний баланс та синхронність перистальтики яйцепроводів і матки. Лишок СЖК можна нейтралізува-ти введенням антисироватки проти неї.
Щоб ущільнити строки овуляції і домогтися одержання більш-менш подібних за віком ембріонів застосування СЖК можна поєднувати з хоріальним гонадотропіном, який вводять внутрішньовенно при появі перших ознак охоти.
|
|
|
На початку застосування препарату його вводили за 4–5 днів до очікуваної охоти. Зараз вважають, що найкраще його вводити при наявності у яєчнику активногожовто-го тіла діаметром біля 1,5 см, тобто на 10–12-й день циклу. Добрі наслідки дає в поді-бних випадках поєднання СЖК з простагландинами типу ПГ-F2 α чи їх аналогами.
Синтетичні аналоги ПГ-F2 α – естрофан, еструмат, ензапрост, естуфалан, аніпрост, клатрапростин, суперфан, динопрост, динолітик, люталіз, панацелян та ін. вводять згідно інструкцій. Наприклад, естрофан та еструмат вводять в дозі – 500 мкг по кла-простенолу, а люталіз та ензапрост – по 30 мг.
Крім СЖК (ГСЖК) для викликання суперовуляції використовують гіпофізарні го-надотропіни – екстракти з гіпофіза, очищені препарати ФСГ, грофолон, фолітропін, ФСГ-П, рилізінг-гормони і т. п.
На відміну від СЖК препарати ФСГ володіють вкороченим періодом напівжиття (біля 5-ти годин), тому для досягнення бажаного ефекту їх потрібно вводити багато-разово, 4–5 днів підряд, по два рази на день. Сумарна доза ФСГ складає від 30 до 50 мг. Її екстрагують із 100–500 гіпофізів свиней, овець чи великої рогатої худоби, що робить обробку дорогою, хоча високоефективною. Для підвищення стимулюю-чого ефекту гіпофізарного препарату ФСГ-П застосовують його низхідні дози, на-приклад, 1-й день вводять з 12-годинним інтервалом по 5 і 6 мг; 2-й день – 5 і 6 мг;
|
|
|
Трансплантація ембріонів
3-й день – 3 і 3 мг; 4-й день – 2 і 2 мг; сумарна доза – 32 мг, або – 7 і 7 мг; 6 і 6 мг; 4 і 4 мг, сумарна доза – 40 мг.
Препарат ФСГ-П, що надходить на міжнародний ринок, розфасований у флакони по 50 мг, до яких додають розчинник. Зберігати розчинений препарат можна лише в
холодильнику, але не довше 12 годин.
Для біотехнологічної обробки донорів запропоновано різні схеми. При так званому Ірландському методі, який базується на застосуванні СЖК перед початком регресії жов-того тіла, на 16–17-й день статевого циклу, корові вводять 1 500–3 000 ІО ГСЖК, на 19– 20-й з 12-годинними інтервалами – по 10 мг естрадіол-бензоату (для кращого виявлення охоти) і на 21-й день – 1 500–3 000 ІО хоріального гонадотропіну внутрішньовенно.
“Данський метод” метод передбачає попереднє викликання за допомогою проста-гландину лютеолітичного ефекту. Для більшої гарантії простагландин вводять двічі, з інтервалом 11 днів, визначають час появи охоти (вважаючи цей день за “нульовий”) і на 8–13-й день після цього, тобто в активну лютеїнову фазу, роблять ін’єкцію 1 500– 3 000 ІО ГСЖК.
|
|
|
“Французька” схема підготовки групи корів-донорів передбачає попередню синхронізацію у них охоти за допомогою синхромату Б (аналог простагландину, що містить в своєму складі також прогестерон та естрадіол), який імплантують твари-нам під шкіру основи вуха. На 9-й день імплант видаляють, після чого вводять на 19–22-й з 12-годинними інтервалами ФСГ, а на 24-й – простагландин F2 α для при-скорення розсмоктування жовтого тіла.
Незалежно від застосованої схеми підготовки донорів (гормонограма), в ній також визначають і терміни обробки реципієнтів, оскільки на практиці їх готують паралель-но з донорами.
Для збільшення виходу ембріонів та підвищення їх біологічної повноцінності ко-ровам-донорам вводять протягом біотехнологічної обробки декілька разів також віта-мінні препарати (вітамін А, 120–150 тис. ІО; вітамін Е, 80–100 мг) та мікроелементи (йодистий калій) з кормом щоденно по 100–200 мг/гол.
Ефективною є 33-денна схема, головними ланками якої є дворазове введення ПГ-F2 α (з 11-денним інтервалом), 6-разові ін’єкції вітамінів А, Д, Е (з 5-денним ін-тервалом) та аскорбінової кислоти, 4-денні введення низхідних доз ФСГ-П сумарно 32 мг (В. Яблонський).
Яскраво виражена охота у донора свідчить про добру реакцію яєчників на гормо-нальні препарати.
Головним методом оцінки стану яєчників у ветеринарній практиці залишається ректальна пальпація, хоча вона не дозволяє точно встановити кількість дозрілих фо-лікулів. Крім того, досліджувати яєчники у донорів можна лише після овуляції. Тому практично про реакцію яєчників на гормональну обробку судять за кількістю виявле-них в яєчнику жовтих тіл (рис. 42) та за числом вимитих ембріонів і яйцеклітин. При відсутності у корів реакції на обробку їх виключають з числа донорів.
Розділ 7
7.4. Синхронізація охоти
Ефективність трансплантації ембріонів у значній мірі визначається синхронністю статевої функції у донорів і реципієнтів. Суть синхронізації охоти полягає у застосу-ванні окремих прийомів та біологічно активних препаратів для регулювання статевої функції у телиць чи корів з метою викликання у них одночасної охоти в заздалегідь намічений час.
У великих стадах щоденно буває певна кількість тварин в стані охоти, проте важ-ко передбачити, у скількох з них і коли вона наступить. Тому, в практичних умовах звичайно вдаються до штучної синхронізації охоти різними методами. Наприклад, в практичній ветеринарії давно застосовується енуклеація (вилущування) жовтого тіла. Приблизно через 4 дні у тварин відновлюється статева циклічність. Проте енуклеація жовтого тіла може ускладнюватися травмами тканин яєчника, утворенням спайок і навіть загибеллю тварини від крововиливу. Тому ширше застосовування знаходять інші методи, в основі яких лежить стимулювання та пролонгація функції жовтого тіла чи, навпаки, пригнічення її.
В першому випадку застосовують введення прогестерону чи його синтетичних аналогів-прогестагенів (хлормадінонацетат, КАП; медроксипрогестерон – МПА, ме-ленгестролацетат – МГА, мегестролацетат, амол, діамол, ІСІ-79939, ІСІ-80996 та ін.), які блокують гонадотропну функцію гіпофізу, не порушуючи синтезу ФСГ та ЛГ, під-тримуючи існування жовтого тіла та високий рівень прогестерону в крові. Фолікули при цьому дозрівають лише до другої стадії, але тічка, охота та овуляція гальмуються.
Припинення введення тваринам прогестерону чи прогестагенів супроводжується інтенсивним виділенням гіпофізарних гормонів і появою у них статевого збудження. Правда, час настання тічки, охоти та овуляції у тварин широко варіює, від 2 до 6 днів, знижується і заплідненість яйцеклітин. Тому в практиці трансплантації ембріонів цей метод не знайшов застосування, його витіс-
нили простагландини.
Рис. 42. Реакція яєчникана гормональ-ну обробку.
Увага до простагландинів типу ПГ-F2 α значно зросла після того, як було виявлено, що синтез та обмін їх у матці, матковій вені таяєчниковій артерії в кінці лютеальної фази статевого циклу у овець такорів супроводжу-ється різким зниженням концентрації про-гестерону в корові. З’ясувалося, що ПГ-F2 α є єдиним лютеолітичним фактором, що син-тезується в матці і викликає регресію жовто-го тіла і контролює таким чином тривалість статевого циклу. Це не могло не привернути до себе уваги і незабаром з’явився ряд син-тетичних аналогів ПГ-F2 α, таких як простин (США), клопростенол, еструмат (Велико-
210
Трансплантація ембріонів
британія), естрофан (Чехословаччина), ензапрост (Угорщина), естуфалан (СРСР) та ін., які володіють значно вищою активністю, ніж природний ПГ-F2 α.
При одноразовій обробці тварин лютеолітичною дозою ПГ-F2 α приблизно у 66 % з них поновлюється статева циклічність. Синхронізуючий ефект значно підвищуєть-ся, якщо попередньо дослідити тварин ректально і залишити в групі лише особин з активним жовтим тілом.
Для підвищення синхронізуючого ефекту ПГ-F2 α його вводять двічі, з інтервалом 10–12 днів. Після повторної ін’єкції у 90–95 % тварин з’являється синхронна охота.
Приблизно у двох третин оброблених ПГ-F2 α тварин з’являється охота через 38– 42 години, біля 10 % – на другу та четверту добу і лише у незначної частини – на п’яту добу.
При досягненні повної синхронності статевої циклічності у донорів та реципієн-тів Роусон з співробітниками домоглися вагітності реципієнтів у 91,1 % випадків, а при появі її у реципієнтів на один день раніше чи пізніше, ніж у донорів, вагітність наступала в 56,5 і 62,2 % випадків. Дещо нижчі, але подібні наслідки, отримали Ші з співробітниками в досліді на 1 126 реципієнтах. Тобто, максимальне відхилення в часі настання охоти між донорами та реципієнтами повинно бути плюс-мінус 1 день.
Дата добавления: 2016-01-04; просмотров: 97; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!