Видаткова частина єдиного кошторису доходів і видатків
У видатковій частині єдиного кошторису доходів і видатків установи зазначається загальна сума витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, а також зі встановленням витрат, фінансування яких планується провести за рахунок бюджетних асигнувань і позабюджетних надходжень.
Асигнування, передбачені у видатковій частині єдиного кошторису доходів і видатків установи, мають забезпечувати повне фінансування витрат цієї установи. Для цього чисельність працівників установи, яка пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з фондом зарплати, який планується, а витрати на господарське утримання – з наявними джерелами фінансування.
Затвердження кошторисів видатків у сумах, що перевищують передбачені бюджетним асигнуванням, тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
Видатки установи за рахунок бюджетних коштів передбачаються відповідними нормативно-правовими актами, що визначають порядок формування обсягів витрат за їх категоріями, кожна з яких обов’язково обґрунтовується розрахунками. Вони здійснюються з урахуванням особливостей діяльності установи, яка надає платні послуги.
Видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спеціальних та інших позабюджетних коштів плануються за категоріями видатків в цілому з виокремленням сум, що спрямовуються на покриття дефіциту бюджетних асигнувань. Зазначені кошти передбачаються насамперед на задоволення потреби в коштах на заробітну плату працівників установ з нарахуваннями на соціальне страхування, на оплату витрат, пов’язаних з господарським утриманням установ, та інших першочергових витрат.
|
|
|
Кошторис доходів і видатків бюджетної установи визначає загальний обсяг, цільове призначення і поквартальний розподіл коштів, у т. ч. витрати на оплату праці, які за сучасних умов становлять від 60 до 85 % від загальних витрат. Фінансування бюджетних установ здійснюється органами Державного казначейства України. Наказом Головного управління Державного казначейства України від 21.03.97 № 28 «Про впровадження казначейської системи виконання Державного бюджету», зареєстрованим у Мінюсті України 21.03.97 за № 102/1906, та наказом Міністерства фінансів України від 03.12.97 № 265 «Про запровадження нової бюджетної класифікації України» затверджено Тимчасову інструкцію про порядок касового виконання Державного бюджету за видатками та запроваджено економічну класифікацію видатків бюджету, в т. ч. на оплату праці (коди з 1100 по 1123). Фінансування видатків за статтями кошторису доходів і видатків на заробітну плату та нарахування на заробітну плату здійснюються в першочерговому порядку. Заробітна плата працівників бюджетних установ у межах утвореного в установленому порядку фонду оплати праці складається з посадового окладу або тарифної ставки, премії, доплати за суміщення професій (посад), інших надбавок і доплат відповідно до чинних нормативних актів.
|
|
|
Порядок нарахування заробітної плати працівникам культурно-освітніх установ проводиться згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.96 № 565 «Про упорядкування умов оплати праці працівників окремих галузей бюджетної сфери», наказом Міністерства культури і мистецтв України від 02.09.96 № 440 «Про упорядкування умов оплати праці працівників культури і мистецтв бюджетних установ і організацій» (зі змінами та доповненнями), іншими нормативними документами. Зазначеними законодавчими актами керівникам установ та організацій культури надано право затверджувати штатні розписи і встановлювати оклади працівникам згідно з діючими схемами, вводити доплати за суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування, збільшення обсягу робіт, високі творчі досягнення, визначати порядок і розмір преміювання працівників.
|
|
|
Нарахування заробітної плати творчого складу театру здійснюється адміністрацією театру на основі тарифікації, тобто з установленням категорій і розмірів посадових окладів згідно з діючими схемами, та на підставі рішення художньої ради театру в межах фонду оплати праці. Оплата праці працівникам концертних організацій проводиться відповідно до діючих схем посадових окладів, розрахункових і концертних ставок. Для творчих працівників, у т. ч. прийнятих у концертну організацію на умовах договору або для виконання разової роботи, розмір оплати праці в трудовій угоді встановлюється у процентах від доходу в межах фонду оплати праці за фактично виконану роботу, виходячи з діючих посадових окладів і ставок авторської винагороди з урахуванням надбавок та оплати за домовленістю.
Розмір посадових окладів працівників та спеціалістів бібліотечної системи залежить від освіти, стажу роботи та групи, до якої віднесено бібліотеку (І, ІІ, III, IV), кількість посад — від числа читачів та обсягу книговидачі (крім районів, які зазнали радіоактивного забруднення). Підставою для нарахування заробітної плати викладачам дитячих музичних і художніх шкіл є тарифікація, в якій зазначено освіту, стаж, концертмейстерські години, ставку та тижневе навантаження.
|
|
|
У будинках культури посадові оклади керівникам гуртків встановлюються за 3 години гурткової роботи на день, акомпаніаторам — за 4 години на день. Для цих працівників впроваджується місячний сумарний облік робочого часу, а оплата праці проводиться за фактично виконаний обсяг роботи по годинних ставках.
Оплата праці працівників освіти здійснюється на підставі Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 № 102 (зі змінами та доповненнями), наказів Міністерства освіти України від 20.08.93 № 310 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України», від 25.07.96 № 252 «Про розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників закладів освіти», інших нормативних документів. Посадові оклади працівників освіти встановлюються керівниками установ на основі діючих кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації з подальшою атестацією або згідно з чинним законодавством (при зміні розміру мінімальної заробітної плати тощо).
При визначенні розміру посадових окладів працівників у закладах охорони здоров’я слід керуватися наказами Міністерства охорони здоров’я України від 23.11.93 № 229 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників закладів охорони здоров’я та соціального захисту населення», від 04.09.96 № 274 «Про затвердження схем посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників закладів охорони здоров’я та соціального захисту населення», іншими нормативними актами (зі змінами і доповненнями).
Кількість посад у медичних закладах за їх найменуванням і групами встановлюється відповідно до затверджених штатними нормативами та кошторисами видатків медичного та фармацевтичного персоналу, працівників їдалень і кухонь, а також типовими штатами адміністративно-управлінського персоналу. Штатні нормативи і типові штати затверджуються в межах планового фонду заробітної плати та бюджетних асигнувань.
Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України. Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавок за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов’язків. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.93 № 35 «Про умови оплати працівників апарату органів державної виконавчої влади та інших органів» (зі змінами та доповненнями) затверджено шкали співвідношень посадових окладів державних службовців і мінімального розміру заробітної плати. Доплата за ранг залежить від рангу, присвоєного державному службовцю (постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.94 № 855). Відповідно до статті 33 Закону України «Про державну службу» надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у процентах до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки — 10 процентів, понад 5 років — 15, понад 10 років — 20, понад 15 років — 25, понад 20 років — 30, понад 25 років — 40 процентів. Державним службовцям можуть також встановлюватися надбавки за високі досягнення у праці та виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових проблем. Згідно зі статтею 35 згаданого Закону державним службовцям до щорічної відпустки (30 календарних днів) надається матеріальна допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів (без нарахування допомоги на оздоровлення за ці дні). Працівникам прокуратури, судів, податкової служби, органів державної виконавчої влади та інших органів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.95 № 488 (зі змінами та доповненнями) надається матеріальна допомога в розмірі середньомісячного заробітку (в межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України), яка може бути надана тільки за умови наявності коштів бюджетної установи (організації). Преміювання керівників органів державної виконавчої влади та інших відповідних органів, їх заступників, надання їм матеріальної допомоги і встановлення надбавок до посадових окладів здійснюються за рішенням вищих органів державної виконавчої влади у межах наявних коштів на оплату праці.
& Питання для самоперевірки, повторення
7. Що таке єдиний кошторис видатків?
8. За якими принципами складається кошторис?
9. В чому полягає сутність видатків?
10. Як здійснюються зміни кошторису?
11. Як визначається видаткова частина кошторису?
Лекція 9. Складання Звіту про використання коштів
неприбуткових організацій і установ
Мета: вивчити поняттята дослідити звіти про виконання місцевих бюджетів, бюджетну заборгованість, дотації, субвенції, захищені статті видатків місцевих бюджетів, використання коштів з резервного фонду
9.1. Порядок складання Звіту
9.2. Визначення структури неприбуткових установ
Література: [3], [8, С.112-135], [9, С.99-120], [10, С.101-143], [11, С.112-121].
Порядок складання Звіту
Порядок складання Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ встановлено згідно з підпунктом 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон).
Звіт заповнюють неприбуткові установи і організації, які є:
·органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;
· благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, творчими спілками, а також іншими юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів;
·пенсійними фондами, кредитними спілками, утвореними у порядку, визначеному законом;
·спілками, асоціаціями та іншими об’єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;
·релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому законом.
Звіт про використання коштів неприбуткових організацій і установ (далі — Звіт) заповнюється і подається до Державної податкової адміністрації за місцезнаходженням неприбуткової організації або установи у терміни, передбачені Законом для подання податкової декларації.
У формі Звіту наводяться всі передбачені показники. У випадках незаповнення тієї чи іншої статті (рядка, графи) через відсутність показників ця стаття (рядок, графа) прокреслюється.
Форма Звіту заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та іншими засобами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності та запобігли б внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.
Звіт складається з 4-х розділів.
У розділі І «Доходи неприбуткової організації (установи)» зазначаються всі доходи, одержані неприбутковою організацією (установою) у звітному періоді.
У розділ II «Доходи, які звільняються від оподаткування» неприбуткова організація (установа) вносить суми одержаних за звітний період доходів, які відповідно до підпункту 7.11.2 пункту 7.11 статті 7 3акону звільнені для такої неприбуткової організації (установи) від оподаткування.
У розділі III «Сума доходу, що підлягає оподаткуванню» (рядок 31) зазначається сума доходу, одержаного неприбутковою організацією (установою), що не звільняється від оподаткування для такої неприбуткової організації і визначається як різниця між рядком 20 та рядком 30.
У розділі IV «Використання коштів та майна» вказуються суми коштів, використані неприбутковою організацією (установою) на здійснення основної діяльності, визначеної у статутних документах, а також суми коштів, використані у звітному періоді на цілі, що не визначені у статутних документах.
У рядках Звіту відображаються:
1. у рядках 1.1 та 1.2 — відповідно суми коштів або майна, одержані неприбутковою організацією (установою) як безповоротна фінансова допомога або безплатні надходження;
2. у рядках 2.1 та 2.2 — відповідно суми коштів або майна, що надійшли до неприбуткової організації (установи) як добровільні пожертвування;
3. у рядках 3.1, 3.2, 3.3 і 3.4 — суми пасивних доходів, одержані неприбутковою організацією (установою) у вигляді дивідендів, процентів, роялті або страхових виплат і відшкодувань;
4. у рядках 4.1 та 4.2 — суми коштів або майна, які надходять до органів державної влади України, місцевого самоврядування та створених ними установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, як компенсація вартості отриманих державних послуг;
7.5. у рядку 5 — суми одержаних доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування від надання державних послуг (видачі дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов’язковість придбання яких передбачена законодавством);
6. у рядку 6 — сума активів, переданих неприбутковій організації (установі) іншими неприбутковими організаціями (установами) відповідного виду в результаті їх ліквідації;
7. у рядку 7 — суми доходів неприбуткової організації (установи) від надання культових послуг;
8. у рядку 8 — суми коштів, що надходять до неприбуткової організації (установи) як разові або періодичні внески її засновників;
9. суми коштів, що надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на додаткове пенсійне забезпечення, відображаються у рядку 9.1, а внески, що надходять до таких неприбуткових організацій (установ) на інші потреби, передбачені законодавством, — у рядку 9.2;
10. у рядку 10 — доходи закладів освіти, охорони здоров’я, архівних установ, а також бібліотек, які утримуються за рахунок бюджету, одержані ними від надання платних послуг за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
11. у рядку 11 — доходи, отримані відповідними неприбутковими організаціями від діяльності, якщо таке отримання дозволяється згідно із законодавством про такі неприбуткові організації, підлягають оподаткуванню у загальному порядку, передбаченому для платників податку;
12. у рядку 12 — доходи, отримані неприбутковою організацією (установою) з інших джерел, ніж ті, що вказані у рядках 1—18;
13. у рядку 13 — сума доходів органів державної влади України, місцевого самоврядування та створених ними установ або організацій, одержаних як компенсація вартості наданих державних послуг;
14. у рядках 1 та 2 розділу ІІ — сума коштів та майна, що надійшли безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань до:
а) органів державної влади України, органів місцевого самоврядування та створених ними установ або організацій;
б) благодійних фондів і благодійних організацій, створених у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадських організацій, створених з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також до творчих спілок;
в) релігійних організацій, зареєстрованих у порядку, передбаченому законом;
15. у рядку 3 — загальна сума одержаних неприбутковою організацією (установою) пасивних доходів, що звільняються від оподаткування;
16. у рядку 4 — сума доходів від надання державних послуг (видачі дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов’язковість придбання яких передбачена законодавством), перерахованих до відповідних бюджетів;
17. у рядку 5 — сума доходів, отриманих благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками від проведення основної діяльності;
18. у рядку 6 — сума внесків, які надійшли до кредитних спілок та пенсійних фондів, утворених у порядку, визначеному законом;
19. у рядку 7.1 — сума разових або періодичних внесків засновників, що надходять до спілок, асоціацій та інших об’єднань юридичних осіб, які створені для представлення інтересів цих засновників, утримуються лише за рахунок
внесків таких засновників і не проводять підприємницької діяльності;
20. у рядку 7.2 — сума доходів релігійних організацій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, від надання культових послуг;
21. у рядку 8 — сума доходів від основної діяльності закладів освіти, охорони здоров’я, архівних установ, бібліотек, що утримуються за рахунок бюджету, перерахованих до відповідних бюджетів;
22. у рядках 20-30 розділу ІІІ — сума доходу, одержаного неприбутковою організацією (установою), що не звільняється від оподаткування для такої неприбуткової організації і підлягає оподаткуванню за загальновстановленими правилами.
Неприбуткова організація (установа) після рядка 31 довідкове зазначає види та суми доходів, одержаних від здійснення неосновної діяльності. При цьому неприбуткова організація повинна вести окремий облік фінансових результатів неосновної діяльності у порядку, встановленому для платників податку, і сплачувати податок на прибуток від неосновної діяльності у загальному порядку;
23. у розділі ІV (1.1—1.7) — суми коштів, використаних неприбутковою організацією (установою) на здійснення основної діяльності, визначеної у статутних документах;
24. у рядку 2 цього розділу — сума коштів, використаних на утримання неприбуткової організації згідно з кошторисом;
25. у рядку 3 — сума коштів, використаних неприбутковою організацією (установою) на інші цілі, передбачені відповідним законодавством про такі неприбуткові організації (установи);
26. у рядку 4 — суми коштів, використані неприбутковою організацією не за цільовим призначенням.
При внесенні змін або доповнень до форми № 1-ОПП у поле «Дія» вноситься відповідна позначка, обов’язково заповнюються показники 1—3 та поля, які зазнали змін і доповнень.
У кінці заяви обов’язково проставляється дата подачі заяви, підпис керівництва, печатка.
Заява підлягає контролю на повноту заповнення і відповідність нормативним та установчим документам.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 25; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!