Поновлення громадянства: поняття, зміст.
Четвертий спосіб набуття громадянства — відновлення громадянства. Такий спосіб можливий для особи, яка мала громадянство даної держави, але потім з якоїсь причини втратила його. Від натуралізації відновлення у громадянстві відрізняється спрощеним порядком вирішення цього питання.
Спрощені процедури набуття громадянства.
1) Дароване (октройоване) громадянство. Воно надається за особливі заслуги і в особливому порядку. Наприклад, Сенат США після вислання Олександра Солженіцина із СРСР (в 1974 р.) і після того, як він виявив бажання проживати у США, своєю спеціальною постановою надав йому та його сім’ї право громадянства США. Таких випадків небагато тому, що громадянство дарується лише за особливі заслуги тільки дуже відомим особам.
2) Громадянство може бути набуто шляхом укладення шлюбу. В деяких державах законодавство передбачає, що особа, яка уклала шлюб із громадянином даної держави, набуває громадянство чоловіка автоматично або у спрощеному порядку (Франція,Італія).
Ця практика узгоджується з Конвенцією про громадянство заміжньої жінки
1957 р., яка передбачила, що шлюб не впливає на громадянство жінки, так
само, як і його розірвання. (ст.1). Жінка-іноземка може набути громадянство
чоловіка у спрощеному порядку (ст.3).
Нарешті, схожий спосіб набуття громадянства в результаті усиновлення або удочеріння. В ряді держав законодавство передбачає, що усиновлені або удочерені діти набувають громадянства батьків.
|
|
|
3) Відновлення громадянства. Такий спосіб можливий для особи, яка мала громадянство даної держави, але потім з якоїсь причини втратила його. Від натуралізації відновлення у громадянстві відрізняється спрощеним порядком вирішення цього питання
Способи припинення громадянства.
- експатріація – вихід за власним бажанням;
- денаціоналізація – примусове позбавлення осіб, які його набули за народженням;
- денатуралізація – примусове позбавлення осіб, які його набули шляхом натуралізації.
Експатріація: поняття, зміст.
Експатріація – вихід за власним бажанням
Вихід із громадянства здійснюється у вільному або дозвільному порядку. В законі про громадянство Нової Зеландії 1977 р. закріплена така норма: "Громадянин Нової Зеландії, який досяг 18 років і володіє повною правоздатністю, а також визнається законом іншої країни в якості громадянина цієї країни, може у будь-який час зробити заяву про відмову від свого громадянства Нової Зеландії у встановленому порядку" (ст. 15). Такий же принцип визнаний у Великобританії, США та в деяких інших країнах. Водночас у деяких країнах свобода виходу з громадянства обмежена для окремих категорій осіб. Так, у ФРН такі обмеження встановлені для суддів, державних службовців тощо.
|
|
|
Денаціоналізація: поняття, зміст.
Денаціоналізація – примусове позбавлення громадянства осіб, які набули його за правом народження. Щодо денаціоналізації треба зазначити, що її можливість пов'язується з державним суверенітетом. Зокрема, згідно зі статтею 89 Кодексу законів про громадянство Франції, особа може бути позбавлена французького громадянства у разі засудження її за злочини проти безпеки держави, за ухилення від обовязків, встановлених законом про військову повинність, за дії на користь іншої держави, що завдають шкоди інтересам Франції, та в деяких інших випадках. Проте законодавство переважної більшості країн не припускає денаціоналізацію, повязуючи це з тим, що
Денатуралізація: поняття, зміст.
Позбавлення натуралізованого громадянства - денатуралізацією. Денатуралізація є досить звичайною процедурою. Вона нерідко пов'язана з різного роду протиправними діями, зокрема з набуттям особою громадянства з порушенням закону. Відносно ординарний характер денату-ралізації зумовлений тим, що в зарубіжній політико-правовій теорії пошире-на концепція, за якою юридичний зв'язок між державою і натуралізованим громадянином вужчий за обсягом встановлених прав і обов'язків і менш стійкий, ніж зв'язок між державою та її природженим громадянином.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 714; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!