Класифікація форм правління сучасних держав.
Під формою правління розуміють структуру, правове становище і співвідношення вищих органів державної влади. Таким чином форма правління дає відповідь на питання, як організована верховна державна влада, які органи її здійснюють і які принципи взаємовідносин між ними. Розрізняють два головні різновиди:
- монархія;
- республіка.
59. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди.
Монархія – це форма правління при якій державна влада повністю чи частково належить одноособово главі держави – монарху. Сутнісні ознаки:
1) влада монарха має первісний характер, не вважається похідною від будь-якої іншої влади, органу чи виборців;
2) влада монарха як правило успадковується;
3) державна влада повність або частково належить монарху;
4) усе державне правління здійснюється від імені монарха;
5) відсутність інститут відповідальності глави держави.
Різновиди:
1) абсолютна монархія ( Саудівська Аравія, Оман);
2) обмежена монархія:
- парламентська ( Великобританія, Бельгія, Швеція, Данія);
- дуалістична ( Марокко, Йорданія);
Особливі монархічні форми:
- виборна монархія (Малайзія, ОАЕ);
- теократична монархія (Ватикан);
- держави- члени Британської співдружності, де формально главою держави є британський монарх ( Австралія, Нова Зеландія);
- князівство Андорра.
Необмежена(абсолютна) та обмежена(конституційна) монархії: порівняльний аналіз, приклади.
|
|
|
За абсолютної монархії вся повнота влади зосереджується в руках монарха ( СА, Оман). Обмежена (конституційна) монархія – форма правління, при якій монарх не володіє абсолютною владою: його влада обмежена наявністю парламентської установи( Великобританія, Швеція, Бельгія, Іспанія, Марокко). Головні відмінності:
1) в абсолютній монархії вся влада зосереджена в руках монарха, в конституційній – існує парламент;
2) в абсолютній монархії відсутні конституційні акти, які обмежують повноваження монарха, в конституційній – навпаки;
Види систем престолоспадкування.
- Салічна – престол успадковується лише чоловіками (Японія, Бельгія);
- Кастильська - віддає перевагу чоловікам, хоч визнає право успадкування престолу і за жінками (Великобританія, Данія, Іспанія);
· Австрійська - коли жінки могли успадковувати трон за умов, що в усіх генераціях даної династії немає чоловіків;
- Скандинавська – чоловіки і жінки мають рівні права при успадкуванні престолу (Швеція);
- Мусульманська - коли трон успадковує не визначена особа, а це питання вирішує на свій розсуд шляхетна правляча сім’я (Катар, Кувейт, Саудівська Аравія та ін.);
- Племінна - монарха призначає племінна рада з числа синів покійного вождя (Свазіленд).
Республіка як форма правління та її різновиди.
|
|
|
Республіка– це така форма правління, при якій усі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональною представницькою установою і несуть формальну відповідальність за свою діяльність згідно з Конституцією та законодавством. Ознаки республіки:
- народ є суб’єктом, який безпосередньо впливає на формування організації влади;
- вищі державні органи є виборними;
- вищі державні органи обираються на певний строк;
- вищі держані органи функціонують за принципом розподілу влад;
Залежно від статусу глави держави і правового становища парламенту традиційно в літературі виділяють два основних різновиди республіканської форми правління: президентську і парламентську республіки. Інші різновиди:
- змішана республіка (парламентсько-президентська чи президентсько-парламентська);
- суперпрезидентська як різновид президентської;
Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
У конституційно-правовій літературі президентську республіку визначають як республіканську форму правління, при якій на чолі держави знаходиться президент, обраний загальним прямим або непрямим голосуванням і який поєднує повноваження голови держави і глави уряду (США, Аргентина, Бразилія, Мексика). Ознаки:
|
|
|
· президент є одночасно главою держави і главою виконавчої влади;
· позапарламентський метод обрання президента;
· суворе розмежування компетенції між вищими органами законодавчої, виконавчої та судової влади;
· президент не має права дострокового розпуску парламенту, так як в них незалежне становище відносно один одного;
· уряду як колегіального органу може й не бути, міністри призначають і звільняються президентом, несучи відповідальність перед ним.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 554; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!