GOLD - Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (updated 2011)

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 44Следующая ⇒

Регулярне застосування (в якості базисної терапії) або при потребі b2-агоністів короткої дії покращує показник ОФВ₁ та симптоми (доказовість В)¹⁹³, застосування високих доз b2-агоністів короткої дії при потребі на тлі застосування b2-агоністів тривалої дії не рекомендується через побічні ефекти.

Коментар робочої групи:

b2-агоністи короткої дії застосовуються у пацієнтів з ХОЗЛ будь-якої тяжкості в якості препаратів «швидкої допомоги» за потребою. У пацієнтів групи А, які мають незначні симптоми, низький ризик загострень (0 – 1 протягом попереднього року), ОФВ₁ >80 % від належних, b2-агоністи короткої дії за потребою рекомендуються в якості препаратів першого вибору, виходячи із їхнього впливу на функцію легенів та задишку.

B2-агоністи тривалої дії

GOLD - Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (updated 2011)

b2-агоністи тривалої дії діють протягом 12 та більше годин. Формотерол та сальметерол достовірно покращують ОФВ₁ та легеневі об’єми, пов’язану із захворюванням якість життя та зменшують рівень загострень^195-200 (Доказовість А), але вони не впливають на смертність та швидкість зниженняя функції легенів. Сальметерол зменшує частоту госпіталізацій¹⁹⁵ (Доказовість В). Індакатерол – новий b2-агоністи з тривалістю дії 24 години^{201, 202}, достовірно покращує ОФВ₁, зменшує задишку та покращує пов’язану із хворобою якість життя (доказовість А).

NICE 101. Chronic obstructive pulmonary disease. Management of chronic obstructive pulmonary disease in primary and secondary care. Jun 2010

Висновки досліджень	Рівень доказовості
Використання b2-агоністів тривалої дії зменшує інтенсивність багатьох симптомів в денний час (p=0.01) та нічний час (p=0.001).	I а
Використання стандартних терапевтичних доз приводить до зниження інтенсивності багатьох симптомів (p <0.001)^{, 151,162,163}.	I b
Призначення b2-агоністів тривалої дії зменшує ступінь задишки.¹⁵⁴	I а
Використання b2-агоністів тривалої дії зменшує задишку^162,164 (p = 0.002 і p < 0.05 відповідно).	I b
b2-агоністи тривалої дії не мають жодного доведеного ефекту на здатність ходити пішки¹⁵³.	I а
b2-агоністи тривалої дії значно покращують якість життя, що визначалося використанням Респіраторного опитувальника госпіталю Святого Георгія^{151, 157, 163} (р <0.01, p = 0.030, p = 0.01 відповідно).	I b

Блокатори мускаринових рецепторів тривалої дії

Тіотропію бромід в даний час – єдиний доступний антихолінергічний бронходилататор тривалої дії. Тривалість його дії дозволяє прийом препарату один раз на добу.

Висновки досліджень	Рівень доказовості
Антихолінергічні препарати тривалої дії в порівнянні з плацебо продемонстрували істотне збільшення ОФВ₁ і ФЖЄЛ^164,169-171 (p=0.001, p <0.001 і p <0.01 відповідно).	I b
Використання антихолінергічних препаратів тривалої дії в порівнянні з плацебо продемонструвало значне поліпшення ПОШ (p<0.005)¹⁷¹.	I b
Хрипи і дихальна недостатність були значно зменшені на тлі застосування антихолінергічних препаратів в порівнянні з плацебо^170,171 (p<0.01 і p <0.05 відповідно).	I b
Динамічний індекс задишки збільшувався при застосуванні антихолінергічних препаратів^164,171.	I b
При прийомі антихолінергічних препаратів, в порівнянні з плацебо, збільшується кількість пацієнтів, що досягають зміни принаймні одного показника в динамічному індексі задишки ^164,171 (p= <0.01 відповідно).	I b
Пацієнти, які приймали антихолінергічні препарати тривалої дії, мали значно менше загострень за минулий рік, ніж пацієнти групи плацебо (p <0.05)¹⁶⁴.	I b

Блокатори мускаринових рецепторів тривалої дії порівняно з блокаторами мускаринових рецепторів короткої дії.

В ході проведеного порівняння рандомізованих плацебоконтрольованих досліджень, починаючи з 2003 р., щодо застосування антагоністів мускаринових рецепторів тривалої дії і антагоністів мускаринових рецепторів короткої дії (мінімальна тривалість дослідження складала 6 місяців) оцінювались такі показники, як смертність, загострення, госпіталізація, зниження в ОФВ₁, погіршення якості життя (визначені за допомогою повного Респіраторного опитувальника госпіталю св. Георгія), несприятливі події (інфаркт міокарда або гостра аритмія) і посилення задишки (визначений за допомогою динамічного індексу задишки).

Висновки досліджень	Рівень доказовості
Виявлено перевагу антихолінергічних препаратів тривалої дії над антихолінергічними препаратами короткої дії стосовно впливу на ОФВ₁ і ФЖЄЛ, p<0.05¹⁷².	I b
Антихолінергічні препарати тривалої дії значно покращували ранкову і вечірню ПОШ в порівнянні з антихолінергічними препаратами короткої дії p<0.01¹⁷².	I b
Антихолінергічні препарати тривалої дії мають перевагу над препаратами короткої дії відносно впливу на задишку, що визначалось за допомогою динамічного індексу задишки, p <0.05¹⁷².	I b
Кількість пацієнтів, які мали загострення під час дослідження, була значно нижчою серед тих, що приймали антихолінергічні препарати тривалої дії (35 %) в порівнянні з хворими, що приймали короткодіючі антихолінергічні препарати (46 %), (p=0.014)¹⁷².	I b

NICE Clinical Guideline No 12. Chronic obstructive pulmonary disease. Management of chronic obstructive pulmonary disease in primary and secondary care. February 2004. (рекомендації № 1.2.2.3-1.2.2.5)

· Пацієнти, в яких зберігаються симптоми, для збільшення ефективності лікування повинні застосовувати бронходилататори тривалої дії або комбінацію b2-агоніста короткої дії і антихолінергетика короткої дії.

· Бронходилататори тривалої дії повинні застосовуватися у пацієнтів, які використовують бронходилататори короткої дії без ефективності, тому що ці препарати призначені для збільшення ефективності короткодіючих препаратів.

· Бронходилататори тривалої дії повинні використовуватися пацієнтами, які мають два або більше загострень протягом року.

Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 346; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 10 11 12 13 141516 17 18 19 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!