Управління формуванням прибутку



 

На формування абсолютної суми прибутку впливають сфера діяльності підприємства, галузь господарства, установлений державою порядок формування витрат на виробництво продукції тощо.

Аналіз формування прибутку проводиться в розрізі основних сфер діяльності підприємства − операційної, інвестиційної, фінансової. Він є основною формою проведення аналізу з метою виявлення резервів підвищення суми та рівня прибутку підприємства. Метою аналізу є оцінка минулої діяльності та положення підприємства на даний момент. Прибуток формується під дією значної кількості взаємозв’язаних факторів, які впливають на результати діяльності підприємства різноспрямовано: одні − позитивно, інші − негативно. Більш того, негативний вплив одних факторів здатний знизити позитивний вплив інших.

Найважливішим фактором, що впливає на суму всіх видів прибутків підприємства є розмір доходів підприємства, які отримується в процесі діяльності. З цього виходить, що безпосередньо величина прибутку від реалізації продукції залежить від двох основних показників: обсягу реалізації продукції та її собівартості.

Доходи підприємства – це збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів чи зменшення зобов’язань, що призводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів).

Доходи є базою для розвитку його діяльності, яка забезпечує розв’язання таких завдань:

1. Основна частина доходів підприємства є джерелом покриття витрат, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

2. Частина доходів підприємства є джерелом формування його чистого прибутку.

Першим етапом управління доходами є планування, яке підпорядковується головній меті політики управління доходами підприємства і забезпечує комплекс дій з проведенням розрахування доходів у майбутньому періоді.

Основними етапами планування доходів підприємства є:

1. Аналіз доходів підприємства у періоді, що передує плановому.

2. Оцінка і прогноз кон’юнктури ринку.

3. Розрахунок планової суми різних видів доходів.

4. Розробка системи заходів щодо забезпечення виконання плану доходів.

Витрати– це зменшення економічних вигод підприємства внаслідок збільшення зобов’язань або вибуття активів, що призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу і внаслідок його вилучення чи розподілу власниками).

Головною метою управління витратами є мінімізація непродуктивних витрат, тобто тих, що не призводять до збільшення прибутку.

Основне завдання – створення механізму, який забезпечує оптимізацію витрат підприємства, приведення їх у відповідність з обраним рівнем прибутковості. За рахунок зниження витрат можна збільшити суму прибутку. Здійснення режиму економії дозволяє знизити поточні витрати підприємства. Слід урахувати, що під режимом економії розуміють не абсолютне, а відносне зниження витрат.Існує безліч факторів, які слід враховувати при управлінні формуванням прибутку. Вони поділяються на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні фактори − це фактори, які не залежать від діяльності самого підприємства. Однак, вони можуть суттєво впливати на прибуток.

До внутрішніх факторів відносяться: 1) обсяг валового доходу;2) продуктивність праці;3) наявність власних оборотних коштів;4) ефективність використання основних фондів;5) обсяг товарообігу – зростання об’єму продажу дозволяє збільшити суму прибутку; 6) порядок ціноутворення; 7) собівартість; 8) рівень витрат реалізації; .9) засоби та предмети праці;10) трудові ресурси.

Слід зазначити, що собівартість продукції й прибуток знаходяться в зворотньо пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку й навпаки. А зміна рівня середньо реалізаційних цін і величина прибутку знаходяться в прямо пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає й навпаки.


Варіанти розрахунку прибутку. Операційний ліверидж

 

Прибуток − це абсолютний показник, що характеризує ефект (результат) роботи підприємства в грошовому вираженні за календарний період часу й визначається як різниця між доходами та витратами підприємства.

Величина прибутку визначається формулою:

П = (Д − В) − ПДВ,

де П − прибуток;

Д− доходи;

В− витрати;

ПДВ− податок на додану вартість.

ЧП = П − Нпр = П − 0,25×П,

де ЧП − чистий прибуток;

Нпр − податок на прибуток (25 %).

Різниця між виручкою від реалізації продукції і змінними витратами на її виробництво називається маржинальним прибутком.

Іншими словами, прибуток – це частина виручки від реалізації, яка залишається на покриття постійних витрат та утворення прибутку.

Сила операційного важеля показує, на скільки відсотків зменшується прибуток при зміні на 1 % виручки від реалізації продукції.

Виробничий ліверидж показує ступінь впливу постійних витрат на прибуток (збиток) підприємства при зміні обсягу виробництва. Чим більша питома вага постійних витрат у загальній сумі витрат за деякого обсягу виробництва, тим вище виробничий ліверидж, а отже тим вище ризик підприємства.

Працювати з високим виробничим лівериджем можуть тільки ті підприємства, які спроможні забезпечити великі обсяги виробництва і збуту, мають стійкий попит на свою продукцію. Поєднання значної сили фінансового важеля і значного ефекту виробничого важеля може бути негативним для підприємства.

Ефект виробничого важеля показує ступінь чутливості прибутку від реалізації до зміни виручки від реалізації.

Величина ефекту визначається за наступною формулою:

,

де  – ефективність виробничого важеля;

Ц – ціна;

Оп – обсяг реалізації;

 – змінні витрати;

П – прибуток

Операційний ліверидж – це відношення постійних витрат до змінних витрат фірми, фінансовий ліверидж – це відношення капіталу фірми до залучених коштів. Фірму, яка несе постійні операційні витрати або фіксовані фінансові витрати, називають лівериджованою. Ступінь операційного лівериджу – це міра використання постійних експлуатаційних витрат (постійних загальновиробничих, торгових й адміністративних витрат) у фінансових операціях.

Менеджер може визначити ступінь операційного лівериджу фірми, ґрунтуючись на виборі відносно постійних затрат. Наприклад, можна придбати нове обладнання, яке підвищує ступінь автоматизації і знижує змінні витрати на робочу силу. Він також може залишити ступінь операційного лівериджу незмінною. При цьому, чим більше коштів буде інвестовано фірмою у придбання високоефективного обладнання (за умови, що усі останні характеристики будуть постійними), тим вище буде рівень її операційного лівериджу.


Дата добавления: 2021-01-21; просмотров: 55; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!