ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКО - ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ЮРИДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
На правах рукопису
ПОЛЯК ОЛЕНА ІВАНІВНА
УДК346.12:339.92
ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДІЙСНЕННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ СОТ
12.00.04 – господарське право;
господарсько-процесуальне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
Білоусов Євген Миколайович,
кандидат юридичних наук, доцент
Харків – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………………4
ВСТУП……………………………………………………………………………..6
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА В СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ………….14
1.1. Історія становлення та розвитку законодавства України у сфері
здійснення зовнішньоекономічної діяльності……………………………14
1.2. Особливості господарсько-правового регулювання
зовнішньоекономічної діяльності за системою угод
Світової Організації Торгівлі……………………………………………...44
1.3. Гармонізація законодавства України у сфері здійснення
зовнішньоекономічної діяльності із вимогами угод
Світової Організації Торгівлі……………………………………………...81
Висновки до розділу 1…………………………………………………………...97
|
|
|
РОЗДІЛ 2. ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЧЛЕНСТВА В СВІТОВОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ……………………………………………………...100
2.1. Принципи та зміст державного регулювання зовнішньоекономічної
діяльності в умовах членства України в Світовій Організації
Торгівлі…………………………………………………………………….100
2.2. Окремі аспекти державного регулювання зовнішньоекономічної
діяльності в умовах членства України в Світовій
Організації Торгівлі……………………………………………………….122
2.3. Організаційно-правові засади захисту внутрішнього ринку
в умовах членства України в Світовій Організації Торгівлі…………...139
3
Висновки до розділу 2………………………………………………………….162
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...170
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ГАТТ – (англ. GATT – General Agreement on Tariffs and Trade) Генеральна
угода з тарифів і торгівлі;
ГАТС – (англ. GATS – General Agreement on Trade in Services) Генеральна
угода про торгівлю послугами;
ГКУ – Господарський кодекс України;
ГУУАМ – регіональне об’єднання держав – Грузії, України, Республіки
Узбекистан, Азербайджанської Республіки, Республіки Молдова;
|
|
|
ЄС – Європейський Союз;
ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність;
НАТО – (англ. NATO – North Atlantic Treaty Organization) Організація
Північноатлантичного договору;
НБУ – Національний банк України;
ПДВ – податок на додану вартість;
РЕВ – Рада економічної взаємодопомоги;
РНБ – режим найбільшого сприяння;
СНД – Співдружність Незалежних Держав;
СОТ – Світова організація торгівлі;
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік;
США – Сполучені Штати Америки;
ТНК – транснаціональні корпорації;
ТПРБ – (англ. TPRB – Trade Policy Review Body) Орган по огляду
торговельної політики;
ТПРМ – (англ. TPRM – Trade Policy Review Mechanism) Механізм з огляду
торговельної політики;
ТРІМС – Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи;
ТРІПС (TRIPS – Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual
Property Rights) Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної
власності;
5
УНР – Українська Народна Республіка;
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка;
ЦК КПРС – Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу.
6
ВСТУП
Актуальність теми. Розвиток економічних процесів на сучасному
етапі становлення цивілізаційних відносин не можливий без розширення
|
|
|
географії торговельних зв’язків. Торгівля завжди була і є передумовою
й водночас запорукою інтеграції різних суспільних формацій, причому
така інтеграція відбувається, як правило, на користь лише однієї з них.
Більш економічно розвинене суспільство або країна завжди прагнуть
розширити свій вплив для того, щоб забезпечити власну виробничу сферу
постійним ринком збуту. В умовах глобалізації постіндустріального
суспільства це стало можливим завдяки створенню та розвитку нових
інституцій, що мають наднаціональний характер діяльності та міжурядову
процедуру ухвалення загальнообов’язкових для своїх членів рішень. Однією
з таких є Світова організація торгівлі (далі – СОТ). Поширення останнім
часом її впливу майже на всі зовнішньоекономічні процеси зумовило вступ
до неї і нашої держави. Україна на початковому етапі свого існування як
новий учасник міжнародних відносин намагалася вибудувати власну
унікальну ефективну модель зовнішньоекономічних та зовнішньополітичних
відносин. Однак згодом стало очевидним, що подальше економічне
зростання та реформування виробничої сфери потребує доступу до нових
ринків збуту. У цьому аспекті інтеграція до СОТ розглядалася владою не як
|
|
|
одна з альтернатив, а як єдиний можливий шлях розвитку України. Вступ
нашої країни до СОТ не приніс одномоментних та швидких позитивних
результатів, натомість поставив нове складне завдання – створити систему
господарсько-правового забезпечення здійснення зовнішньоекономічної
діяльності (далі – ЗЕД), щоб із максимальною ефективністю можна було
використати ті переваги, які надає членство в цій організації. Саме тому
особливої актуальності набуває проблема співвідношення національного
законодавства та норм системи угод СОТ, а також розробки та
7
запровадження ефективного господарсько-правового механізму
імплементації норм останньої з мінімальними негативними наслідками для
вітчизняної економіки, недопущення порушення балансу
зовнішньоторговельних зв’язків у бік посилення експансії імпорту в Україну.
Проблематика господарсько-правового забезпечення здійснення
зовнішньоекономічної діяльності України в умовах її членства в СОТ
становить значний інтерес для вітчизняних та закордонних учених у сферах
як економіки, так і права, а тому різні її аспекти були висвітлені в
дослідженнях М. О. Азарова, О. М. Анісімової, А. Г. Бобкової, С. О. Біли,
М. Г. Бугрія, Б. О. Бутка, Ю. В. Гуменюка, Н. В. Гуминської, О. В. Дзя-
да, Д. В. Задихайло, І. Б. Іринчиної, І. В. Клименка, Е. О. Ковтуна,
С. Ю. Курської, В. С. Мілаш, В. П. Науменка, А. А. Осіпової, Т. О. Поди,
А. В. Сбітнєва, І. В. Уса, О. А. Федірка, О. В. Шаповалової та ін.
Викладене свідчить про актуальність обраної теми дисертаційної
роботи, пояснює її структуру, зміст, вибір наукового, нормативно-правового
та емпіричного матеріалу, який було використано під час її виконання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт
Національної юридичної університету імені Ярослава Мудрого і в межах
цільових комплексних програм «Проблеми оптимізації правового
регулювання економічних відносин в Україні» (номер державної реєстрації
0106U002289) та «Правове забезпечення реалізації політики держави на
пріоритетні напрямки економічного розвитку та у сфері екологічної безпеки»
(номер державної реєстрації 0111U000962).
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є
розробка рекомендацій щодо вдосконалення механізму господарсько-
правового забезпечення здійснення ЗЕД в умовах членства України в СОТ,
актуалізація питань функціонування механізму державного регулювання ЗЕД
в умовах членства в СОТ, формулювання пропозицій щодо систематизації
8
вітчизняного законодавства та досягнення його гармонізації із системою
норм угод СОТ, із дотриманням національних інтересів держави.
Для досягнення вказаної мети було визначено низку завдань, що
конкретизують окремі напрямки цього дослідження, а саме:
- провести аналіз історичного шляху становлення та розвитку
вітчизняного законодавства у сфері здійснення зовнішньоекономічної
діяльності;
- встановити особливості правового регулювання здійснення ЗЕД за
угодами СОТ;
- охарактеризувати процес гармонізації законодавства України у сфері
здійснення ЗЕД із вимогами системи угод СОТ;
- розкрити сучасний стан системи господарсько-правового забезпечення
ЗЕД в умовах членства в СОТ;
- з’ясувати особливості державного регулювання ЗЕД у рамках членства
в СОТ;
- визначити сукупність принципів державного регулювання ЗЕД
в умовах членства України в СОТ та розкрити їх зміст;
- розкрити механізм державного регулювання ЗЕД в умовах членства
України в СОТ;
- з’ясувати організаційно-правові засади захисту внутрішнього ринку
в умовах членства України в СОТ.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері
здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Предметом дослідження є господарсько-правове забезпечення
здійснення зовнішньоекономічної діяльності в умовах членства в СОТ.
Методи дослідження. Обґрунтованість і достовірність наукових
здобутків забезпечуються використанням філософських, загальнонаукових,
конкретно-наукових та спеціально-правових методів пізнання. У роботі,
зокрема, було використано метод історико-ретроспективного аналізу при
9
простежуванні процесу становлення та розвитку вітчизняного законодавства
у сфері ЗЕД та виокремлення низки його ключових етапів. Метод системного
та структурного аналізу – для схематичного відбиття механізму
господарсько-правового забезпечення ЗЕД в умовах членства України в СОТ.
Синергетичний метод – для аналізу механізмів регулювання ЗЕД
з урахуванням специфіки правових систем держав-членів СОТ.
Герменевтичний метод застосовувався в ході тлумачення та інтерпретації
норм міжнародних договорів та номр національного законодавства, що
приймалися в умовах членства держави в СОТ. Формально-логічний метод –
для визначення особливостей правового статусу держав-членів СОТ.
Порівняльно-правовий використано в ході аналізу законодавства іноземних
держав-членів СОТ на предмет виявлення можливого запозичення
прогресивних напрямків вдосконалення чинної нормативно-правової бази
України. Метод прогнозування було застосовано для вдосконалення
вітчизняного законодавства у сфері здійснення зовнішньоекономічної
діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є
першим в Україні комплексним дослідженням господарсько-правового
забезпечення здійснення ЗЕД в умовах членства в СОТ. У результаті
проведеного дослідження дисертантом сформульовано низку положень
і висновків, що мають наукову новизну і виносяться на захист:
вперше:
- здійснено періодизацію правової регламентації зовнішньоторговельних
відносин в Україні, що беруть свій початок з ІХ ст. і до сьогодення
з виокремленням дев’яти історичних етапів: IX–XV ст. – період появи
перших міждержавних договорів у сфері торгівлі та становлення
«князівського законодавства» за часів Київської Русі; XV–XVII ст. – поява
кодифікованих актів Литовської держави, Речі Посполитої, Козацько-
гетьманської держави, регулювання окремих аспектів ЗЕД нормами
10
Магдебурзького права в Україні; XVIII ст. – 1917 р. – розвиток законодавства
у сфері ЗЕД під час перебування українських земель у складі Російської
імперії; 1917–1918 рр. – формування законодавства у сфері ЗЕД за часів
Української Народної Республіки; 1919–1985 рр. – розвиток законодавства у
сфері здійснення ЗЕД на території України під час її перебування у складі
СРСР; 1986–1991 рр. – правове регулювання ЗЕД в період перебудови,
інтенсифікація ЗЕД та відкриття вітчизняних ринків; 1991–2003 рр. – пошук
ефективної моделі правового регулювання ЗЕД в умовах встановлення
незалежності; 2003–2008 рр. – розроблення та систематизація вітчизняного
законодавства у сфері ЗЕД у контексті інтеграційних намірів України щодо
вступу до СОТ; 2008 р. – нинішній час – перманентний процес гармонізації
вітчизняного законодавства у сфері здійснення ЗЕД із вимогами системи угод
СОТ;
- запропоновано модель застосування обмежувальних та стимулюючих заходів здійснення ЗЕД у рамках членства в СОТ та обґрунтовано необхідність її використання у зв’язку з практичною цінністю, яка полягає в тому, що зазначена модель дасть змогу розробити диверсифіковану та водночас збалансовану зовнішньоторговельну політику, яка базуватиметься на принципі відповідності застосування Україною механізмів державного регулювання ЗЕД тим механізмам, які використовуються державами-членами СОТ, дозволить оперативно реагувати на погіршення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі шляхом обмеження імпорту, а також стимулюватиме процес виробництва найбільш конкурентоспроможної продукції та розширення географії її експорту;
- запропоновано дефініцію поняття «державний контроль за концентрацією іноземного капіталу», під яким слід розуміти комплекс цілеспрямованих заходів уповноважених органів державної влади в процесі здійснення контролю за процедурою надходження в державу іноземного капіталу, зокрема в процесі його нагромадження, перерозподілу,
11
використання (здійснення платежів, переказів), для недопущення надмірної концентрації платіжних засобів та фінансових інструментів, що може призвести до отримання додаткових вигод, які прямо чи опосередковано порушують конкурентні умови здійснення всіма суб’єктами господарювання своєї діяльності на території України, яке слід закріпити в Законі України «Про захист економічної конкуренції» шляхом його доповнення відповідною нормою;
- розроблено «Загальнодержавну стратегію розвитку нормативно-правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності України на 2016 – 2021 роки», реалізація якої повинна забезпечити поступову гармонізацію національного законодавства із нормами системи угод СОТ та запропоновано її структуру.
удосконалено:
- систему принципів державного регулювання здійснення ЗЕД в умовах
членства в СОТ шляхом її доповнення принципом несуперечливого
протекціонізму, зміст якого розкривається через постійний пошук державою
таких механізмів захисту та стимулювання діяльності суб’єктів
господарювання у найбільш пріоритетних галузях національної економіки,
які б не суперечили або суперечили лише в окремих частинах нормам угод
системи ГАТТ/СОТ чи конкретним умовам двосторонніх угод, укладених
між Україною та іншими країнами-членами СОТ;
- наукові погляди на конструкцію механізму державного регулювання
ЗЕД в умовах членства в СОТ;
- наукові підходи до можливості застосування Україною статті ХIX
Генеральної угоди з тарифів і торгівлі у контексті стимулювання
вітчизняного товаровиробника шляхом призупинення виконання зобов'язань
за угодами СОТ або скасування чи взагалі зміни поступок іншим державам-
членам СОТ на обмежений термін. Разом із тим, таке призупинення має
застосовуватися паралельно з відповідними програмами розвитку
12
пріоритетних галузей національної економіки, які передбачатимуть суттєві
стимули для вітчизняних суб’єктів господарювання;
набули подальшого розвитку:
- теза про необхідність проведення подальшої гармонізації
законодавства України у сфері здійснення ЗЕД відповідно до вимог системи
угод СОТ не лише на принципах, запропонованих та проголошуваних СОТ у
своїх установчих документах, але насамперед з огляду на національні
інтереси та пріоритети економічного розвитку України шляхом пошуку
нових партнерів у рамках організації та створення ефективних економічних
та правових механізмів регулювання двосторонніх відносин;
- обґрунтування того, що зважаючи на тенденції розвитку вітчизняної
економічної системи в умовах глобалізації необхідно розробити та
запроваджувати концепцію поетапної міжнародно-правової інтеграції
України у світовий торговельний простір на засадах СОТ з урахуванням
вектора європейської та євроатлантичної інтеграції;
- наукові підходи щодо класифікації існуючої системи принципів
СОТ через необхідність її доповнення принципами диспозитивності та
варіативності.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
тому, що основні положення, висновки, рекомендації та інші результати
дослідження можуть бути використані:
у науково-дослідній сфері – при проведенні досліджень для подальшої
розробки та запровадження ефективного механізму господарсько-правового
забезпечення здійснення зовнішньоекономічної діяльності в умовах членства
України в СОТ;
у нормотворчій діяльності – для удосконалення національного
законодавства у сфері здійснення зовнішньоекономічної діяльності в умовах
членства в СОТ;
13
у навчальному процесі – при викладанні навчального курсу
«Господарське право», при підготовці навчальної та навчально-методичної
літератури (підручників, посібників, методичних рекомендацій);
у правозастосовній роботі – у процесі застосування чинних норм
законодавства України в сфері здійснення зовнішньоекономічної діяльності
в умовах членства в СОТ, під час укладення та виконання
зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи
обговорювалися та були схвалені на засіданнях кафедри міжнародного права
Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Ключові
положення дисертації були представлені автором на міжнародних та
всеукраїнських науково-практичних конференціях, круглих столах, серед
яких: «Громадське суспільство України: проблеми забезпечення
правотворчої діяльності» (м. Донецьк, 9-10 травня 2014 р.); «Правове життя
сучасної України» (м. Одеса, 16-17 травня 2014 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки, сформульовані
в дисертації, знайшли відображення у восьми наукових публікаціях, з яких
шість – в наукових виданнях, включених до переліку фахових видань, у тому
числі одна – в зарубіжному виданні, та тези двох наукових доповідей.
Структура дисертації. Мета, завдання та предмет цієї дисертаційної
роботи зумовили структуру роботи, яка складається зі вступу, двох розділів,
що містять шість підрозділів, висновків та списку використаних джерел
(167 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 191 сторінка, із
них 166 сторінок основного тексту.
РОЗДІЛ 1
ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКО - ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Дата добавления: 2019-02-13; просмотров: 383; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!