Ситуативні завдання як засіб формування мовленнєвих і комунікативних умінь.
Серед пріоритетних методичних засобів формування мовленнєвих і комунікативних умінь на уроках української мови чільне місце належить ситуативним завданням, В основу вивчення мови за цим підходом кладеться «принцип формування комунікативної спроможності в спілкуванні, отже, спілкування виступає метою, змістом і засобом навчання».Під мовленнєвою ситуацією розуміють таку динамічну систему взаємовідносин учнів, яка завдяки її відображенню в свідомості викликає потребу особистості в цілеспрямованій мовленнєвій діяльності і підтримує цю діяльність. Ситуативність як принцип навчання у загальних рисах означає, що все вивчення мови відбувається на основі і за допомогою ситуації (мовленнєвої ситуації).
Ситуативнi завдання сприяють:
- формулюванню власної думки;
- моделюванню рiзноманiтних ситуацiй;
- формулюванню навичок слухати iншу людину;
- вмiнню налагоджувати конструктивнi cтосунки в групi;
- полегшенню засвоєння программного матерiалу;
-формулюванню навичок аналiзу навчального матерiалу.
Мовленнєвi ситуації:
1) зорієнтованi на етап формування авторського задуму:а) які стимулюють бажання висловитись; б) викликають зриме уявлення про адресата мовлення; 2) ситуації, що вводять учнів у саму лабораторію породження думки: а) що стимулюють процес творення монологу за наслідуванням; б) потребують конструктивної діяльності з елементами творчості; в) програмують побудову власних творчих вільних висловлювань (колективних, групових, індивідуальних).
|
|
|
Мета ситуативних завдань:
- формування основних комунікативних умінь;
- орієнтуватися в умовах спілкування;
- планувати і створювати власні;висловлювання відповідно до ситуації спілкування;
- добирати мовні засоби, які б відповідали окресленій мовленнєвій ситуації;
- коригувати висловлювання з урахуванням ситуації спілкування, тобто досягнення адекватності мовлення.
Cитуативнi вправи на уроках мови:
-стимуляцiйнi або iмiтацiйнi iгри.
-Спрощене судове слухання.
- Рiзноманiтнi дiалоги з викладачем, одноклассниками, батьками, з незнайомою людиною та iнш.
- Уявіть, що до вас звернулися з редакції Всеукраїнського «Природничого альманаху» з проханням написати про особливості вересня у вашій місцевості. Складіть письмове монологічне висловлювання у художньомустилі на тему: «Вересень на Поліссі» (Поділлі, Київщині тощо).
БІЛЕТ № 7
Основні і проміжні рівні мовної системи.
Мовна сис-ма не є однородною, має складну структуру, оскільки склад з часткових систем – рівнів. Рівні мови – деякі «ділянки» мови, підсистеми мовної системи, кожну з яких характеризують сукупність відносно однорідних одиниць і набір правил, які регулюють їх використання і групування в різні класи і підкласи. Принципи для розрізнення рівнів мови: 1. кожен рівень повинен мати свою одиницю; одиниці одного рівня повинні бути однорідними. 2. одиниці будь-якого рівня виділяються шляхом сегментації складніших утворень. 3. одиниці нижчого рівня входять до одиниць вищого рівня, тобто між ними існують ієрархічні відношення. Розрізняють основні і проміжні рівні. Основні – фонологічний (одиниця - фонема), морфологічний (одиниця - морфема), лексико-семантичний (лексема), синтаксичний (синтаксема). За роллю в структур мови: нижчі та вищі рівні: фонологічний – нижчий рівень (фонема-одностороння одиниці, яка використовується для побудови одиниць вищого рівня – морфем і лексем), найвищий рівень – синтаксичний (обслуговує комунікативні потреби, підпорядковує собі одиниці інших рівнів). Мовні рівні не існують ізольовано, вони взаємопов’язані: саме на стику рівнів виникають проміжні рівні – утворюються в одному рівні, а функціонують як одиниці іншого рівня (це морфонологічний - виник на стику фонем і морфем, вивчає чергування гол та пригол, наголос, сполучення фонем у складі морфеми і слова (рука-ручка, села-села); словотвірний – проміжний між морфологічним і лексико-семантичним-творення слів на сонові морфем, твірних основ, словотвірних моделей; фразеологічний – на стику лексико-семант і синтаксичного, вивчення утворення номінативних одиниць на основі поєднання 2х чи декількох слів (бити байдики, Чорне море, брати участь)). Для різних рівнів ступінь системності не є однаковим, тому говорять про гра дуальність поняття системності, ступінь системності рівня залежить від кількості одиниць, що входять до його складу, чим менше одиниць у рівні тим він системні ший. Найменше одиниць має фонологічний рівень, найбільше – лексико-семант.
|
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2019-02-12; просмотров: 222; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!