Новітні уявлення вітчизняних учених про розвиток фінансової науки



 

Протягом 90–х років XX ст. на постсоціалістичних теренах відбулися докорінні зміни у дослідженні та викладанні фінансової науки. Вони об'єктивно обумовлені зміною суспільно–економічного ладу, переходом від системи централізованого директивного планування і управління народним господарством до ринкової економіки. З нею (зміною) пов'язані зникнення попереднього об'єкту дослідження економічних наук в умовах державного соціалізму і виникнення нового – функціонуючої ринкової економіки. Ці процеси супроводжуються формуванням громадянського суспільства, створенням правової держави, розвитком демократії.

В нових соціально–економічних умовах доводиться шукати нові підходи до вирішення гострих економічних і соціальних проблем. Перед економічними науками, у тому числі фінансовою, постають важливі питання про напрямки і засоби зміцнення фінансової системи, наповнення державного бюджету, зміцнення національної валюти та ін.

Зміна об'єкту дослідження неминуче потягла за собою і зміну попередніх уявлень про становлення та розвиток радянської фінансової науки, призвела до вироблення нових поглядів вітчизняних науковців у галузі фінансів.

Насамперед йдеться про критичний перегляд основних положень радянської фінансової науки. "У вітчизняній фінансовій науці радянського періоду, – зазначає В.Л.Андрущенко, –дві ідеї посідали центральне місце в фінансовій теорії: ідея відносин та ідея додаткової (фінансової) експлуатації, хоч на самому Заході вони залишались на узбіччі основних течій фінансової думки". У марксистських визначеннях фінансів як відносин допускалися лише варіації: відносини економічні, грошові, суспільні, специфічні, виробничі. Критику таких визначень фінансів В.Андрущенко будує на тому, що свого часу концепція відносин стала бастіоном затратної економіки в державних фінансах. На думку вченого, поняття відносин не піддається рахунку, не передбачає критеріїв виміру ефективності, а тому перетворюються в теоретичне запрошення до марнотратства. Трактування державних фінансів як імперсональних відносин не відображає фундаментальних економічних характеристик фінансових явищ: кількісної вимірності, обмеженості ресурсів, порівняності якісного стану державних фінансів, ризику й невизначеності.

Альтернатива марксистським поглядам у формі немарк–систських визначень сутності фінансів передбачає обов'язкове врахування вищезазначених характеристик.

У відповідності з ними В.Л.Андрущенко визначив державні фінанси як сукупність завжди лімітованих грошових коштів у розпорядженні державних властей та супутньої їм інституційно –організаційної діяльності.

Важливим моментом у новітніх уявленнях вітчизняних учених про розвиток фінансової науки стало введення у її визначення поняття "парадигма", яка для дослідників виконує роль "незримого коледжа". На думку В.Л.Андрущенка, сучасна парадигма західної фінансової науки характеризується наступними рисами:

♦ за способом дослідження – методологічним індивідуалізмом, що передбачає аналіз фінансових явищ черезпризму поглядів, поведінки, інтересів індивідуумів;

♦ за розумінням природи фінансів – інтерпретацією державних фінансів як грошової субстанції, двоєдиної в своїй схожості й відмінності відносно інших грошових форм;

♦ за соціальною спрямованістю – відмовою від старомодних уявлень про фіскальну експлуатацію народних мас державою;

♦ за етикою наукової полеміки – визнанням суперечливості й багатоваріантності наукового пізнання дійсності, толерантним ставленням до протилежних точок зору.

Запропоноване також нове розуміння функцій державних фінансів у новій термінологічній версії: розподільчо–аллокаційна; дистрибутивно–трансфертна; стабілізаційно–регламентуюча.

Типове радянське трактування суті фінансів як безсуб'єктних відносин піддав критиці професор О.Д.Василик. У зв'язку з цим переосмислюються зміст та завдання фінансової науки. Відомі українські науковці О.Д.Василик та С.В.Мочер–ний суть фінансової науки визначають таким чином: це наука, яка вивчає діяльність держави, підприємницьких структур, організацій і окремих громадян, пов'язану зі створенням і використанням фондів фінансових ресурсов у конкретних історичних умовах, а також закони і закономірності цих фінансових явищ і процесів у їхній взаємодії. Вивчення зазначених проблем пов'язується із обмеженістю розмірів фінансових ресурсів в економіці, а звідси – з їх ефективним використанням для якнайповнішого задоволення потреб суспільства, на основі застосування досконалих методів мобілізації фінансових ресурсів. На думку вчених, фінансова наука має дати відповідь на важливе питання: як і в яких формах слід створювати й використовувати фонди фінансових ресурсів для загальнолюдських потреб. Однак шляхи його вирішення залежать від умов, що склалися в країні, рівня економічного розвитку суспільства, форми власності, структури економіки, соціального складу населення, рівня інтеграції у світову економіку та ін. Загальна мета фінансової науки – пізнання дії об'єктивних законів і закономірностей у сфері фінансів, передання результатів наукових досліджень для практичного використання. Фінансова наука, фінансове право і фінансова політика розглядаються як напрями дослідження фінансових проблем для всебічного вивчення фінансів.

Щодо змісту фінансової науки, то науковці вважають, що вона складається з таких розділів: наука про державний бюджет; наука про державні доходи і видатки; наука про фінанси підприємницьких структур; наука про державний кредит; наука про місцеві фінанси, страхування та ін.

Водночас у літературі зазначається, що традиційних поглядів на фінанси та фінансову науку ще й нині дотримується деяка частина вітчизняних учених.

У галузі історико–фінансових досліджень постсоціалістичного періоду виділимо навчальні посібники К.С.Бельського "Финансовое право: наука, история, библиография" (1995), В.М.Пушкарьової "История мировой и русской финансовой науки и политики" (1997, 2005), розділи В.М.Соколинського та В.Є.Маневича про розвиток фінансової науки відповідно у п'ятому і шостому томах "Всемирной истории экономической мысли" (1994, 1997), монографію В.Л.Андрущенка "Фінансова думка Заходу в XX столітті" (2000). У цих працях вперше з нових теоретичних позицій піднімаються питання про глибинні відмінності між світовою і радянською фінансовою наукою, здійснюється критичне переосмислення розвитку фінансової науки в умовах державного соціалізму. Водночас констатується факт втрати актуальності і плідності ведення дискусій з старої проблематики, відсутність глибоких теоретичних праць вітчизняних вчених у галузі фінансів у сучасний перехідний період до ринкової економіки.

Питання для самоперевірки

 

1. Які причини недиференційованості економічної науки у XIX – початку ХХст.? Поясніть.

2. У чому особливості класифікації економічних наук Й. Зонненфельсом?

3. Схарактеризуйте особливості класифікації економічних наук А. Сміта.

4. Як був сприйнятий вченими економістами смітіанський поділ політичної економії на дві частини (позитивну і нормативну)?

5. Дайте оцінку внеску А. Сміта в науку про фінанси.

6. Схарактеризуйте особливості класифікації економічних наук німецькими вченими.

7. У чому зміст критики класифікації німецьких учених?

8. Які тенденції виокремилися щодо класифікації економічних наук у XIX – початку XX ст.? Схарактеризуйте їх.

9. Проаналізуйте парадокси класифікації в XIX – початку XX ст.

10.Розкрийте загальне та специфічне в розвитку фінансової науки в Україні.

 


Тести

1. Диференціація та інтеграція економічних наук відбувалися в міру розвитку і пізнання об'єкту:

а)  реальної економіки;

б) явищ економічного життя суспільства;

в)  філософського осмислення розвитку суспільства;

г)  розвитку політичної думки;

д) розвитку філософської думки.

 

2.  Хто з представників дотеоретичної економічної системи вперше виділив з економічних наук фінанси?

а)  Фома Аквінський;

б) Аристотель;

в)  Й. Зонненфельс;

г)  А. Монкретьєн;

д) Т. Мен.

 

3.  Кому з названих авторів належить праця "Дослідження про природу і причини багатства народу", в якій здійснено поділ економічної теорії на позитивну і нормативну?

а)  Д. Рікардо;

б) А. Сміту;

г) Дж. Ст. Міллю;

д) К. Марксу;

ж) Г. Шмоллеру.

 

4.  Третій підхід до класифікації політичної економії склався у:

а)  XVII ст.;

б) XVIII ст.;

в)  XIX ст.;

г) ХХст.;

д) XXI ст.

 

5.  На ґрунті теорії граничної корисності у фінансовій науці виникла самостійна школа, основними представниками якої стали:

а)  А. Сміт, Д. Рікардо, Т. Мальтус, Ж.–Б. Сей;

б) У. Петті, Ф. Кене, П. Буагільбер, А. Тюрго;

в)  Е. Сакс, Л. Вальрас, У. Джевонс, Е. Селігмен, А. Граціані;

г)  К. Маркс, В. Ленін, П. Прудон, Сен–Сімон, Фур'є.

 

6.  Хто з українських вчених–економістів є автором "Теорії кредиту" (1852)?

а)  М. Бунге;

б) І. Янжул;

в)  Л. Яснопольський;

г)  П. Мігулін;

д) М. Соболев.

 

7.  Хто з українських вчених–економістів очолив Комісію з вивчення фінансів, засновану в березні 1926 р. у складі Соціально–економічного відділу Української академії наук?

а)  В. Левитський;

б) Л. Яснопольський;

в)  В. Масленников;

г)  Т. Тіктін;

д) В.Карпенко.

 

8.  Які основні питання дослідження зайняли в роботі працівників Комісії з вивчення фінансів?

а)  питання місцевих фінансів і місцевого господарства;

б) дослідження докорінних змін суспільних умов формування фінансів;

в)  питання державного регулювання цін;

г)  особливості державної господарчої діяльності в нових умовах;

д) методологічні питання розвитку фінансової науки.

 

9.  Чим були зумовлені загальні тенденції в розвитку фінансової науки в Україні?

а)  розвитком філософської наукової думки;

б) становленням і розвитком капіталістичної ринкової економіки;

в)  прогресом світової фінансової науки;

г)  формуванням і розвитком світового господарства;

д) зміцненням національних елементів у провідних галузях економіки.

 

10. Чому українська фінансова наука довгий час сприймалась як несамостійна, несамобутня, "розчинена" в економічній думці метрополії?

а)  тому що протягом кількох століть була відсутня її державність;

б) тому що Україна не мала своєї економічної школи;

в)  тому що дослідження фінансів в Україні тісно пов'язувалися з проблемами національного самовизначення;

г)  тому що основна частина національної думки і видавнича справа були зосереджені за межами України;

д) немає правильної відповіді.


Тема 3

РОЛЬ ФІНАНСІВ


Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 281; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!