Формування і розвиток фінансової науки в СРСР
Класифікація економічних наук та місця
В ній фінансів у радянській літературі
Питання класифікації економічних наук та місця в ній окремих наукових дисциплін, включаючи фінансову науку, в радянській економічній науці вважалися одним з основних теоретико–методологічних питань. Тому вони постійно розглядалися протягом всього періоду становлення і розвитку соціалізму в СРСР та інших соціалістичних країнах. При цьому спостерігалися як певна спадкоємність, так і значні розриви у підходах до розв'язання проблеми порівняно з дореволюційними (1917 р.) періодами.
Наприкінці 20–х – на початку 30–х років XX ст.. відомі радянські вчені Є.Л. Хмельницька (1902–1969) та Д.І. Розенберг (1879–1959) вже з позицій економічного вчення марксизму започаткували розгляд проблеми класифікації економічних наук, співвідношення політичної економії та спеціальних економічних дисциплін. Наголошувалось на відмінностях розв'язання цього питання в умовах капіталізму і соціалізму, в марксистській і немарксистській літературі. В основу класифікації насамперед були покладені класовий підхід, Марксів поділ політичної економії на наукову і псевдо наукову (вульгарну), розмежування базових і надбудовних відносин, продуктивних сил і виробничих відносин. Вони були поширені і на інші економічні науки, у тому числі й науку про фінанси.
Отже, Є.Л. Хмельницька та Д.І. Розенберг започаткували класифікацію економічних наук, яка у своїх основах зберігалася до кінця 80–х років. Ці вчені одні з перших у радянській економічній літературі поставили питання про необхідність розробки теоретико–методологічних проблем конкретних економічних наук, зокрема фінансової науки. Щоправда, було немало невирішених питань. У передовій статті журналу "Вестник Коммунистической академии" (1932, №11–12) підкреслювалось, що "до числа суттєвих недоліків економічної науки... потрібно віднести і відсутність чітко встановлених та проведених меж між задачами окремих економічних дисциплін".
|
|
|
У подальшому питання класифікації економічних наук і визначення в ній місця фінансової науки інтенсивно досліджували К.В. Островитянов, I.I. Кузьмінов, Е.О. Вознесенський, 0,М. Єрьомін, Д. К. Трифонов та багато інших радянських вчених. У результаті розгляду цих питань вчені прийшли до ряду важливих висновків. Серед них – констатація єдності і водночас багаторівневості об'єкту вивчення економічних наук; існування специфічного предмету для кожної з економічних наук, що визначає межі, характер і особливості теоретичного аналізу; взаємопроникнення і взаємозбагачення економічних наук; тенденція до збільшення числа наук, що виникають на стику двох або більше галузей знання; можливість і необхідність здійснення класифікації економічних наук за різними критеріями та ін. Синтезним відображенням поглядів та висновків радянських учених щодо класифікації економічних наук і місця в ній фінансової науки стали стаття "Экономическая наука" у фундаментальній енциклопедії "Политическая экономия" (1980) та праця Е.О. Возне–сенського "Финансы как стоимостная категория" (1985).
|
|
|
У новітній "Економічній енциклопедії" (2001) професор С.В. Мочерний наступним чином виклав сучасне бачення цієї проблеми. За його визначенням, економічні науки – це сукупність наукових дисциплін, які вивчають закони й суперечності розвитку економічних систем у процесі їх історичної еволюції, управління господарством, відносини між людьми і навколишнім середовищем та інші проблеми. Налічують до 50 економічних дисциплін, які поділяють на загальні та конкретні економічні науки. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством та ін. До конкретних – науки, що вивчають окремі елементи економічних систем, функціонування та розвитку народного господарства. З–поміж них виділяють науки, які вивчають функціональні (міжгалузеві) аспекти розвитку економічних систем (фінанси, кредит, економіка праці, ціноутворення тощо).
|
|
|
Серед економічних наук особливе місце посідають науки, які вивчають кількісні взаємозв'язки і статистичні закономірності економічних систем (економічна статистика, бухгалтерський облік, економічне програмування тощо). Професор В.Д. Базилевич називає їх інформаційно–аналітичними науками. Відомі російські вчені О.М. Єрьомін та А.А. Хандруев віднесли цю особливу групу економічних дисциплін до загальних наук за ступенем спільності охоплення об'єкту дослідження.
Спільним для вчених як минулого, так і сучасності є підкреслювання положення про те, що політична економія (економічна теорія) – це методологічна і теоретична основа конкретних економічних наук (галузевих і міжгалузевих, функціональних). Воно правильно відбиває специфіку взаємозв'язку та взаємообумовленовті загальних і конкретних економічних наук.
Таким чином, у сучасній розгалуженій системі економічних наук фінансова наука – це міжгалузева (функціональна) наукова дисципліна, що має чітко виражені об'єкт і предмет дослідження. Вона вивчає окремі сторони або характеристики економічного ладу суспільства, пов'язані з практичним використанням фінансів у суспільному відтворенні. Як і всі інші міжгалузеві (функціональні) економічні науки, фінансова наука ґрунтується на політичній економії (економічній теорії), виражає окремі закономірності розподілу та перерозподілу в галузевому і територіальному масштабах частини ВВП. Зростання відносної самостійності цих економічних відносин, їх ролі у відтворенні обумовлюють нагальну необхідність виокремлення та розвитку особливого вчення про фінанси як самостійної наукової дисципліни. Таке становище склалося ще наприкінці XVIII – початку XIX ст. Перехід до централізованих директивних методів управління соціалістичною економікою і фінансами не відмінив об'єктивної необхідності існування в системі економічних наук фінансової науки. Поряд із традиційними функціями на неї покладалося і нове особливе завдання – доводити переваги радянських, а згодом фінансів соціалістичних держав над фінансами капіталістичних держав.
|
|
|
У працях радянських учених з'ясування місця фінансової науки в загальній системі економічних наук супроводжувалось помилками, нечіткістю позицій, які часто обумовлювалися повторенням старих і, здавалося, вже критично подоланих поглядів. Так, навіть у другій половині 60–х років XX ст. стверджувалося: "Загальновизнано, що радянська фінансова наука є одним із розділів загальної економічної науки, є складовою частиною політичної економії соціалізму. Звідси, при визначенні предмета науки про фінанси, поскільки вона розглядається як частина політекономії, потрібно виходити із позиції визнання фінансів лише як складової відносин економічного базису". Помилковість такого погляду полягає у "подвоєнні" місця фінансової науки, тобто розгляді її одночасно як складової частини економічної науки і політичної економії соціалізму.
Щодо віднесення фінансів до економічного базису чи надбудови, то з цього питання серед радянських учених не було єдиної думки.
Дата добавления: 2018-11-24; просмотров: 245; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!