ІІ. УПРАВЛІННЯ ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА



Задача 1. Аналіз стану товарних запасів торговельного підприємства

На основі даних, наведених в табл. 1, проаналізувати стан товарних запасів підприємства:

- визначити товарні запаси в днях обороту на кінець першого кварталу;

- оборотність запасів;

- прибутковість запасів;

- суму вивільнення (відволікання) коштів у випадку прискорення (уповільнення) оборотності запасів;

- вказати фактори, що збільшують час обороту товарних запасів.

 

Таблиця 1

Інформація для розрахунків

 

Найменування товарної групи

Товарооборот за І квартал, тис.грн

Товарні запаси, тис.грн

Норма запасів, днів

на 1.01 на 1.02 на 1.03 на 1.04
А 538 240 210 250 280 35
Б 362 250 230 270 240 50
В 1076 200 210 240 180 28
Всього 1976 690 650 760 700 34

Сума прибутку за І квартал – 100 тис. грн.

Розв’язок

Для визначення товарних запасів в днях обороту на кінець першого кварталу скористаємося наступною формулою:

Д = ,

де ТЗ – товарні запаси на кінець першого кварталу;

От – одноденний товарооборот.

Отже, розрахунок товарних запасів для товарної групи А на кінець першого кварталу матиме вигляд:

ДА = дн.

Таким же чином розраховуються товарні запаси в днях обороту на кінець першого кварталу для товарної групи Б, В і всього по підприємству (Дзаг):

Розрахунок оборотності запасів передбачає використання значення середніх товарних запасів за квартал і проводиться за наступною формулою:

К = ,

де  – середні товарні запаси, що розраховуються як середнє хроно­логічне значень товарних запасів з використанням наступної формули:

 = ,

де ТЗ1, ТЗ2… – товарні запаси на визначену дату;

n – кількість спостережень за станом запасів.

Отже, А=

Аналогічно розраховуються значення середніх товарних запасів для інших товарних груп і відповідають таким значенням:

Б = 248; В = 213; заг = 702 тис.грн.

Таким чином, можна розрахувати оборотність запасів:

КА= ; КБ= ; КВ= ; Кзаг=  (об.).

 

Розрахунок прибутковості запасів здійснюється за формулою:

Пз = .

 

Таким чином, маємо наступні значення прибутковості запасів:

ПзА= ;             ПзБ= ; ПзВ= ;            Пззаг = .

Для визначення суми вивільнення (відволікання) коштів у випадку прискорення (уповільнення) оборотності запасів розрахуємо період обороту товарних запасів в днях обороту за квартал:

ПО = ,

де Д – кількість днів у періоді;

К – оборотність запасів.

ПОА =      ПОБ =       ПОВ =

ПОзаг =  дн.

Приріст товарних запасів у зв’язку із уповільненням їх оборотності розраховується за наступною формулою:

де ПО – період обороту запасів,

Н – норма запасів.

Наприклад, для товарної групи А приріст товарних запасів розраховується так:

 40 – 35 = 5 дн.

Аналогічно розраховуються значення і для інших товарних груп (табл. 2).

Таблиця 2

Результати розрахунків

Товарна група Товарні запаси в днях обороту на кінець першого кварталу, дн. Оборотність запасів, оборотів за квартал Період обороту товарних запасів, дн. Приріст товарних запасів, дн.
А 47 2,24 40 +5
Б 60 1,46 62 +12
В 15 5,05 18 -10
Всього 32 2,81 32 -2

Розраховані значення дають змогу визначити суму вивільнення (відволікання) коштів у випадку прискорення (уповільнення) оборотності товарних запасів торговельного підприємства:

П= ;

ПА = ;    ПБ = ПВ = ;

Пзаг =  тис.грн.

Отже, аналіз стану товарних запасів на даному торговельному підприємстві свідчить про ефективне управління запасами в цілому. Найвища оборотність запасів спостерігається по товарній групі В, що зумовило найбільше значення прибутковості порівняно з товарною групою А та Б у розмірі 46,9%. Оцінюючи час обороту запасів на підприємстві, варто зазначити, що в розрізі товарних груп даний показник значно коливався. Так, по групах А і Б час обороту в середньому за квартал значно перевищував норму, в той час як по групі В цей показник знаходиться в межах норми. Таким чином, за рахунок значного прискорення оборотності товарних запасів по групі В відбулося вивільнення коштів у сумі 120 тис.грн, що зумовило вивільнення коштів в цілому на підприємстві у розмірі 44 тис.грн.

До факторів, які збільшують час товарних запасів, слід віднести: помилки при визначенні обсягу поставки товарних ресурсів, помилки при розробці графіка завозу та визначенні обсягу партії поставки, необґрунтована цінова політика, неефективна рекламна стратегія підприємства в цілому і стосовно окремих реалізованих товарів.


Дата добавления: 2018-10-25; просмотров: 399; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!