Державною реєстрацією, зокрема, вважається засвідчення факту створення юридичної особи.



Державна льотна академія України

 

Кафедра менеджменту та економіки

Факультету менеджменту

ЗАТВЕРДЖУЮ

Декан факультету

            А.В. Залевський

____ ____________ 20__ р.

 

Лекція № 4

з дисципліни „Господрське право”

 

Тема: “Організація господарської діяльності

 

 

Розробив:

Доцент кафедри менеджменту та економіки

Максименко Н.В.

Кіровоград – 2011


ТЕМА № 4. Організація  господарської діяльності

Лекційне заняття № 4.

Навчальна мета:

- формування у курсантів знань щодо поняття суб’єкта господарського права;

- висвітлити його правові ознаки;

- визначити класифікації суб’єктів господарського права;

- встановити правовий статус суб’єктів господарського права;

- ознайомитися з особливостями діяльності суб’єктів господарського права.

Виховна мета:

Сприяти вихованню позитивного ставлення до таких демократичних цінностей, як право на власність, на її недоторканність, поваги до тих підприємців, які працюють, дотримуючись прав і законних інтересів інших осіб - споживачів їх продукції, робіт та послуг.

 

План:

Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності у державних органах. Отримання дозволів на початок роботи.

Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності. Державна реєстрація внесення змін до установчих документів юридичних осіб. Державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу-підприємця

Установчі документи юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності

Ліцензування господарської діяльності

Патентування підприємницької діяльності

Основна література:

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Відомості Верховної Ради України вiд 02.05.2003 - 2003 р. - № 18. – Ст. 144

2. Крупка Ю.М. Господарське право України: Навчальний посібник / За наук. Ред.. Н.Р. Малишевої.. — К.: Університет «Україна», 2007. — 342 с.

3. Щербина В. С. Господарське право. Підручник / В. С. Щербина. — К.: Юрінком Інтер. — 2003.

Додаткова література:

1. Закон України від 1 червня 2000 р. № 1775-Ш „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Офіційний вісник України від 21.07.2000. - 2000 р. - № 27. - стор. 1. – Ст.. 1109.

2. Закон України від 11 грудня 2003 р. № 1382-ІУ „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” // Урядовий кур'єр від 15.01.2004. - № 7.

3. Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210-Ш „Про захист економічної конкуренції” // Голос України від 27.02.2001. - № 37.

4. Закон України від 12 липня 2001 р. № 2658-Ш „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” // Офіційний вісник України від 07.09.2001. - 2001 р. - № 34. - стор. 1. – Ст.. 1577

5. Закон України від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ „Про охорону праці” // Голос України від 24.11.1992

6. Закон України від 15 травня 2003 р. № 755-ІУ „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” // Голос України від 24.06.2003. - № 115.

7. Закон України від 17 грудня 1993 р. № 3745-ХІІ „Про пожежну безпеку” // Голос України від 29.01.1994

8. Закон України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ „Про господарські товариства” // Голос України від 11.10.1991

9. Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХП „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 р. № 150 „Порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень” // Офіційний вісник України від 02.03.2001. - 2001 р. - № 7. - Стор. 166. – Ст. 285

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 р. № 1109 „Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд” // Офіційний вісник України від 09.07.1999. - 1999 р. - № 25. - Стор. 127

12. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 „Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України” // Урядовий кур'єр від 01.02.1996.

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000 р. № 1755 „Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу” // Офіційний вісник України від 15.12.2000. - 2000 р. - № 48. - стор. 36. – ст. 2093.

14. Постанова Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. № 492 „ Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах” // Офіційний вісник України від 02.01.2004. - 2003 р. - № 51. - том 1. - Стор. 316. – Ст.. 2707

Реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності у державних органах. Отримання дозволів на початок роботи.

Порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності регулюється Законом України від 15 травня 2003 р. № 755-ІУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон про державну реєстрацію). Відповідні норми щодо порядку здійснення державної реєстрації містяться і в ст. 58 ГК України, проте, зважаючи на те, що загальні норми цього Кодексу у цьому питанні суперечать нормам спеціальним, що містяться в означеному вище Законі, застосовуються правила саме Закону про державну реєстрацію.

Згідно зі ст. 4 Закону про державну реєстрацію державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважається засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Ознаки державної реєстрації

Державною реєстрацією, зокрема, вважається засвідчення факту створення юридичної особи.

Згідно зі ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Таким чином, для того, щоб утворення, намір про створення якого висловили засновники шляхом оформлення установчих документів, перетворилось на суб'єкта права (суб'єкта господарювання - див. ч. 2 ст. 55 ГК України), який має цивільну право- і дієздатність - юридичну особу, необхідно його зареєструвати в установленому законодавством порядку. Підтвердженням цього є ч. 4 ст. 87 ЦК України, згідно із якою юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Іншими словами, юридична особа створюється за рішенням її засновників, проте із підтвердженням (засвідченням) цього факту шляхом державної реєстрації, набуваючи при цьому як статусу юридичної особи взагалі, так і статусу суб'єкта підприємницької діяльності зокрема.


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 144; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!