Тема 8.3. Огляд та сучасні можливості криміналістичного дослідження вогнепальної та холодної зброї
Тривалість: 2 години.
Місце: навчальна аудиторія, навчально-методичний кабінет.
Мета: закріпити знання з проблем криміналістичного дослідження вогнепальної та холодної зброї; сформувати практичне вміння огляду, фіксації та вилучення вогнепальної та холодної зброї і слідів її застосування.
Методи: пояснення, демонстрація, демонстрація матеріалу з використання комп’ютерних засобів, реферативне повідомлення, виконання індивідуальних вправ, бесіда, дискусія.
Основні поняття: вогнепальна зброя; боєприпаси; вибухові пристрої; вибухові речовини; основні сліди пострілу; додаткові сліди пострілу; холодна зброя; клинкова холодна зброя; ударно-дробильна холодна зброя; комбінована холодна зброя; метальна холодна зброя; бойова, мисливська, кримінальна холодна зброя.
хід заняття:
1. Закріплення знань з порядку огляду та вилучення вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування. Фіксація ходу та результатів.
2. Аналіз сучасних можливостей судово-балістичних і вибухово-технічних експертиз.
3. Проведення огляду холодної зброї та слідів її застосування. Фіксація отриманих результатів.
4. Відпрацювання практичних навичок зі складання протоколів огляду вогнепальної та холодної зброї.
Тема реферативної роботи:
1. Зброя для самозахисту (для нанесення травм та газова). Криміналістичне значення її дослідження.
ПРАКТИЧнЕ ЗАвДАНня
1. Оглянути екземпляр холодної зброї. Хід та результати огляду зафіксувати в фрагменті протоколу огляду.
|
|
2. Оглянути об’єкт зі слідами застосування холодної зброї. Хід та результати огляду зафіксувати в фрагменті протоколу огляду.
3. Оглянути пістолет або револьвер. Хід та результати огляду зафіксувати в фрагменті протоколу огляду.
4. Оглянути стріляну гільзу або пулю. Скласти фрагмент протоколу огляду.
5. Оглянути об’єкт з вогнепальними пошкодженнями, або пошкодженнями від вибуху. Хід та результати огляду зафіксувати в фрагменті протоколу огляду.
6. Отримані фрагменти протоколів огляду занести до лабораторного практикуму.
МАТЕРіАЛЬНЕ забезпечення:
1. Зразки ручної вогнепальної зброї | - 30 екз. |
2. Відстріляні пулі | - 15 шт. |
3. Стріляні гільзи | - 15 шт. |
4. Об’єкти з вогнепальними пошкодженнями і пошкодженнями від вибухового пристрою | - 30 шт. |
5. Зразки холодної зброї | |
5. Лінійки | - 30 шт. |
6. Штангенциркулі | - 15 шт. |
7. Лупи 4х | - 15 шт. |
Забезпечення заняття
Комп’ютерними засобами
1. Комп’ютерна програма «холодное оружие народов мира» - призначена для демонстрації відповідного матеріалу.
2. Комп’ютерна програма «TEATHER» - призначена для тестування рівня знань під час проведення заняття.
|
|
3. Комп’ютерна програма «Вивчаємо криміналістику» - призначена для використання під час підготовки до заняття.
4. Комп’ютер “Pentium” - 2 шт.
питання ДЛЯ САМОКОНТРОЛю:
1. Огляд та вилучення вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування. Фіксація ходу та результатів.
2. Сучасні можливості судово-балістичних і вибухово-технічних експертиз.
3. Огляд холодної зброї та слідів її застосування. Фіксація отриманих результатів.
4. Питання, які вирішуються експертизою холодної зброї.
ОСНОВНА ЛіТЕРАТУРА:
1. Егоров А.Г. Правовые и криминалистические вопросы экспертизы холодного оружия. – Волгоград, 1984.
2. Тихонов Е.Н. Криминалистическая экспертиза холодного оружия. - Барнаул, 1987.
3. Методика криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів. К., 1999.
4. Подшибякин А.С. Холодное оружие. Уголовно-правовое и криминалистическое исследование. – Саратов, 1980.
Додаткова ЛіТЕРАТУРА:
1. Устинов А.И. Криминалистическое исследование холодного оружия, народов Востока. - М., 1984.
2. Кузнецов А.А. Криминалистическое исследование оружия и следов его применения. - Луганск, 1996.
|
|
3. Русаков М.Н. Криминалистическое исследование оружия и следов его применения. – Омск, 1981.
4. Самсонов Г.А. Судебная баллистика. – М., 1975
5. Тихонов Е.H. Судебно-балистическая экспертиза. – Барнаул, 1991.
Практичне ЗАНЯТтя
З 2 викладачами
Т ема 8.4. предмет, система та завдання
Криміналістичного вибухознавства
Тривалість: 2 години.
Місце: навчальна аудиторія, навчально-методичний кабінет.
Мета: поглибити знання з питань криміналістичного вибухознавства; отримати практичні навички використання криміналістично значимої інформації, отриманої в ході розслідування злочинів, вчинених із використанням вибухівок.
Методи: пояснення, демонстрація, демонстрація матеріалу з використання комп’ютерних засобів, реферативне повідомлення, виконання індивідуальних вправ, бесіда, дискусія.
Основні поняття: криміналістична вибухотехніка; вибух; сліди вибуху; вибухова речовина; вибуховий пристрій.
хід ЗАНЯТтя:
1. Закріплення знань з криміналістичної вибухотехніки, як галузі криміналістичної техніки; її предмет, система та завдання.
2. Ознайомлення з вибуховими пристроями, як джерелом інформації про механізм злочину.
|
|
3. Розгляд поняття, класифікація і характеристики вибухових пристроїв
4. Огляд об’єктів ураження і слідів злочину, пов’язаних з підготовкою і здійсненням вибуху
Тема реферативної роботи:
1.Історія становлення та розвитку криміналістичної вибухотехніки.
Практичне завдання:
Відповідно до запропонованої фабули сформулювати питання експерту щодо дослідження вибухових пристроїв та слідів вибуху.
питання для самоконтролю:
1. Криміналістична вибухотехніка як галузь криміналістичної техніки, її предмет, система та завдання.
2. Вибухові пристрої як джерело інформації про механізм злочину.
3. Поняття, класифікація і характеристики вибухових пристроїв.
4. Система і характеристика об’єктів ураження і слідів злочину, пов’язаних з підготовкою і здійсненням вибуху.
ОСНОВНА ЛіТЕРАТУРА:
1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Р.С. Белкина. — М.: НОРМА—ИНФРА, 1999.
2. Кузнецов А.А. Криминалистическое исследование оружия и следов его применения. - Луганск, 1996.
3. Аханов В.С. Криминалистическая экспертиза огнестрельного оружия и следов его применения. – Волгоград, 1979.
4. Моторный И.Д. Теоретико-прикладные основы применения средств и методов криминалистической взрывотехники в борьбе с терроризмом. – М., 1999.
5. Моторный И.Д. Криминалистическая взрывотехника: новое учение в криминалистике: Учебно-методическое и справочное пособие // Библиотека оперативника (открытый фонд), издатель Шумилова И.И. - М., 2000. – 177 с.
6. Филатова Е.Г. Уголовно-правовая, криминологическая и криминалистическая характеристика преступлений, совершенных с использованием огнестрельного оружия и взрывных устройств. – М., 1995.
7. Прохоров-Лукін Г.В., Турта Ю.П. Огляд місця вибуху, підготовка та призначення судових вибухотехнічних експертиз // Криміналістика та судова експертиза. - К. - 2000. - Вип. 49. – С. 103-113.
8. Разумов Э. А., Молибога Н. П. Осмотр места происшествия. - К.: РИО МВД Украины, 1994. – 672 с.
Додаткова література:
1. Наказ МВС України № 419-96 р. Про затвердження Інструкції про заходи безпеки при пошуку, розрядженні, транспортуванні, знешкодженні вибухових пристроїв та вибухових речовин або при загрозі вибуху.
2. Наказ МВС України № 485-92 р. Про заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України.
3. Наказ МВС України № 493 -96 р. Про затвердження Інструкції про організацію робіт щодо пошуку та знешкодження вибухових пристроїв і вибухових речовин.
4. Аполлонов А.Ю. Методические рекомендации по действию сотрудников ОВД при обнаружении взрывных устройств, осмотре места взрыва и подготовке материалов для назначения взрывотехнических экспертных исследований. - М., 1995. – 37 с.
5. Бандура О.О. Про можливості визначення місця знаходження залишків засобів ініціювання при вибуху ручних гранат на поверхнях ґрунту: Методичний посібник. - К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2004. - 26 с.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 163; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!