Тема 8.3. Огляд та сучасні можливості криміналістичного дослідження вогнепальної та холодної зброї



Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, навчально-методичний кабінет. 

Мета: закріпити знання з проблем криміналістичного дослідження вогнепальної та холодної зброї; сформувати практичне вміння огляду, фіксації та вилучення вогнепальної та холодної зброї і слідів її застосування.

Методи: пояснення, демонстрація, демонстрація матеріалу з використання комп’ютерних засобів, реферативне повідомлення, виконання індивідуальних вправ, бесіда, дискусія.

Основні поняття: вогнепальна зброя; боєприпаси; вибухові пристрої; вибухові речовини; основні сліди пострілу; додаткові сліди пострілу; холодна зброя; клинкова холодна зброя; ударно-дробильна холодна зброя; комбінована холодна зброя; метальна холодна зброя; бойова, мисливська, кримінальна холодна зброя.

хід заняття:

1. Закріплення знань з порядку огляду та вилучення вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування. Фіксація ходу та результатів.

2. Аналіз сучасних можливостей судово-балістичних і вибухово-технічних експертиз.

3. Проведення огляду холодної зброї та слідів її застосування. Фіксація отриманих результатів.

4. Відпрацювання практичних навичок зі складання протоколів огляду вогнепальної та холодної зброї.

Тема реферативної роботи:

1. Зброя для самозахисту (для нанесення травм та газова). Криміналістичне значення її дослідження.

ПРАКТИЧнЕ ЗАвДАНня

1. Оглянути екземпляр холодної зброї. Хід та результати огляду зафіксувати в фрагменті протоколу огляду.

2. Оглянути об’єкт зі слідами застосування холодної зброї. Хід та результати огляду зафіксувати в фрагменті протоколу огляду.

3. Оглянути пістолет або револьвер. Хід та результати огляду зафіксувати в фрагменті протоколу огляду.

4. Оглянути стріляну гільзу або пулю. Скласти фрагмент протоколу огляду.

5. Оглянути об’єкт з вогнепальними пошкодженнями, або пошкодженнями від вибуху. Хід та результати огляду зафіксувати в фрагменті протоколу огляду.

6. Отримані фрагменти протоколів огляду занести до лабораторного практикуму.

МАТЕРіАЛЬНЕ забезпечення:

1. Зразки ручної вогнепальної зброї - 30 екз.
2. Відстріляні пулі - 15 шт.
3. Стріляні гільзи - 15 шт.
4. Об’єкти з вогнепальними пошкодженнями і пошкодженнями від вибухового пристрою - 30 шт.
5. Зразки холодної зброї                                        
5. Лінійки - 30 шт.
6. Штангенциркулі - 15 шт.
7. Лупи 4х - 15 шт.

Забезпечення заняття

Комп’ютерними засобами

1. Комп’ютерна програма «холодное оружие народов мира» - призначена для демонстрації відповідного матеріалу.

2. Комп’ютерна програма «TEATHER» - призначена для тестування рівня знань під час проведення заняття.

3. Комп’ютерна програма «Вивчаємо криміналістику» - призначена для використання під час підготовки до заняття.

4. Комп’ютер “Pentium”                                  - 2 шт.

питання ДЛЯ САМОКОНТРОЛю:

1. Огляд та вилучення вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів їх застосування. Фіксація ходу та результатів.

2. Сучасні можливості судово-балістичних і вибухово-технічних експертиз.

3. Огляд холодної зброї та слідів її застосування. Фіксація отриманих результатів.

4. Питання, які вирішуються експертизою холодної зброї.

ОСНОВНА ЛіТЕРАТУРА:

1. Егоров А.Г. Правовые и криминалистические вопросы экспертизы холодного оружия. – Волгоград, 1984.

2. Тихонов Е.Н. Криминалистическая экспертиза холодного оружия. - Барнаул, 1987.

3. Методика криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів. К., 1999.

4. Подшибякин А.С. Холодное оружие. Уголовно-правовое и кримина­листическое исследование. – Саратов, 1980.

Додаткова ЛіТЕРАТУРА:

1. Устинов А.И. Криминалистическое исследование холодного оружия, народов Востока. - М., 1984.

2.  Кузнецов А.А. Криминалистическое исследование оружия и следов его применения. - Луганск, 1996.

3. Русаков М.Н. Криминалистическое исследование оружия и следов его применения. – Омск, 1981.

4. Самсонов Г.А. Судебная баллистика. – М., 1975

5. Тихонов Е.H. Судебно-балистическая экспертиза. – Барнаул, 1991.

Практичне ЗАНЯТтя

З 2 викладачами

Т ема 8.4. предмет, система та завдання

Криміналістичного вибухознавства

Тривалість: 2 години.

Місце: навчальна аудиторія, навчально-методичний кабінет.

Мета: поглибити знання з питань криміналістичного вибухознавства; отримати практичні навички використання криміналістично значимої інформації, отриманої в ході розслідування злочинів, вчинених із використанням вибухівок.

Методи: пояснення, демонстрація, демонстрація матеріалу з використання комп’ютерних засобів, реферативне повідомлення, виконання індивідуальних вправ, бесіда, дискусія.

Основні поняття: криміналістична вибухотехніка; вибух; сліди вибуху; вибухова речовина; вибуховий пристрій.

 

хід ЗАНЯТтя:

1. Закріплення знань з криміналістичної вибухотехніки, як галузі криміналістичної техніки; її предмет, система та завдання.

2. Ознайомлення з вибуховими пристроями, як джерелом інформації про механізм злочину.

3. Розгляд поняття, класифікація і характеристики вибухових пристроїв

4. Огляд об’єктів ураження і слідів злочину, пов’язаних з підготовкою і здійсненням вибуху

Тема реферативної роботи:

1.Історія становлення та розвитку криміналістичної вибухотехніки.

Практичне завдання:

    Відповідно до запропонованої фабули сформулювати питання експерту щодо дослідження вибухових пристроїв та слідів вибуху.

 

питання для самоконтролю:

1. Криміналістична вибухотехніка як галузь криміналістичної техніки, її предмет, система та завдання.

2. Вибухові пристрої як джерело інформації про механізм злочину.

3. Поняття, класифікація і характеристики вибухових пристроїв.

4. Система і характеристика об’єктів ураження і слідів злочину, пов’язаних з підготовкою і здійсненням вибуху.

ОСНОВНА ЛіТЕРАТУРА:

1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Р.С. Белкина. — М.: НОРМА—ИНФРА, 1999.

2. Кузнецов А.А. Криминалистическое исследование оружия и следов его применения. - Луганск, 1996.

3. Аханов В.С. Криминалистическая экспертиза огнестрельного оружия и следов его применения. – Волгоград, 1979.

4. Моторный И.Д. Теоретико-прикладные основы применения средств и методов криминалистической взрывотехники в борьбе с терроризмом. – М., 1999.

5. Моторный И.Д. Криминалистическая взрывотехника: новое учение в криминалистике: Учебно-методическое и справочное пособие // Библиотека оперативника (открытый фонд), издатель Шумилова И.И. - М., 2000. – 177 с.

6. Филатова Е.Г. Уголовно-правовая, криминологическая и криминалистическая характеристика преступлений, совершенных с использованием огнестрельного оружия и взрывных устройств. – М., 1995.

7. Прохоров-Лукін Г.В., Турта Ю.П. Огляд місця вибуху, підготовка та призначення судових вибухотехнічних експертиз // Криміналістика та судова експертиза. - К. - 2000. - Вип. 49. – С. 103-113.

8. Разумов Э. А., Молибога Н. П. Осмотр места происшествия. - К.: РИО МВД Украины, 1994. – 672 с.

 

Додаткова література:

1. Наказ МВС України № 419-96 р. Про затвердження Інструкції про заходи безпеки при пошуку, розрядженні, транспортуванні, знешкодженні вибухових пристроїв та вибухових речовин або при загрозі вибуху.

2. Наказ МВС України № 485-92 р. Про заходи щодо подальшого вдосконалення діяльності чергової служби органів внутрішніх справ України.

3. Наказ МВС України № 493 -96 р. Про затвердження Інструкції про організацію робіт щодо пошуку та знешкодження вибухових пристроїв і вибухових речовин.

4. Аполлонов А.Ю. Методические рекомендации по действию сотрудников ОВД при обнаружении взрывных устройств, осмотре места взрыва и подготовке материалов для назначения взрывотехнических экспертных исследований. - М., 1995. – 37 с.

5. Бандура О.О. Про можливості визначення місця знаходження залишків засобів ініціювання при вибуху ручних гранат на поверхнях ґрунту: Методичний посібник. - К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2004. - 26 с.

 


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 163; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!