Обставини, що підлягають з’ясуванню
Правильне визначення предмета доказування при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, має важливе значення. Існує дві групи обставин, що підлягають встановленню: 1) обставини, які свідчать про організований характер злочину; 2) обставини, які сприяють доказуванню кожного окремого злочину, вчиненого організованою групою (місце і час вчинення злочину, спосіб злочину, обставини, які пом’якшують чи обтяжують відповідальність, обставини, які сприяли вчиненню даного злочину, тощо).
При розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, необхідно встановити: 1) груповий характер злочину (кількість учасників; їх участь у вчинені злочинів; тривалість вчинення злочину групою); 2) організованість і стійкість злочинної групи (наявність ієрархії у групі; склад групи; планування групою злочинної діяльності; стабільність складу групи; підтримання дисципліни у групі; існування певних правил поведінки; застосування заходів заохочення і покарання у групі; чи мали місце випадки виходу з групи; причини такого виходу та ін.); 3) мета створення організованої злочинної групи (для вчинення яких злочинів створена група; хто є ініціатором створення групи; чого хотіли досягнути злочинці тощо); 4) визначальну злочинну діяльність групи (які основні напрями злочинної діяльності групи; у чому полягав основний злочинний бізнес; чи вчинювались нетипові діяння злочинною групою; чи вчинювалися діяння допоміжного характеру: спрямовані на забезпечення зброєю, підробленими документами та ін.); 5) озброєність злочинної групи (наявність вогнепальної, холодної зброї або зброї вибухової дії; чи всі учасники групи були усвідомлені про наявність зброї та її застосування; хто придбав зброю; яким чином вона використовувалась та ін.); 6) керівництво (лідерство) у злочинній групі (хто ініціював вчинення злочинів; хто планував діяльність групи та окремих дій; хто отримував найбільшу долю злочинних доходів; у кого найбільший злочинний досвід; хто здійснював вплив на інших членів групи, у чому він виявлявся тощо); 7) корумпованість із посадовими особами владних структур (з якими владними структурами взаємодіяли члени злочинної групи; чи існували зв’язки із працівниками правоохоронних органів; хто в групі відповідав за зв’язки із працівниками владних структур; які засоби використовувалися для корумповування посадових осіб та ін.); 8) використання групою технічних засобів та транспорту (які технічні засоби використовували злочинці: комп’ютерна техніка, засоби зв’язку, прилади нічного бачення, приціли, глушителі; чи використовувався транспорт під час вчинення злочинів; кому належить техніка або транспорт; коли і в яких умовах використовувався та ін.); 9) місце злочинної групи в організованій злочинній діяльності (чи взаємодіяла злочинна група з іншими злочинними угрупованнями; характер стосунків з іншими групами; чи входила злочинна група у злочинну організацію; чи існували конфлікти, злочинні «розборки» з іншими групами тощо); 10) коло активних учасників злочинної групи (хто користувався довірою лідера; хто добровільно входив до групи; які функції активного учасника групи; чи впливав на інших учасників групи; чи мав судимість; чи підтримував злодійські традиції та ін.); 11) причини і умови, що сприяли створенню організованої групи (відсутність спеціальних профілактичних заходів; недостатність роботи органів внутрішніх справ щодо виявлення і попередження злочинної діяльності тих чи інших формувань тощо).
|
|
|
|
|
|
Початковий етап розслідування
Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, має певні особливості. Висунення версій про вчинення злочинів організованою групою може бути здійснене на самому початку розслідування. При чому, виявленню організованої групи здебільшого сприяють результати оперативно-розшукової діяльності. Оперативно-розшукова інформація сприяє висуненню слідчих версій, плануванню розслідування, розробці тактики окремих слідчих дій або тактичних операцій.
|
|
|
Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, передбачає наявність взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими органами спеціальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю. Така взаємодія може здійснюватися за різними напрямами: обмін інформацією, дача доручень оперативним працівникам, спільне проведення заходів, створення слідчо-оперативних груп та ін. Складність розслідування за даною категорією злочинів обумовлює необхідність спільної погодженої діяльності слідчих, оперативних працівників і спеціалістів у межах слідчо-оперативної групи.
Важливе значення на початковому етапі розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, належить огляду місця події. Це найбільш складна процесуальна дія, яка відповідно до ст. 190 КПК проводиться з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обстановки злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи. Аналіз окремих слідів на місці події, змін в обстановці під час вчинення злочину дозволяє висунути версію про вчинення злочину групою осіб (або організованою групою). Встановлення групового характеру злочину є діагностичним завданням огляду місця події, впливає на дії слідчого, визначає наступні оперативно-розшукові заходи і слідчі дії. Уже в процесі огляду місця події можуть бути встановлені ознаки, що свідчать про вчинення злочину організованою злочинною групою. До числа таких ознак можуть належати: зухвалість діяння, його продуманість за місцем і часом; складний спосіб учинення злочину, можливість його безпечного вчинення; наявність матеріальних наслідків, що свідчать про високу технічну оснащеність і озброєність виконавців; невипадковий вибір об’єкта злочинного посягання; наявність злочинного почерку та ін.
|
|
|
Отриманню інформації про організовану групу, її структуру, цілі, спрямованість, особливості злочинної діяльності сприяє допит різних за своїм процесуальним становищем осіб. Допит — це процес передачі слідчому допитуваним інформації про розслідувану подію або пов’язаних з нею обставинах чи особах. Мета допиту полягає в отриманні повних показань, що об’єктивно відображають дійсність.
Цілеспрямованість допиту членів організованих злочинних груп пов’язана з правильним визначенням предмета допиту. Предмет допиту організаторів (керівників) злочинної групи може охоплювати: 1) у кого виник задум організації злочинної групи; 2) яка злочинна діяльність передбачалась; 3) хто є учасником злочинної діяльності; 4) які способи застосовувались при вчиненні злочинів; 5) чи брав участь у вчиненні злочинів сам організатор, які його функції; 6) яка ієрархія у злочинній групі; 7) які заходи конспірації; 8) чи мали місце корумповані зв’язки, хто надавав допомогу в існуванні злочинної групи; 9) які способи втягнення у групи нових членів; 10) які канали отримання розвідувальної інформації; 11) у чому полягали дії групи захисту; 12) яким чином були отримані злочинні доходи; 13) як здійснювався розподіл незаконних доходів серед членів злочинної групи; 14) чи мали місце конфліктні стосунки в групі; 15) чи були конфлікти, протистояння з іншими угрупованнями. Під час допиту організатора можуть бути з’ясовані й інші обставини.
Предмет допиту виконавця має свої особливості та охоплює такі обставини: 1) у вчиненні яких злочинів брав участь допитуваний; 2) у чому виявились його дії; 3) яким чином розподілялись ролі у злочинній групі; 4) чи здійснювалось планування злочинів; 5) яким чином приховувалися злочини; 6) які стосунки у допитуваного з іншими учасниками групи; 7) як був втягнутий до злочинної групи; 8) чому вчинив злочин.
До допиту члена організованої злочинної групи необхідна ретельна підготовка, яка охоплює складання письмового плану допиту. У процесі планування важливо визначити «слабку ланку», послідовність допиту кількох осіб, тактику допиту. На обрання моменту допиту впливають такі обставини, як інтереси збереження слідчої таємниці, завдання забезпечення безпеки свідків і потерпілих, позиція допитуваного.
Члени організованих злочинних груп у багатьох випадках відмовляються від давання показань. Тому важливо виявити найбільш «слабку ланку» в структурі організованої групи, використовувати конфліктні стосунки між окремими членами угруповання. Доцільно також переконувати допитуваного у непотрібності його для угруповання, спробах перекласти відповідальність на нього, наявності відомостей, які можуть скомпрометувати його в очах інших членів групи. Члени організованої групи здебільшого визнають свою вину тільки тоді, коли у них не має іншого виходу.
Обшук при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, має специфіку. Це пов’язано перш за все з предметом пошуку. При розслідуванні даної категорії злочинів об’єктами пошуку достатньо часто є: вогнепальна і холодна зброя; вибухівка; предмети, що є вилученими із законного обігу; предмети, за виготовлення, зберігання та збут яких передбачена кримінальна відповідальність; предмети, що мають на собі сліди злочину; трупи або частини розчленованого трупа; речі й цінності, здобуті злочинним шляхом; різного роду документи та ін. У роботі правоохоронних органів відзначається поява нового об’єкта пошуку за даною категорією злочинів: особи, яких переховують у тих або інших місцях.
Здійснення обшуків при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, пов’язано з реальною загрозою надання озброєного опору. Тому проведення обшуку може бути пов’язане з усуненням протидії і затриманням тих чи інших осіб.
Достатньо часто при проведенні обшуку під час розслідування злочинів даної категорії існує необхідність у проведенні пошукових дій одночасно у кількох осіб або в різних місцях (тактична операція «груповий обшук»). Застосування такої тактичної операції обумовлено такими обставинами: наявність стійкої злочинної групи; члени групи не взяті під варту; розосередженістю об’єктів обшуку; наявність налагодженої системи взаємодії між членами угруповання; присутністю керуючих засад у діяльності злочинної групи. Для успішного проведення «групового обшуку» необхідно створити кілька слідчо-оперативних (пошукових) груп — залежно від кількості об’єктів, що підлягають обшуку.
Під час розслідування злочинів, що вчиняються організованими групами, важливе значення може мати тактична операція «припущення обшуку з негативними наслідками». ЇЇ сутність полягає у тому, що реально існує кілька різних об’єктів обшуку. При здійсненні такої операції відповідно до тактичного задуму обирається один із об’єктів обшуку, де й проводиться слідча дія, за іншими виконується спостереження. У процесі оперативного спостереження встановлюється динаміка місцеперебування злочинних формувань, ознаки переміщення товарів або інших предметів, змінення місця розташування тих чи інших об’єктів. Оперативне спостереження дозволяє виявити більш широкий спектр можливих місць приховування, після чого здійснюються результативні обшуки. Схематично тактична операція «припущення обшуку з негативними наслідками» може бути подана таким чином: безрезультатний обшук — оперативне спостереження — результативний обшук.
Під час пред’явлення для впізнання при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, доцільно використовувати узнавання за фотозображенням чи відеозображенням. Упізнання за відеозаписом передбачає пред’явлення (перегляд) відеоплівки, на якій учасник злочинного угруповання відзнятий у групі зі схожими особами в кількості не менше трьох осіб. З метою забезпечення особистої безпеки того, хто впізнає, пред’явлення для впізнання може бути проведено в умовах, коли він перебуває поза візуальним спостереженням того, кого впізнають.
Необхідно зазначити, що при розслідуванні даної категорії злочинів використовуються не тільки традиційні спеціальні знання, а й нетрадиційні (складання психологічного портрета (профіля); запрошення спеціалістів аналітиків; комплексні консультації). Під час розслідування можуть бути призначені різні судові експертизи (судово-медична, судово-біологічна, судово-балістична, вибухотехнічна, трасологічна, судово-психологічна, фоноскопічна та ін.).
Новою слідчою дією відповідно до ст. 187 КПК є зняття інформації з каналів зв’язку. Ця дія дозволяє отримати відомості про злочинне формування, його склад, зв’язки, про злочини, що замишляються або вчинені, ролі та функції учасників організованої групи, місця зустрічей та ін. Аналіз записів телефонних переговорів вимагає мобільного реагування оперативних працівників щодо перевірки інформації, слугує необхідною базою для розробок тактичних і оперативно-тактичних операцій, передбачає можливим використовувати отримані дані при провадженні інших слідчих дій.
Криміналістика: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / За ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с.
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ перший
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ
Глава 1. Поняття і значення криміналістики
§ 1. Предмет, система і завдання криміналістики
§ 2. Природа криміналістики
§ 3. Зв’язок криміналістики із суміжними галузями знань
§ 4. Місце криміналістики у системі правових наук
Глава 2. Методи криміналістики
§ 1. Процес пізнання у криміналістиці
§ 2. Класифікація методів криміналістики та їх види
Глава 3. Криміналістична ідентифікація
§ 1. Поняття ідентифікації
§ 2. Об’єкти, типи і види ідентифікації
§ 3. Загальна методика ідентифікації
Глава 4. Криміналістична профілактика і прогнозування
§ 1. Криміналістична профілактика злочинів
§ 2. Криміналістичне прогнозування
Глава 5. Історія криміналістики
§ 1. Виникнення і розвиток криміналістики
§ 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
§ 3. Експертні та криміналістичні установи в Україні
Розділ другий
КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА
Глава 6. Загальні положення криміналістичної техніки
§ 1. Поняття криміналістичної техніки та її галузі
§ 2. Правові основи використання криміналістичної техніки
§ 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
§ 4. Технічні засоби профілактики
Глава. 7. Судова фотографія та відеозапис
§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
§ 3. Судово-дослідницька фотографія
§ 4. Судовий відеозапис
Глава 8. Трасологія
§ 1. Поняття трасології та її значення
§ 2. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
§ 3. Класифікація слідів
§ 4. Основи дактилоскопії
§ 5. Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи
§ 6. Сліди ніг та взуття людини
§ 7. Сліди знарядь злому та інструментів
§ 8. Сліди транспортних засобів
Глава 9. Судова балістика
§ 1. Поняття судової балістики та її значення
§ 2. Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
§ 3. Сліди дії вогнепальної зброї, їх види
§ 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
§ 5. Можливості судово-балістичної експертизи
Глава 10. Техніко-криміналістичне дослідження документів
§ 1. Поняття документа у криміналістиці
§ 2. Слідчий огляд документів. Сутність техніко-криміналістичного дослідження
§ 3. Встановлення змін у документі
§ 4. Встановлення слабковидимих і невидимих текстів
§ 5. Дослідження залитих і закреслених текстів. Встановлення тексту спалених документів
§ 6. Встановлення технічних підробок підписів
§ 7. Встановлення підробки відбитків печаток та штампів
§ 8. Дослідження матеріальної частини документів
Глава 11. Криміналістичне дослідження письма
§ 1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
§ 2. Ідентифікаційні ознаки письма
§ 3. Підготовка матеріалів для судово-почеркознавчої експертизи
§ 4. Методика судово-почеркознавчої експертизи
§ 5. Особливості авторознавчого дослідження
Глава 12. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності
§ 1. Поняття ідентифікації людини за ознаками зовнішності
§ 2. Класифікація ознак зовнішності людини (словесний портрет)
§ 3. Експертне ототожнення особи за фото зображенням (портретно-криміналістична експертиза)
Глава 13. Кримінальна реєстрація
§ 1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
§ 2. Види криміналістичних обліків
§ 3. Дактилоскопічний облік
Розділ третій
КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА
Глава 14. Загальні положення криміналістичної тактики
§ 1. Поняття і предмет криміналістичної тактики
§ 2. Тактичний прийом як елемент криміналістичної тактики
§ 3. Джерела і функції тактичних прийомів
§ 4. Класифікація тактичних прийомів
§ 5. Система тактичних прийомів. Тактичні комбінації і тактичні операції
§ 6. Психологічні основи використання тактичних прийомів
§ 7. Тактичне рішення. Проблема тактичного ризику
Глава 15. Організація і планування розслідування
§ 1. Сутність організації розслідування
§ 2. Поняття і принципи планування розслідування. Техніка планування
§ 3. Вчення про криміналістичну версію
Глава 16. Слідчий огляд
§ 1. Поняття, види та принципи огляду
§ 2. Підготовка до огляду місця події
§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
§ 4. Тактика огляду місця події
§ 5. Огляд трупа
§ 6. Фіксація результатів огляду місця події
Глава 17. Допит
§ 1. Поняття та види допиту
§ 2. Процес формування показань
§ 3. Підготовка до допиту
§ 4. Зміст тактики допиту
§ 5. Встановлення психологічного контакту
§ 6. Актуалізація забутого в пам’яті допитуваного
§ 7. Викриття неправди в показаннях
§ 8. Допит неповнолітніх
§ 9. Тактика очної ставки. Перехресний допит
§ 10. Фіксація результатів допиту
Глава 18. Обшук і виїмка
§ 1. Поняття та ознаки обшуку
§ 2. Об’єкти та види обшуку
§ 3. Ситуаційна зумовленість тактики обшуку
§ 4. Системи тактичних прийомів обшуку
§ 5. Особливості проведення виїмки
§ 6. Фіксація результатів обшуку та виїмки
Глава 19. Пред’явлення для впізнання
§ 1. Поняття, мета та об’єкти пред’явлення для впізнання
§ 2. Підготовка до пред’явлення для впізнання
§ 3. Порядок пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
§ 4. Фіксація результатів пред’явлення для впізнання
Глава 20. Відтворення обстановки і обставин події (слідчий експеримент та перевірка показань на місці)
§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
§ 3. Особливості перевірки показань на місці
§ 4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
Глава 21. Призначення та проведення судових експертиз
§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
§ 2. Процесуальні та організаційні питання призначення експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
Розділ четвертий
МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ
Глава 22. Загальні положення методики розслідування злочинів
§ 1. Сутність методики розслідування злочинів
§ 2. Окремі методики розслідування різних видів злочинів
§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
§ 4. Криміналістичне вчення про розкриття злочинів
§ 5. Основи взаємодії та інформаційного забезпечення в методиці розслідування злочинів
Глава 23. Розслідування вбивств
§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
§ 2. Початковий етап розслідування
§ 3. Особливості розслідування деяких видів убивств
Глава 24. Розслідування вбивств на замовлення
§ 1. Поняття та ознаки вбивства на замовлення
§ 2. Криміналістична характеристика вбивств на замовлення
§ 3. Початковий етап розслідування
Глава 25. Розслідування зґвалтувань
§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
§ 2. Початковий етап розслідування
§ 3. Наступний етап розслідування
§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
Глава 26. Розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (розкрадання)
§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
§ 2. Тактика перевірочних дій при встановленні ознак розкрадання
§ 3. Типові слідчі ситуації при розслідуванні розкрадань
§ 4. Побудова слідчих версій і планування розслідування
§ 5. Роль ревізійного контролю і аудиту у виявленні та розслідуванні розкрадань
§ 6. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
Глава 27. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності
§ 1. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування злочинів, вчинених шляхом кредитно-фінансових операцій
§ 2. Особливості криміналістичної характеристики і розслідування податкових злочинів
§ 3. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
Глава 28. Розслідування контрабанди
§ 1. Криміналістична характеристика контрабанди
§ 2. Початковий етап розслідування
§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
§ 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди
Глава 29. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності (службові злочини)
§ 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
§ 2. Особливості криміналістичної характеристики та розслідування хабарництва
§ 3. Особливості розслідування зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень
§ 4. Особливості розслідування службової недбалості
§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні службових злочинів
Глава 30. Розслідування крадіжок
§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
§ 2. Початковий етап розслідування
§ 3. Наступний етап розслідування
§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
Глава 31. Розслідування грабежів і розбоїв
§ 1. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв
§ 2. Початковий етап розслідування
§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
Глава 32. Розслідування шахрайства
§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
§ 2. Початковий етап розслідування
§ 3. Наступний етап розслідування
Глава 33. Розслідування вимагань
§ 1. Криміналістична характеристика вимагань
§ 2. Початковий етап розслідування
§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
Глава 34. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
§ 2. Початковий етап розслідування
§ 3. Наступний етап розслідування
Глава 35. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних із виникненням пожеж
§ 2. Початковий етап розслідування
§ 3. Наступний етап розслідування
§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
Глава 36. Розслідування екологічних злочинів
§ 1. Криміналістична характеристика екологічних злочинів
§ 2. Початковий етап розслідування
§ 3. Наступний етап розслідування
Глава 37. Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
§ 3. Початковий етап розслідування
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 290; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!