Органи дізнання в системі МВС України

Поняття досудового розслідування і його форми

Досудове (попереднє) розслідування— це одна із стадій кримі­нального процесу, сутність якої полягає в тому, що уповноважени­ми на те посадовими особами та органами держави у відповідних формах здійснюється суворо регламентована законом діяльність, спрямована на досягнення мети кримінального судочинства. Інши­ми словами, досудове розслідування— це здійснювана відповідно до вимог кримінально-процесуального закону діяльність слідчого та органу дізнання, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, пе­ревірку і використання доказів, попередження, запобігання та розк­риття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення пра­вильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Юридичною підставою для провадження досудового розсліду­вання є постанова про порушення кримінальної справи. Досудове розслідування як процесуальна діяльність має дві поєднані завдан­нями і процедурою форми — досудове слідствоі дізнання.Досудове слідство є провідною і головною формою досудового розслідуван­ня, що здійснюється слідчими відповідних органів — прокуратури, МВС України, Служби безпеки України, податкової міліції. Дізнання здійснюють органи дізнання, вичерпний перелік яких наведений у ст. 101 КПК України, а фактично — призначеною начальником орга­ну дізнання особою (оперуповноваженим карного розшуку, інспекто­ром державної автоінспекції, офіцером — дізнавачем Збройних Сил, помічником капітана на судні) із затвердженням ним найважливіших процесуальних рішень у справі (про порушення, зупинення, закриття справи, передання справи для провадження досудового слідства тощо). На відміну від дізнавача слідчий при провадженні досудово­го слідства всі рішення про спрямування слідства і слідчих дій прий­має самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відпо­відальність за їх законне і своєчасне виконання.

Фактичні дані, одержані при розслідуванні в будь-якій з цих форм, мають однакову доказову силу при прийнятті процесуальних рішень судом.

 

Система органів досудового слідства в Україні

Слідчий — це особа, яка здійснює досудове (попереднє) слідство у кримінальних справах. В Україні є слідчі прокуратури, органіввнутрішніх справ, служби безпекиіподаткової міліції.Компетенція між слідчими вказаних органів з розслідування кримінальних справ розмежовується на підставі правил про підслідність.

Підслідність— це сукупність встановлених у законі ознак кримінальної справи, згідно з якими ця справа підлягає розслідуванню тим чи іншим ор­ганом досудового слідства.

Найбільша кількість кримінальних справ розслідується слідчими органів внутрішніх справ України і тому слідчий апарат цих органів є найчисленнішим і найрозгалуженішим.

Організація роботи і діяльність слідчих підрозділів органів внут­рішніх справ України визначаються Положенням про органи поперед­нього слідства в системі Міністерства внутрішніх справ України,затвердженим Наказом МВС України № 745 від 25.11.92.

Провадження досудового слідства в системі МВС України покла­дається наДепартамент досудового слідства МВС України, який діє на правах Головного управління, слідчі управління (відділи)ГУМВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві та Київській об­ласті, УМВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті, слідчі відділи, відділення (групи)міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ та підрозділи з розслідування злочинів, вчинених на закритих об'єктах.

Досудове слідство в межах своєї компетенції здійснюють слідчі органів внутрішніх справ, а також начальник Департаменту досудо­вого слідства МВС України, начальники слідчих управлінь (відді­лів), відділень, їх заступники, які при цьому користуються всіма про­цесуальними правами слідчого.

Органи досудового слідства в системі МВС України очолюють заступник міністра внутрішніх справ України— начальник Депар­таменту досудового слідства МВС України, заступники начальників ГУМВС, УМВС України в Автономні Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, УМВС України на транспорті, міськрайлінорганів внутрішніх справ, які одночасно є начальниками відповідних структурних слідчих підрозділів.

Перевіряти стан справ та результати діяльності слідчих підроз­ділів мають право виключно співробітники вищестоящих слідчих апаратів у межах своїх повноважень. Ніхто інший, крім керівництва слідчими апаратами, прокурорів та суддів, не має права оцінювати процесуальні дії слідчих.

У Департаменті досудового слідства МВС Українипередбачені посади старших слідчих в особливо важливих справах, слідчих в особливо важливих справах, старших слідчих, помічників слідчих, технічного персоналу. До структури Департаменту входить слідча частина (на правах управління), яка розслідує найскладніші та бага­тоепізодні справи про тяжкі, міжрегіональні злочини.

Слідчі управління (відділи) ГУМВС, УМВСУкраїни в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, УМВС Ук­раїни на транспорті очолюють заступники начальників відповідних ГУМВС, УМВС, які є водночас начальниками відповідних слідчих підрозділів і, у свою чергу, мають заступників.

Слідчі управління (відділи) мають у своєму складі спеціалізовані підрозділи, слідчі частини (на правах відділів, відділень), які розслі­дують кримінальні справи про злочини, що становлять підвищену суспільну небезпеку і є складними, а також організаційно-методич­ний відділ (відділення). До цих органів входять старші слідчі в особ­ливо важливих справах, слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі, слідчі, помічники слідчих і технічний персонал.

У слідчих відділах, відділеннях, групахміськрайлінорганів внутрішніх справ передбачені посади старших слідчих, слідчих, по­мічників слідчих, технічного персоналу. Очолюють ці слідчі підроз­діли начальники, які за посадою є також заступниками начальників відповідних міськрайлінорганів внутрішніх справ.

На посади слідчих органів внутрішніх справ призначаються гро­мадяни України, які мають вищу юридичну освіту, пройшли стажу­вання і виявили при цьому професійну придатність до слідчої роботи.

На посаду помічника слідчогопризначаються повнолітні громадя­ни України, які мають середню, середню спеціальну освіту і нахил до слідчої роботи. В обов'язки помічника слідчого входять подання допомоги слідчому і виконання його доручень, пов'язаних з розслі­дуванням кримінальних справ. Помічник слідчого бере участь у слідчих діях — огляді місця події, предметів, документів, місцевості, приміщень, освідуванні, виїмці, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події, допитах потерпілих, свідків, пред'явленні предметів на осіб для впізнання; готує і складає процесуальні документи; вик­ликає для виконання слідчих дій свідків, потерпілих, підозрюваних (обвинувачених), спеціалістів, експертів та інших учасників проце­су; залучає понятих для участі у слідчих діях; упаковує вилучені у справі речові докази; бере участь в ознайомленні учасників кримі­нального процесу з матеріалами кримінальної справи, виконує тех­нічну роботу з оформлення матеріалів дослідчої перевірки і кримі­нальних справ.

У ст. 121 Конституції України, яка визначає основні функціїпро­куратури, не передбачено надання органам прокуратури повнова­жень щодо здійснення досудового слідства, але згідно з п. 9 Пере­хідних положень Конституції прокуратура продовжує виконувати функцію досудового слідства до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування. Тому нині, здійснюючи досудове слідство у кримінальних справах, органи прокуратури керуються КПК України.

Слідчими прокуратури можуть бути призначені громадяни Ук­раїни, які мають вищу юридичну освіту, необхідні ділові й моральні якості. Особи, які не мають досвіду практичної роботи за спеціаль­ністю, проходять стажування строком до одного року. Не можуть бути прийняті на посаду слідчого прокуратури особи, які були за­суджені за вчинення злочину, за винятком реабілітованих. Ана­логічні вимоги висуваються і до слідчих органів внутрішніх справ, служби безпеки і податкової міліції.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про прокуратуру" у Гене­ральній прокуратурі України, прокуратурі Автономної Республіки Крим передбачені посади старших слідчих і слідчих з особливо важ­ливих справ. У прокуратурах областей, міст та інших прирівняних до них можуть передбачатись посади слідчих в особливо важливих справах і старших слідчих, а в районних, міжрайонних, міських — старших слідчих і слідчих.

У системі Служби безпеки України є старші слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі та слідчі, а також старші слідчі — криміналісти з особливо важливих справ і старші слідчі криміналі­сти. Передбачено також посади помічників слідчих.

Організація діяльності слідчих підрозділів податкової міліції виз­начається наказом ДПА України "Про слідчі підрозділи податкової міліції органів державної податкової служби" № 374 від 30.07.98.

Провадження досудового слідства в податковій міліції покла­дається на такі органи:

§ Слідче управлінняподаткової міліції ДПА України;

§ слідчі відділиподаткової міліції ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

§ слідчі відділення (групи)податкової міліції відповідних подат­кових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрай­онних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Зазначені слідчі підрозділи функціонують згідно з чинним зако­нодавством України, підзаконними актами і Положенням про слідчі підрозділи податкової міліції органів державної податкової служби.

Усі слідчі підрозділи податкової міліції становлять єдиний цент­ралізований слідчий апарат з виключною процесуальною підлеглі­стю і підзвітністю нижчестоящих органів вищестоящим. Загальне ке­рівництво слідчим апаратом здійснює Голова ДПА України. Діяльність слідчих і оперативних підрозділів податкової міліції з ви­явлення, розкриття і попередження злочинів, розслідування кримі­нальних справ координує Перший заступник Голови ДПА Украї­ни — начальник податкової міліції.

Слідчі підрозділи податкової міліції очолює начальник Слідчогоуправління податкової міліції ДПА України,який здійснює оператив­не та процесуальне керівництво слідчим апаратом як особисто, так і через своїх заступників, а також через начальників (заступників на­чальників) слідчих відділів, відділень (груп).

Перевіряти стан розслідування справ та результати діяльності слідчих підрозділів мають право тільки співробітники вищестоящих слідчих підрозділів у межах своїх повноважень.

На посади слідчих податкової міліції призначаються громадяни України, які мають вищу юридичну освіту і професійну придатність до слідчої роботи. У виключних випадках на посади слідчих можуть призначатися громадяни, які не мають вищої юридичної освіти.

У складі Слідчого управлінняподаткової міліції ДПА України існують відділ розслідування особливо важливих справ і відділ організації досудового слідства, які очолюють начальники та їх за­ступники. До складу відділів входять старші слідчі з особливо важливих справ, слідчі з особливо важливих справ, старші слідчі, по­мічники слідчих.

Слідчі відділиподаткової міліції відповідних ДПА (в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) очолюють начальники цих підрозділів. Вони мають двох заступників, які за по­садами водночас є начальниками відділення (групи). У цих відділах утворюються відділення розслідування кримінальних справ та відді­лення (група) організації досудового слідства. До складу відділень (груп) входять старші слідчі з особливо важливих справ, слідчі з особливо важливих справ, старші слідчі, помічники слідчих. У відді­ленні може вводитись посада заступника начальника відділення.

Слідче відділення (група)податкової міліції державних податко­вих інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних податкових інспекцій є структурним підрозділом у складі єдиного слідчого апарату податкової міліції і відповідної державної податкової інспекції. Воно створюється за територіальним принци­пом у державній податковій інспекції, де є головні відділи (відділи) податкової міліції.

Слідче відділення (групу) очолює начальник, який безпосередньо підпорядкований вищестоящому начальнику слідчого відділу подат­кової міліції ДПА України. Начальники слідчих відділень (груп) у містах з районним поділом підпорядковуються відповідному началь­нику слідчого відділення податкової міліції державної податкової інспекції міста. До складу відділення (групи) входять старші слідчі, слідчі, помічник слідчого, диктофон-друкарка. У слідчому відділенні податкової міліції державної податкової інспекції міста з районним поділом можуть бути введені посади старших слідчих (слідчих) для здійснення контрольно-методичної діяльності.

9.3. Органи дізнання: система і компетенція

Перелік органів дізнання законодавчо закріплений у ст. 101 КПК України, згідно з якою до органів дізнання належать:

§ міліція;

§ податкова міліціяу справах про ухиляння від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також у справах про прихо­вування валютної виручки;

§ органи безпекиу справах, віднесених законом до їх відання;

§ командири військових частин, з'єднань, начальники військовихустанову справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм
військовослужбовцями і військовозобов'язаними при проход­женні ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені ро­бітниками і службовцями Збройних Сил України у зв'язку з ви­конанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи;

§ митні органиу справах про контрабанду;

§ начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, ліку­вально-трудових і виховно-трудових профілакторіїву справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також злочини, вчинені у розташуванні зазначених установ;

§ органи державного пожежного наглядуу справах про пожежі й порушення протипожежних правил;

§ органи прикордонної охорониу справах про порушення держав­ного кордону;

§ капітани морських суден,що перебувають у далекому плаванні.

Згідно з вимогами ст. 103 КПК України на органи дізнання по­кладено такі функції:

§ здійснення оперативно-розшуковоїдіяльності з метою виявлен­ня ознак злочину і осіб, що його вчинили;

§ здійснення у передбачених законом випадках процесуальноїдіяльності з розслідування вчинених злочинів.

Отже, дізнання— це врегульована нормами кримінально-проце­суального права діяльність спеціально уповноважених державних органів, яка здійснюється оперативно-розшуковими і процесуальни­ми методами під наглядом прокурора з метою виявлення, запобіган­ня, припинення і розкриття злочинів.

Розглянемо процесуальнуфункцію органів дізнання, пов'язану з розслідуванням кримінальних справ. Дізнання як форма досудового розслідування передує досудовому слідству. Воно має певні відмінності від досудового слідства, які визначаються КПК України.

У кримінально-процесуальному законі наведено вичерпний пе­релік органів, наділених правом здійснювати дізнання, однак дізнан­ня для них не є основним видом діяльності. З необхідністю здійснен­ня розслідування злочинів вони стикаються лише в окремих випад­ках. У цьому разі дії цих органів регулюються нормами кримінально-процесуального закону, і вони є органами дізнання.

При здійсненні дізнання у кримінальних справах відповідні органи дізнання крім КПК України керуються також відомчими інструкці­ями, які визначають порядок здійснення дізнання органами дізнан­ня певного відомства. Так, Інструкція щодо організації діяльностіштатних підрозділів дізнання в системі МВС України та взаємодіїїх з іншими службами органів внутрішніх справ у розкритті та роз­слідуванні злочинів(затверджена наказом МВС України № 880 від 25.12.95) визначає порядок здійснення дізнання в органах внутріш­ніх справ України, Інструкція про проведення дізнання у ЗбройнихСилах України(затверджена наказом Міністра оборони України № 235 від 28.08.95) визначає порядок здійснення дізнання у Зброй­них Силах України.

Майже всі перелічені органи дізнання мають доволі вузьку, чітко окреслену законом залежно від їх основних функцій компетенцію. "Найуніверсальнішими" серед них є міліція і капітани морських су­ден, що перебувають у далекому плаванні — їх компетенцію в законі не визначено.

Міліція має широкі повноваження з охорони громадського по­рядку, прав і свобод громадян. Одне з основних завдань міліції по­лягає в боротьбі зі злочинністю і найчастіше вона першою виявляє ознаки злочину, тому їй надано право порушувати кримінальні справи і здійснювати дізнання для розслідування будь-яких зло­чинів, які не належать до компетенції інших органів дізнання.

Капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні поза межами території України, є органами дізнання у справах про всі злочини, вчинені на судні членами екіпажу або пасажирами суд­на. При цьому вони керуються КПК України та Інструкцією пропроведення дізнання на морських суднах, що перебувають у плаванні.Капітан має право затримати особу, яка підозрюється у вчиненні злочину, до передання її відповідним правоохоронним органам у першому порту України. За необхідності він може направити цю особу і матеріали дізнання в Україну на іншому судні, зареєстрова­ному в Україні. У разі вчинення діяння, передбаченого криміналь­ним законодавством України, під час перебування судна в порту України капітан судна зобов'язаний передати особу, яка підоз­рюється у вчиненні протиправного діяння, відповідним правоохо­ронним органам у порядку, встановленому кримінально-процесу­альним законодавством (ст. 67 Кодексу торговельного мореплав­ства України).

Кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання передбачає:

§ прийняття, реєстрацію, розгляд, перевірку заяв та повідомлень про злочини і пригоди, вжиття щодо них необхідних заходів і
прийняття рішень відповідно до вимог ст. 97 КПК України — про порушення кримінальної справи, відмову в порушенні кри­мінальної справи, передання матеріалів за належністю (підслід­ністю);

§ провадження дізнання у кримінальних справах відповідно до вимог, передбачених ст. 104, 108, 109 КПК України;

§ досудову підготовку матеріалів у протокольній формі відпові­дно до вимог ст. 425, 426 КПК України;

§ виконання слідчих дій у порядку виконання окремих доручень слідчого або іншого органу дізнання (ст. 114, 118 КПК Украї­ни);

§ участь у здійсненні окремих слідчих дій слідчих (ч. 3 ст. 114 КПК України).

З перелічених видів процесуальної діяльності органу дізнання власне дізнаннямвважається лише самостійна процесуальна діяль­ність органу дізнання в межах порушеної кримінальної справи, яка здійснюється за правилами, передбаченими вимогами чинного кри­мінально-процесуального законодавства (ст. 104, 108, 109 КПК Ук­раїни).

 

Органи дізнання в системі МВС України

Як зазначалося, найчисленнішим органом дізнання і найнаближе-нішим до населення є міліція, одне з основних завдань якої полягає в боротьбі зі злочинністю. Провадження дізнання у кримінальних спра­вах керівник відповідного органу внутрішніх справ практично може покласти на будь-яку посадову особу оперативно-начальницького складу органу внутрішніх справ. При цьому враховується специфіка служби або підрозділу, де працює та чи інша посадова особа, якій доручено здійснювати дізнання. Так, опер уповноваженим карного розшуку, як правило, доручаються дізнання у справі про злочини, вчинені по лінії карного розшуку — крадіжки, пограбування, опер-уповноваженим Державної служби боротьби з економічними злочи­нами — про злочини в галузі економіки, працівникам державної автоінспекції — про викрадення автомототранспорту та злочини, пов язані з порушенням правил дорожнього руху, інспекторам пас­портної служби — про ухиляння від сплати аліментів тощо. При цьо­му всі перелічені посадові особи користуються рівними процесуаль­ними правами особи, яка здійснює дізнання, незалежно від служби, де вони працюють, і обійманої посади. Провадження дізнання дору­чається, як правило, працівникам міліції, які мають вищу юридичну освіту і певний досвід роботи.

Проте провадження дізнання у кримінальних справах працівни­ками галузевих служб міліції має і окремі недоліки. Провадження дізнання у справі вони здійснюють епізодично, часто не мають дос­віду процесуальної роботи та необхідних професійних навичок, і ця робота є для них додатковою понад службову діяльність, передбаче­ну їх прямими функціональними обов'язками, внаслідок чого при розслідуванні ними кримінальних справ в окремих випадках спосте­рігаються тяганина, некомпетентність, що, у свою чергу, призводить до порушення прав і законних інтересів громадян, втрати доказової бази, і тому іноді злочини залишаються нерозкритими.

З метою запобігання цим недолікам і підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ з провадження дізнання у кри­мінальних справах, виявлення, розкриття та розслідування злочинів у системі МВС України є штатні підрозділи дізнанняорганів внут­рішніх справ.

Завдання, організація діяльності та порядок функціонування цих підрозділів визначаються Положенням про штатні підрозділи дізнан­ня в органах внутрішніх справта Інструкцією щодо організації діяль­ності штатних підрозділів дізнання в системі МВС України та їхвзаємодії з іншими службами органів внутрішніх справ,що затвер­джені наказом МВС України № 880 від 29.12.95.

До основнихзавдань штатних підрозділів дізнання органів внут­рішніх справ належать:

§ оперативне реагування у взаємодії з працівниками інших служб на заяви та повідомлення про вчинені злочини, вжиття ефек­тивних заходів для встановлення осіб, які вчинили злочини, і закріплення доказів їх вини;

§ всебічне, повне й об'єктивне розслідування кримінальних справ та підготовка матеріалів протокольних проваджень при неухильному дотриманні чинного законодавства з тим, щоб у кожній кримінальній справі чи протокольному провадженні було прийнято обґрунтоване і законне рішення;

§ контроль за розслідуванням кримінальних справ і протоколь­ною формою досудової підготовки матеріалів працівниками інших служб органів внутрішніх справ і подання їм методич­ної допомоги;

§ у межах передбаченої законом компетенції вжиття відповідних заходів припинення порушень прав громадян та інтересів дер­жави;

§ забезпечення відшкодування збитків фізичним та юридичним особам, які зазнали їх від злочинів;

§ виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, і вжиття через відповідні органи заходів їх усунення;

§ відновлення честі, гідності та прав громадян, які постраждали від незаконного затримання чи притягнення їх до криміналь­ної відповідальності.

До структури штатних підрозділів дізнання в системі МВС Украї­ни входять:

§ відділ дізнання МВС України;

§ відділи (відділення) дізнання в ГУМВС, УМВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, УМВС на транспорті;

§ відділи, відділення, групи дізнання міськрайлінорганів внутрішніх справ.

Штатні підрозділи дізнання в системі МВС України очолюють на­чальник відділу дізнання МВС України, начальники відділів (відділень) дізнання ГУМВС, УМВС, а також начальники відділів, відділень та старші груп дізнання міськрайлінорганів внутрішніх справ.

У складі відділу дізнання МВС України, відділів дізнання ГУМВС, УМВС діють організаційно-зональний та контрольно-ме­тодичний підрозділи.

У відділі дізнання МВС України, відділах (відділеннях) дізнання ГУМВС, УМВС передбачені посади начальника відділу, відділення, їх заступників, старших дізнавачів з особливих доручень, старших дізнавачів, дізнавачів.

У відділеннях дізнання УМВС України на транспорті передбачені посади начальників відділень дізнання, старших дізнавачів з особ­ливих доручень, старших дізнавачів, дізнавачів.

У відділах, відділеннях, групах дізнання міськрайлінорганів пе­редбачені посади начальників відділів, відділень, старших дізна­вачів, дізнавачів.

Дізнавач— це спеціально передбачена штатним розписом поса­дова особа органу внутрішніх справ, уповноважена здійснювати розслідування у кримінальних справах і досудову підготовку мате­ріалів протокольної форми в межах своєї компетенції.

На посади дізнавачів призначаються громадяни України, які, як правило, мають вищу або середню спеціальну юридичну освіту, пройшли стажування і виявили при цьому професійну придатність до роботи в дізнанні.

Старші дізнавачі з особливих доручень, старші дізнавачі та дізна-вачі можуть бути призначені на посади виконуючих обов'язки слідчих за погодженням з начальниками відділів (відділень) дізнан­ня ГУМВС, УМВС і лише наказами начальників ГУМВС, УМВС України.

Повноваження дізнавача визначаються чинним кримінально-процесуальним законодавством України. При виконанні своїх функцій дізнавач керується чинним законодавством та відомчими нормативними актами.

Дисциплінарні стягнення на дізнавача за порушення норм кримі­нально-процесуального законодавства можуть накладатися началь­ником органу дізнання або особою, яка виконує його обов'язки, тільки на підставі висновку начальника підрозділу дізнання (залеж­но від підпорядкування). Честь і гідність дізнавача охороняються за­коном. Виявлення неповаги до дізнавача, погроза, образа і наклеп на нього зумовлюють відповідальність, передбачену законодавством України.

На дізнавачів в повному обсязі поширюються пільги, передбачені Законом України "Про міліцію". Дізнавач має право на захист відповідно до законів України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" та "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".

 

---

Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 267; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!