Страхування будівельно-монтажних ризиків

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Страхові послуги як специфічний товар. Ознаки, які характеризують страхову послугу. Економічна необхідність страхових послуг, що надаються фізичним і юридичним особам та розширення їх асортименту.Зарубіжні концепції Страховик надає своєму клієнту страхову послугу, яка виступає як специфічний товар на страховому ринку. У порівнянні із звичайним товаром, страховик не створює ніякого матеріального продукту. Його продукт може бути визначений як невідчутна діяльність, у зв’язку з цим відноситься до поняття “послуга”. Страхова послуга – це така послуга, яка потребує від страховика певних зусиль, спрямованих на формування потреби в цій послузі. Ознаки, що характеризують страхову послугу. За економічними ознаками виділяють страхування життя та загальні види страхування. В основу цієї класифікаційної ознаки покладено принцип наявності нагромаджувального характеру договору страхування та строк дії ДС. За об`єктом страхування можна виділити наступні види: особисте страхування (життя, здоров`є, працездатність страхувальників або застрахованих);майнове страхування (майно в різних його видах, рухомі і нерухомі цінності, грошові кошти, доходи); страхування відповідальності. За статусом страхувальника виділяють страхові послуги, що захищають інтереси громадян, тобто фізичних осіб, і ті, які обслуговують інтереси суб`єктів підприємницької діяльності. За статусом страховика можна виділити державне, комерційне та взаємне страхування. Щодо класифікації страхових послуг за юридичною ознакою, то тут існують кілька підходів. Один - було виділено 7 класів довгострокового та 18 класів загального страхування. Необхідність страхового захисту має кілька аспектів: природний, економічний, соціальний, юридичний, міжнародний. З позицій природних інтересів, страхування виникло як засіб збереження матеріального благополуччя за настання небажаних випадків з метою розподілу заподіяних окремим громадянам збитків між багатьма іншими членами суспільства, щоб полегшити тягар потерпілих. Економічна - необхідність акумуляції фінансових засобів з метою відшкодування збитків, спричинених настанням шкідливих подій , що створює сприятливі умови для безперебійного процесу суспільного відтворення. У соціальному плані страхування є формою (способом) участі держави, роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів громадян і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві. В юридичному аспекті страхування є різновидом цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб Міжнародний усунення національних відмінностей у законодавствах різних країн і уніфікації способів захисту інтересів господарюючих суб'єктів, з одного боку, та розробки таких юридичних норм, які б забезпечили страховикам наявність достатніх фінансових гарантій, з іншого боку. Таким чином, необхідність страхового захисту викликана прагненням обмежити як матеріальні, так і нематеріальні збитки, пов'язані з певними ризиками.

Зарубіжні концепції

Компенсаційна концепція. Основою страхового продукту є ризикова компенсація з боку страховика. Вона полягає в тому що ризик випадкового погіршення матеріального стану страхувальника компенсується ризиком (можливістю) ви-падкової виплати.

Інформаційна концепція (автор - Мюллер). Послуга, що надається страхувальникові, поля-гає не у виплаті, а в наданні гарантії. Будь-який страховий продукт є певним обсягом інформації, що містить умови видачі страхової гарантії.

Концепція 3-рівневого продукту за Халлєром (німецький дослідник). Він виділяє три підсистеми: фінансову технічну та соціальну. Із соціальної точки зору, страховий продукт дає можливість розпоряджатися страховим забезпеченням, з фінансової -виражається страховим полісом і діями страховика впродовж терміну чинності договору страхування, з технічної - забезпечує необхідне співвідношення між преміями та виплатами.

Концепція Д. Фарні - страховий продукт є системою, яка містить у собі ризикову нагромаджувальну та забезпечувальну підсистеми. Його корисність частіше усвідомлюється клієнтом не на основі інтелекту а на основі досвіду й довіри, тому велика увага надається етапу продаж. При цьому продукт повинен задовольняти не тільки клієнта, а й канали розповсюдження.

2. Особливості реалізації страхових послуг.Значення маркетингу в основній діяльності страхових компаній.

Особливості маркетингу в страхуванні
основні задачі: 1) Формування попиту на страх послуги; 2)Задоволення страх інтересів клієнтів з точки зору кількості і якості страх послуг. Тобто попит створюється зусиллями страхової компанії і нею ж і задовольняється. Страх компанія використовує для створення попиту методи впливу і переконання за допомогою: 1)Цілеспрямованої реклами; 2)Проводить організаційні заходи по укладанню договорів; 3)Використовує диференціацію тарифів та страх послуг; 4)Використовує поєднання страх послуг з різноманітними формами торгового та юридичного обслуговування і таким чином планування стратегії і тактики маркетингу спрямоване на заволодіння страховим ринком, але й на здійснення постійного контролю за формуванням попиту, щоб у потрібний момент перебудувати стратегічні програми і тактику конкурентної боротьби. Друга задача маркетингу досягається за допомогою: Високої культури страхового обслуговування; Ефективно побудованої системи продажу. Практичний маркетинг страха спирається на такі принципи: 1)Глибоке вивчення кон’юнктури страхового ринку; 2)Сегментація страхового ринку (виділення сегментів, секторів ринку); 3)Гнучке реагування на потреби страхув-ків; 4)Інноваційний підхід (постійне вдосконалення, модифікація послуг, які пропонує страх компанія). 5)Формування попиту.

Оскільки для реалізації страхових послуг страховику завжди треба прикладати досить значних зусиль, то страхові компанії завжди приділяють особливу увагу організації і вдосконаленню системи продажу страхових послуг.
В залежності від форм зв’язку із страхувальником, виділяють такі системи продажу:
Безпосередній (прямий) продаж страхових послуг у страхових компаніях і її філіях;
Продаж через посередників (агентів, брокерів) або альтернативну систему розповсюдження.
Комбінований, який поєднує ці дві системи.
У практиці дуже часто страховики використовують комбіновані системи продажу.
Прямий продаж вважається неефективним, бо він дуже затратний і потребує наявності широкої мережі пунктів продажу.

Продаж через страхових посередників є більш ефективним з точки зору економії коштів і з точки зору можливості розповсюджувати поліс по всій території. В Україні поки продаж через посередників нерозвинутий, хоча існує декілька брокерських фірм.

3. Етапи проходження страхової угоди: заява про страхування; укладення договору страхування; видача полісів. Права та обов’язки суб’єктів страхових відносин. Порядок та умови здійснення страхових виплат та страхових відшкодувань. Вирішення суперечок та припинення дії договору.

Проходження договору страхування передбачає 4 етапи. На першому - подача страхувальником заяви про прийняття певного ризику на страхування. Відображається бажання страхувальника застрахуватися.

Другий етап На основі заяви страхувальника, приймаючи до уваги фактори ризику страховик вирішує питання чи приймати цей ризик на страхування, на яких умовах, за яку плату (визначаються страхові премії). Третій - На цьому етапі важливим є розуміння обома сторонами всіх тонкощів договору, який укладається із специфіки правил страхування, за якими відбувається надання страхового захисту. Четвертий - задоволення претензій страхувальників у відшкодуванні збитків за даним договором. Іноді цей етап буває пов’язаний із об’єктивним закінченням договору страхування без страхової події. На цьому етапі також можливе розірвання договору за бажанням будь-якої із сторін.

Заява про страхування

Заява про прийняття ризиків на страхування як правило подається страхувальником страховику в письмовому вигляді. Це Заява про ризики, які потрібно застрахувати. У більшості випадків форма або бланк заяви розробляється страховиком самостійно і містить широкий перелік питань стосовно об’єкту страхування, на який повинен відповісти страхувальник. Отримавши усну заяву страховик направляє агентів або брокерів відвідати об’єкт і обговорити з власником об’єкту ймовірні ризики. І тоді страховий агент готує окремий документ з описанням ризику.Форма заяви містить як загальні для всіх страховок питання, так і специфічні питання, які стосуються окремо ризику безпосередньо.

Договір страхування

Договір страхування являє собою угоду двох або кількох осіб, яка спрямована на встановлення, зміну або розірвання між ними правових прав і обов’язків. Договір страхування є угодою між страховиком і страхувальником, за якою страховик бере на себе зобов'язання у разі страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати збиток у межах страхової суми страхувальникові чи іншій особі, на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послуг) тощо, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати умови договору.
Страхови́й по́ліс — письмова угода між страхувальником і страховиком, яка засвідчує, що страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або в межах страхової суми відшкодувати збиток страхувальникові чи іншій особі, зазначеній у полісі.

Сторонами по ДС є страховик та страхувальник, які мають певні права та обов`язки по цьому договору, визначені чинним законодавством,.
Страховик має право: перевіряти стан майна, точність наданих відомостей, припинити дію договору у разі передачі майна іншій особі, припущення дій, які призвели до підвищення ступеню ризику майна, неповідомлення всіх обставин, невиконання обов`язків.

Страхувальник має право: на отримання суми страхового відшкодування, на призначення вигодонабувачем по договору страхування третьої особи.

Страховик зобов'язаний: ознайомити страхувальника з умовами; вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів; при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми шляхом сплати страхувальнику неустойки; відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків,; за заявою страхувальника переукласти з ним договір страхування; тримати в таємниці відомості про страхувальника.

Страхувальник зобов'язаний: своєчасно вносити страхові платежі; надати інформацію про всі обставини, інформувати про будь-яку зміну ризику; повідомити про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування; вживати заходів щодо запобігання збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку, повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.

Коли угода закінчується виплатою, то с-овик має забезпечити своєчасне і кваліфіковане врегулювання збитків, тобто розгляд необхідних документів, вирішення питання про виплату і фактичну сплату відшкодування.Подання заяви про настання с. випадку входить до обов`язків с-увальника. СКо посилає спеціаліста на місце події для складання с. акту (це вже обов`язок с-овика), в якому зазначається: дата с. Події, зміст с. Події, обсяг ушкоджень, вжиті с-увальником заходи щодо запобігання розповсюдження наслідків с. Події, перелік майна, що знищене або ушкоджене.На підставі с. акту СКо вирішує питання щодо сплати с. відшкодування.Порядок виплати ст. 24 ЗУ “Про с-ня”- виплата проводиться згідно з договором с-ня, або законодавством, на підставі заяви с-увальника або 3-х осіб, визначених у договорі с-ня, і с. Акту, який склад-ся с-овиком.

У договорі обумовлюються шляхи вирішення суперечок. Останньою інстанцією є суд або арбітраж, і його рішення є остаточним.

При повному виконанні зобов`язань щодо виплати, тобто у повному обсязі с. суми, договір с-ня вважається вичерпаним, його дія припиняється. При сплаті відшкодування у розмірі певної частки від с. суми договір с-ня вважається чинним у обсязі, який = різниці між с. сумою і сплаченим відшкодуванням.

До с-овика, який сплатив с. відшкод-ня за договором майнового с-ня в межах його фактичних витрат на покриття збитків, переходить право вимоги, яке с-увальник має до особи, винної у заподіяному збитку. Це право вимоги наз. правом регресної вимоги (регресу) або суброгацією.

4. Види страхування життя. Суб'єкти страхування. Обсяг страхової відповідальності. Строк страхування. Страхова сума. Одержувачі страхової суми у випадку смерті страхувальника.

Страхування життя характеризується ознакою накопичення страхових сум під час дії договору страхування. Це пов'язане з тим, що сукупність ризиків, які беруть на себе страхові компанії при проведенні страхування життя, за будь-яких умов передбачає необхідність здійснення виплати страхувальнику.

Ризики, які існують при страхуванні життя, пов'язані з невизначеністю тривалості останнього для кожного окремого страхувальника.

Страхування життя передбачає відповідальність страхової компанії в разі смерті страхувальника під час дії договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорі строку.

До стр-ня життя відноситься: Змішане стр-ня життя; Стр-ня дітей; Весільне стр-ня ; Довічне стр-ня; Стр-ня пенсій.

Суб'єктами страхування життя є страховик, страхувальник, застрахована особа та вигодонабувач.

Обсяги страхової відповідальності за договором страхування життя визначають, виходячи зі складу страхових випадків (ризиків) і страхової суми.

Страхову суму при страхуванні життя встановлюють за згодою сторін. У правилах страхування життя страховик може передбачити мінімальну страхову суму, з якої починають укладання договорів страхування. Якщо в договір страхування включено тільки один страховий випадок, то страхова сума за страховим випадком і договором в цілому буде однаковою. Якщо в договір включено кілька страхових випадків, то розмір загальної страхової суми залежатиме від розміру страхової суми кожного страхового випадку. Для страхувальника страхування життя тим дорожче, чим більша кількість страхових ризиків охоплена страховим захистом і чим більша загальна величина страхової суми за договором

Строк – 3 роки. На практиці – 5.

Поняття визначен-я і сплати страхових премій у страхуванні життя:актуарні розрахунки,таблиці смертності.Організ-я роб.страх.комп. щодо визначення страхових і викупних сум,порядок їх виплати.Поняття та особливості розрахунку математичних резервів внесків

Теорія актуарних розрахунків=це сист-ма матем. І стат-х закономірностей регульованих взаємовідносини в галузі фінансів між страховиком і страхувальником

Для розрахунку тарифних ставок застосовуються статистичні дані характеризують смертність населення в окремих віках і дожіваемость при переході одного віку до подальшого
На смертність населення впливають:
-мед.обслуживания
-умови праці
-розвиток виробничих сил
-добробут населення

ТАБЛИЦЯ СМЕРТНОСТІ - форма надання статистичних даних, що містить розрахункові показники, які характеризують смертність населення в різному віці і дожиття при переході від однієї вікової групи до іншої.
ТАБЛИЦЯ СМЕРТНОСТІ складається в цілому за населенням і щодо чоловічої та жіночої статі. Використовується при проведенні актуарних розрахунків.

Ex – вік застрахованої особи на момент укладення договору

lx- кількість років дожив-х до кінці договору

dx- кількість порелих

px- ймовірність прожити ще один рік

qx- ймовірність померти протягом року

страх.фонд

сума страх взносу

i =4%=0,04

Викупна сума - вартість накопиченого за кожним договором довгострокового страхування життя резерву премій, що підлягає виплаті страхувальникові на день довгострокового розірвання ним договору.

страхова сума
1. Сума, в межах якої страховик зобов'язується виплатити страхове відшкодування за договором майнового страхування або яку він зобов'язується виплатити за договором особистого страхування (страхова сума), визначається угодою страхувальника зі страховиком відповідно до правил, передбачених цією статтею.
2. При страхуванні майна або підприємницького ризику, якщо договором страхування не передбачено інше, страхова сума не повинна перевищувати їх дійсну вартість (страхової вартості). Такий вартістю вважається: для майна його дійсна вартість в місці його перебування в день укладення договору страхування; для підприємницького ризику збитки від підприємницької діяльності, які страхувальник, як можна очікувати, поніс би при настанні страхового випадку.
3. У договорах особистого страхування і договорах страхування цивільної відповідальності страхова сума визначається сторонами на їх розсуд.

Математичні резерви

До складу страхових резервів зі страхування життя включається, зокрема, математичний резерв, що формується страховими організаціями в обов'язковому порядку. Формування математичного резерву здійснюється з метою оцінки зобов'язань страховика за договорами страхування життя, які можуть виникнути при настанні страхових випадків.

Математичний резерв розраховується із застосуванням економіко-статистичних методів, заснованих на теорії ймовірностей (актуарних методів розрахунку). При цьому враховуються актуарні вартості майбутніх грошових виплат (надходжень) за договором страхування життя.
Якщо договір страхування укладено з фізичною особою, то математичний резерв розраховується окремо по кожному договору. Якщо укладений колективний договір, то резерв розраховується за програмою страхування щодо кожного застрахованого. При цьому враховуються стать застрахованого, його вік, періодичність сплати страхової премії.
Величина математичного резерву на страхову річницю визначається як різниця між актуарної вартістю страхових виплат по майбутнім страхових випадках і актуарної вартістю майбутніх надходжень резервованій нетто-премії. Таким чином, враховуються майбутні виплати, які доведеться платити по закінченні терміну дії договору страхування за ризиком дожиття, і майбутні страхові внески, що визначаються актуарними розрахунками, які страхувальник повинен заплатити у визначений термін.
Викладене у спрощеному вигляді можна представити наступною формулою:
Мр = Авип - АВЗ = СБП - Сбв,
де Мр - математичний резерв;
Авип - актуарна вартість страхових виплат;
АВЗ - актуарна вартість страхових внесків;
СБП - розмір майбутніх страхових виплат по закінченню терміну дії страхування по ризику дожиття;
Сбв - розмір майбутніх страхових внесків, які необхідно заплатити.

Необхідність і значення страхового захисту громадян від нещасних випадків. Форми і види страхування.Порядок укладання договору стр-ня. Дії страхувальника за настання стр.випадку.Умови визначення і виплати страхових сум. Одержувачі страхової суми у випадку смерті застрахованого. Відмова у виплаті страхової суми.

Страхування від нещасних випадків здійснюється з метою забезпечення страхувальникам страхового захисту на випадок втрати здоров'я або смерті внаслідок нещасного випадку.

За видами страхування:

- індивідуальне —страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи, а сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих;
- колективне —страхувальником є юридична особа, яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, і сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебувають у трудових або інших передбачених законом відносинах.

Страхування може мати обов’язкову або добровільну форму.

Обов’язкові види - з метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових.
Добровільне страхування здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком. Умови та порядок проведення страхування визначаються правилами, які встановлюються страховиком самостійно, але з урахуванням чинного законодавства.

Підставами для відмови страховика у здійсненні страхових виплат є: навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку; вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

- подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної в їх заподіянні;

несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

інші випадки, передбачені законодавством України.

Факт укладення договору страхування посвідчується страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування і видається після сплати страхувальником страхового платежу шляхом безготівкових розрахунків — через бухгалтерію підприємства чи організації, з рахунку в установі банку або готівкою — до каси страховика або страховому агентові.
Якщо страхувальник — юридична особа, то оформлюється договір страхування відповідної форми у двох примірниках. До кожного договору додається список осіб, які приймаються на страхування, із зазначенням розміру страхової суми для кожної особи. Список засвідчується підписом керівника та печаткою. Один примірник договору зберігається у страхувальника, другий — у страховика. За згодою між страхувальником і страховиком страховий поліс може видаватись кожному за-
страхованому.
Якщо страхувальник — фізична особа, то на підставі заяви про страхування після сплати страхового платежу страхувальникові видається страховий поліс, копія якого зберігається у страховика.
Договір страхування укладається на обумовлений термін — в основному - один рік.
Договір страхування набирає чинності з 0.00 годин дня, зазначеного як початок дії договору страхування, але не раніше надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страховика або не раніше наступного дня після сплати платежу готівкою страховому агентові (інспекторові), і закінчується о 24.00 годині дня, зазначеного в договорі страхування (страховому полісі) — як закінчення дії договору страхування.
Страхова сума визначається за згодою страхувальника і страховика, але страховик встановлює мінімальну та максимальну межі.

Умовами страхування передбачається можливість укладання договорів на строк від 1 до 5 років. На практиці найпоширеніші договори страхування — 1 рік.

Страхові суми виплачуються за місцем постійного проживання застрахованого перерахуванням на особистий рахунок одержувача в установі банку, видачею чека або поштовим переказом за його рахунок. Неповнолітньому спадкоємцеві страхова сума виплачується за місцем проживання - перерахуванням на його особистий рахунок в установі банку, про що повідомляється в органи опіки й піклування.

Обов’язкове страхування громадян від нещасних випадків:на автотранспорті спортсменів,мед робітників.Субєкти страхування.Обсяг відповідальності.Винятки.Сроки.Сумма.Тариф.Премія.Визначення та порядок виплати страхових сум.

Страхування на транспорті
страхуванню підлягає:
-паасажіри всіх видів транспорту під час поїздки або перебиванія на вокзалі
-працівники транспортних підприємств безпосередньо зайняті на перевезенні
Страхові випадки: загибель або смерть під час пересування від НС на транспорті та Вром. непрацездатність
Страх.сумма встановлюється не більше 500 налогообл. мін.

компенсації
-смерть-100%
-інв. 1гр.-90%
-інв 2 гр-75%
-інв 3гр-50%
-времменная непрацездатність 0,25% від суми на добу

Страхування спортсменів вищої категорії
-члени збірних команд України
Осущеествляется за рахунок бюджету в розмірі 5% від ФОП спортсмена
Страховий випадок:
-загибель під час підготовки та участі
-травмування спортсмена
у разі інвалідності: 1гр-100%, 2гр-80%, 3гр-60%
Під час тимчасової непрацездатності,-розмір виплати встановлюється пропорційно ступеня втрати працездатності

Максимальна сума = 10 років утримання спортсмена
Страхові компенсації не виконуються:
-якщо спортсмен порушив правило участі в сорівнованіях з точки зору медецинского огляду
-якщо погіршення здоров'я пов'язане з навмисними діями спортсмена
-в результаті алкогольного сп'яніння, токсикозу

Страхування медпрацівників
Застрахованими є працівники зайняті предостовления медичну допомогу, проведення мобільних досліджень, виробництвом беологіческіх препаратів для лікування, за умови, що їх професійна діяльність пов'язана з потенційною можливістю заразитися вірусом ВІЛ

страхувальники:
-для працівників держ. учереждений: мін.охрани здоров'я України та АРК, установи охорони здоров'я в районах і областяхмед.учережденія та організації
-Роботодавці: науково-дослідні центри, заклади охорони здоров'я

страховики:
-Для бюджетних установ: нац. страх-я компанія "Оранта", страх. компанії у яких в статутному фонді є частка держ. коштів
-Для комерційних: будь-які страх. компанії які мають ліцензії

Страхові випадки:
-смерть в результаті зараження або розвитку хвороби
-постійна непрацездатність або настання інвалідності
-тимчасова непрацездатність
-сам факт зараження ВІЛ
Максимальна страхова сума виплачується при смерті від ВІЛ - це 10 річна зп цього працівника

При настанні інвалідності:
1гр-100%, 2гр-75%, 3гр-50%
Документи необхідні для компенсації
-заява
-виписка з журналу регестраціі пригоди
-2справкі
-листок про непрацездатність
-документи про інвалідність
-свідоцтво про смерть

Обовязкове страх-я громадян від нещ.випад-в:страх-я спортсменів вищіх категорій,страх-я мед.та фармацевтичних робітників,страх-я війсковослуж-в.Суб-ти.Об-ти.Стах-а відповід-ть.Строк дії договору.Сумма.Тариф.Премія.Відшкодування

Страхування воєн-х і военнообяз-х
Страхувальник: міністерство внутрішніх справ Україна упр-е районні, міські, обласні.
Страховик: компанія "Оранта"
розміри компенсації
-Максимальний-100кратний зароботок военослуж., Якщо раб.действующей армії

9. Необхідність, розвиток і сучасний стан медичного страхування. Суб'єкти страхування і відносини між ними. Форми проведення медичного страхування та їх особливості. Обсяг відповідальності страховика. Строк страхування. Страхова сума. Страхова премія. Порядок виплати стр. забезпечення. Відмова у виплаті.

Медичне страхування - необхідна умова підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров'я населення України в умовах ринкової економіки.
Середня тривалість життя українців значно нижче, ніж в економічно розвинених країнах.
Необхідність введення в Україні обов'язкового соціального медичного страхування постійно обговорюється протягом останніх років. Це вигідно для всіх в однаковій мірі. Державі соціальне медичне страхування дозволить вирішити багато проблем, але перш за все - проблему фінансування охорони здоров'я, а громадяни зможуть розраховувати на більш якісну медичну допомогу.

До суб'єктів медичного страхування відносяться владні структури, окремі юридичні і фізичні особи, взаємодіючі в системі медичного страхування.Умовно виділяють прямі і непрямі суб'єкти медичного страхування. До групи прямих відносяться суб'єкти, що безпосередньо беруть участь в організації і проведенні медичного страхування. Як прямих суб'єктів медичного страхування виступають: громадянин, страхувальник, страхова медична організація, медична установа. До групи прямих суб'єктів медичного страхування також можна віднести фонди обов'язкового медичного страхування.

Медичні послуги можуть надаватися у двох формах: обов’язковій і добровільній.

Обов`язкове МС поширене, як правило, в тих країнах, де переважне значення має суспільна охорона здоров`я: Франція, Канада, ФРН, Нідерланди, Швеція, Бельгія та ін. країни. Там МС набуває рис соціального стр-ня, бо воно визначене законодавчо, координується держ. стр-рами, а с. платежі мають хар-р податку.
В рамках добров. МС передбачається оплата мед. послуг понад програму обов`язкового МС.

Основною метою добровільного страхування від нещасних випадків є відшкодування збитків, нанесених життю і здоров’ю застрахованого внаслідок нещасного випадку, що не може бути відшкодовано за обов’язковими видами особистого страхування від нещасних випадків.

інші випадки, передбачені законодавством України.

Виплата страхових сум здійснюється у такому порядку:

— у разі загибелі або смерті страхувальника (застрахованої особи) внаслідок нещасного випадку спадкоємцю або вигодоиабувачу — 100 % страхової суми;

— у разі отримання страхувальником травми внаслідок нещасного випадку та встановлення інвалідності І групи — 100 % страхової суми; U групи — 75 % страхової групи; III групи — 50 % страхової суми;

— у разі тимчасової втрати працездатності — за кожну добу перебування на лікарняному 0,5 % страхової суми (у випадку стаціонарного лікування) або 0,25 % (у випадку амбулаторного лікування), але не більше 50 % страхової суми. Страхова компанія при настанні тимчасової втрати працездатності може здійснювати розрахунок страхових виплат за таблицею витрат залежно від ступеня складності наслідків нещасного випадку.

Про настання страхового випадку страхувальник письмово повідомляє страховика, тільки-но це стане можливим, але не пізніше одного року від дня настання страхового випадку.

Термін виплати страхової суми обумовлюється правилами (умовами) страхування. В більшості це — шестиденний або семиденний строк.
Страхова виплата в разі смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку здійснюється в розмірі 100 % страхової суми.
У разі травмування застрахованої особи внаслідок нещасного випадку виплата проводиться у відсотковому відношенні відповідно до таблиці розмірів страхових виплат у зв’язку із страховими випадками

Страховою сумою є граничний рівень страхового забезпечення, який визначається згідно з переліком і вартістю медичних послуг. Страхові внески, що їх сплачує страхувальник, залежать від обраної програми добровільного медичного страхування, рівня страхового забезпечення, строку страхування (у більшості випадків договір ДМС укладається на строк до одного року), тарифної ставки (тарифи з ДМС мають встановлюватися за згодою страховика та медичної установи) та інших умов, передбачених договором. В Україні ринкова вартість поліса добровільного медичного страхування фізичних осіб становить від 100 до 2000 дол. на одну особу в рік залежно від програми медичного стр-ня.

Виплата страхового відшкодування здійснюється при настанні страхових випадків, передбачених договором страхування на підставі поданої заяви страхувальника (застрахованої особи) і страхового акта, який складається страховиком на підставі: медичної довідки (виписки із амбулаторної карти, історії хвороби, консультаційного висновку), рецептів на придбання ліків, квитанцій або чеків, що підтверджують сплату медичної допомоги та медикаментів.

Виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком шляхом перерахування коштів на рахунок медичного закладу за фактично надану медичну допомогу. Якщо застрахована особа за узгодженням зі страховиком сама сплатила вартість наданої медичної допомоги чи придбала медикаменти за виписаними рецептами, їй повертається витрачена сума на підставі наданих документів.

10. Зміст поняття «підприємницькі ризики». Роль страхування в забезпеченні потреб підприємця в страховому захисті. Форми й види страхування. Основні умови страхування. Суб'єкти страхування. Об'єкти страхування, їх оцінка. Строк дії договору. Страхові ризики. Відмова від відшкодування збитків.

Страхування підприємницьких ризиків охоплює всю підприємницьку діяльність страхувальника, яка пов'язана з вкладенням грошових та інших ресурсів у виробництво, виконанням робіт або наданням послуг і на цій основі отриманням доходу. Відповідальність страховика полягає у відшкодуванні страхувальнику втрат, що виникли внаслідок непередбачених несподіваних умов у здійсненні підприємницької діяльності.

У процесі здійснення підприємницької діяльності підприємець може зазнавати втрат через ушкодження або знищення засобів виробництва, невиконання контрагентами умов договорів, зниження заздалегідь обумовленого рівня рентабельності, а також через необхідність компенсувати шкоду, заподіяну найманим працівникам унаслідок нещасного випадку на виробництві, а також споживачам продукції цього підприємства.

Види: морське страхування; різні види страхування майна юридичних осіб; страхування від втрати прибутку внаслідок при зупи-нення виробництва або комерційної діяльності (не-прямі збитки); страхування відповідальності товаровиробника; страхування професійної відповідальності; страхування продукції підприємства; страхування недопоставки і недопродажу продукції; страхування кредитів (страхування неповернення кредиту, відповідальності позичальника); страхування від невиконання фінансових зобов’язань; страхування технічних ризиків (будівельно-монтаж-них, експлуатаційних, ризиків нової техніки і техно-логій); страхування працівників підприємств від розкрадань і розтрат; страхування інвестицій; страхування від втрат, пов’язаних з непередбаченим при зупиненням виробничого або торговельного проце-су (шомаж); страхування працівників підприємства від нещасного випадку, а також страхування низки інших ризиків, що супроводжують підприємницьку діяльність.

На страхування приймаються: будівлі, споруди; промислове обладнання; виробничий та господарський інвентар; товарно-матеріальні цінності; готова продукція, продукція в обороті, продукція на складі; електронне обладнання.

Як правило на страхування не приймаються: будинки в аварійному стані, а також ті, що не здані в експлуатацію, об'єкти незавершеного виробництва, предмети, факт загибелі яких важко з'ясувати (грошові знаки, цінні папери, віроби з догоцінних металів, рідкісні та антикварні предмети, предмети релігійного культу, документи, рукописи та ін.)
Згідно з договором страхування відшкодовуються збитки від втрати, пошкодження чи загибелі майна внаслідок таких причин:пожежі, удару блискавки, вибуху, падіння пілотованих літаючих об'єктів чи їх уламків, впливу води, внаслідок пошкодження водопостачальних, каналізаційних, опалювальних систем і систем пожежогасіння; стихійного лиха; протиправних дій третіх осіб; задимлення; механічного ушкодження.

За бажанням клієнта, договір страхуванням може передбачати відшкодування втрат понесених підприємством через вимушений перерив у виробництві, що стався внаслідок настання страхових подій, передбачених договором страхування. Відшкодуванню підлягають як прямі витрати страхувальника, які він продовжує здійснювати в період простою, так і втрата прибутку, який він міг би отрамати за звичайних умов здійснення своєї діяльності.
Страхова сума при страхуванні майна встановлюється виходячи з дійсної або нової відновної вартості застрахованого майна на момент настання страхового випадку.

Договір стр-ня може бути укладений на термін до одного року на один рік або на більший період.
Страхування майна зазвичай страхується строком на один рік. За бажанням клієнта страховий договір може укладатись і на коротший термін, однак ціна страхування буде більшою.

Приховування інформації про зміну ступеня ризику чи несвоєчасне її надання загрожує відмовою у виплаті страхового відшкодування.

Страхове відшкодування не виплачується, якщо збитки повністю відшкодовано винною особою. У випадку часткового відшкодування збитків страхова компанія виплачує різницю між сумою завданих збитків та сумою. виплаченою винною особою.

Якщо викрадене майно повертається страхуваль-ві, то страховик має право вимагати повернути суму виплаченого відш-кодування за вирахуванням витрат, пов'язаних з упорядкуванням майна.

Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник порушив терміни повідомлення про страховий випадок, унаслідок чого неможливо визначити фактичний розмір збитків, а також у випадку непідтвердження органа-ми міліції факту крадіжки майна.

He відшкодовуються додаткові збитки, спричинені бездіяльністю страхувальника до страхового випадку та після нього.

Страховою оцінкою в майновому страхуванні є дійсна вартість майна, що розгляадазться як об'єкт страхування

Для оцінювання основних фондів застосовується їхня повна балансова вартість за вирахуванням величини зносу.

Товарно-матеріальні цінності як власного виробництва, так і придбані підприємством оцінюються за розміром фактичної собівартості або за цінами, що діяли на день укладання договору з вирахуванням зносу; об'єкти в стадії незавершеного будівництва - за розміром матеріальних і трудових витрат, фак-тично здійснених на час страхового випадку; продукція в процесі виробництва або оброблення - за вартістю витрачених на момент страхового випадку сировини, матеріалів і вкладеної праці; для майна, отриманого за договорами оренди, лізингу - дійсна (ба-лансова) вартість за даними бухгалтерського обліку підприємства, якому належить це майно, але не більше суми, в межах якої стра-хувальник несе відповідальність перед власником.

Майно може бути також застраховане за відновною вартістю.

Знос за основними засобами розраховується на основі норм амортизаційних відрахувань, визначених діючим законодавством.

Невідповідність між страховою сумою та страховою оцінкою породжує проблему неповного страхового захисту майна.

11. Обов'язкове страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Об'єкти страхування. Страхове забезпечення. Визначення вартості урожаю, обчислення й порядок сплати страхових премій. Оцінка збитків при загибелі (пошкодженні) урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Страхове відшкодування.

Головним об'єктом страхування в аграрних господарствах є вирощування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень. Воно відбувається переважно під відкритим небом, і на результати господарювання істотно впливають коливання кліматичних умов та інші природні чинники, які ще важко спрогнозувати.

Об'єктом обов'язкового страхування с майнові інтереси, пов'язані з неотриманням або недоотриманням врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, а у сільськогосподарських товаровиробників усіх інших форм власності — урожаю зернових культур і цукрових буряків.

Страхова сума визначається в розмірі вартості врожаю, яку обчислюють шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні п'ять років на ціну 1 ц продукції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), і на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай.

Загальний збиток. Таким є втрата врожаю зернових та інших застрахованих сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, що зумовлена настанням страхового випадку. Цей показник обчислюється шляхом множення різниці між урожайністю з гектара, визначеною в договорі страхування з врахуванням розміру страхового покриття, й фактичною врожайністю з гектара в поточному році на площу посіву (насаджень) та на ціну, визначену в договорі страхування, але не вищу за фактичну ціну певної продукції на мить виплати страхового відшкодування.
Якщо після загибелі сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснювався їх пересів (пересадження), для визначення загального збитку також ураховується вартість одержаного врожаю за рахунок підсіву (пересіву, пересадження), визначена за цінами поточного року.
Розмір загального збитку визначається після оприбуткування врожаю, виходячи з вартості неотриманого чи недоотриманого врожаю.
Страхове відшкодування. Відшкодуванню підлягає лише сума, яка не перевищує прямого збитку. Він визначається страховиком у відсотках до розміру загального збитку, який зафіксовано у відповідних актах обстеження після настання кожного страхового випадку.

Розмір страхового забезпечення залежить від величини врожайності.

12. Добровільне страхування урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.Страхування сільсько-господарських тварин.

Страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснюється на випадок їх пошкодження або загибелі з таких причин: вимерзання, град, злива, буря, ураган, повінь, пожежа. Крім того, до страхових подій належать вимокання, випрівання, спричинені стихійним лихом. На прохання страхувальника перелік страхових випадків можна доповнювати або скорочувати.
Зауважимо, що й після уточнення наведений перелік страхових ризиків значно ширший, ніж застосовуваний у країнах із розвиненою ринковою економікою. Так, у Великій Британії, Нідерландах і багатьох інших країнах страхування врожаю сільськогосподарських культур обмежується такими ризиками: пожежа, повінь, град, обприскування хімічними речовинами (третьою стороною).
Поряд із наведеними умовами з лютого 1999 р. НАСК «Оранта» ввела в дію Правила добровільного страхування сільськогосподарських культур за іншим варіантом, де об'єктом страхування є майновий інтерес товаровиробника, пов'язаний з відшкодуванням фактичних затрат на посів та вирощування сільськогосподарських культур у результаті повної загибелі рослин на всій посівній площі або на її частині незалежно від фази розвитку. Страховими подіями за цим видом страхування можуть бути:
• вимерзання озимих культур і багаторічних сіяних трав посіву минулих років;
• градобій, злива, буря, ураган або затоплення посівів (якщо воно є наслідком стихійного лиха);
• вогонь на пні колосових та інших сіяних культур.
На страхування не приймаються культури, які висівають щоб отримати зелене добриво або пасовище, а також культури, посіви яких протягом останніх трьох років жодного разу не дали врожаю.
Отже, господарства мають змогу вибирати варіанти страхування сільськогосподарських культур.

Страхування тварин - це ще один з видів майнового страхування, який забезпечує страховий захист майнових інтересів власників тварин на випадок ушкодження здоров’я, втрати, знищення або загибелі застрахованої тварини внаслідок несподіваної та ненавмисної події.

Тварини можуть бути застраховані на випадок ушкодження здоров’я, втрати, знищення або загибелі внаслідок настання таких подій: пожежі; удару блискавки; вибуху; стихійного лиха; дії електричного струму; утоплення; падіння в ущелину; попадання під транспортний засіб, що рухається; нападу диких звірів та здичавілих собак; укусу змій або отруйних комах; крадіжки, грабежу; закупорки шлунково-кишкового тракту в результаті потрапляння сторонніх предметів харчового характеру; отруєння на природному пасовищі травами або хімічними речовинами; асфіксії; інфекційних хвороб.

Договір страхування може бути укладений як по окремих ризиках, так і за повним пакетом ризиків. Страхова сума встановлюється за згодою сторін Договору страхування, але у межах, встановлених для тварин цього виду та вікової групи, і не може перевищувати ринкової вартості тварин на період укладання Договору страхування для цього регіону.
Страховий тариф залежить від обраних ризиків, виду тварин, які приймаються на страхування і складає мінімум 0,05 % від страхової суми.

Термін дії Договору визначається за згодою сторін.

13. Необхідність і значення страхування технічних ризиків. Види страхування. Страхування будівельно-монтажних ризиків. Умови страхування. Суб'єкти страхування. Об'єкти страхування, їх оцінка. Обсяг страхової відповідальності. Винятки. Строк дії договору. Страхова сума. Страховий тариф. Страхова премія. Оцінка збитку. Страхове відшкодування

Страхування технічних ризиків -комплекс видів страхування, що включає страховий захист на випадок будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поломки, страхування електронного і пересувного обладнання, страхування інженерних споруд.

Види страхування, які надають покриття ризиків або виробника, або експлуатаційника:

• страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (CAR);

• страхування всіх монтажних ризиків (EAR);

• страхування машин;

• страхування електронних пристроїв.

Якщо під час будівництва об'єкта переважають (за обсягом та вартістю) будівельні ризики, то вибирають страхування будівельного підприємця від усіх ризиків. Якщо при технічному спорудженні, в якому використовуються попередньо виготовлені або готові пристрої, наприклад верстати, переважають монтажні ри-зики, то укладаються договори страхування всіх монтажних ризиків. Страхування машин, а також електронних пристроїв відбувається вже в процесі експлуатації об'єкта.

Страхування будівельно-монтажних ризиків

Предмет страхування – об`єкти, які знаходяться на будь-якому етапі будівництва, реконструкції, ремонту та на будь-якому етапі пусконалагоджувальних робіт.

Страхуванню можуть підлягати: усі роботи, які виконуються будівельними підприємством, включаючи підготовчі роботи на будівельному майданчику; будівлі, споруди; допоміжні споруди та обладнання будівельного майданчику; будівельні машини та інша техніка, що знаходиться на будівельному майданчику; будівельні матеріали та інше майно, яке знаходиться на будівельному майданчику; монтаж та пробний пуск усіх видів машин, механізмів та конструкцій; машини, пристрої та обладнання для проведення монтажу; допоміжні споруди та обладнання майданчика, де проходять монтажні роботи.

Додатково можуть буди застраховані:

- відповідальність Будівельника перед 3-ми особами за нанесення шкоди майну та здоров`ю 3-х осіб;
- страхування працівників від нещасного випадку на будівельному майданчику.
Страхові ризики – пожежа, вибух, удар блискавки, інші вогневі ризики; стихійні явища; падіння пілотованих апаратів та їх частин; пошкодження майна водою; протиправних дій третіх осіб, в тому числі крадіжки зі зламом, пограбування; техногенна аварія.

Страхова сума – сума, в межах якої страхова компанія несе відповідальність перед страхувальником (вигодонабувачем), при настанні страхового випадку. Вона встановлюється, виходячи з повної кошторисної вартості будівництва, вартості машин та обладнання.

Страховий платіж – плата страховій компанії за прийняття їм ризику на страхування. Розмір страхового платежу залежить від території будівництва, обраних ризиків, терміну страхування, типу будівництва, об`єкту будівництва, етапу будівництва, тощо.

Винятки. Міжнародною практикою передбачені такі винятки:
• пошкодження внаслідок воєнних чи подібних до війни подій, суспільних хвилювань, арешту майна будь-яким органом влади;
• пошкодження внаслідок страйків чи заколотів (іноді після ретельної перевірки обставин події страхове відшкодування може виплачуватися);
• пошкодження, спричинені впливом ядерної енергії;
• пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника;
• збитки, що виникли через недоліки в конструкції, дефекти матеріалу чи помилки при виготовленні;
• несправність машин та пристроїв внаслідок експлуатації монтажного обладнання (тобто пошкодження, спричинені не зовнішніми факторами);
• претензії за неустойками та недоліками наданих послуг.

Договір страхування укладається на період проведення будівельно-монтажних робіт, або, за бажанням клієнта, строком — 1 рік.

При настанні страхового випадку збиток відшкодовується в повному обсязі в розмірі витрат, необхідних на відновлення або ремонту майна, враховуючи: вартість нових конструкцій, деталей для замінення непридатних до використання; вартість розбирання й складaння майна; вартість доставлення матеріалів, конструкцій, деталей і комплектуючих; заробітна платня робітників при проведенні ремонту; митні збори; інші витрати, відшкодування яких передбачене договором страхування.

При страхуванні відповідальності відшкодовується шкода, заподіяна життю, здоров’ю або майну третіх осіб при проведенні будівельно-монтажних робіт.

На розмір базового тарифу по страхуванню будівельно-монтажних ризиків впливають:

місцезнаходження будівельного майданчика;

технічні параметри об'єкту будівництва (габарити; спосіб будівництва; будівельні матеріали);

період будівництва;

геологічна характеристика будівельного (монтажного) майданчика (тип грунту; наявність водоймищ і т.п.);

метеорологічні умови;

навколишні об'єкти;

репутація субпідрядників будівельних робіт.

Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 204; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!