Пропозиції що до прогнозованої ситуації
Nbsp; 1. Визначаємо категорію стійкості атмосфери. По таблиці Б.1 «Категорії стійкості атмосфери» по відомим швидкості вітру (V 10 = (1-2 )м / с ),часу доби аварії (день) та стану погоди (хмарність - суцільна) визначаємо ,що категорія стійкості атмосфери –А.
Визначаємо середню швидкість переміщення радіоактивної хмари.
Для категорії стійкості атмосфери А при швидкостівітру V10 = (1-2 м /с) по Таблиці Б.3. знаходимо ,що середня швидкість переміщення радіоактивної хмари на висоті 10 м становить: V сер = 2 м / с
3 . Визначаємо межі зон радіоактивного забруднення.
В період формування радіоактивного сліду хмари поширення радіоактивних речовин буде нерівномірним , отже, залежно від в віддалення від району аварії опромінення рівень радіоактивного забруднення території та рівень радіації будуть різними. В залежності від рівня радіації місцевість поділяється на наступні зони радіоактивного забруднення:
Зона «Г» - надзвичайно небезпечного забруднення, на зовнішній межі якої доза опромінення дорівнює 14 бер / годину;
Зона «В» - небезпечного забруднення, на зовнішній межі доза опромінення дорівнює 4,2 бер / годину
Зона «Б» - сильного забруднення, на зовнішній межі доза опромінення дорівнює 1,4 бер / годину;
Зона «А» - помірного забруднення, на зовнішній межі доза опромінення дорівнює 0,14 бер /годину;
Зона «М» - радіаційної небезпеки, на зовнішній межі доза опромінення дорівнює 0,014 бер /годину.
|
|
|
За таблицею Б.2 для категорії стійкості атмосфери А, середньої швидкості переміщення радіоактивної хмари (V сер = 2 м / с ), для реактора типу РВБК-1000 визначаємо параметри зон радіоактивного забруднення
Зона «М» : довжина-Lхм = 249 км, ширина-Lyм = 61,8 км.
Зона «А» : довжина-LхА = 62,6 км, ширина-LyА = 12,1 км.
Зона «Б» : довжина-LхБ = 13,9 км, ширина-LyБ = 2,7 км.
Зона «В» : довжина-LхВ = 6,9 км, ширина-LyВ = 0,8 км.
Зона «Г» : довжина-LхГ = 0км, ширина-LyГ = 0 км.- зона відсутня, так як недостатньо високий рівень радіації на даній території в місті аварії.
В вибраному масштабівикреслюємо зони радіоактивного забруднення з визначеними параметрами та позначаємо наш ОНГ на відповідній відстані від АЕС.
Визначаємо в яку зону забруднення потрапив ОНГ .
По мал..2 визначаємо , що об'єкт народного господарства попадає в Зону« А», так як відстань до АЕС дорівнює Lх= 30 км., а розміри зони «А» від LхА= 62,6 км. до LхБ = 13,9 км.
6. Визначаємо дозу опромінення яку отримають робітники за 5 днів роботи на ОНГ.
По мал..2 визначаємо , що об'єкт народного господарства попадає в Зону« А», так як відстань до АЕС дорівнює Lх=30 км., а розміри зони «А» від LхА = 62,6 км. до LхБ = 13,9 км.
|
|
|
Для визначення дози опромінення, отриманої в середині зони « А» будуємо графік залежності величини дози опромінення отриманої робітниками від часу початку формування сліду радіоактивної хмари використовуючи дані таблиці Б.9.Так для ближньої межі зони «А» (для категорії стійкості атмосфери-А, середньої швидкості переміщення радіоактивної хмари (V сер = 2м / с ), відстані від АЕС до ближньої межі (LхА = 13,9 км); визначаємо час початку формування сліду
tпоч.=1год., а для зовнішної межі зони «М» (LхА = 62,6 км) при таких же самих умовах
час початку формування сліду tпоч.= 3 год.
За табл.Б.7 визначаємо:
- дозу опромінення отриману робітниками за 5 днів для внутрішньої межі зони «А» при tпоч.=1год
Д 1 час = 16,4 рад;
- дозу опромінення отриману робітниками за 5 днів для зовнішньої межі зони «А» при tпоч.=12 год
Д12 час= 14,2 рад.
По визначеним даним будуємо графік залежності зміни отриманої дози опромінення від початку опромінення Д (tпоч) , мал.2.
За графіком визначаємо дозу опромінення, отриману робітниками за 5 днів роботи в середині зони «А», якщо час початку формування сліду (tпоч= 3 год)
|
|
|
(Дсер = 15,4 рад.)
Приймаючи до уваги вищевказане на зовнішній межі зони «А» (LхАзовн. = 62,6 км) доза опромінення Дзовн. = 15,4 / 3,2 = 4,81 ≈ 5 бер;
а на внутрішній (LхАвнутр. = 13,9 км) Двнутр = 15,4 ∙ 3,2 = 49,28 ≈ 49 бер.
Для визначення дози опромінення отриманої робітниками ОНХ в зоні «А» (Д ,бер) при відстані до АЕС (Lх= 30 км) будуємо графік залежності дози опромінення від відстані до АЕС -Д (Lх) використовуючи розраховані дані.
Так як відстань ОНХ від АЕС, Lх= 30км, то за графіком (мал.3) доза опромінення робітників які працюють на відкритих майданчиках , Двідкр = 34 бер.
При знаходженні людей в захисних спорудах та автомобілях доза опромінення зменшується в залежності від величини коефіцієнту послаблення радіації будинками та сховищами (Кпосл) .Зтаблиці Б. 10 для виробничих одноповерхових будинків (цехів) Кпосл=7 ,то працюючі в цеху, отримають дозу опромінення
Дцех = Двідкр / Кпосл = 34 бер./ 7 = 4,8 бер.
Пропозиції що до прогнозованої ситуації
Для вироблення пропозиції що до забезпечення безпеки робітників при виконані робіт в даній ситуації в зоні радіаційного забруднення необхідно порівняти розраховану величину отриманої дози опромінення з допустимою дозою опромінення.
|
|
|
Допустиме аварійне опромінення населення (разове)
Ддоп = 10 бер.,
а для персоналу атомної станції
Ддоп = 25 бер.
Доза внутрішнього опромінення щитовидної залози за рахунок присутності радіоактивного йоду в хмарі викиду не повинна перевищувати допустимої дози
Ддоп.(внутр.) < 30 бер.
Таким чином за час проходження хмари робітники, що знаходяться на відкритій місцевості можуть отримати дози зовнішнього опромінення
Двідкр(34)<Ддоп( 10 бер), що в 3,4 рази більше допустимого.
А робітники,які працюватимуть в приміщеннях (цехах), можуть отримати дози зовнішнього опромінення -Дцех (4,8 бер.)<Ддоп (10 бер). Проведення робіт в цеху є безпечним для здоров’я робітників.
Таким чином на ОНГ працювати безпечно для здоров’я.
Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 197; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!