Зідан повертається у великий футбол



Зидан, Зинедин Бывший капитан футбольной сборной Франции, чемпион мира - 1998, чемпион Европы - 2000 Бывший капитан футбольной сборной Франции, звезда таких клубов, как "Бордо", "Ювентус" и "Реал". Чемпион мира – 1998, чемпион Европы – 2002. Чемпион Италии, Испании, победитель Лиги чемпионов. Трижды признавался игроком года ФИФА, обладатель "Золотого мяча" – 1998. Последним матчем в карьере Зидана стал финал ЧМ-2006, где он получил красную карточку за удар головой в грудь Марко Матерацци. Зинедин Язид Зидан родился 23 июня 1972 года во французском городе Марсель. Младший из пяти детей в семье алжирских эмигрантов. В юном возрасте Зидан играл в футбол за команды районов Марселя, а в 1988 году был приглашен на просмотр в клуб "Канн", где провел четыре года. В 1992 году подписал контракт с "Бордо", с которым в 1996 году дошел до финала Кубка УЕФА [2]. После Евро-1996 Зидан за три миллиона евро был продан в туринский "Ювентус". Там он провел пять лет и за это время выиграл два чемпионата Италии (1997, 1998), Суперкубок Италии (1997), Суперкубок Европы (1996) и Межконтинентальный кубок (1996). В 2001 году Зидан перешел в мадридский "Реал" за 66 миллионов евро (трансферный рекорд всех времен). [3] За два первых года в "Реале" Зидан выиграл Лигу чемпионов, чемпионат Испании, Суперкубок Европы, Межконтинентальный Кубок и Суперкубок Испании. Однако вскоре из-за переизбытка звезд в клубе начался кризис, и за следующие три сезона (2003/04 – 2005/06) "Реал" не завоевал ни одного трофея. 7 мая Зидан завершил клубную карьеру, объявив перед этим, что чемпионат мира – 2006 станет для него последним турниром [3]. Дебют Зидана в сборной Франции состоялся 17 августа 1994 года. В товарищеском матче с Чехией он вышел на замену на 64-й минуте при счете 0:2, забил два гола и принес своей команде ничью (2:2). В дальнейшем полузащитник стал капитаном сборной, сыграл в ее составе 106 матчей и забил 29 голов. Участвовал в трех чемпионатах мира (1998, 2002 и 2006) и трех чемпионатах Европы (1996, 2000 и 2004) [4]. Самыми удачными турнирами для Зидана считаются ЧМ-1998 и Евро-2000. На чемпионате мира во Франции он был лидером команды, а в финале с Бразилией (3:0) забил два первых гола. На Евро-2000 француз был признан лучшим футболистом чемпионата, а его игра часто называлась экспертами образцом конструктивных действий центрального полузащитника [2]. Перед чемпионатом мира 2002 года Зидан получил травму и смог сыграть лишь в последнем матче группового турнира с Данией, но помочь команде было уже нельзя. На Евро-2004 кризис сборной Франции продолжился, и в 1/4 финала она уступила грекам (0:1). После чемпионата Европы Зидан объявил об окончании международной карьеры, но когда у французов возникли сложности в отборочной кампании ЧМ-2006, вернулся в команду [2]. Чемпионат мира в Германии начался для полузащитника неудачно. В первых двух матчах он ничем себя не проявил, получил в каждом из них по желтой карточке и был дисквалифицирован. Французам удалось выйти в 1/8 финала – начиная с этой стадии турнира Зидан снова стал лидером сборной [2]. В полуфинале он забил единственный мяч в ворота Португалии (1:0). В финале с Италией Зидан также реализовал пенальти, но Марко Матерацци сравнял счете еще в первом тайме - матч перешел в дополнительное время. За десять минут до окончания овертайма между Зиданом и Матерацци произошел конфликт, завершившийся тем, что француз ударил итальянца головой в грудь и был удален с поля. Послематчевую серию пенальти выиграла Италия (5:3). Разбирательством конфликта Зидан – Матерацци (в частности, выяснением содержания их диалога) занялась ФИФА. Что именно сказали друг другу футболисты, осталось неизвестным. Зидан был дисквалифицирован на три матча, но, так как он завершил карьеру, наказание было заменено работой с молодыми футболистами. Матерацци был отлучен от футбола на две игры. Зидан женат, имеет четырех сыновей.     Біографія 1972, 23 червня – народився в Марселі (Франція) 1988 – підписав контракт з клубом «Канни». В 61 матчі забив шість м’ячів. 1992 – перейшов до «Бордо», в збірній якого провів 139 матчів, забив 28 голів. 1994, 17 серпня – дебютував у збірній Франції в матчі проти чехів (2:2). Вийшов у другому таймі і забив два м’яча на протязі 17 хвилин. 1995/96 – разом з «Бордо», дійшов до фіналу Кубка УЄФА і виграв кубок Інтертото. 1996 – перейшов у «Ювентус». Допоміг клубу двічі завоювати чемпіонський титул на протязі двох перших років виступів у складі тувинців. Завоював разом з «Юве» Суперкубок Європи і Міжконтинентальний кубок. 1997, 28 травня – взяв участь у фіналі Ліги чемпіонів, в якому «Ювентус» поступився дортмундській «Борусії»(1:3) 1998, 20 травня – взяв участь у фіналі Ліги чемпіонів, в якому «Ювентус» поступився мадридському «Реалу»(0:1) 1998, 18 червня – був знятий з матчу на 70-ій хвилині гри проти збірної Саудівської Аравії.(4:0) на ЧС-98. Дискваліфікований на дві гри 1998, 12 липня-двічі вразив ворота збірної Бразилії у фіналі ЧС-98. 1998, 21 грудня – визнаний кращим футболістом Європи 1998 року. 1999, 1 лютого – визнаний кращим футболістом світу 1998 року. 2000, червень – визнаний кращим гравцем Євро-2000, завоювавши разом зі збірною Франції титул чемпіона Європи. 2000, вересень – продовжив свій контракт з «Ювентусом» до 2005 року. 2000, грудень – другий раз визнаний кращим футболістом світу 2001 – «Ювентус» фінішує другим в Серії А, відставши лише на два очки від «Роми». Всього у складі «Старий Сеньйор» Зідан провів 191 матч, забивши 28 мячів. 2001, 9 липня – встановлює рекорд на трансферному ринку: мадридський «Реал» виплачує «Юве» 66 млн. доларів. 2002, 15 травня – допомагає «Реалу» перемогти у фіналі Ліги чемпіонів ліверпульський «Баєр»(2:1) 2002, 27 травня – отримує травму в контрольному матчі проти збірної Кореї і пропускає два стартових матчі французької збірної на ЧС-2002. Виходить на поле в заключному поєдинку групового турніру проти датчан, в якому збірна Франції отримує поразку(0:2) і залишає ЧС-2002. 2002, 3 грудня – вдруге стає володарем Міжконтинентального кубку. 2003 – завойовує разом з «Реалом» титул чемпіона Іспанії. 2003, 15 грудня – втретє визнаний кращим футболістом світу. 2004, лютий – продовжує контракт з «Реалом» до 30 червня 2007. 2004, 22 квітня – визнаний кращим футболістом Європи за останні 50 років за результатами опитувань УЄФА «Золотий ювілей». 2004, 13 червня – в компенсований час двічі попадає у ворота Англії в груповому турнірі Євро-2004(2:1). 2004, 12 серпня – оголошує про завершення виступів у складі збірної Франції. 2005, 3 серпня – повертається в збірну, допомагаючи їй вийти до фінального турніру ЧС-2006. 2006, 25 квітня – Зідан оголошує про припинення своєї кар’єри після ЧС-2006, за даними REUTERS. 2006, 9 липня – у фіналі Чемпіонату Світу в Германії, Зідан зіграв свій останній матч в кар’єрі (забив гол з пенальті і був видалений з поля).   Початок кар’єри Серйозний футбол для Зінедіна почався 25 травня 1989 року в Нанті. Саме цей життєвий відрізок, за словами футболіста, і приніс йому впевненість у майбутньому! «Мене випустили на поле лише на 15 хвилин, але з такими майстрами, що…це були Злато Вуйович і Руді Крол. Я тоді торкнувся м’яча 3 рази, але ніколи після не відчував себе таким щасливим. І не тільки через те, що я грав з справжніми зірками і зі своїми кумирами. Справа в тім, що за чверть часу я заробив в шість разів більше того, що отримував в місяць.» А отримував Зінедін зовсім не багато – 800 франків. Прожити підлітку на ці гроші практично неможливо. Рятувало те, що спортивна школа, де навчався Зідан, забезпечувала його всім необхідним, тай батьки не забували свого сина. Шикувати футболісту в юні роки не вдавалось, але він і не бідував. Після школи хлопець одразу ж біг до своїх друзів. Друзі дарма часу не гаяли – розважалися тільки так. Вони організовували щось схоже на конкурс по поїданню сосисок, який час від часу, проводили на узбережжі. Товариші пропонували відпочиваючим позмагатися на гроші. Коли «клієнт» попадався, раптово з’являвся Зінедін, який завжди славився своїм апетитом. Обіграти на швидкість у поїданні сосисок його не міг ніхто. Вже тоді він завжди виходив переможцем!   Найголовніше – сім’я У Франції Зідана просто боготворять. І не тільки за його чудову гру. Справа в тім, що за походженням він алжирець. Футболіст, ніби представляє собою єдине ціле багатонаціональної французької збірної, в яку входять гравці Вірменії, Гваделупи, Гани і Франції. Три роки тому, коли французи потерпіли поразку на чемпіонаті Європи, політична партія Ле Пена «Національний фронт» заявила, що трапилось це через те, що «в команді забагато іноземців». Зінедін не вважає, що нинішній склад його збірної – найдієвіше агітація проти Ле Пена і націоналістичних суперечок. «Це все дурниці. У нас чудова команда, сформована гра. Яка різниця, якої ми національності? Найважливіше те, що всі ми боремося за одну спільну справу і викладаємося на полі, не задумуючись над тим, за яку країну граємо. Наша країна Франція, і ми воюємо за нею з повною віддачею.» Все в житті Зізу пов’язане з Францією. Він народився в Марселі, в найбіднішому кварталі – Кастелан. Футболіст і сьогодні провідує той район, щоб згадати про те, се…Зараз Зінедіну – 26. У нього дружина Вероніка і маленький син – Єнцо. Зінедін, до речі, не один раз показував своєю поведінкою, що сім’я в його житті на першому місці. Після неперевершеного фіналу чемпіонату світу, в той час як всі футболісти збірної готувались до вечірки з нагоди перемоги, він вкладав свого сина спати. На вечірці правда з’явився, але не надовго. А через кілька днів з дружиною поїхав відпочивати на Ібісу, так як у Франції від уболівальників не було спасу. На превеликий жаль Зідана, В Іспанії, як і у Франції від фанатів та папараці не було відбою. Доводилося ходити увесь час в окулярах. «З таким футболістом, як Зідан, Франція може претендувати на перемогу в чемпіонаті світу». Це слова Мрчело Ліппі, тренера «Ювентуса». Кому, ж як не йому знати свого провідного гравця?   Повернення на «велодром» - Якби десять, чи навіть п’ять років тому мені сказали, що я буду готуватися до участі в чемпіонаті світу у Франції і зіграю за збірну Європи, я б не повірив…Зінедін Зідан намагався виглядати спокійно, але відчувалось, що він по справжньому схвильований тією радісною зустріччю, яку йому, уродженцю Марселя, влаштував рідний «Велодром». На боковій північній трибуні цього стадіону, розташувавшись під найсвітлішим таблом, він колись ще хлопчаком відчайдушно вболівав за місцевий «Олімпік». В матчі збірної Європи і «решти світу», який передував церемонії жеребкування фінального турніру ЧС-98, Зідан представляв Францію. Більше того, навіть він з капітанською пов’язкою на руці вивів команду Старого Світу на поле. Кращого способу догодити марсельським любителям футболу організатори матчу вигадати не могли. І це було не останнє свято для Зідана в минулому році. В передноворічні дні він зайняв третє місце вслід за Роналдо і Миятовичем в традиційному опитуванні щотижневика France Football, що визначають кращого футболіста Європи. А газета L’Equipe визнала його кращим футболістом Франції 1997 року. – Рік добре розпочався і добре закінчився, - відмітив Зідан і скромно додав: - Проте, визнання моїх кращих заслуг я повязую перш за все з успіхом «Ювентуса».     Недолік – не вистачає егоїзму. Але все ж таки, основною пристрастю Зінедіна Зідана був футбол. В ті часи йому хотілося одного: обвести всіх, хто трапляється на його шляху. Але сьогодні він на м’яч не скупий: - Мені часто говорять брати гру на себе і я хотів би частіше забивати, але, мабуть, моя доля – обслуговувати інших. Його партнер по збірній Франції і «Ювентуса» Дідує Дешам вважає, що Зідану не вистачає розумної долі егоїзму: - Він завжди надасть перевагу вирішальному пасу ніж удару по воротах. Можливо він просто боїться схибити. А у нього ж просто чудовий удар з обох ніг! В 14 років Зінедін привернув до себе увагу селекціонера «Канн» Жана Варо. Після тижневого перегляду батьків вмовили відпустити хлопця в ценрт підготовки цього клубу. Після двох років, 20 травня 1989 року, коли йому було вже 17 років. Зідан деб’ютував у вищому дивізіоні французького чемпіонату. Трапилося це в матчі проти «Нанта» на стадіоні «Божуар». В той час з «Каном» працював Луіс Фернандес, потім тренер «ПСЖ», а тепер наставник «Атлетика» із Більбао. В 1992 році молодий на півзахисник перейшов до «Бордо», а після ЧЄ-96 відправився до «Ювентуса». Там йому спочатку довелося важко, але поступово француз зумів освоїтися в ролі диригента атак туринського клубу. В минулому сезоні «Юве» ледве не вдалися до своєрідного «Великого шлему», але в слід за перемогами в Міжконтинентальному кубці, Суперкубці Європи і чемпіонаті Італії туринці – несподівано для всіх – поступилися у Лізі чемпіонів дортмундської «Борусії». Що дала Зідану Італія? – Він на кінець то облисів, - жартує Дідує Дешам. – А якщо серйозно, то дуже багато отримав в технічному плані. Та й у психологічному теж: переборов сором’язливість, став більш сміливішим. Правда, в італійській мові міг би мати більший успіх, але це моя провина: в поїздках ми живемо в одному номері і дуже багато розмовляємо французькою. Що стосується самої ж гри, то на Зідані лежить відповідальність за організацію наступальних дій. Коли гра у нього виходить, команда змінюється на очах. Великий гравець повинен проявляти себе у важких матчах. Зізу це вдається. Йому б тільки ще отримати чим більше стабільності. В команді Зідана люблять. Коли у грі з «Інтером» він забив свій перший гол в італійському чемпіонаті, навіть запасні гравці «Юве» вибігли на поле, щоб привітати на півзахисника з вдалим початком. Ледве не кращим із минулорічних матчів Зідана називають два раунди проти «Аякса» у півфіналі Ліги чемпіонів, особливо туринський. «Ювентус» переміг з рахунком 4:1, і це була перша поразка амстердамців в гостях за три роки. Зідан забив гол та брав участь у всіх інших толевих атаках. Сам він вважає матч проти «Верони» кращим, хоча в ньому він не забив. «Ювентус» програв – 0:2, але переміг – 3:2.   Прихильник абстракціонізму У Франції ви завжди відомі як Зізу. Це ласкаве від Зінедіна? – Взагалі-то і мама, і дружина називають мене Язом, а старі друзі – Язідом. Мені навіть дивно, коли Вероніка в телефонній розмові з кимсь із промовляє моє і’мя Зізу. Так мене прозвали в «Кані». Потім вже в «Бордо», тодішній тренер Ролан Курбас зробив це прізвище досягненням гласності. Вероніка, дружина Зінедіна, - француженка іспанського походження. Вона навчалася на викладача танців, але ради кар’єри чоловіка була вимушена припинити заняття. Їх сину Єно два з половиною роки. В травні пара чекає на другу дитину. – В цей час я буду готуватися до чемпіонату світу, але вже домовився, що покину збірну, щоб бути присутнім при народженні. Ми вирішили не дізнаватися у лікарів, хто ж у нас буде – хлопчик чи дівчинка. Це чудова таємниця життя, і мені здається, що не варто лишати себе такого радісного відкриття, - говорить Зідан. В Турині він живе на вулиці, забудованій старовинними будівлями, в квартирі, де до нього жив Християн Вереї. Зідан прикрасив її абстрактним живописом, смак до якого йому привив Ален Бокшич. А чорний «Порше Карера» - це, за його словами, мрія дитинства. А ще в дитинстві він мріяв про білу футболку «Олімпіка». Як з цією мрією? – Я досі обожнію «Олімпік» і не упускаю можливість подивитись їх гру по телевізору. Не думали про те, щоб якось потрапити до його складу? – В думках я більше не повертався до цієї дитячої мрії, тому що в моєму житті були то «Канн», то «Бордо», то «Ювентус». З «Юве» мені ще доведеться підписати новий контракт. Одним словом, питання про «Олімпік» не актуальне. Але навіть якщо мені і не судилося за нього зіграти, в моєму серці він залишиться клубом номер один. Я радий, що він знову серед лідерів французького футболу.   «Нова хвиля» і старі друзі - Марсель – моє місто. – продовжує Зідан. – Коли в мене на декілька днів випадає вихідний, намагаюся поїхати туди з сім’єю. Зустрічаюсь з батьками та приятелями, відвідую знайомі місця. Це придає мені сил. Думаю, що сьогодні я вправі вважати себе футболістом високого класу. Але якщо я і надалі збережу друзів дитинства, то це буде моя найсильніша перемога…після виграшу чемпіонату світу. Коли в Ля Кастета я зустрічаю старого приятеля і він просто запитує: «Як мама?» - і ми вдаряємо один одного по руках. Відношення до мене не змінилось. Хлопці задоволені тим, що я граю в «Ювентусі» і збірній Франції, але перш за все, цінують у мені людину. А мені, чесно кажучи, неважко залишатися таким як і тоді, коли мене ніхто не знав. Зідан – почесний президент любительського клубу із Ля Кастелана, в якому і почав пізнавати ази футболу. Причому зовсім не «весільний генерал». До справ команди відноситься з величезною відповідальністю: здійснює фінансову та матеріальну допомогу, часто телефонує і цікавиться результатами. – Команда, в якій грав я, називалась «Фореста». Вона припинила своє існування. Однак, мої приятелі не розчарувались і створили нову команду «Нувель ваг»(«Нова хвиля». – А.П.). Коли в мене є вільний час, приїжджаю поглянути на її гру. Матерацці зізнався, що він сказав Зідану Італійський футболіст Марко Матерацці, після того як пройшов рік після фінального матчу чемпіонату світу по футболу в Німеччині зізнався, що саме він сказав гравцю збірної Франції Зінедіну Зідану, повідомляє Reuters. Скандальний випадок трапився вже в додатковий час фінального матчу, коли нерви у всіх його учасників були вже на грані вибуху. Раніше було відомим, що Матерацці чимось образив французького гравця, після чого Зідан наніс удар італійцю з голови і був видалений з поля. Існувало багато версій таємної фрази. Але тільки тепер італієць зізнався, що сказав наступне: «Мені подобаються повії, типу твоєї сестри», після чого і получив головою в груди. Раніше Матераці намагався заперечити, що дійсно серйозно образив французького футболіста, заявив, що це все було зроблено з метою провокації – звичної справи матчів високого рівня. Більше того, італієць встиг заробити на чутках кругом таємного діалогу з Зіданом. Він написав книгу, в якій привів більше 200 можливих реплік на адресу француза. Сам Зідан відмовився зізнаватись, що ж йому сказав Матераці і без слів погодився оплатити штраф, що висунула йому Міжнародна федерація футболу. Командні нагороди і досягнення Збірна Франції: Полу фіналіст Євро – 96. Чемпіон Світу 1998. Переможець кубку короля Хассана II – 1998, 2000. Чемпіон Європи – 2000. БОРДО: Власник Кубку Інтертото – 1995 Фіналіст Кубку УЄФА – 1995-96 ЮВЕНТУС: Володар Суперкубку Італії 1997. Чемпіон Італії – 1996-97, 1997- 98. Срібні медалі Чемпіонату Італії – 1999-2000, 2000-2001. Володар Суперкубку Європи – 1996-97 Володар Міжконтинентального Кубку – 1996-97 Фіналіст Ліги Чемпіонів – 1997, 1998. РЕАЛ МАДРИД: Чемпіон Іспанії – 2003 Володар Суперкубка Іспанії – 2001, 2003 Володар Кубку Ліги Чемпіонів – 2002 Володар Суперкубку Європи – 2002 Володар Міжконтинентального Кубку – 2002 Фіналіст Кубку Іспанії – 2002, 2004 Срібні медалі Чемпіонату Іспанії – 2001/02, 2004/05 Індивідуальні нагороди: Кращий молодий гравець Франції – 1993. 3-й FIFA World Footballer of the Year - 1997 Золотой мяч 1998. FIFA European Footballer of the year- 1998. FIFA World Footballer of the Year - 1998 FIFA European Footballer of the Year - 2000 FIFA World Footballer of the Year - 2000 FIFA All star team: ЧМ 1998, Euro 2000 FIFA World Footballer of the Year - 2003 FIFA All star team: Euro 2004 UEFA best European Player останніх 50 років, червень 2004 Кращий іноземний футболіст Серії А - 1997, 2001 Кращий напівзахисник Ліги Чемпіонів - 1998 Кращий гравець Ліги Чемпіонів – 2002   Другого чемпіонату у нас не буде Десять років по тому, 17 серпня 1994 року, Зідан вперше зіграв за збірну Франції. Дебют вийшов дійсно тріумфальним. Вийшовши на заміну в матчі проти команди Чехії за 27 хвилин до кінця при рахунку 0:2, він приніс своїй команді нічию. Коли до фінального свистка залишалось п’ять хвилин, Зідан лівою ногою забив перший гол, а через декілька хвилин головою зрівняв рахунок. А ще рік по тому, він почув від Мішеля Платіні: «Я пишаюсь, що футболка з номером 10 перейшла саме до тебе в цій збірній». – Ви відчуваєте саме спадкоємцем Платіні? – Ну, до нього мені ще далеко! Платіні зробив блискучу кар’єру, тричі визнавався кращим футболістом Європи. Його поважають і у Франції, і в Італії, і у всьому світі. Я просто намагаюсь якомога краще робити свою роботу. Оскільки ось уже півтори року граю за «Юве», мабуть мною там задоволені. Коли я приїхав до Італії, то не мав ні одного чемпіонського або кубкового титулу. За рік переміг три із чотирьох важливих турнірів, в яких брав участь. Поступилися ми лише у фіналі Ліги чемпіонів – ну і нічого: нам є до чого прагнути. І чому б не загладити цю помилку вже в цьому році? – В Італії виснажливий чемпіонат. Ви не хвилюєтесь. Що підійдете до чемпіонату світу втомленим? Може, варто поберегти сили? – А як ви це собі уявляєте? Економити сили – значить дурити клуб, який платить тобі гроші. Але я впевнений, що ми, гравці збірної Франції, будемо готові до першості світу на триста відсотків. Іншого чемпіонату у нас на батьківщині не буде. Дехто попрікає нас, що нам наплювати на збірну. Дурниці! Збірна – головна вершина. Я увесь час думаю про неї. І іноді явно уявляю себе з Кубком світу над головою. Марсель-Париж. Мрія футболіста Найзаповітніша ціль у житті виконана. Кохана дружина, діти… Здається, що немає більше до чого прагнути. Але це не про Зідана. «Мрія повинна бути завжди, інакше життя втрачає сенс і перетворює в просте існування. Я впевнений в тому, що будь-який гравець може удосконалюватись до кінця своєї кар’єри. Звичайно, не можливо грати на всі 100 у кожному матчі, але… У мене є одна мрія, і якщо вона коли – небуть здійсниться, я в той же день піду із футболу. Уявіть, ми граємо на чемпіонаті світу, і на 90-й хвилині при рахунку 0:0 м’яч переді мною. Я падаю, але все ж таки б’ю по ньому, і він попадає у ворота… Це чудово! Але навряд чи здійсненно.» Обладатели «Золотого мяча»] 1956: Мэтьюз | 1957: Ди Стефано | 1958: Копа | 1959: Ди Стефано | 1960: Суарес | 1961: Сивори | 1962: Масопуст | 1963: Яшин | 1964: Лоу | 1965: Эйсебио | 1966: Чарльтон | 1967: Альберт | 1968: Бест | 1969: Ривера | 1970: Мюллер | 1971: Кройф | 1972: Беккенбауэр | 1973: Кройф | 1974: Кройф | 1975: Блохин | 1976: Беккенбауэр | 1977: Симонсен | 1978: Киган | 1979: Киган | 1980: Румменигге | 1981: Румменигге | 1982: Росси | 1983: Платини | 1984: Платини | 1985: Платини | 1986: Беланов | 1987: Гуллит | 1988: ван Бастен | 1989: ван Бастен | 1990: Маттеус | 1991: Папен | 1992: ван Бастен | 1993: Баджо | 1994: Стоичков | 1995: Веа | 1996: Заммер | 1997: Роналдо | 1998: Зидан | 1999: Ривалдо | 2000: Фигу | 2001: Оуэн | 2002: Роналдо | 2003: Недвед | 2004: Шевченко | 2005: Роналдиньо | 2006: Каннаваро | 2007: Кака Клубная карьера* 1988—1992 Канн 71 (6) 1992—1996 Бордо 179 (39) 1996—2001 Ювентус 212 (31) 2001—2006 Реал Мадрид 226 (49)   Итого 688 (125) Национальная сборная** 1994—2006 Франция 108 (31)  

Зідан повертається у великий футбол

 

Легендарний француз Зінедін Зідан збирається повернутися у мадридський "Реал". Правда, футболіст ще не визначився з родом своєї нової діяльності – бути тренером або функціонером.

"У мене є бажання повернутися у футбол, хотілося б допомогти "Реалу", адже Мадрид став моїм рідним домом", – коментує Зізу.

Відомо, що футболіст провів переговори з президентом клубу Рамоном Кальдероном. Той запропонував йому роботу як посла клубу, тоді як сам француз схиляється до тренерської роботи з юніорами. Цікаво, що два сини Зінедіна Зідана, Енцо і Лука, зараз займаються у футбольній школі мадридського клубу.

Востаннє Зізу виходив на поле 19 листопада в Малазі в добродійному матчі проти бідності під егідою ООН між командами "Друзів Роналдо" і "Друзів Зідана". Той поєдинок, як і очікувалося, завершився внічию (2:2). До цього він виступав в інших футбольних шоу, і після кожного відзначав, що хоче повернутися в серйозну гру.

Відзначимо, французький півзахисник за свою кар'єру виграв практично всі найпрестижніші турніри: переможець чемпіонатів Італії, Франції і Іспанії; вигравав Лігу чемпіонів у складі "Ювентуса" і "Реала"; зі збірною своєї країни виграв ЧС- 1998 і ЧЄ-2000. Також Зідан є одним з небагатьох гравців, які провели у футболці французької збірної більше ста поєдинків.

Нагадаємо, що останнім матчем Зінедіна Зідана у великому футболі став фінал ЧС-2006. Весь передуючий цьому чемпіонату сезон півзахисника в його клубі переслідували травми. До того ж, прощання француза з футболом було затьмарене інцидентом з італійським захисником Матераці. Нагадаємо, що у фінальному матчі між Францією і Італією Зідан ударив італійця головою в груди, за що був видалений з поля.

"Звичайно, я хотів би піти з футболу по-іншому, ніж я це зробив. Але це неможливо. Добре було б говорити про це знову і знову, щоб одного разу закрити цю тему раз і назавжди. Я не збираюся тримати це в собі впродовж усього мого життя", – підсумував Зізу.

Через декілька місяців Матераці вибачився. "Я хочу вибачитися перед Зіданом, тому що для мене він – бог футболу, – заявив Марко. – Але, кажучи це, я не гарантую, що буду добре поводитися в подібних ситуаціях".

До речі, цей інцидент дозволив італійському захисникові стати автором популярної книги під назвою "Те, що я дійсно сказав Зідану". У ній Матераці в гумористичній формі навів приклади 250 фраз, які він міг би сказати капітанові збірної Франції. Природно, справжньої серед них не було.

Слід додати, що всі чималі доходи від цього видання італійський футболіст передав на благодійні потреби.

 

 

ФОТО РЕЙТЕР  
НАЙБІЛЬШ РЕЗОНАНСНА ЧЕРВОНА КАРТКА ЧС-2006

 

 

Колишній капітан збірної Франції Зінедін Зідан у прямому ефірі Canal+ пояснив причини свого вчинку в фінальному матчі турніру проти збірної Італії, коли він ударив головою в груди Марка Матерацці. За словами француза, італійський захисник у грубій формі образив його матір і сестру, причому повторив свої слова декілька разів.

Зідан розповів, що інцидент стався після того, як Матерацці схопив його за футболку. «Я попрохав його припинити чіпляти мене за майку, пояснивши, що після закінчення матчу і так можу йому віддати її. Після цього він декілька разів вимовив образи на адресу моїх матері та сестри. Я пробував не реагувати, але слова часом можуть бути більш образливими, ніж вчинки. Його слова глибоко образили мене і я не стримався, все сталося дуже швидко», повідомляє Lenta.ru.

«Але я не маю наміру вибачатися перед Матерацці за те, що ударив його. Якщо я вибачуся, виходить, що він мав причину для того, щоб образити мене та моїх рідних? Ні, я не можу вибачитися перед ним, — заявив Зідан. — Я просто відреагував на його слова».

При цьому легендарний французький футболіст, який після закінчення ЧС-2006 завершив кар’єру, підкреслив, що він вибачається перед мільйонами дітей, які дивилися фінальний матч Франція — Італія (1:1, 3:5 за пенальті) в прямому ефірі. «Моїм діям не може бути виправдання. Я хочу повідомити про це відкрито й чесно, оскільки чудово розумію, що гру дивилися мільярди уболівальників, серед яких було дуже багато дітей», — зазначив колишній капітан збірної Франції.

Під час інтерв’ю його не запитали про те, чи носили образи Матерацці расистський характер. Італійський захисник, який спровокував Зідана на удар, визнав, що він не мав рації, зачепивши своїми словами француза, але при цьому відкинув всі звинувачення в тому, що він назвав Зідана терористом і образив його рідних.

Нагадаємо, що за удар Матерацці Зідан був видалений з поля за десять хвилин до закінчення додаткового часу фінального матчу. Президент Міжнародної федерації футбольних асоціацій (ФІФА) Йозеф Блаттер заявив, що капітан збірної Франції може бути позбавлений «Золотого м’яча», який він отримав як кращий гравець Чемпіонату світу.

Блаттер заявив, що очолювана ним організація веде розслідування інциденту. Варто зазначити, що за підсумками розслідування покаранню може бути підданий не лише Зідан, але й Матерацці. Правила ФІФА передбачають серйозні штрафи за образи, однак у Міжнародної федерації футболу досі немає доказів провини 32-річного захисника.

Як повідомляє РІА «Новости» з посиланням на Софійську інформаційну агенцію, французький юрист Меана Муху збирається анулювати результат головного матчу ЧС-2006 внаслідок несправедливого видалення капітана збірної Франції Зінедіна Зідана. Юрист має намір звернутися до французького суду з метою поставити єдине запитання четвертому арбітрові фінальної гри — іспанцеві Луїсу Медіне Канталехо, який побачив неприємний учинок Зідана щодо Марко Матерацці і просигналізував про це головному судді Орасіо Елісондо (Аргентина). «Судовий процес може розпочатися лише в тому випадку, якщо буде доведено, що Канталехо побачив цей інцидент не власними очима, а завдяки відеоповторові, що заборонено правилами», — зазначив Меана Муху.

 


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 183; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!