ТЕМА 2. Епоха первісної (ранньої та пізньої) родової общини



Заселення Америки та Австралії. Виникнення роду; проблема екзогамії. 

Ранньопервісна община мисливців, збирачів та рибалок, етапи розвитку. Зміни в господарстві та побуті в епоху мезоліту.

Основні засади соціальної організації ранньопервісної громади: форми власності, розподіл праці. Ініціації та соціальний статус члена общини. Геронтократія. Шлюбно-сімейні відносини. Рахунок спорідненості та форми поселення подружжя. Інфантицид. Община, локальна група, рід, плем’я та їх співвідношення.

Первісне палеолітичне образотворче мистецтво. Релігійні уявлення та їх форми.

Неоліт як період становлення пізньопервісної общини. Неолітична революція. Перехід до землеробства та скотарства на території України.

Обмін та його роль в розвитку пізньопервісної громади. Престижна економіка. Зміни у формах власності.

Родова організація, субклан і лінідж. Зміна соціального статусу жінки. Система лідерства. Бігмени.

Розвиток раціональних знань. Мистецтво. Міфологія та релігія.

Тема 3 . Доба політогенезу

Економічні засади розпаду первісного суспільства. Винахід металів та їх впровадження в виробництво. Домашні промисли та становлення ремесла. Приватна власність і експлуатація. Види залежності та форми експлуатації.

Шляхи й механізми інституалізації влади: військовий, аристократичний, плутократичний. Чоловічі союзи, общинно-кастові структури. Політична організація, її основні риси та інститути управління.

Духовна культура часів політогенезу. Розквіт раціональних знань. Зародження наукових напрямків. Виникнення писемності. Зародження світових релігій. Міфологія. Народна творчість. Мистецтво.

 

ХІ V . СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМА 1. Історія виникнення й розвитку хронології як наукової дисципліни від най­дав­ніших часів до сучасності                                                                                                 

Специфіка предмету та завдань, які виконує історична хронологія. Хронологія ма­те­ма­тична або астрономічна та хронологія історична або тех­нічна. Визначення хро­но­ло­гічної послідовності подій – необхідна умова вив­чення історії. Категоріально-по­ня­тій­ний апарат дисципліни. Методологічні аспекти історичної хронології. Особливості методичної основи дисципліни. Місце хро­­но­логії серед дисциплін історичного циклу.    

Розробка питань практичної хронології в Київській Русі та в період феодальної роз­дроб­­леності. Зв’язок хронології з рівнем математичних та астрономічних знань. «Хро­но­логічні статті» Кирика-новгородця та їх значення для роз­вит­ку хронології (ХІІ ст.). Календарно-астрономічні праці в Україні у XV – XVII ст. Місяцеслови, «Сказания лун­ные» та «Лунники». Трактат «Хро­но­ло­гія» Андрія Римші. Захист юліанського ка­лен­да­ря українськими поле­міс­тами на рубежі XVI – XVII ст. Отримання хронологією статусу нау­кової дис­ципліни. Значення праць французького вченого Ж.Скалігера. Підручник з хро­нології ректора Київ­ської духовної академії І.Я.Фальковського. Поява перших віт­чиз­няних спеціальних хроно­ло­гіч­них досліджень у ХІХ ст. Роз­робка загальної теорії хро­нології німецькими вченими Л. Іде­ле­ром та Ф. Гін­­­целем.

 

Тема 2. Календарі та системи літочислення у різних народів світу

Поняття часу в історичній хронології. Виникнення обліку часу та ос­новні його оди­ниці. Види календарів. Календарні системи: місячна, місяч­но-сонячна та сонячна. Особ­ли­вості найдавніших календарів. Давньоєги­пет­ський календар. Календарі Давньої Гре­ції та Риму. Поняття про еру. Вихідні точки календарів у різних народів світу. Основні ери від створення світу. Ера від народження Христа. Сучасна система літочислення.                

Реформа календаря в Римі при Юлії Цезарі. Розповсюдження юліан­ського ка­лен­даря. Створення григоріанського календаря, його особливості та розпов­сюдження в Єв­ро­пі та світі. Сучасний календар. Особливості хро­но­логії українських документальних дже­рел ХІ – XVIII ст. Облік часу в давніх слов’ян. Назви місяців у давньо­слов’ян­сько­му календарі. Юліан­ський календар в Давній Русі. Березневий, вересневий, бла­го­віщенський та різдвяний стилі. Поняття про індикти. Введення сучасної ери літочис­лення на російських та українських землях. Остаточний перехід на січневий початок ро­ку в XVIII ст. Введення григоріанського календаря в Росії та Україні.


Дата добавления: 2018-10-27; просмотров: 375; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!