Зовнішньоекономічні звязки та співробітництво України з країнами СНД
Спільний економічний простір та еквівалентність обміну. Проблеми та перспективи розвитку партнерських відносин з країнами СНД.
Об’єктивні передумови необхідності економічного співробітництва з країнами СНД. Форми та напрями економічних звязків та співробітництва.
Україна в нинішніх умовах переживає глибоку економічну кризу, аналогічну якій, проте різної величини, переживають країни СНД.
Україна з країнами дальнього зарубіжжя входить в партнерські взаємовідносини, в основному як скровинний придаток з маси субєктивних та обєктивних причин. Експорт машино – технічних товарів у загальному балансі становить 10 – 20%, а рівень експорту готової продукції у світі понад 50%.
Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності України має стати подальше поглиблення торгово – економічного співробітництва з республіками колишнього Союзу, нині членами СНД.
Нині передбачено захист економічних інтересів України шляхом встановлення митного кордону з країнами СНД. Провідними формами економічного співробітництва з країнами близького зарубіжжя є наступні:
Взаємний обмін різними видами сировини;
Взаємоторговля готовою продукцією та послугами;
Науково - технічне співробітництво.
Підписано угоди з Росією та Білорусією про співробітництво у галузі зовнішньоекономічної діяльності, які не допускають рекспорту товарів. Рекспорт може здійснюватись виключно при наявності письмової згоди на умовах, які визначаються уповноваженим органом держави - виробника.
|
|
Україна експортує до країн СНД наступну продукцію:
Камяне вугілля;
Чавун;
Сталь;
Прокат чорних металів;
Залізну руду;
Марганцеву руду;
Цемент;
Сіль;
Промислове устаткування;
Автобуси;
Тепловози;
Екскаватори;
Грузові та легкові автомобілі;
Трактори;
Кукурудзозбиральні комбайни;
Бурякозбиральні комбайни;
Продукція хімічної промисловості;
Цукор;
Масло;
Фрукти;
Консерви;
Ряд інших товарів та послуг.
Коксівне вугілля та чорні метали складають найбільшу частку у експорті України. 72% даних поставок отримує Росія, зокрема Центральний район Росії (75% продукції нашої держави отримує). Поволжя, Північний Кавказ споживають українські залізну руду та марганцеву руду, Санкт - Петербург - чорні метали. Усі республіки колишнього Союзу, крім Молдови, імпортують цукор. Інші види продовольства в основному імпортує Росія.
70% імпорту з країн СНД у України припадає на Росію:
Нафта;
Газ;
Ліс;
Папір;
Деякі марки чорних та кольорових металів;
Машини;
Устаткування;
Інша продукція.
Україні імпортує з Білорусії:
Трактори;
Вантажні автомобілі;
|
|
Мінеральні добрива;
Ліс;
Папір.
Казахстан експортує в Україну:
Кольорові метали;
Шкірсировину;
Концентрати кольорових металів.
Молдова поставляє в Україну:
Продукцію приладобудування;
Продукцію виноробної промисловості;
Продукцію консервної промисловості;
Килими;
Виноград.
Країни Середньої Азії поставляють на український ринок:
Газ;
Бавовну;
Концентрати кольорових металів;
Тканини;
Каракуль.
Із Закавказзя надходять:
Нафта;
Автомашини;
Алюмінієвий прокат;
Чай;
Фрукти;
Вино;
Тютюн.
Держави Балтії як особливі колишні республіки Союзу є поставщиками на український ринок наступних товарів:
Електротоварів;
Трамваїв;
Пральних машин;
Холодильників;
Радіоприймачів;
Мікроавтобусів;
Риби та рибопродуктів;
Трикотажних та галантерейних виробів;
Інших товарів широкого вжитку.
Експортно - імпортні операції здійснюються на валютній основі та у формі клірингу. Кліринг - це система безготівкових розрахунків, які основані на заліку взаємних вимог та забовязань. Клірингові оперіції проводяться через банківську систему, спеціальні розрахункові палати.
Товарообмінні (бартерні) операції на початку 90 - х років становили біля 50% загального товарообороту. Це сприяло розвитку нееквівалентного вартісного обміну продовольчих товарів (зерна та зернопродуктів, цукру, соняшникової олії) на паливно - мастильні матеріали.
|
|
Проблем у взаємовигідного економічного співробітництва з країнами СНД в Україні є немало:
Різна валютна;
Політичні перешкоди;
Відсутність достатньої кількості ВКВ;
Низькоякісні застарілі технології;
Конкуренція з продукцією країн далекого зарубіжжя;
Недостатня захищеність ринку.
СНД від низькоякісної продукції наступних країн:
Польщі, Турції, Китаю, Кореї та ін.;
Відсутність єдиного митного кордону;
Ряд інших економічних проблем.
Після розпаду Радянського Союзу, який супроводжується розривом економічних зв'язків, в останні роки спостерігається їх відновлення та створення нових.
Позитивним прикладом є машинобудування, зокрема авіабудування, харчова, легка, хімічна та ряд інших галузей промисловості.
Україна інтегруючись у Європейські структури має не втрачати економіко - господарські зв'язки з країнами СНД. Адже поки що 70% обсягів експорту - імпорту припадає на країни СНД, зокрема на Росію.
Економічно невигідним є розрив господарських зв'язків колишнього єдиного народногосподарського комплексу.
|
|
Крім того, країни СНД мають приблизно одного рівня ресурсномісткі застарілі технології, що істотно знижує конкурентноздатність їх продукції на світовому ринку.
Підвищуючи взаємообсяг торгівлі та економічного співробітництва, країни СНД зможуть:
Підвищити власну економічну, а отже і загальну безпеку;
Замінити старі на власні новітні технології;
Гідно інтегруватись у європейські та світові економічні структури.
Для світогосподарських зв`язків початку XXIст характерні:
· Підтримання товарних та товарно-фінансових зв`язків на сталому рівні,
· Розвиток системи господарчих зв`язків у межах транснаціональних корпорацій,
· Дематеріалізація господарських зв`язків,
· Розширення економічної міграції робочої сили.
Рис.1. Структура експорту України в 2007 р.
Таблиця 1
Структура експорту України в 2007 р
№п/п | Країна-експортер | Об’єм експорту | |
Млн.долл. | % до загального об’єму експорту | ||
1 | Китай | 1500 | 10 |
2 | Туреччина | 700 | 5 |
3 | Німеччина | 600 | 4 |
4 | Італія | 380 | 3 |
5 | Польща | 350 | 3 |
6 | Угорщина | 260 | 2 |
7 | США | 240 | 2 |
8 | Словаччина | 200 | 1.57 |
Таблиця 2
Структура імпорту України в 2007 р
№п/п | Країна-експортер | Об’єм експорту | |
Млн.долл. | % до загального об’єму експорту | ||
1 | Німеччина | 1300 | 8 |
2 | США | 700 | 4 |
3 | Польща | 638 | 3 |
4 | Італія | 440 | 2 |
5 | Франція | 400 | 2 |
6 | Великобританія | 310 | 1,5 |
Перспективи розвитку зовнішньоекономічної діяльності України пов’язані саме з наявністю цих проблем та необхідністю їх вирішення.
1. Пріоритетом №1 у зовнішньоекономічній діяльності України є подальший розвиток відносин з країнами СНД та Балтії:
· Поліпшення торгівельних відносин з Російською Федерацією, а саме розвиток кредитних відносин при торгівлі стратегічними товарами з обох боків та зменшення та ліквідація ПДВ при торгівлі товарами споживання,
· Продовження торгівельних відносин та розвиток інвестиційних відносин з країнами-членами Митного Союзу (Казахстан, Киргизстан, Білорусь),
· поглиблення торгівельних відносин з країнами, які не є членами Митного Союзу (Узбекистан, Туркменистан, Грузія, Вірменія), створення з цими країнами прямих транспортних коридорів;
· практична реалізація двосторонньої Митної угоди з Молдовою,
· диверсифікація поставок енергоресурсів між країнами СНД з метою забезпечення економічної безпеки держави,
· розвиток торгівельних зв’язків з окремими регіонами Росії як самостійними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (насамперед з такими як Тюмень, Комі, Карелія, Якутія, Башкортостан, Татарстан, Далекий Схід),
· забезпечення конкурентоспроможності українських товарів при торгівлі з цими країнами за рахунок зменшення митних тарифів.
2. З країнами Європейського Союзу:
· набуття Україною статусу держави з перехідною економікою,
· розширення доступу українських товарів на європейський ринок, а саме такої продукції як текстиль, металургійна продукція та продукція сільського господарства,
· укладання відповідних галузевих угод при торгівлі переліченими товарами,
· гармонізація економічного законодавства у відповідності до стандартів Європейського Союзу та світової системи торгівлі ГАТТ/СОТ з урахуванням національних інтересів та специфіки економіки України.
3. З країнами “великої сімки”:
· Напрямки розвитку зовнішньоекономічних відносин роботи з країнами – членами Європейського Союзу,
· Набуття статусу найбільш сприятливої нації RNB з метою запобігання дискримінаційних обмежень у торгівлі,
· Врегулювання питань щодо обмеження доступу на північноамериканський ринок ряду товарів (метали, феросплави та ядерні матеріали),
· Співробітництво з Японією при виробництві електрозварювальної техніки, штучних алмазів, надтвердих матеріалів, рідкоземельних металів та сплавів з них,
· Розвиток співробітництва у сферах експлуатації космосу, зв’язку, інформатики, фундаментальних наук.
4. З іншими країнами:
· Обмеження митних бар’єрів у придунайській торгівлі,
· Розвиток відносин з країнами Близького та Середнього Сходу по наданню їм інженерно-технічних послуг,
· Розвиток відносин виробничої кооперації з Китаєм та Індією,
· Освоєння ринків збуту країн Південно-Східної Азії для продукції машинно-технічного виробництва
· Поновлення відносин з країнами Латинської Америки у сфері обміну ліцензіями та “ноу-хау” в аерокосмічній галузі.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 210; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!