Відрахування із зарплати. Порядок оформлення та аналітичного обліку розрахунків з працівниками з оплати праці
Відрахування із заробітної плати працівників бюджетних установ не мають якихось особливостей порівняно з відрахуваннями із зарплати працівників виробничої сфери. Вони здійснюються на загальних підставах відповідно до чинного законодавства. Усі відрахування поділяють на обов'язкові та добровільні. Останні здійснюють за заявами (згодою) працівників.
До обов'язкових відрахувань належать:
1)прибутковий податок — відраховується щомісячно із сукупного оподатковуваного доходу як за місцем основної роботи, так і з доходу, отриманого від роботи за сумісництвом. Установа, яка здійснює виплату доходу працівникам не за місцем їх основної роботи, зобов'язана протягом місяця після такої виплати направити податковому органу за місцем проживання громадянина відомості про нарахований доход та суму відрахованого податку. Ставки прибуткового податку диференційовані залежно від рівня заробітку. Пільги надаються згідно із законодавством лише за місцем основної роботи. У кінці року здійснюється перерахунок податку, виходячи з фактичного середньомісячного сукупного оподатковуваного доходу за рік та сплаченого протягом року податку. Кожен громадянин, що має доходи з інших джерел (крім основної роботи), зобов'язаний вести облік цих доходів і після закінчення року подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу та сплачені податки;
|
|
|
2)збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% (при заробітку до 150грн в місяць) і 2% (при зарплаті понад 150 грн в місяць). Для платників збору, які мають статус державного службовця або працюють на посадах, які дають право на одержання спеціальної пенсії на рівні державних службовців (згідно із Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та ін.) встановлені такі ставки збору до Пенсійного фонду:
— 1% з частки сукупного оподатковуваного доходу, що не перевищує 150грн;
— 2% з частки сукупного оподатковуваного доходу від 151 до
250грн; '
— 3% з частки сукупного оподатковуваного доходу від 251 до
350 грн;
— 4%з частки сукупного оподатковуваною доходу від 351 до 500 грн.;
— 5% з частки сукупного оподатковуваного доходу понад 501 грн.;
3)збір на обов'язкове соціальне страхування у разі тимчасової втрати працездатності у розмірі 0,5%;
4)збір на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 0,5% від сукупного оподатковуваного доходу (крім допомоги з тимчасової непрацездатності). Цей збір не відраховується із заробітку пенсіонерів та осіб, що досягли пенсійного віку;
|
|
|
5)за виконавчими листами суду, приписами нотаріальних органів, рішеннями адміністративних органів про відрахування штрафів, повідомленнями контролюючих органів про накладеш штрафи на посадових осіб, надлишково виплачені суми авансів тощо.
До відрахувань за заявою працівника належать:
1)членські профспілкові внески (1% від суми заробітку);
2)невикористані і не повернуті вчасно підзвітні суми;
3)за товари, продані в кредит;
4)погашення наданих позик;
5)безготівкові перерахування па особові рахунки в банках;
6)безготівкові перерахувати внесків за договорами добровільного страхування і т. ін.
Суми, відраховані із заробітку за заявами працівників, у більшості випадків підлягають перерахуванню відповідним органам, на користь яких проводилося відрахування (магазинові — за товари, банкові — за позику, страховій організації — внески і т. ін.)
Згідно із законодавством загальна сума обов'язкових відрахувань із заробітної плати працівників не повинна перевищувати 20%, а в окремих випадках - 50% суми зарплати, що належить до виплати працівникові.
Заробітна плата у більшості бюджетних установ виплачується два рази на місяць: 1) аванс за першу половину місяця; 2) фактичний місячний заробіток з вирахуванням суми авансу та відрахувань.
|
|
|
На виплату авансу складають «Платіжну відомість» (т. ф. № П-53), яка містить такі реквізити: табельний номер, прізвище, ім'я та по батькові працівника, сума авансу, розписка про отримання.
За другу половину місяця розрахунок суми заробітку та відрахувань здійснюють, як правило, у розрахунково-платіжній відомості або в особовому рахунку, які виконують роль регістрів аналітичного обліку. При цьому можуть застосовуватися такі варіанти аналітичного обліку розрахунків:
1)у «Розрахунково-платіжній відомості» (т. ф. № П-49), яки складається в одному примірнику на підставі даних «Особового рахунка» (т. ф. № П-54). При наявності великої кількості первинних документів з обліку виробітку робітників з відрядною оплатою праці для підрахунку загальної суми заробітку може застосовуватися «Накопичувальна картка обліку виробітку та заробітної плати» (т. ф. № П-55) або «Накопичувальна картка обліку заробітної плати» (т. ф. № П-56), дані з яких переносять до особового рахунка, а звідти — у розрахунково-платіжну відомість;
2)у «Розрахунковій відомості» (т. ф. № П 50) та окремій «Платіжній відомості» (т. ф. № П-53), за якою виплачується заробітна плата. Як і в першому варіанті, можливе використання накопичувальних відомостей (т. ф. № П-55 або П-56) і особового рахунка (т. ф. № П-54);
|
|
|
3)у спеціальних документах «Розрахунок заробітної плати» (т. ф. № П-52), які складають на кожного працівника зокрема. Дані з цього розрахунку переносятьдо особового рахунка і у платіжну відомість на виплату зарплати з каси (т. ф. № П-53);
4)у накопичувальній «Розрахунковій! відомості» (т. ф. № П-51) з вкладними аркушами на кожен місяць і окремій «Платіжній відомості» (т. ф. № П-53). Особовий рахунок за цим варіантом не використовують;
5)у накопичувальному «Особовому рахунку - Розрахунковому листку», який складають при автоматизації обліку з використанням ЕОМ. При цьому варіанті особовий рахунок складається з накопиченням даних за кожен місяць з початку року і зберігається у бухгалтерії. На його підставі оформляється окрема «Платіжна відомість», а розрахунковий листок з даними про нарахування зарплати та відрахувань за місяць видається працівникові на руки перед виплатою зарплати;
6)у спеціальних книгах для обліку розрахунків з оплати праці (при невеликій чисельності працюючих) та в окремій платіжній відомості. При цьому варіанті книга ведеться за формою розрахунково-платіжної відомості, у якій для кожного працюючого відводять окрему сторінку на рік.
У розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостях та в особових рахунках відображають суми нарахованої зарплати за видами оплат, усі доплати, премії, допомоги, суми всіх відрахувань і визначають суму до видачі на руки за кожним табельним номером і в цілому за структурним підрозділом чи установою. Для кожного виду оплат і відрахувань відводять окрему графу. Підставою для складання розрахунково-платіжної відомості є відповідні документи: накази, табелі обліку відпрацьованого часу, наряди, виконавчі листки, листки непрацездатності тощо. Підписують ці документи працівники, які їх склали і перевірили. У централізованих бухгалтеріях платіжні і розрахунково-платіжні відомості складають окремо за кожною обслуговуваною установою. Підписують їх працівник обслуговуваної установи, керівник групи обліку розрахунків та відповідальний працівник, що склав відомість. На титульному аркуші відомості за підписом керівника установи, ні)й якій створено централізовану бухгалтерію, та головного бухгалтера роблять напис про дозвіл на видачу готівки з каси з вказівкою загальної суми і терміну виплати. Оформлена таким чином відомість передається касиру і е підставою для виплати зарплати працюючим.
Аналітичний облік розрахунків з працівниками з оплати пращ за субрахунком 661 ведеться в «Особових рахунках» (т. ф. № П-54), з депонентами за субрахунком 671 — у книзі аналітичного обліку депонованої зарплати і стипендій, відрахованих сум із зарплати — за кожною організацією, якій призначені відраховані суми, у картках або в книзі аналітичного обліку розрахунків.
3,5. Синтетичний облік зарплати і пов'язаних з нею розрахунків
Для обліку розрахунків з працівниками за всіма видами оплати праці і допомоги за тимчасовою непрацездатністю у плані рахунків передбачено пасивний субрахунок 661 «Розрахунки із заробітної плати» до синтетичного рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці». За кредитом нього субрахунка відображаються нараховані суми, аза дебетом — відрахування, виплати, суми депонованої зарплати. Суми нарахованої заробітної плати г фактичними видатками бюджетної установи за кодом економічної класифікації видатків 1110 і обліковуються за дебетом рахунків 80, 81 і 82 залежно від того, яким працівникам і за рахунок яких коштів здійснюють нарахування. Кредитують при цьому субрахунок 661.
Для обліку розрахунків за сумами, відрахованими із заробітної плати працівників бюджетних установ, передбачено субрахунки:
641 «Розрахунки за податками і платежами в бюджет»;
651«Розрахунки з пенсійного забезпечення»;
652«Розрахунки із соціального страхування»;
653«Розрахунки із страхування на випадок безробіття»;
663«Розрахунки з працівниками за товари, продані в кредит»;
664«Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями на рахунки з вкладів у банках»;
663«Розрахунки з працівниками за безготівковими перерахуваннями внесків за договорами добровільного страхування»;
664«Розрахунки з членами профспілки безготівковими перерахуваннями сум членських профспілкових внесків»;
665«Розрахунки з працівниками за позиками банків»;
666«Розрахунки за виконавчими документами та інші відрахування» і т. ін.
На суми, відраховані із заробітної плати, дебетують субрахунок 66 1 і кредитують відповідні субрахунки з розрахунків за відрахуваннями. Суми депонованої заробітної плати обліковують за кредитом субрахунка 671 «Розрахунки з депонентами» синтетичного рахунка 67 «Розрахунки за іншими операціями і кредиторами».
Бухгалтерські записи па суми нарахованої заробітної плати і відрахування з неї на підставі розрахункових (розрахунково-платіжних) відомостей відображають у «Меморіальномуордері № 5 зведенні розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій» т. ф. т.ф. 405 (бюджет). Записи у зведенні систематизують за відповідними кодами функціональної класифікації видатків та видами коштів спеціального фонду. У централізованих бухгалтеріях записи у зведенні показують у розрізі установ, що обслуговуються централізованою бухгалтерією.
Основні господарські операції з нарахування заробітної плати, відрахувань та виплати зарплати наведено у табл. 3.1.
Суми виданої з каси заробітної плати відображають у меморіальному ордері № 1 за кредитом субрахунка 301, а перераховані за призначенням відрахування із заробітної плати — у меморіальнихордерах № 2 (за кредитом субрахунків 311 і 321) та № 3 (за кредитом субрахунків 3 1 3 і 323).
Усі бюджетні установи є платниками збору на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування. Тарифи обов'язкових внесків на соціальні заходевстановленізаконами України. Так, згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400/97-ВР (зі змінами і доповненнями) бюджетні установи вносять до Пенсійного фонду 32% від суми фактичних витратна оплату праці, які включають витрати на основну і додаткову зарплату та інші заохочувальні і компенсаційні виплати.
Згідно із Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 1 1.01.2001 р. № 221 ІІІ бюджетні установи вносять:
Таблиця 3.1
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 254; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!