Підстави притягнення та звільнення від юридичної відповідальності. Співвідношення суб’єкта правопорушення і суб’єкта відповідальності
Підстави юридичної відповідальності ‑ сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою (притягнення до відповідальності) і об’єктивно необхідною (настання відповідальності).
Підстави притягнення до юридичної відповідальності ‑ сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою:
1) наявність складу правопорушення (<фактична підстава);
2) наявність норми права, що прямо передбачає склад правопорушення {нормативна підстава).
Правопорушення як таке не призводить до настання юридичної відповідальності, а лише слугує підставою для притягнення до неї.
Підстави настання юридичної відповідальності ‑ сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність об’єктивно необхідною:
1) наявність здійснення суспільно шкідливої або суспільно небезпечної поведінки, тобто юридичного факту вчинення правопорушення {фактична підстава);
2) наявність норми права, що забороняє таку поведінку та встановлює відповідні санкції {нормативна підстава);
3) відсутність підстав для звільнення від відповідальності ‑ можливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права (наприклад, передання неповнолітнього під нагляд батьків). У законах можуть міститися вказівки про обставини, що виключають неправомірність діяння і, отже, відповідальність (крайня необхідність, необхідна оборона або перебування у стані неосудності);
|
|
|
4) наявність правозастосовного (процесуального) акта, що набрав чинності,‑ рішення компетентного органу, який накладає юридичну відповідальність {процесуальна підстава). Вольова діяльність юридичних установ, що пов’язана з установленням діяння конкретної винної особи і наслідків його скоєння, відбувається на визначених процедурних підставах. Ці підстави здобули назву процесуальні підстави відповідальності.
Стадії механізму покладання юридичної відповідальності:
1) стадія загального стану ‑ виникнення підстав для притягнення до юридичної відповідальності;
2) стадія притягнення до юридичної відповідальності ‑ встановлення суб’єкта правопорушення і дослідження обставин вчинення протиправного діяння;
3) стадія встановлення юридичної відповідальності ‑ ухвалення рішення про вид і міру відповідальності (вирок суду в кримінальній справі, рішення суду в цивільній справі, протокол щодо адміністративного правопорушення, наказ керівника організації, установи щодо результатів адміністративного (службового) розслідування тощо);
4) стадія настання юридичної відповідальності ‑ накладання стягнення або виконання покарання. Повна реалізація юридичної відповідальності особи настає з виконанням встановленого рішення чи з відбуванням встановленого судом покарання[68].
|
|
|
Підстави виключення юридичної відповідальності:
1) стан особистості правопорушника, визначений як неосудний (неосудність особи, що доведена в судовому порядку; недосягнутий вік, що встановлений законом);
2) відсутність суспільної небезпеки (шкідливості) діяння у випадках захисту суб’єктом своїх прав (необхідна оборона і крайня необхідність);
3) відсутність у діянні елементів складу правопорушення (об’єктивно протиправне діяння (казус), тобто діяння безвинне; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження);
4) заподіяння шкоди при затриманні особи, що скоїла злочин; обґрунтований ризик;
5) скасування акта, що установив юридичну відповідальність тощо.
Підстави звільнення від юридичної відповідальності (узагальнені з тих, що визначені в кримінальному, адміністративному, трудовому законодавстві та інших його галузях):
1) невисокий ступінь (малозначущість) суспільної небезпеки правопорушення або втрата ним ознак суспільної небезпеки до розгляду справи в суді;
2) низький ступінь суспільної небезпеки особистості правопорушника або особа, що вчинила правопорушення, перестала бути суспільно небезпечною;
|
|
|
3) діяльне каяття правопорушника ‑ примирення з потерпілим і добровільне відшкодування заподіяної своїми діями шкоди, тобто наявність в особи соціально схвалюваної поведінки (до і після здійснення правопорушення);
4) завершення строку давності щодо притягнення до юридичної відповідальності;
5) акти про амністію або помилування тощо.
Кожний вид юридичної відповідальності має підстави для звільнення від неї, що закріплені у приписах законодавчих актів.
Загальні підстави звільнення від відповідальності:
1) особа, яка вчинила правопорушення, перестала бути суспільно небезпечною;
2) правопорушення в результаті змін обставин втратило ознаки суспільної небезпеки.
За загальним правилом суб’єкт правопорушення є суб’єктом юридичної відповідальності («відповідальність за наявності вини»). Але не завжди суб’єкт правопорушення стає суб’єктом юридичної відповідальності. Цивільне право передбачає випадки, коли відповідальність настає без наявності вини: а) за договором (у разі якщо збитки, заподіяні однією стороною іншій, відшкодовані безпосередньо нею чи третьою стороною ‑ поручителем); б) за законом (у разі об’єктивно протиправного діяння, наприклад, батьки або усиновителі чи опікуни несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх малолітніми дітьми ‑ особами до 14 років).
Законом не допускається неправомірне притягнення до відповідальності, коли об’єктивно відсутні необхідні для цього підстави. На жаль, такі випадки трапляються у правозастосовній практиці. Вони є результатом: а) самозвинувачення; б) судової помилки; в) свідомого підтасування юридичних фактів у справі.
Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 221; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!