Добір антонімів до поданих слів.



Учням пропонуються записані у стовпчиках слова, до яких слід дібрати антоніми. Це можуть бути різні частини мови: зима - .., твердий -..., піднімати -..., південь - ..., порожній -..., говорити - ..., день - ..., щедрий - ..., купувати - ..., радість - ..., мокрий - ... , брати - ...

Заміна антонімів у реченні.

Учням подають кілька речень, які слід перебудувати так, щоб якесь слово (чи кілька слів) було вжите в протилежному значенні.

1) Взимку рано смеркає. (Взимку пізно світає).

2) Антилопа бігає швидко. (Черепаха ходить повільно).

3) Восени перелітні птахи відлітають у вирій. (Навесні перелітні птахи прилітають з вирію).

4. Доповнення розпочатого речення словом з протилежним значенням.

1) Грудень рік кінчає, зиму ... (починає)

2) Колос повний до землі гнеться, а ... (пустий) – угору тягнеться.

3) З самого початку думай, який буде .. (кінець).

4) З великої хмари .. (малий) дощ буває.

5) Скромних скрізь поважають, а ... (хвальків)... (зневажають).

5. Добір антонімів до багатозначних слів.

Різні значення одного і того самого слова можна виявити в словосполученнях. Тому цікавим і корисним для школярів є добір словосполучень з протилежним значенням, наприклад:

- свіжі новини – старі новини

- свіжі яблука – консервовані яблука

- свіжий хліб – черствий хліб

- свіже повітря – задушливе повітря

Яскравості, образності й емоційності додають мовленню стійкі вислови – фразеологізми. програмою початкового курсу української мови не передбачено вивчення фразеологізмів. Однак у 4 класі учні спроможні зрозуміти їх значення і, за потреби, використовувати у власних висловлюваннях. Тому бажано залучати школярів до такої роботи. Вона повинна розпочинатися з пояснення значення стійкого вислову. Для цього іноді ефективно замінювати фразеологізм синонімом чи синонімічним словосполученням.

Наприклад: як грім серед ясного неба – несподівано; багато води спливло – минуло багато часу.

Четвертокласників доцільно також вправляти в доречному використанні фразеологізмів у тексті. З цією метою їм можна запропонувати виконати наступні завдання:

1) виберіть із довідки і вставте в речення потрібний вислів;

2) виберіть вислів, яким можна замінити виділене слово;

3) складіть невеличку розповідь, у якій можна використати поданий сталий вислів.

Благодатним полем для роботи над фразеологізмами є фольклор: народні прислів’я і приказки, загадки, скоромовки. Учні залюбки збирають власні вислови, пояснюють значення і походження образних фразеологічних одиниць: "робити з мухи слона", "писати вилами по воді", "накивати п’ятами" тощо. Роль учителя полягає в тому, щоб зацікавити дітей цією справою, підтримати і стимулювати учнівську пошукову діяльність.

Крім роботи над монологічними висловлюваннями, програмою передбачається формування та розвиток умінь вести діалог.

Ця робота виконується учнями самостійно або з опорою на різні допоміжні матеріали, пропоновані вчителем, - план, ключові словосполучення, речення, початок чи кінець майбутнього висловлювання, малюнок чи серія малюнків. Характер, кількість допоміжного матеріалу залежить від ступеня підготовленості школярів, від мети роботи.

Для організації діалогічного мовлення учнів важливо створити такі ситуації, які спонукали б їх до говоріння. З цією метою використовуються сюжетно-рольові ігри, в яких умовно визначається місце дії (у класі, автобусі, парку, магазині), співрозмовник (товариш, молодший брат, мама, гість з іншого міста, села і т.д.)

У розвитку усного діалогічного мовлення доцільно широко використовувати роботу в парах та групах, яка дає можливість висловлюватись більшості учнів класу. При цьому важливо прищеплювати школярам культуру спілкування, яка виявляється не тільки в доречному використанні формул мовленнєвого етикету, а й в умінні уважно слухати співрозмовника, призупиняти своє мовлення, щоб дати можливість висловитись іншому, погоджувати свої репліки з тим, що сказав співрозмовник, в умінні сказати йому добре слово, висловити критичне зауваження в такій формі, щоб нікого не образити.

За визначенням М.Пентилюк, діалог це процес мовленнєвої взаємодії двох або кількох учасників спілкування.

Побудова діалогу передбачає формування таких умінь:

- відтворити, розіграти діалог із прослуханого;

- скласти діалог за малюнками, опорою на допоміжний матеріал, а також самостійно, дотримуючись правил етикету, культури спілкування.

Для формування діалогічного мовлення учням пропонується завдання такого типу:

- спостерігати за поданим діалогом;

- реконструювати текст у діалог;

- скласти власний діалог за поданими репліками; відповідно до життєвих ситуацій з використанням граматичних конструкцій.

Ось приклади деяких вправ:

1) Вчитель читає дітям вірш, у якому міститься діалог, а потім просить переказати розмову білочки із зайчиком.

2) Вчитель читає учням текст казки, в якій діалог відсутній, і просить на її основі скласти діалог.

3) Складання імпровізованих діалогів.

Учням пропонуються пари співрозмовників ("зайчик - їжачок", "вовк – лисичка", "білочка – дятел"), вони повинні розіграти можливі діалоги.

4) Знайди спільність і відмінність. Перед учнями два тексти. Один у формі діалогу, а другий – у формі розповіді. Завдання полягає в порівнянні обох текстів.

5) Складання схем за діалогом. Учитель пропонує учням готовий діалог, завдання полягає в тому, щоб учні склали його схему. Наприклад,

 

-                               ?

-                               .

-                               !

-                               ?

 

6) Складання діалогу за поданою схемою. Це завдання протилежне до 5.

7) З якого твору діалог. Одна група учнів пропонує іншій діалог. Однокласники мають відповісти, з якого твору цей уривок, між ким відбувається розмова.

8) Культура спілкування. Кожна пара учнів отримує завдання із зазначеним місцем розмови. Завдання розіграти діалог, дотримуючись культури спілкування.

9) Дотримання мовленнєвого етикету у спорі, дискусії:

1. вчитель пропонує учням діалог, що може відбутися під час дискусії і просить висловити свою думку щодо нього;

2. до уваги дітей діалог – суперечка, де відсутні слова ввічливості. Завдання: додати такі слова;

3. переробити діалог із згрубілою лексикою на ввічливий.

Оскільки діалогічне мовлення є емоційно забарвленим, спонтанним, має двосторонній характер, велике значення тут має міміка, жести поза і особливо етикет слухання. Той, хто слухає, має дати відчути тому, хто говорить, що він уважний.

Крім цього, варто формувати вміння звертатися, вітатися, прощатися, залежно від віку співрозмовників і обставин спілкування, просити, делікатно і переконливо відмовляти у проханні. Для цього учнів бажано ознайомити з формулами зі значенням прохання ("чи не зателефонуєш мені...", "чи не могли б ви...", "якщо ваша ласка", "не відмовте у проханні", "можливо ви мені допоможете", відмови ("я б охоче, але...", "вибачте, але я не можу", прощання ("дозвольте попрощатись", "на добраніч", "до зустрічі"), вибачення ("даруйте мені", "я дуже жалкую", "перепрошую", "не гнівайтесь на мене").

Ситуації, запропоновані вчителем, мають бути наближені до життя (подякувати бабуся за смачний обід; розважити товариша, який впав з велосипеда; попросити маму допомогти розв’язати задачу; запропонувати братикові прибрати кімнату тощо).

За допомогою деяких вправ учні початкової школи вчаться будувати діалоги таких типів: діалог – розпитування, діалог – домовленість, діалог – обмін думками, діалог – обговорення.

Таким чином, вивчення особливостей текстів різних стилів мовлення за допомогою метода тренувальних вправ дозволяє учням не тільки познайомитися з кращими зразками авторських текстів, а й зрозуміти різницю між стилями мовлення, вивчити ознаки жанрів, знаходити і самостійно використовувати різноманітні художні засоби з метою надання власному твору яскравості та емоційності.


Висновки

 

Оскільки мовлення – найважливіший засіб комунікації, то розвиток зв’язного мовлення являється провідним принципом навчання рідної мови, що передбачається чинною Програмою.

Психологічне підґрунтя навчання молодших школярів зв’язному мовленню з’явилось завдяки працям видатних вчених – психологів та педагогів.

Організацію роботи учнів на уроках розвитку зв’язного мовлення слід здійснювати так, щоб якомога більше задіяти попередній досвід спілкування школярів.

Дані уроки мають позитивний вплив на розвиток дитини в цілому та її комунікативних навичок зокрема.

Завдання вчителя початкових класів сприяти поповненню словникового запасу дітей, вільному володінню словами.

Для успішної реалізації мети уроків розвитку зв’язного мовлення часто необхідна підготовча робота.

У програмі для початкових класів не передбачається написання творів – роздумів чи описів у чистому вигляді. Натомість практикується твір – розповідь з елементами роздуму чи опису.

Для успішної побудови міркування доцільно використовувати не тільки бесіди, а й обговорення, диспути, постановку проблемних питань.

Твір з елементами опису часто ґрунтується на попередньому ознайомленні з готовими текстами та на власних спостереженнях.

Твір – розповідь буде вдалим, якщо дитині є про що розповісти, тобто є власний досвід, набутий на екскурсії, в подорожі, при перегляді телепередачі, прочитанні книжки тощо.

Тренувальні вправи сприяють поповненню словникового запасу та вивченню художніх засобів.

Крім художніх текстів, учням для переказу рекомендуються наукові та публіцистичні.

Для стислого переказу доречно брати наукові тексти, бо у художніх у такому випадку страждає образність.

Під час підготовчої роботи не слід перешкоджати висловленню учнями своїх почуттів, суб’єктивних уявлень та міркувань.

Успішність виконання письмового переказу залежить від правильного алгоритму попередньої роботи та співрозмірної частини колективної та самостійної діяльності учнів.

Творчі перекази – перехідний етап від переказу до твору.

Важливо, щоб написання творів захоплювало учнів, демонструвало їм величезні можливості мови щодо висловлення власних думок і почуттів.

Незалежно від твору, завжди виділяють три етапи підготовки до твору, причому перший і другий можуть виходити за межі уроку.

Як говорив видатний педагог В.О.Сухомлинський, "про всі предмети дитина повинна говорити як про світ, що її оточує, про світ, у якому вона сама частина живої природи". Тобто дитина повинна бачити, чути, відчувати, торкатися – за цієї умови збільшується світ її вражень, думок, і, як наслідок, збагачується мовлення.


Додаток

 

 Плани - конспекти уроків розвитку зв ’ язного мовлення

Клас: 2


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 184; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!