Список документів для отримання візи



Міністерство освіти і науки україни

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Михайла Остроградського

 

Кафедра менеджменту

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з навчальної дисципліни «ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОДОРОЖЕЙ »

 

Варіант № 2

 

Розробка культурно-пізнавального в Франції

                            

 

 

«Економіки і управління» іі курсу

Виконав студент факультету

Групи: ТР-12-1   

 

Деркач Ігор

 

Керівник проектуКарлик Юлія Юріївна

 

 

Кременчук 2014

 

 

Зміст

Вступ. …………..………....…………..………....……………......……………3

1. Характеристика країни відвідування…………..……….............................

2. Характеристика основних об’єктів туристського інтересу у відповідності з тематикою роботи. …………..………....…………..………....……………..

3. Розробка нитки маршруту туру. …..………....…………..………....……

4. Вибір підприємств – закладів розміщення. …..………....…………..…..

5.Транспортне забезпечення маршруту.………....…………..………..........

6. Страхування туристів. ………....………….....…………..……....……….

7.Складання пакету послуг, формування програми перебування та розрахунок вартості послуг.………....………….....…………..……....………………….

Висновок ………....………….....…………..……....…………....……………

Список використаних джерел………....………….....…………..……..........

Додатки…………..………....…………..………....…………..………...........

 

Вступ

 

Мета цієї роботи – визначення оптимального туристичного маршруту для культурно-пізнавального туризму Франції, проаналізувати туристичну інфраструктуру, а саме: підприємства харчування, розміщення, розваг, транспортні послуги та ін.; обрати найдоречніший варіант для певної групи туристів з певним бюджетом, у цьому випадку – трьох дорослих людей з обслуговуванням 1 класу. Розробити екскурсійні маршрути із зручними зупинками, підібрати транспортні засоби для перевезення і обслуговування туристів; визначення виду страхування.

Після визначення певних туристичних об'єктів скласти пакет послуг, сформувати программу перебування і розрахувати вартість туру.

 

Актуальність роботи полягає у тому, що екологічний туризм все більше викликае прагнення людей до спілкування з природою. Люди через зміни умов життя у великих містах-мегаполісах усе далі відходять від природи. Незмінними супутниками проживання в таких містах є ізольованість людини, почуття самітності, надмірні навантаження па нервову систему, що породжують постійне психологічне напруження і призводять до стресів. Мешканці великих міст усе частіше потерпають на нервові розлади та усякого роду захворювання нервової системи. У них з'являється природне і цілком зрозуміле бажання виїхати на природу, щоб у спілкуванні з нею звільнити свою нервову систему від навантажень, що накопичилися в умовах міського проживання.

Також виконання роботи дає можливість ознайомитись з загальними принципами роботи систем бронювання готелів, авіаквитків та розрахунку і оформлення страхових полісів. Останні два напрями на сьогоднішній день є актуальними напрямками диверсифікації роботи турагентства. Особливо це стосується бронювання авіаквитків.

 

Розділ 1

« Характеристика країни відвідування »

Фра́нція, офіційна назва Францу́зька Респу́бліка (фр. La France, République Française) — держава на заході Європи, республіка, що межує на північному сході з Бельгією, Люксембургом і Німеччиною, на сході з Німеччиною, Швейцарією й Італією, південному-заході з Іспанією й Андоррою, на півдні омивається Середземним морем, на заході — Атлантичним океаном.

 

Площа (разом з Корсикою) — 543 965 км². Столиця і найбільше місто — Париж. Окрім метрополії, Франції належать численні заморські території — Гваделупа, Сен-Бартельмі, Сен-Мартен, Французька Гвіана, Мартиніка, Майотта, Реюньйон, Сен-П'єр і Мікелон, Південні й Антарктичні території, Нова Каледонія Французька Полінезія, Волліс і Футуна.

 

Протягом останніх п'ятисот років Франція була одною з провідних країн світу[1] з сильними культурними, економічними, військовими та політичними впливами на Європу та увесь світ. Протягом 17-18 століть Франція колонізувала великі території у Північній Америці та Південно-Східній Азії, протягом двох наступних століть стала другою найбільшою імперією у світі, завоювавши значні частини Північної, Західної та Центральної Африки, Південно-Східної Азії, а також багато Карибських і Тихоокеанських островів.

 

Економіка країни

 

Франція — високорозвинена індустріально-аграрна країна. За розмірами ВВП і обсягом промислового виробництва Франція посідає одне з провідних місць у західному світі (разом зі США, ФРН, Великобританією та ін.). Провідна галузь промисловості — машинобудування. Розвинуті автобудування, суднобудування, тракторо- і авіабудування, електротехнічна і радіоелектронна промисловість, а також хімічна (виробництво соди, добрив, хімічних волокон, пластмас), нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Експортне значення мають виробництво текстилю, одягу, галантереї, харчова промисловість і виноробство. Розвинені всі види сучасного транспорту. Головні морські порти — Марсель, Гавр, Дюнкерк, Руан, Нант, Сен-Назер, Бордо. Транспортна мережа має радіальну конфігурацію з єдиним центром — Парижем. Франція посідає одне з перших місць у світі за довжиною автошляхів і величиною автопарку. Найважливіша автострада — Лілль-Париж-Ліон-Марсель. Головні водні магістралі — Сена (яка через Уазу і Північний канал пов'язана з Північним районом, а через Марну і канал Марна-Рейн — з Лотарингією та Ельзасом) і каналізована р. Мозель (шлях для експорту лотаринзької руди і металу, а також імпорту вугілля і коксу); на ці шляхи припадає понад 4/5 перевезень

 

Третина території Франції використовується на сільське господарство, 25% з яких — це пасовища, а 27% — ліси. Традиційно важливим сектором економіки Франції є сільське господарство. Якісний ґрунт та сприятливий клімат сприяють розвитку сільськогосподарської продукції. Насамперед вирощується пшениця, ячмінь, кукурудза, овес, цукрові буряки, тютюн, хміль, цикорій, овочі, виноград. Бургундія, Бордо та інші місцевості славляться виноробством.

 

Великі прибутки приносить також туризм, який особливо розвинений у Парижі, на узбережжі та в горах.

 

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 1600 млрд. Темп зростання ВВП — 3,2%. ВВП на душу населення — $ 27975. Прямі закордонні інвестиції — $ 12,5 млрд. Імпорт (машини та обладнання, нафта, кам'яне вугілля, кольорові метали, целюлоза, бавовна, вовна, деревина) — $ 334 млрд (головним чином Німеччина — 17,2%; Італія — 9,9%; США — 8,8%; Великобританія — 8,4%; Бенілюкс — 7,7%). Експорт (транспортне обладнання, автомобілі, сільськогосподарські і продовольчі товари, хімічні товари і напівфабрикати) — $ 377,8 млрд (г. ч. Німеччина — 15,9%; Великобританія — 10%; Італія — 9,1%; Іспанія — 8,7%; Бенілюкс — 7,7%).

 

Франція — одна з найбільших економічно розвинених країн світу. За обсягом промислової продукції Франція ділить з Італією 4-е місце у світі (після США, Японії і Німеччини). У 1997 обробна промисловість дала 25,1% загальної доданої вартості; в ній було зайнято 4,2 млн чол., тобто 18,6% всіх трудових ресурсів країни. Франція займає 4-е місце у світі з експорту промислових товарів. У формуванні валового внутрішнього продукту (ВВП) Франції домінує сфера послуг. Велику роль відіграють надходження від зовнішньої торгівлі і туризму. Експорт: фрукти (в основному яблука), вино, сир, пшениця, автомобілі, літаки, залізо і сталь, нафтопродукти, хімікати, ювелірні вироби, шовк.

 

Дивись також: Економічні райони Франції, Корисні копалини Франції, Історія освоєння мінеральних ресурсів Франції, Гірнича промисловість Франції.

Туризм у Франції

 

Ейфелева вежа в Парижі — найбільш відвідуваний монумент у світі

Франція — найбільш відвідувана країна у світі (за кількістю іноземців, що приїжджають); Париж — найбільш туристичне місто; Ейфелева вежа — найвідвідуваніший у світі монумент: тобто Франція — безперечна чемпіонка світового туризму.

 

Проте дохід від міжнародного туризму значно вищий в США (81,7 мільярдів дол.), ніж у Франції (42,3 мільярда дол.), що пояснюється коротшим перебуванням туристів у Франції: ті хто приїжджають до Європи прагнуть відвідати і сусідні, не менш привабливі країни. До того ж французький турист більше сімейний, ніж діловий, що також пояснює менші витрати туристів у Франції.

 

У 2000 році Францію відвідало близько 75,5 мільйонів туристів — абсолютний рекорд. Зовнішній баланс французького туризму позитивний: у 2000 році дохід від туризму склав 32,78 мільярда євро, тоді як французькі туристи, що подорожували за кордон, витратили тільки 17,53 мільярдів євро.

 

Те, що поза сумнівом привертає тих, що приїжджають до Франції — це велика різноманітність пейзажів, довгі лінії океанічного і морського узбережжя, помірний клімат, безліч різних пам'ятників, а також престиж французької культури, кухні і способу життя.

 

Для поїздки у Францію потрібна віза (Шенгенська), що оформляється заздалегідь у посольстві Франції в Києві. Візу звичайно роблять протягом 2 тижнів, практично завжди необхідно особиста присутність. Короткострокові візи іноді даються відразу — за умови подання повного пакету документів і відсутності перешкод для оформлення. Радять уточнювати список перед здачею документів у будь-яку фірму. Дуже не рекомендовано порушувати терміни перебування — Вас випустять з Франції навіть із простроченою візою, але можуть внести в 'чорний список', і тоді про поїздки в західну Європу можна буде надовго забути.

Транспорт

TGV відправляється від платформи вокзалу Монпарнас в Парижі

Залізничний транспорт дуже розвинений. Місцеві і нічні поїзди, зокрема TGV («Trains à Grande Vitesse» — високошвидкісні поїзди) зв'язують столицю зі всіма великими містами країни, а також з сусідніми країнами Європи. Швидкість руху цих потягів — 320 км/год. Залізнична мережа Франції становить 29370 кілометрів, і є найпротяжнішою залізничною мережею серед країн Західної Європи. Залізничне сполучення існує зі всіма сусідніми країнами, окрім Андорри.

 

Метрополітен

Метро у Франції є в Парижі, Ліоні, Марселі, Ліллі, Тулузі, Ренні. У Руані — частково підземний швидкісний трамвай.

 

Крім системи метро, в Парижі існує мережа RER (Reseau Express Regional), зв'язана одночасно з системою метро і мережею приміських поїздів.

 

Автомобільний транспорт

 

Мережа автомобільних доріг досить щільно покриває всю територію країни. Загальна протяжність автодоріг: 951500 км.

Основні дороги Франції ділять на такі групи:

Автотраси — назва дороги складена з букви A з номером дороги. Максимальне можливе обмеження швидкості — 130 км/год, обов'язкова наявність заправок кожні 50 км, бетонна розділова смуга, відсутність світлофорів, пішохідних переходів.

Національні дороги — префікс N. Максимальне можливе обмеження швидкості — 90 км/год (за наявності бетонної розділової смуги — 110 км/год).

Департаментальні дорогі — префікс D. Максимальне обмеження швидкості — 90 км/год.

У містах обмеження швидкості — 50 км/год. Використання ременів безпеки — обов'язково. Діти до 10 років повинні перевозитися в спеціальних сидіннях.

Авіатранспорт

У Франції близько 475 аеропортів. 295 з них мають асфальтовані або бетонні злітно-посадочні смуги, решта 180 — грунтові (дані на 2008 рік)[7]. Найбільший французький аеропорт — аеропорт Шарля де Голля, розташований в передмісті Парижа. Ер Франс — національний французький авіаперевізник, що здійснює авіарейси практично у всі країни світу.

 

Демографія[ред. • ред. код]

Докладніше: Населення Франції

Населення . Загальна чисельність населення становить 58 млн чол. (з урахуванням заморських департаментів і територій близько 61.1 млн чол. (2002 р.)), що ставить Францію на 13-е місце у світі і 4-е місце в Європі за кількістю населення. Франція — однонаціональна держава, її населення становлять французи. Приблизно чверть корінного населення (4,5 млн) — це іноземці (алжирці, португальці, італійці, іспанці, вірмени тощо), що народилися, виросли і заснували родини у Франції. Щороку приблизно 10 тис. осіб отримують французьке громадянство.

Міста

Докладніше: Міста Франції та Список міст Франції

Столиця — Париж (Paris), 2,116 млн жителів (1999 р.). З передмістями — близько 10 млн жителів.

 

Великі міста — Марсель (801 тис.), Ліон (415 тис.), Тулуза (359 тис.), Ніцца (342 тис.), Страсбург (252 тис.), Нант (245 тис.), Бордо (210 тис.).

 

Мови

Докладніше: Мовна політика Франції та Мовна ситуація у Франції

Офіційна мова — французька. Нею послуговується велика частина населення. Розвинувшись з народної латини, французька відійшла від неї далі, ніж будь-яка інша романська мова[8]. Сучасна французька походить від так званого Langue d'Oil, діалекту північної Франції, на відміну від Langue d'Oc, який був поширений на півдні в однойменній провінції. Поділ цих двох варіантів французької було пов'язано зі способом вимови слова «так». В наш час Langue d'Oil майже витіснила Langue d'Oc. Хоча і до цього дня у Франції використовуються різні діалекти французької мови. У 1994 р. був прийнятий закон про мову (закон Тубона). У ньому не просто закріплювався статус французької мови як мови республіки, а й мова захищалася від витіснення іноземними словами, запозиченнями.

 

Регіональні мови включають каталанську, провансальську (романські) та бретонську (кельтська).

Релігія

Див. також: Католицька церква у Франції

Майже все населення країни — католики. Але з огляду на історичні причини у Франції співіснують багато різних релігій. На другому місці — іслам. Його сповідують вихідці з країн Північної Африки, колишніх французьких колоній. Є також прибічники юдаїзму, православ'я, протестантизму та англіканства.

 

Франція — світська країна, свобода совісті передбачена конституційним правом. Саме у Франції зародилася і розвинулася доктрина світськості (laïcité), відповідно до якої держава жорстко відокремлена від всіх релігійних організацій. Згідно з опитуванням, проведеним в 2005 році[9], 34% французьких громадян заявили про те, що вони «вірять в існування Бога», 27% відповіли, що «вірять в існування надприродних сил», і 33% заявили, що вони атеїсти і не вірять в існування подібних сил.

 

Згідно з опитуванням, проведеним в січні 2007 року[10], 51% французів вважають себе католиками, 31% визначають себе як агностики або атеїсти, 10% заявили, що належать до інших релігійних течій або не мають думки із цього приводу, 4% — мусульмани, 3% — протестанти, 1% — юдеї.

 

За даними Le Monde у Франції 5 мільйонів чоловік симпатизує буддизму, але практикують цю релігію близько 600 000 чоловік. З них 65% практикують дзен-буддизм.

 

 

Культура

 

Вінсент ван Гог

Пабло Пікассо

Французька культура — багата, різноманітна, з багатою історією, що відображає не тільки культуру кожного свого регіону, але і вплив імміграційних хвиль різних епох. Саме культурне багатство країни робить Францію одним з найпривабливіших туристичних напрямів.

Французька культура дала цивілізації великих математиків, численних філософів, письменників, композиторів, Століття Просвіти, мову дипломатії, універсальну концепцію прав людини. Франція відома в усьому світі своїми численними досягненнями в області медицини і технології, а також особливим французьким стилем життя.

 

Філософія

Докладніше: Французька філософія

У середньовіччі та до кінця XIV ст. французька філософія була провідною в Європі, тому що майже всі видатні філософи вчилися чи викладали, принаймні деякий час, в палацевій школі (Schola Palatina) в Парижі чи Паризькому університеті, заснованому у 1206 році.[13] Французька філософія відома у всьому світі завдяки своєму оригінальному стилю та тематиці. Для неї характерна ясність мислення, майстерне варіювання виразів та вражаючі образи поєднуються з надзвичайною філософською серйозністю та гостротою, тісний зв'язок з суспільним та політичним життям нації[14]. Специфіка французької філософії зумовлена її мовою, яка надає їй поетичність, художність та вишуканість.

 

Література

Докладніше: Французька література

Французька література одна з найдавніших європейських літератур. Це найстаріша література романською мовою. Французька література має багату історію, що починається зі становлення французької мови приблизно наприкінці 9 століття. У 18 та 19 століттях, коли французька мова стала європейською lingua franca, спостерігається період найвищого розвитку французької літератури. Вона зберігала своє передове місце у світовій літературі впродовж першої половини 20 століття, але в другій половині 20 століття її значення в світовому масштабі дещо зменшилося в зв'язку з розквітом англомовної літератури.

Музика

Французька музика черпає витоки з фольклору кельтських і германських племен, які жили у давні часи на території нинішньої Франції. Зі становленням Франції в період Середньовіччя у французькій музиці злилися народні музичні традиції численних регіонів країни. Французька музикальна культура розвивалася, взаємодіючи також з музикальними культурами інших європейських народів, зокрема італійського та німецького. Починаючи з другої половини 20 століття музикальна сцена Франції збагатилася музичними традиціями вихідців з Африки. Вона не залишається осторонь світової музичної культури, увібравши в себе нові музичні тенденції і надавши особливого французького колориту джазу, року, хіп-хопу тощо.

 

Кінематограф

 

Після винаходу кіно в Ліоні, Франція розвиває власну кінематографічну індустрію, яка залишається в Європі в числі тих небагатьох, що продовжують протистояти Голлівуду.

 

Кухня

 

Кухня Франції — це особлива частина культури держави, яку поза сумнівом оцінять любителі поїсти. Національна кухня Франції і кращі національні страви Франції представлені в цьому розділі. Національні страви Франції вражають уяву своєю незвичністю прекрасним смаком і різноманітністю. I, звичайно ж, ця кухня одна з найсмачніших у світі! Окрім того, що страви Франції мають свій неповторний і вишуканий смак, вони ще й відрізняються оригінальним оформленням. Кухарі Франції дуже добре готують, а для туристів вони особливо стараються і завжди раді почастувати іноземців своїми фірмовими стравами національної кухні. Французи — дуже досвідчена нація, якщо говорити про приготування їжі. Вважається, що французька кухня — одна з найекзотичніших в Європі. Традиційними стравами вважаються устриці, жаб'ячі лапки і цибулевий суп. До столу обов'язково подається вино також воно є складовим елементом багатьох страва. Звичайне це сухе вино, червоне або біле, залежно від страви. Деякі французи вважають за краще розбавляти вино водою. Особливою популярністю у Франції користуються сири. Офіційно існує понад 400 сортів французького сиру (а щороку з'являються нові), рецепти приготування яких є найсуворішою таємницею.

 

 

Список документів для отримання візи

· Повністю заповнена заява за формою 48 R з зазначенням дати і з особистим підписом заявника. Відповісти потрібно в обов'язковому порядку на всі питання анкети.
· Нова фотографія паспортного зразка.
· Копія внутрішнього паспорта.
· Діючий закордонний паспорт з підписом власника (обов'язково!). У паспорті обов'язково повинна бути як мінімум одна чиста сторінка для вклеювання візи. Термін дії паспорта - як мінімум 6 місяців після закінчення поїздки.
· Всі попередні закордонні паспорти або їх копії.
· Заповнена та підписана "Довіреність на отримання мого паспорта".
· Підтвердження наявності достатніх фінансових коштів на весь термін перебування в країні: виписка з банківського рахунку, довідка про три останні зарплати, довідка про покупку валюти, гарантія спонсора, дорожні чеки, документи, що підтверджують наявність майна (квартири, автомобіля тощо) .
· Відомості про передбачуване маршруті подорожі: програма перебування і запрошення від австралійського туроператора або ваучер з готелю.
· Оригінал довідки з місця роботи на фірмовому бланку підприємства з зазначенням посади, стажу роботи, окладу за три останніх місяці, тривалості і характері(оплачуваний або неоплачуваний) відпустки. Довідка повинна містити печатку підприємства і підпис керівника або головного бухгалтера.
· Приватним підприємцям необхідно надати свідоцтво про реєстрацію підприємства, свідоцтво про постановку підприємства на податковий облік, відомості про доходи, що отримуються від бізнесу, і документи про наявність будь-яких істотних активів на балансі підприємства.
· Студенти та школярі повинні надати лист з місця навчання з підтвердженням статусу вчиться і (якщо застосовно) затвердженого терміну відсутності по місцю навчання для поїздки до Австралії, копію свідоцтва про народження, заява про фінансування поїздки від батьків, довідку з їх місця роботи, копію українського паспорту.
· Свідоцтво про народження для осіб, які не досягли 18 річного віку.
· Для дітей, що виїжджають у супроводі одного з батьків, або третіх осіб, необхідно надати нотаріально завірене доручення від батька (батьків) на виїзд, а також лист від відповідальної особи в Австралії, зобов'язується забезпечити проживання, підтримку і добробут дитини. Особи, які підписали довіреність і лист відповідальної особи в Австралії, повинні бути підтверджені офіційними документами.

 

Розділ 2

«Характеристика основних об’єктів культурно-пізнавального туризму »


                       Туризм є однією з найпотужніших галузей сфери послуг у Франції. В основних туристичних структурах (готелі, кафе та ресторани, бюро подорожей, гірські та термальні курорти тощо) задіяно 700 тис. працюючих. До другої світової війни за кількістю іноземних туристів Франція посідала перше місце в світі, наразі — третє (майже 40 млн чол. щороку), трохи поступаючись Італії та Іспанії. Природні й соціально-економічні умови Франції сприятливі як для екскурсійно-пізнавального, так і для лікувально-оздоровчого та спортивного туризму.

 

Серед природних рекреаційних факторів, які сприяли розвитку туризму в країні — теплий помірний клімат, на півдні субтропічний; велика протяжність берегової лінії пляжевого типу; присутність гірських масивів Альп та Піренеїв; численні джерела цілющих вод. Країна славиться своїми приморськими і гірськими курортами, спортивними базами. Також Франція багата на пам'ятки історії, культури, архітектури і мистецтва. Вони охоплюють стародавню римську епоху, середньовіччя, нові часи і сучасність.

 

Насиченість території соборами, монастирями, палацами, фортецями і різноманітними музеями є однією з найвищих у світі. Ці споруди майже не зазнали руйнувань у XX ст. У списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО у Франції налічується 35 найменувань. На охорону культурної спадщини витрачаються великі кошти, вона активно використовується для організації всіляких ювілеїв, свят, фестивалів тощо.

 

Франція має добре розвинену туристичну інфраструктуру, яка включає транспорт, заклади харчування, готелі, а також організацію турів, забезпеченість інформацією, картами, сувенірами тощо. Останнім часом усе більшого значення набувають об'єкти для проведення конференцій, нарад, симпозіумів, а також індустрія розваг.

 

Найважливішу роль у розвитку іноземного туризму відіграє зовнішній фактор — наявність спроможної іноземної клієнтури. Поруч з Францією розташовані багаті північно-західні європейські держави. Більш як 4/5 іноземних туристів у Франції — це німці, англійці, бельгійці, голландці, швейцарці та скандинави, решта — американці, японці й араби. Найбільш відвідуваними туристами територіями у Франції є Париж з його околицями, Ніцца, Монте-Карло, Ліон, Руан, Страсбург, Ла-Рошель, Лурд, Бордо, Марсель. Лише один Париж щороку відвідують біля 150 млн.осіб, це місто має неофіційне звання "світової столиці туризму".

 

Офіційним державним органом, який займається розвитком туризму у Франції, є Національна рада з питань туризму, яка являє собою консультативний орган при міністрі з туризму.

 

Франція на весь світ відома своєю аутентичною кухнею. Французька кухня - це один із атракторів іноземних туристів та гурманів. Найбільш відомими стравами французької кухні є французькі тости, круасани, лазанья, трюфелі, рататуй, кіше, багети.

 

 

Туризм є однією з найпотужніших галузей сфери послуг у Франції. В основних туристичних структурах (готелі, кафе та ресторани, бюро подорожей, гірські та термальні курорти тощо) задіяно 700 тис. працюючих. До другої світової війни за кількістю іноземних туристів Франція посідала перше місце в світі, наразі — третє (майже 40 млн чол. щороку), трохи поступаючись Італії та Іспанії. Природні й соціально-економічні умови Франції сприятливі як для екскурсійно-пізнавального, так і для лікувально-оздоровчого та спортивного туризму.

 

Серед природних рекреаційних факторів, які сприяли розвитку туризму в країні — теплий помірний клімат, на півдні субтропічний; велика протяжність берегової лінії пляжевого типу; присутність гірських масивів Альп та Піренеїв; численні джерела цілющих вод. Країна славиться своїми приморськими і гірськими курортами, спортивними базами. Також Франція багата на пам'ятки історії, культури, архітектури і мистецтва. Вони охоплюють стародавню римську епоху, середньовіччя, нові часи і сучасність.

 

Насиченість території соборами, монастирями, палацами, фортецями і різноманітними музеями є однією з найвищих у світі. Ці споруди майже не зазнали руйнувань у XX ст. У списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО у Франції налічується 35 найменувань. На охорону культурної спадщини витрачаються великі кошти, вона активно використовується для організації всіляких ювілеїв, свят, фестивалів тощо.

 

Франція має добре розвинену туристичну інфраструктуру, яка включає транспорт, заклади харчування, готелі, а також організацію турів, забезпеченість інформацією, картами, сувенірами тощо. Останнім часом усе більшого значення набувають об'єкти для проведення конференцій, нарад, симпозіумів, а також індустрія розваг.

 

Найважливішу роль у розвитку іноземного туризму відіграє зовнішній фактор — наявність спроможної іноземної клієнтури. Поруч з Францією розташовані багаті північно-західні європейські держави. Більш як 4/5 іноземних туристів у Франції — це німці, англійці, бельгійці, голландці, швейцарці та скандинави, решта — американці, японці й араби. Найбільш відвідуваними туристами територіями у Франції є Париж з його околицями, Ніцца, Монте-Карло, Ліон, Руан, Страсбург, Ла-Рошель, Лурд, Бордо, Марсель. Лише один Париж щороку відвідують біля 150 млн.осіб, це місто має неофіційне звання "світової столиці туризму".

 

Офіційним державним органом, який займається розвитком туризму у Франції, є Національна рада з питань туризму, яка являє собою консультативний орган при міністрі з туризму.

 

Франція на весь світ відома своєю аутентичною кухнею. Французька кухня - це один із атракторів іноземних туристів та гурманів. Найбільш відомими стравами французької кухні є французькі тости, круасани, лазанья, трюфелі, рататуй, кіше, багети.

 

Ніцца - "столиця" Блакитного берега, що розкинулася на березі бухти Байе-дез-ангез ("Бухта Ангелів"), оточеної передгір'ями Приморських Альп. Серце міста - центральна набережна Променад-дез-англе - розкішний приморський бульвар завдовжки 5 км., ідеальне місце для піших прогулянок і відпочинку. У місті безліч палаців, церков і музеїв - знаменита Опера Ніцци, палац Вальроз, собори Сен-репарат (XVII в. ) і Сен-мартен, Будинок кугурдонов, Капела Милосердя, Горб Шато із замком, прекрасним парком і водопадом, Музей сучасного мистецтва (MAMAC), Музей Матісса з однією з самих кращих експозицій цього художника, Обсерваторія, церква Св.

Жанни Д'арк, Музей археології і Музей Марка Крокувала з сімнадцятьма полотнами на сюжети із Старого завіту, ілюстраціями, гуашшю, графікою і літографіями великого майстра. Палац Конгресів "Акрополіс" - центр ділового туризму регіону, регулярно провідний різноманітні виставки і спектаклі. У сукупності з Національним Театром Ніцци і Музеєм сучасного мистецтва, Палац утворює барвистий комплекс будівель Променад Д`арт. Місто насичене прекрасними пареннями і садами із статуями і фонтанами.

На Сході лежить горб Симієз, на схилах якого розташувалися римські арени і дев'ять палаців Белль-епок, готель Регина - резиденція королеви Вікторії, Симієзській монастир з розкішним вівтарем і розкішні вілли, а в паренні "Флорал Фенікс" є тропічний сад "Зелений Алмаз", де представлена безліч екзотичних риб, птахів і метеликів. На заході лежить безліч пам'ятних місць, що нагадують про Росію, - перетворений на ліцей Імператорський Парковий Палац, Російська православна церква Св, що діє. Миколи на бульварі Царевича (1912 р. ), яку називають "Москва в серці Ніцци". Тут похований великий князь Микола Миколайович і його дружина, а також безліч російських емігрантів.

Недалеко від Ніцци знаходиться Сен-Мари-де-ля-заходів, де щорічно збираються тисячі циганів, щоб віддати дань пошани своїй покровительці - Св. Сарі.

 

.

 

Канни (Канн) розташовані всього в 27 км. від Ніцци на березі Напульськой бухти. Це місто всіляких фестивалів і архітектурних пам'ятників, прекрасних піщаних пляжів і церков, часовень і старовинних будинків. Головна вулиця міста - набережна Круазетт - місце проведення всіх урочистих заходів і улюблене місце відпочинку туристів.

З інших визначних пам'яток цікаві живописна вершина Палм-бич, Палац Фестивалів і Алея Зірок, Червоні Сходи, Алея Свободи і фортеця-музей XII століття на горбі Сюке, куди протягнутий підйомник, заснований великим князем Міхайлом Михайловичем Гольф-клуб, "Оберже Провансаль" - найстаріший ресторан в Канні, готель "Роял Казино" і знаменитий готель "Карлтон". Пропонуються екскурсії на катері до острова Леренс, знаменитого своїм евкаліптовим лісом і місцевим лікером, секрет якого строго охороняється місцевими ченцями, а також тим, що тут розташована знаменита фортеця, в якій був поміщений таємничий в'язень "Залізна маска".

Поблизу лежить Монте-Карло, а між Каннами і Ніццей розташований один з найбільших і кращих в Європі центрів талассотерапії і фітнеса - "Біовімер".

 

Ментона - найзахідніший курорт Рів'єри, розташований на межі з Італією. Ментону називають "столицею лимонів", вона відома своїм собором Сен-мішель, величною віллою Фонтанароза, казино і міжнародним музичним фестивалем, а також живописною набережною Променад-дю-солюїль в старій частині міста.

 

Антіб (стародавній Антиполіс) - саме "молодіжне" місто Рів'єри і центр яхтового спорту. Тут безліч клубів, ресторанів, барів і дискотек. До найбільш яскравих визначних пам'яток міста відносяться замок Грімальді (XII в.), музей Пікассо, фортифікаційні споруди Вобана, вілла Тенард, собор, прекрасний провансальський ринок, квітковий парк на 5 гектарах площі і лісорозсадник (2 тис. видів дерев), музеї Наполеона, Морський музей і музей Пейне. У місті чудові піщані пляжі, є власний Дельфінарій і Аквапарк.

 

На весь світ славляться і інші прекрасні курорти Блакитного берега - Грас з Міжнародним музеєм парфюмерії і знаменитими парфюмерними фабриками "Фрагонар" і "Мелінар", центр світського життя - Сен-тропе , фешенебельний (і страшно дорогою) Вільфранш-сюр-Заходів , один з найшикарніших курортів середземномор'я - Жуан-ле-пен , тихий "сімейний" Гольф-жуан , місто-кафе Сен-рафаель , "місто майбутнього" Вільнев-лобе і ін. У прибережному департаменті Нім-гарон також сосредоточно безліч пам'ятників римської епохи - цирки, віадуки, вілли і т.д.

 

Атлантічеській Кот-д'аржан ("Срібний берег") - це нескінченний широкий 230-кілометровий пляж з м'яким піском. Щоб зупинити пересування дюн в регіоні, в XIX в. тут були посаджені соснові і пінієвиє ліси, що перетворилися сьогодні на суцільний лісовий масив, - найбільший у Франції. Дюна де-пила є найвищою в Європі, а весь ланцюг дюн протягнувся уподовж Бассен д'аркашон на багато кілометрів. З дюн відкривається фантастичний вигляд на Кап-ферре і Аркашон з їх прекрасними яхтовими стоянками і віллами. Частина величезної (близько 250 кв. км. ) затоки Бассен відведена під "устричну ферму", найбільшу в Європі.

Перлинами Срібного берега вважається історичне містечко Мімізан з його Мимизан-пляжем і чарівними портовими набережними. У городках Оссегор і Капбретон, разделенниих лише яхтовою стоянкою, цікаві вілли в баскському стилі серед старих сосен.

 

Одним з найкрасивіших міст побережжя Біськайського затоки є Біарріц , що був відомим європейським курортом вже в середині ХIХ в. У 1854 р. для дружини Наполеона III тут, у відрогах Піренєєв, була побудована Вілла Євгенія, на місці якої зараз коштує Готель Дю-килим - традиційне місце зустрічей "вищого світу" країни. У місті є живописний маяк, Музей Морить, Музей мініатюрних автомобілів, безліч бутіков, ресторанів, чайних салонів і барів упереміш з химерними віллами і маленькими палацами, в яких королі і князі зупинялися під час відпочинку.

У Біарріце розташований відомий талассотерапевтічеській інститут "Луїзон Бобі", що пропонує величезний спектр процедур, а також безліч бальнеологічних лікарень. Прямовисні скелі, обрамлені піщаними пляжами, прикрашають довколишнє побережжя до Сен-жан-де-люз на іспанській межі.

 

Бургундія - історична провінція Франції, перехрестя дороге і цивілізацій північної і південної Європи, розташований навколо масиву Морван в басейні річки Сени, знаменитого своїми озерами і виноградниками. Це унікальний і благословенний край, славний золотими селами, старовинними замками і церквямі, кулінарними традиціями і річками. В околицях Санса багато озер, район Шароле - це зелені пасовища і луги. У серці Бургундії, в регіоні Невр, розташований національний парк Морван, в якому організовуються кінні і піші прогулянки.

Історичні пам'ятники (яких в Бургундії так багато, що про неї говорять, що вона "не уміщається в своїх межах") розкидані по всій ній території - церква Св. Марії у винограді (Оксона), церква де-бру, старовинні споруди Бресса, Везелей і Сен-пьера, абатство Фонтеней (засновано в 1119 р., узято під егіду Юнеско в 1981 р. ) і ін. Монастир Клюні, заснований в 910 р. недалеко від Макона, завжди був центром інтелектуального і культурного життя країни. Його і сьогодні щорічно відвідують більше 60 тис. паломників зі всього світу. Замокнув Коші (XI в.

), розташований в департаменті Сона і Луара, є фортецею, що чудово збереглася, з велічественим донжоном, тюремною баштою, глибокими підземеллями і справжнім підйомним мостом. Замокнув Сент-пуент в стилі "готичних трубадурів", з могутнім донжоном, галереєю і зубчатими стінами, відомий тим, що його власником був відомий французький поет і політик XIX в. Альфонс де-ламартін, чия могила також знаходиться тут. Один з головних замків графства Макон - Берз-ле-шатель, знаменитий своєю каплицею, що збереглася з X століття, а також трьома кільцями стін, побудованих в XIII в.

 

Візитна картка Бургундії - її провина. Безперервною смугою з півночі на південь тягнуться знамениті виноградники, центром виноробства вважається стародавній Бон , такий, що до цих пір зберіг вплив фламандської культури, особливо в архітектурі. У середньовіччі місто захищали глибокий рів і укріплений замок, чиї бастіони і дозорні башти і сьогодні прикрашають міський пейзаж, а його рови і канави перетворені на сквери і сади. Обов'язково відвідаєте Музей вина або бургундські винні льохи "кави", а також довколишні села, в кожній з яких своя архітектура і свій місцевий сорт вина.

 

Шаблі також відомий з часів римського владицтва. Його прославили ченці абатства Сито, що створили неперевершені вина "шаблі" з винограду "піно-нуар", що поставлялися на королівський стіл. Серед визначних пам'яток міста - колегіальна церква Св. Мартена (XII в.), розкішний триптих богадільні (XII в.) з каплицею Св. Іоанна Крестітеля (XIV в.) і торгові ряди Ле-пті-понтіні, в яких проводяться традиційні банкети, спектаклі і "прийоми гастрономів" під час свята вина (наголошується щорічно в последєє неділі листопада).

Головне місто цієї історичної області - Діжон . Свідоцтвами його славного минулого служать Колодязі Мойсея, могили Герцогів, Музей Роллен Отун, Музей Діжона (другій по багатству експозиції серед провінційних музеїв країни), готична церква Нотр-пані (XIII в. ), на фасаді якої розташовується годинник "Жакмар" (1383 р. ), центр реформаторства - собор Св. Беніньі, старий замок бургундських герцогів, що став тепер Музеєм витончених мистецтв, руїни монастиря Шанмоль (XIV в. ), Музей Гірчиці, Музей археології і ін. У центрі міста збереглася безліч приватних будинків, побудованих в XVI-XVII століттях.

Діжон не є центром виноробства, але навколо нього розташовуються такі знамениті виноградники, як Кот-де-брюїллі, Пуйі-сюр-луар, Латур, Кот-де-нютс, Кот-де-бон, Йон, Шатійон, Шалон і Божоле.

 

Бордо - восьме по величині місто Франції, розташований на південному заході країни у гирла Гаронни. Це центр знаменитих бордосськіх вин і "коміра" в Кіт д'аржан. Місто може посперечатися з будь-якою столицею миру своїми історичними пам'ятниками і храмами - руїни палацу Гальен (III в. ), Гранд-театр (1773-1780 рр., побудований по образу паризької Гранд-Опера), собор Сент-андре (XII-XIV вв. ), тріумфальна арка Кайо (побудована в 1493 р. на честь перемоги Шарля VIII під Форну), архієпископська резиденція Роан (1771-1781 рр. ), площа Біржі (1729-1751 рр.

), побудована на місці римського порту церква Сен-пьер, Палацова площа, церква Сент-елалі, церква Сент-круа, Церква Сен-мішель з найвищою баштою на півдні Франції (114 м. ), найбільша площа в Європі - еспланада Кенконс або мощені вулиці кварталу Шартрон і множина інших, не менш цікавих пам'ятників.

 

 

Розділ 3

« Розробка нитки маршруту туру »

 

День 1 Приїзд до готеля. Розміщення та відпочинок після дороги.
День 2 4-х годинна оглядова екскурсія по Парижу на автобусі з російськомовним гідом. Тур включає огляд основних визначних пам'яток Парижа із зупинками в Люксембурзькому саду і біля Будинку Інвалідів і на площі Трокадеро.
День 3 музей парфумерії Fragonard (Фрагонар) і міжнародного центру діамантів;
День 4 Відвідування магазину беcпошлінной торгівлі «PARIS LOOK»
День 5 Пішохідна екскурсія в Венсенському замку (4 години)
День 6 Пішохідна екскурсія в базиліку Сен Дені (4 години)
День 7 Автобусна екскурсія в замок Фонтенбло (4 години)
День 8 Автобусна екскурсія у Версальський палац з відвідуванням парку (4 години). Новинка у Версальському палаці кожен турист має власним аудіо гідом!
День 9 Вільний день
День 10 Спа-процедури у готелі
День 11 Виліт із Парижу до Києва.

 

Перелік об'єктів, що відвідуються туристами під час поїздки:

· музей парфумерії Fragonard

· магазин беcпошлінной торгівлі «PARIS LOOK»

· Венсенський замок

· базиліка Сен Дені

· замок Фонтенбло

·  Версальський палац

 


Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 300; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!