Досвід пострадянських країн щодо прокурорського нагляду

Неминучість змін в організації прокуратури була усвідомлена в усіх країнах пострадянського простору. Колишні республіки Ра­дянського Союзу зіткнулися з однаковими проблемами реорганізації прокурорської системи та функцій прокуратури, проте законодавчі зміни відбувались різними темпами та відрізнялись за характером. Найкардинальніше реформована прокуратура в країнах Балтії та Закавказзі. Натомість Російська Федерація зберегла функції, властиві радянській прокуратурі, і навіть розширила так звану функцію за­гального нагляду (нагляду за додержанням і застосуванням закону — відповідно до законодавства України). У Російській Федерації збе­реження функції нагляду за додержанням і застосуванням закону пов'язано з необхідністю використати можливості прокуратури для боротьби з різними проявами місцевого сепаратизму, який прояв­ляється у виданні органами влади суб'єктів федерації правових актів, що суперечать федеральній Конституції і федеральним законам.

У Законі Латвії "Про прокуратуру" 1994 р. передбачено, що про­куратура у встановленому законом порядку захищає законні права і інтереси осіб і держави. Поряд з цим, як самостійна наглядова функція розглядається подання позовних заяв чи заяв до суду (функ­ція, аналогічна представницькій у прокуратурі України), а захист інтересів Латвії і її громадян здійснюється шляхом попередження про неприпустимість порушень закону, принесення протестів, порушення дисциплінарного чи адміністративного провадження.

Окремо зазначимо, що у жодному законі про прокуратуру Росій­ської Федерації 1992 р., Вірменії 1992 р., Білорусі 1993 р., Молдови 1994 р., Латвії 1994 р., Грузії 1997 р., Азербайджану 1999 р. немає норм, присвячених прокурорському нагляду за додержанням законів при розгляді справ у судах, що свідчить про єдність концептуальних підходів щодо поваги до принципу незалежності суддів.

Привертає увагу те, що у жодній з країн пострадянського простору органи прокуратури не позбавлені функції нагляду за додержанням законів при застосуванні до осіб різних заходів примусового характеру. Ця функція охоплює виконання судових рішень у кримінальних справах та інших заходів примусового характеру, які призначаються судами.

Підсумовуючи досвід прокурорського нагляду, слід зазначити, що при розробці нового Закону "Про прокуратуру" необхідно враховувати не тільки рекомендації Ради Європи а й положення законодавства і практики незалежних держав пострадянського простору, й безпосередньо України.

Відповідно до Концепції реформування прокуратури, в май­бутньому прокуратура, скоріше за все, позбавиться повноважень загального нагляду як права перевіряти законність діяльності не-визначеного кола суб'єктів без чіткої регламентації предмету цієї діяльності. Натомість пропонується наділити цей орган правозахис-ною функцією, природа якої визначається пріоритетністю прав і свобод людини і неприпустимістю їх протиправного обмеження.

На відміну від загального нагляду, запропоновані функції про­куратури мають чітко визначений предмет і логічно узгоджуються з іншими повноваженнями, визначеними Конституцією. Крім того, з огляду на сьогоднішні можливості судової влади, такі повноваження надають прокуратурі реальну змогу оперативно вживати заходш реагування щодо поновлення порушеного права на досудовій стадії. Для здійснення зазначеної функції було запропоновано наділити прокурорів правом організовувати та доручати відповідним органам проведення перевірок, отримувати необхідні документи і пояснення службових осіб і громадян, вживати передбачені законодавством заходи реагування щодо порушників закону.

Система, структура і організація діяльності органів прокуратури

Україна переживає масштабні зміни, спрямовані на зміцнення демократії, правопорядку і державності. На перше місце виходять проблеми зміцнення законності і правопорядку, захисту прав і законних інтересів громадян і верховенства права.

Прокуратура — державний контрольно-наглядовий орган, що покликаний здійснювати нагляд за додержанням і правиль­ ним застосуванням законів на території України.

Діяльність системи органів прокуратури спрямована на утвер­дження верховенства права, зміцнення законності і правопорядку у суспільстві та державі. Необхідність забезпечення додержання законів, а також виконання інших функцій, передбачених Консти­туцією властивими тільки прокуратурі способами і методами в різ­них сферах державного і громадського життя, особливо загострює питання про правове забезпечення прокурорського нагляду.

Діяльність органів прокуратури регулюється Конституцією, За­коном "Про прокуратуру", КПК, ЦПК, ГПК, КпАП, Кримінально-виконавчим кодексом України, КАС, постановами Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. "Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України" та "Про затвердження Положення про класні чини працівників органів прокуратури України", наказами Генерального прокурора України від 15 березня 2003 р. № 31/01-ок "Про затвердження Положення про організацію взаємодії Гене­ральної прокуратури України з Верховною Радою України"; від 25 лютого 2004 р. № 2гн "Про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України"; від 19 вересня 2005 р. № 5гн "Про органі­зацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення"; від 19 вересня 2005 р. № 4/1гн "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність"; від 15 квітня 2004 р. № 6/1гн "Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх"; від 19 ве­ресня 2005 р. № Згн "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів"; від 7 травня 2004 р. № 9гн "Про організацію роботи органів прокуратури України в галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги"; від 7 травня 2004 р. № 6/Згн "Про організацію роботи по представництву прокурором інтересів громадянина або держави у суді"; від 24 січня 2005 р. № 499ц "Щодо призначення працівників на керівні посади органів прокуратури України"; Рішенням КСУ від 22 червня 2004 р. № 13-рп/2004 щодо відповідності Конституції України (конституцій-ності) положення частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України, а також міжнародними договорами та угодами України, щодо організації та діяльності органів прокуратури, захисту прав та інтересів особи, суспільства та держави.

Також прокуратура у межах своїх повноважень здійснює міжнародне співробітництво відповідно до двосторонніх та бага­тосторонніх міжнародних та міждержавних угод, які є джерелами міжнародного права. До цих угод можна віднести: Меморандум взаємопорозуміння між Генеральною прокуратурою України та Міністерством юстиції Канади, Меморандум про порозуміння між Департаментом Генерального Аторнея Австралії і Генеральною прокуратурою України з приводу співробітництва в переслідуванні воєнних злочинців, угоди між Генеральною прокуратурою України і прокуратурами Російської Федерації, Білорусі, Молдови, Литви про правову допомогу і співробітництво, Меморандум взаємопорозуміння між Генеральною прокуратурою України і Міністерс­твом юстиції Сполучених Штатів Америки про співробітництво н переслідуванні нацистських воєнних злочинців, Угода про співробітництво між Генеральною прокуратурою України та Вер­ховною народною прокуратурою Китайської Народної Республіки, Меморандум про співробітництво та взаємодію в розслідуванні воєнних злочинів між Генеральною прокуратурою України і Дер­жавною службою прокуратури Англії та Уельсу тощо.

Прокуратура України являє собою єдину централізовану систе­му, яку становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратура АРК, областей, Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури та військові прокуратури. Підсистема органів військових прокуратур складається з військових прокуратур регіонів і військової проку­ратури Військово-Морських Сил України (на правах обласних), військових прокуратур гарнізонів (на правах міських).

Система органів прокуратури будується відповідно до адміністра­тивно-територіального устрою України та функціональних ознак. Створення спеціальної прокуратури, що не входить у єдину систему органів прокуратури, на території України не допускається.

Ефективне керівництво діяльністю системи органів проку­ратури, виконання найбільш відповідальних функцій здійснює Генеральна прокуратура України. Спеціалізовані прокуратури, що входять до системи органів прокуратури, створюються за функціональними ознаками з урахуванням специфіки галузі нагляду (військові, природоохоронні прокуратури). Завдання, повноваження та у цілому діяльність цих прокуратур грунтується на положеннях закону та інших джерелах права.

Досвід іноземних країн

Куба

Судове переслідування тільки за злочини, а не правопорушення і загальний нагляд здійснює прокуратура. Відповідно до Конституції Куби, яка була введена в дію 24 лютого 1976 р. (ст. 130), головним завданням Ге­неральної прокуратури є контроль за дотриманням соціалістичної закон­ності державними органами, господарськими і соціальними установами і громадянами. Прокуратура також порушує клопотання про застосування заходів безпеки, затверджує постанови про проведення обшуку, перевіряє законність затримання, наглядає за виконанням покарань, представляє громадські інтереси у некримінальних видах процесу.

Генеральна прокуратура являє собою єдиний орган, який підпо­рядковується Національній Асамблеї народної влади і Державній раді. Генеральний прокурор одержує інструкції безпосередньо від Держав­ної ради і звітує у своїй діяльності перед Національною Асамблеєю народної влади один раз на рік. Він керує діяльністю прокуратури

• на всій території Республіки. Органи прокуратури організовані по вертикалі, підкоряються тільки Генеральній прокуратурі і незалежні від місцевих органів влади.

Генеральний прокурор і його заступники обираються і можуть бути відкликані Національною Асамблеєю народної влади. Генеральний прокурор є за посадою членом президії Верховного народного суду.

США

У Сполучених Штатах Америки державної установи з офіцій­ною назвою "прокуратура" не існує. Там діє аторнейська служба, якій притаманні функціональні обов'язки прокурорських органів європейських країн, тому американську аторнейську службу інколи називають прокуратурою, а самих аторнеїв — прокурорами. Не слід ототожнювати генерального аторнея з прокурором, тому що функції останнього може виконувати як сам аторней, так і звичайний адвокат, якого найняла служба обвинувачення.

Аторней (англ. — повірений, адвокат, представник) — офіцій­ на особа, яка, перебуваючи на державній службі, представляє або захищає певні юридичні інтереси згідно зі своїми функціональними обоє 'язками. Найвищою є посада генерального Аторнея, яка в США та Канаді об'єднана з посадою міністра юстиції.

Аторней-генерал — одна з найвищих посадових осіб в юстиції США, Канади, Англії, Бразилії, Венесуели та ін., який здійснює нагляд за вико­нанням законів, головний радник уряду з питань відповідності урядових актів чинному законодавству і консультант щодо законопроектів. Як зазначає М.І. Мичко, прокуратура США організаційно входить до системи виконавчої влади і складається з 3 рівнів: федерального, штатного та місцевого. Прокуратури різних рівнів незалежні одна від одної, їх компетенція розмежовується за територіальними та предметними ознаками діяльності.

Федеральний аторней призначається Президентом і затверджуєть­ся Сенатом. Федеральні аторнеї наглядають за 91 округом у 50 штатах і Федеральним округом Колумбія. Справи, які стосуються федераль­ного уряду і розглядаються в окремих штатах, підпадають під юрис­дикцію федерального аторнея того округу, в якому вони виникли. Ці справи можуть бути цивільними або кримінальними.

Федеральні аторнеї уповноважені висувати обвинувачення у по­рушенні федерального кримінального права, але не закону штату. До федеральних кримінальних справ належать: пограбування страхового банку, напад на федерального агента, злочинна поведінка на території федерального заповідника, пошкодження лінії телефонного зв'язку між штатами, порушення федеральних законів про наркотики, во­лодіння певними видами зброї, привласнення федеральних коштів тощо. Позови в цивільних справах "за" чи "проти" Сполучених Штатів також розглядають федеральні аторнеї та їхні помічники або юристи Міністерства юстиції у Вашингтоні.Федеральні державні аторнеї отримують високу платню, хоча вона і менша за доходи багатьох приватних юристів. Федеральний атор­ней отримує 113500 доларів, а їхні помічники із відповідним стажем роботи 92000—107000 доларів на рік. Міністр юстиції Сполучених Штатів отримує приблизно 148000—150000 доларів на рік.

На рівні штату прокуратура представлена генеральним аторнеєм. Він представляє штат у суді та поза ним. Генеральні аторнеї штатів менше залежать від своїх губернаторів, аніж федеральні аторнеї від Президента. У більшості штатів генерального аторнея обирають шля­хом загального голосування громадян, і губернатори цих штатів не мають права звільняти їх з посади. Генеральний аторней представляє штат у всіх цивільно-правових справах, з ним радяться посадові особи й законодавчі органи. Вони вільно висловлюються в суді щодо пра­вової позиції штату, і відкидають ті позиції, з якими вони не згодні. Так, наприклад Генеральна прокуратура штату Джорджія розпочала слідство у справі транснаціональної корпорації "Кока-Кола", яку звинувачують у порушенні звітності — перебільшенні реальних даних про обсяги продажу популярного напою. На перший погляд здається, що порушення невелике, однак влада США вважає його достатнім, аби притягти корпорацію до відповідальності: "роздування" показ­ників торгового обороту сприяє поліпшенню іміджу корпорації, а, отже, вартості її акцій на фондовій біржі. Тобто відбувається обман інвесторів, які вкладають гроші в успішну корпорацію.

Заробітна плата генеральних аторнеїв різна: у штаті Нью-Йорк — 110000 доларів, а у штаті Арканзас — 50000 доларів на рік.

Прокурори місцевого рівня у різних штатах називаються по-різ­ному, але найбільш поширений термін "окружний прокурор". Це місцевий обвинувач, який діє від імені штату. Він обирається шляхом голосування громадян відповідного округу і перебуває під обмеженим наглядом генерального аторнея штату. Місцеві обвинувачі уповнова­жені влаштовувати квазікримінальні судові процеси в таких справах, як наруга над дітьми або відсутність піклування про них, видача дозволу на встановлення опіки над дитиною, позбавлення батьківських прав. В деяких штатах обвинувачі повинні бути присутніми на всіх процесах про розлучення, якщо подружжя має дітей, аби переконатися, що їхні інтереси захищені. В деяких місцевостях обвинувачі беруть участь у справах про захист прав споживачів, вирішують спори між покупцями й продавцями, пов'язані з якістю товарів і послуг.

Розміри заробітної плати місцевих обвинувачів різні. В окрузі штату Айдахо — 47000 доларів, в одному з округів штату Каліфорнія — 82000 доларів на рік.

Російська Федерація

Прокуратура є наглядовим органом. Сукупність органів складає єдину централізовану систему з підпорядкуванням нижчестоящих про­курорів вищестоящим та Генеральному прокурору РФ. Конституцією РФ на органи прокуратури покладаються функції нагляду за вико-

нанням законів і дотриманням прав і свобод людини і громадянина федеральними міністерствами, державними комітетами, службами та іншими федеральними органами виконавчої влади, представниками та виконавчими органами суб'єктів РФ, органами місцевого самовря­дування, а також за відповідністю законам актів цих органів.

Прокуратура здійснює кримінальне переслідування і нагляд за ви­конанням законів: а) органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і попереднє слідство; б) судовими приставами; в) адміністраціями установ, що виконують покарання і застосовують заходи примусового характеру, які призначаються судом; г) адмініст­раціями місць утримання затриманих і взятих під варту.

Японія

Органи прокуратури Японії входять до системи Міністерства юстиції, яке відає пенітенціарною системою, контролює імміграційні служби та "підривні організації". Прокуратура є централізованою організацією, яку очолює Генеральний прокурор, але головним чином її структура присто­сована до судової системи. Служби прокуратури діють при Верховному суді, при вищих, територіальних, сімейних та інших судах. Прокурори ведуть слідство щодо обмеженої кількості найбільш важливих кримі­нальних справ, наглядають за дізнанням та слідством, що проводиться поліцією з усіх інших справ, за виконанням кримінальних покарань. Органи прокуратури порушують кримінальне переслідування, складають обвинувальний висновок, передають його до суду та підтримують там обвинувачення, а також захищають інтереси осіб при розгляді цивіль­них справ. Відповідно до законодавства про судочинство прокурор має право не надавати обвинуваченому та його адвокату докази у справі і навіть приховувати ті докази, що свідчать на користь обвинуваченого. Прокурор не зобов'язаний знайомити суддю з усіма доказами у справі (до суду надається лише обвинувальний висновок без доказів).

---

Дата добавления: 2018-10-26; просмотров: 214; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!