Загальні рекомендації щодо проведення уроку

ЗАТВЕРДЖЕНО

навчально-методичною радою

КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»

(Протокол №5 від 19.12.2013р.)

Методичні рекомендації

Щодо проведення в загальноосвітніх навчальних закладах Херсонської області

Єдиного уроку на тему «Херсонщині – 70 років»

На виконання Плану організаційних заходів з підготовки до відзначення 70-ї річниці утворення Херсонської області, затвердженого рішенням обласної ради від 13 листопада 2013 року № 882, наказу Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Херсонської обласної державної адміністрації від 10 грудня 2013 року № 584 «Про відзначення 70-річчя створення Херсонської області», наказу Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Херсонської обласної державної адміністрації від 31 грудня 2013 року № 625 «Про організацію та проведення Єдиного уроку «Херсонщині – 70 років» рекомендуємо провести 20 березня 2014 року у всіх навчальних закладах області Єдиний урок «Херсонщині – 70 років» за участю видатних людей краю.

Відзначення 70-річчя Херсонщини – один із головних пріоритетів виховної діяльності загальноосвітніх навчальних закладів області протягом 2014 року. У цей період лейтмотивом шкільного життя мають стати поняття: родина, рідний край, Херсонщина, Україна, патріот, громадянин, творча особистість, людина праці.

Херсонська область – наймолодша область південної України, утворена в 1944 році. На території області (площа 28,5 тис. км², це 4,7% території країни) 18 районів, 259 сільських рад, 698 населених пунктів. Населення області становить 1078,2 тис. осіб (на 01.01.2013 р.).

Херсонщина – це єдина область України, що омивається трьома морями – Чорним, Азовським і рукотворним Каховським. В області 19 великих і малих річок, і найбільш розгалужена зрошувальна система в Європі площею понад 400 га. Херсонські землі складають половину зрошувальних земель держави.

Херсонська область характеризується екологічно чистим виробництвом зернових, зернобобових, технічних культур, овочівництвом, баштанництвом, виноградарством, садівництвом і тваринництвом м’ясо-молочного напряму.

У 2011 році був зібраний рекордний урожай зернових – 2,5 млн. т. Уперше за роки незалежності аграрії Херсонщини досягли рекордної врожайності рису – в середньому 78,8 центнера «білого золота» з гектара (2013 рік).

Херсонщина є найбільшим виробником овочів в Україні. Внесок області у виробництво овочів і баштанних культур в Україні становить 13%. На Херсонщині збирається рекордний урожай помідорів – 110 т з одного гектара (це в 6 разів перевищує врожайність томатів по Україні і в 1,5 рази врожайність томатів у Каліфорнії, кліматичні умови в якій вважаються ідеальними для їх вирощування).

Новий рекорд України установив найбільший кавун вагою 25 кілограм 100 грам, крім того вага найбільшої дині склала 9 кг 200 грам та гарбуза – більше 40 кг (фестиваль «Український кавун – солодке диво», м. Гола Пристань, 2013 рік).

Промисловий комплекс області нараховує 220 підприємств харчової та переробної промисловості, машинобудування, електроенергетики, хімічної, легкої та інших галузей.

Область має потужну транспортну систему. У транспортний комплекс регіону входить 900 км залізничних колій, 3 морських і 2 річкових порти, аеропорт, два міжнародних транспортних коридори і 4 дороги державного значення. Загальна протяжність усіх автодоріг по області становить понад 5000 км.

Піщані морські пляжі, мальовничі річкові пейзажі, цілюща суміш південного сонця та степового повітря сприяють розвитку рекреаційно-туристичного комплексу області. У рейтингу десяти основних регіонів внутрішнього туризму в Україні Херсонська область посідає четверте місце.

Особливої своєрідності Херсонській області надають заповідні куточки, відомі на весь світ, зокрема два з трьох в Україні біосферних заповідники – Асканія-Нова та Чорноморський та три національних парки – Азово-Сиваський, Олешківські піски та Джарилгач.

Мета проведення уроку:

на прикладах основних подій та біографій видатних людей показати становлення та здобутки Херсонської області, духовне багатство культурної спадщини краю; окреслити роль області в соціально-економічному, політичному та культурному житті країни;
поглибити знання учнів про Херсонщину, її культурні традиції, сторінки історії та видатних людей краю, архітектурні та історичні пам’ятники, природну скарбницю;
сприяти формуванню історичної пам’яті, вихованню патріотизму, розумінню цінностей прав людини та громадянських свобод;
формувати особисту відповідальність за долю держави та рідного краю, активну життєву позицію;
розвивати мовлення учнів, творчу уяву, критичне мислення, вміння працювати з історичними та географічними джерелами.

Оформлення уроку:

символи Херсонської області, свого району (міста);
карти Херсонської області, свого району (міста);
проекти, присвячені життю та творчості видатних людей краю;
виставка художньої, історичної та географічної літератури.

Загальні рекомендації щодо проведення уроку

У процесі підготовки до проведення Єдиного уроку «Херсонщині – 70 років» доцільно розробити конкретну програму дій – загальношкільний програмно-цільовий проект «Херсонщина на карті України». У кожному регіоні області, у кожному навчальному закладі необхідно конкретизувати особливості утворення рідного району, міста, села. До палітри інформації про утворення Херсонщини бажано включати узагальнені статистичні дані, хронологію подій та історичних фактів.

Усім педагогічним колективам навчальних закладів області важливо також передбачити участь видатних людей Херсонщини в проведенні Єдиного уроку. У зв’язку з цим потрібно активізувати роботу шкільних музеїв, кімнат бойової і трудової слави, поновити експозиції краєзнавчих музеїв, провести зустрічі з громадськими організаціями, клубами ветеранів, заздалегідь запросити їх до участі в урочистому проведенні Єдиного уроку.

За можливості організувати екскурсії до Херсонського краєзнавчого та художнього музеїв, районних (міських) краєзнавчих музеїв, музеїв бойової слави; краєзнавчі експедиції визначними місцями області з метою вивчення та збору матеріалів, їх подальшого використання в навчально-виховному процесі.

У шкільній бібліотеці доцільно організувати розгорнуту тематичну книжкову виставку під назвою «Херсонщині – 70 років». На виставці бажано представити твори письменників про Херсонщину. Варто скористатися також публікаціями обласних газет про історію створення Херсонської області, її минуле та сучасне життя.

При виборі місця, форм, методів проведення уроку слід враховувати вікові та індивідуальні особливості школярів, традиції навчального закладу, громади тощо. Змістовно провести урок допоможуть запрошені гості: учасники історичних подій, політичні діячі, письменники, знавці та шанувальники історії рідного краю, учені. Доцільно передбачити участь батьківської громадськості в проведенні заходів.

Обов’язковими складовими Єдиного уроку є використання державної символіки та символіки Херсонської області, належний інформаційний та художньо-естетичний рівень оформлення. Рекомендуємо керівникам загальноосвітніх навчальних закладів організувати тематичні виставки художніх творів і творів мистецтва, присвячені видатним сторінкам історії Херсонщини: «Рідна земля – земля світла, любові й добра», «Мій край у всьому неповторний», «Херсонська область: шлях з минулого в сьогодення».

Знання історії рідного краю – це вияв любові до Батьківщини, запорука формування регіонального патріотизму, усвідомлення причетності до подій загальнодержавного значення. Дослідження сторінок історії своєї області переконує в міцному зв’язку поколінь, визначній ролі земляків у становленні української нації, розкриває значення Херсонщини у житті держави.

Добираючи матеріал до уроку, педагоги повинні врахувати регіональні особливості: використати історію свого міста або району, біографії відомих земляків минулого та сучасності, звернутися до джерел народної пам’яті. Доцільно залучити до участі в проведенні уроку представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадських і ветеранських організацій, науки та культури, державних установ, батьківської громадськості; видатних людей краю.

Рекомендуємо ознайомитись із загальним краєзнавчим Інтернет-проектом «Херсонщина: час, події, люди…», який стартував на сайті віртуального проекту «Краєзнавство Таврії» Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара 17 березня 2009 року. Сайт віртуального проекту «Краєзнавство Таврії» http://www.krai.lib.kherson.ua/kherson.htm є частиною бібліотечного порталу www. lib.kherson.ua.

Складовою частиною Інтернет-проекту «Херсонщина: час, події, люди…» є підрозділ «Видатні постаті Херсонщини», який на сьогодні нараховує вже більше 150 особистостей та містить понад 700 фотоматеріалів. Біобібліографічна база даних підрозділу дає можливість для створення тематичних міні-проектів. До ювілею області презентовано перший з них «Вони керували Херсонщиною», що містить матеріали про перших осіб Херсонщини починаючи з кінця XVIII століття і до сьогодення.

Інтернет-проект «Херсонщина: час, події, люди…» також містить підрозділи: «Літературна сторінка», «Листи з війни», «Пам’ятні місця Херсона та області», «Вулицями Херсона», «Краєвиди Херсонщини», «Зупинені миттєвості життя», «Такою Херсонщину бачив світ (поштові листівки, конверти, марки та значки)», «Херсонщина в мемуарах та спогадах її мешканців», «Просвітницький рух на Херсонщині», «Символіка Херсонщини», «Літопис населенних пунктів Херсонщини».

З метою підвищення емоційного сприйняття у процесі проведення уроку рекомендується використовувати музичні твори, відеоролики, мультимедійні презентації, фрагменти документальних фільмів, які висвітлюють минуле та сьогодення області, її творчий та духовний потенціал.

У підсумку Єдиного уроку варто наголосити, що кожен учень може зробити свій внесок у становлення нашої держави та рідної Херсонщини.

У процесі організації роботи з учнями початкової школи рекомендуємо надати перевагу ігровим формам роботи, діалогічному способу спілкування, виконанню практичних дій. Форма проведення Єдиного уроку, методи, засоби та прийоми роботи мають відповідати віковим особливостям учнів (урок-свято, конкурсно-ігрова програма, вікторина, турнір знавців, колективна творча справа, свято-презентація, інтелектуальна гра, урок-подорож тощо).

Зміст уроку повинен відповідати дидактичним принципам науковості й доступності. Враховуючи вікові та індивідуальні особливості дітей молодшого шкільного віку, форми проведення заняття та організації діяльності учнів учитель може обирати на свій розсуд.

Використання наочності на уроці в початковій школі є обов'язковим. Такими матеріалами можуть стати репродукції краєвидів області, національне вбрання жителів різних районів області, портрети відомих діячів історії, політики, культури, фотокартки самих дітей, їхніх родин.

Доцільно використовувати літературну спадщину письменників Херсонщини, український фольклор, посібники для учнів 1-3 класів «Херсон – мій рідний дім» тощо.

Орієнтовними творчими формами, у рамках проведення уроку в 1-4 класах, можуть бути:

· шкільний конкурс «Кращий учнівський проект «Сторінками історії нашого міста»;

· фотоконкурс «Світ очима дітей»;

· літературний віночок «Я люблю свій рідний край», «Рідний край – Херсонщина моя»;

· пізнавальна гра-подорож «Пам’ятні місця рідного міста (села)»;

· історична гра-вікторина «Що я знаю про рідне місто (село)?»;

· пішохідна екскурсія «Вулиця, на якій живу»;

· виставка малюнків «Рідний край, де ми живемо», «Улюблені куточки мого міста (села)»;

· вікторина «Що я знаю про природу рідного краю»;

· зустріч у сімейному колі «Сторінками сімейного альбому»;

· віртуальні екскурсії «Трудові колективи міста (села)»

· заочні мандрівки, подорожі «Люби і знай свій рідний край», «Я люблю рідне місто (село)»;

· презентація творчого проекту «Я люблю рідне місто (село)», «Мої мрії про майбутнє рідного міста (села)», «Погляд у майбутнє рідного міста»;

· екскурсії до місцевих художніх та краєзнавчих музеїв;

· краєзнавча гра – лото «Барви рідного краю»;

· колективна робота з розфарбовування малюнків «Мій рідний край».

Зміст, структура і план проведення уроку має стати творчим доробком кожного вчителя спільно з батьківським та учнівським активом, громадою. Урізноманітнити види робіт на уроці допоможуть презентації, аудіо, відео, звіти учнів про участь в роботі творчих дитячих колективів, кросворди, дидактичні ігри, робота з прислів’ями, художніми творами тощо.

Основний зміст уроку можуть складати дібрані вчителем матеріали про утворення області, її обласний центр, символи – герб та прапор, народні символи; рідне село (місто); земляків, які прославили рідний край.

Єдиний урок у 5–9 класах повинен сприяти гармонійному поєднанню, осмисленню ідей патріотизму, розширенню кругозору, розвитку пізнавальних інтересів учнів до духовного та культурного життя рідного краю, мови, формуванню національної гідності, духовного розвитку, інтересу і прагнення до пізнання героїчних сторінок минулого.

Завданням учителя є максимальне використання потенціалу знань учнів, їхніх творчих здібностей та обдарувань. Педагог повинен звернути увагу на культуру спілкування, стимулювати розвиток гуманних якостей учнів. Дітям треба чітко засвоїти, що кожен має право висловити свою думку і бути почутим.

Форма проведення уроку, методи, засоби та прийоми роботи мають відповідати віковим особливостям учнів (година спілкування, зустріч, конкурсно-ігрова програма, колективна творча справа, усний журнал, урок-турнір, урок-мандрівка, урок-вікторина, урок-дослідження з елементами розповіді тощо).

У 6-8 класах рекомендуємо здійснити уявну подорож «Герої на карті Херсонщини». Учні заздалегідь готують карту рідного міста чи села, району чи області із зазначенням тих місць, які пов’язані з ушануванням пам’яті відомих людей краю. Аналогічним може бути завдання – підготувати карту Херсонської області «ТОП – 10: Херсонщина», на якій позначаються місця, пов’язані з подіями, що здійснили вагомий вплив на розвиток регіону. Одночасно школярі готують короткі повідомлення про зазначених героїв або події. «Історія жива – знаймо її та шануймо героїв!», – таким має бути лейтмотив цих заходів.

Орієнтовними творчими формами, у рамках проведення уроку, для учнів названої вікової групи можуть бути:

· вікторина «Знаю та розумію історію рідного краю»;

· конкурс історичних газет або малюнків;

· заочна пошукова експедиція «Козацькому роду нема переводу»;

· літературно-географічний пошук «Панорама десятиліть рідного краю»;

· історичні портрети «Видатні особистості Херсонщини»;

· творче інтерв’ю з видатними людьми краю;

· презентація проекту «Моя земля – земля моїх батьків»;

· книжково-ілюстровані виставки «Міста-побратими міста, в якому я живу»;

· літературно-художні читання «Херсон очима відомих людей ХVІІІ-ХІХ століття»;

· діалоги про традиції, звичаї, культуру «Доля моєї сім’ї в долі рідного краю»;

· зустрічі з видатними земляками «Херсонщину люди прикрашають»;

· гра-подорож «Чарівний мій край, Херсонщина»;

· віртуальна подорож «Моя сім’я, моя родина – це наша область, Україно!».

Підготовка та проведення Єдиного уроку у 10–11 класах має сприяти формуванню у школярів особистісних рис патріота рідної землі; розвивати духовну, моральну, правову, трудову, екологічну культуру; прищеплювати бажання стати свідомим громадянином свого краю, держави, соціально-активною особистістю.

Прагнення учнів до самостійності, роздуми про власний життєвий шлях бажано спроектувати на формування почуття господаря, який оцінює свою життєву позицію через призму пізнання минулого й сучасного рідної області, інтересів і потреб рідного краю та шляхів його розвитку.

Ефективним для застосування у старшій школі є метод проектів. Він розвиває в учнів уміння самостійно здобувати знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, формує критичне мислення. Робота над проектом передбачає детальне опрацювання структури спільної діяльності учасників проекту, які заздалегідь планують результати і форму їх подання (рукописний журнал, колаж, відеофільм, вечір тощо).

Доцільно готувати творчі проекти з різноманітної краєзнавчої тематики, оскільки вони можуть дати не тільки певні знання, але й сприятимуть формуванню громадянської позиції, патріотизму та розуміння особистої відповідальності за життя громади та регіону. Наприклад, проект «Інтерв’ю з очевидцем» дозволить учням поставити запитання людям, які стали свідками визначних подій історії Херсонської області, підсумувати зібрані факти та відомості, презентувати підготовлений матеріал.

Орієнтовними творчими формами, у рамках проведення уроку в старшій школі, можуть бути:

· ділова гра «Херсонщина: думаю, мрію, пропоную»

· перехрестя думок « Мій край: минуле, сучасне, майбутнє»;

· літературно-музичний калейдоскоп «Пісні нашого краю»;

· засідання «круглих столів»;

· тематичні диспути;

· усний журнал «Історія геральдичних символів Херсонщини»;

· презентації історичних досліджень «Видатні особистості краю»;

· історичний екскурс у минуле рідного краю;

· віртуальна подорож «Знайомтесь, Херсонщина!»;

· лист до сучасників «Моя рідна земля – Херсонщина»;

· фотовиставка «Краєвиди рідного міста (села)».

У цілому 20 березня 2014 року – це день Херсонщини у школі (проведення Єдиного уроку та інших заходів до відзначення 70-річчя області) і він має стати визначною подією в житті шкільного колективу, важливим засобом громадянського, патріотичного виховання.

Розпочата на Єдиному уроці розмова повинна знайти своє логічне продовження в навчально-виховному процесі освітнього закладу. Зміст усіх заходів повинен сприяти духовному піднесенню учнів, утвердженню їхньої громадянської позиції.

Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 103; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!