ЗМ 3. ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ
(кін. XVIII – поч. ХХ ст.)
Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ ХХ ст.
План лекції:
- Український національний проект: спроби реалізації.
- Перша світова війна: український контекст.
Семінар 4: УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОЕКТ І ФОРМУВАННЯ МОДЕРНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ
Мета: охарактеризувати процеси національного відродження в українських землях наприкінці XVIII – в ХІХ ст., визначити періодизацію і зміст основних етапів, порівняти специфіку українського національного відродження в Наддніпрянщині і західноукраїнських землях; проаналізувати соціально-економічний та політичний аспекти модернізації українського суспільства у середині – другій половині ХІХ ст.; розкрити особливості ґенезису українського національного проекту, проаналізувати політико-теоретичні концепції державного статусу українських земель, чинники формування засад вітчизняного політичного руху і парламентаризму.
Питання для обговорення:
1. Генезис капіталістичних відносин. Соціально-економічний та політичний аспекти модернізації українського суспільства
2. Українське національне відродження: періодизація та характеристика основних етапів.
3. Український національний проект: від федералізму до самостійності
Методичні вказівки до семінару:
1. Готуючи відповідь на перше питання, зверніть увагу на особливості розвитку капіталізму в українських землях, його регіональну специфіку. Студенти повинні розуміти зміст та сутність буржуазних реформ 1860 – 1870-х років, визначати причини та результати їх впровадження в українських землях під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Проаналізуйте ті суспільно-політичні зміни, що змусили урядові кола здійснити буржуазні реформи.
|
|
|
На основі аналізу процесу капіталізації суспільних та господарських відносин розкрити особливості формування модерної української нації в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., визначити його чинники, показати зв‘язок між процесами національного відродження в Наддніпрянщині та підавстрійській Україні. Зверніть увагу, що особливості соціально-економічного розвитку українських земель зумовили специфіку українського націотворення, що українська нація упродовж другої половини ХІХ ст. формувалась як «селянська нація», за влучним висловом Я. Грицака.
2. Розкриваючи друге питання, необхідно з‘ясувати сутність та ознаки українського національного відродження кінця XVIII – початку ХХ ст., визначити його етапи, охарактеризувати їх.
Зверніть увагу на хронологічні та змістовні відмінності процесів національного відродження в українських землях у складі Австро-Угорської та Російської імперій, визначте їх специфіку. Слід показати, що українське національне відродження ХІХ – початку ХХ ст. було складовою частиною загальноєвропейського національно-визвольного руху ХІХ ст. З‘ясуйте роль та впливи паралельних російського та польського визвольних рухів на формування теоретичних і практичних засад діяльності учасників українського національного відродження.
|
|
|
3. В третьому питанні студенти повинні показати, що в ХІХ ст. в Європі формується нова система цінностей, в основі якої – етнічна належність. Тому саме в цей період починає формуватися національна самосвідомість. Охарактеризуйте роль у цих процесах революційних подій 1848 р. («Весна народів») і становлення парламентаризму.
Студент повинен усвідомити, що в другій половині ХІХ ст. відбувається політизація українського руху. Необхідно з‘ясувати ідеологічні та організаційні засади, методи діяльності учасників суспільно-політичних рухів в Наддніпрянській Україні та в Наддністрянщині, взаємовпливи польського та російського визвольних рухів, специфіку конкуренції з ними.
Для розуміння еволюції ідейних засад українського руху студент повинен проаналізувати за допомогою першоджерел основні концепції державного устрою українських земель, зокрема, програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства, концепцію М.П. Драгоманова, федералістські проекти більшості українських партій Наддніпрянщини початку ХХ ст.
|
|
|
Ключові поняття і терміни
Національне відродження, автономізм, суспільно-політичний рух, національний рух, декабристський рух, Кирило-Мефодіївське товариство, народницький рух, промисловий переворот, трудова еміграція, буржуазні реформи 1860-х – 1870-х рр., громади, федералізм, слов‘янофільство, модерна нація, парламентаризм, «Весна народів», Головна Руська рада, політичний радикалізм, «політика нової ери», політична партія, революція, імперіалізм, реакція, Столипінська аграрна реформа, Державна Дума, конституційна монархія, лібералізм, шовінізм, національно-культурна автономія, сепаратизм, самостійники, Антанта, Троїстий союз, фракція.
Питання для самостійної роботи:
1. Адміністративний устрій українських земель в складі Російської та Австрійської імперій.
2. Війна 1812 р. і Україна.
3. Діяльність таємних організацій в Україні: масонські ложі, декабристські товариства, таємні товариства.
|
|
|
4. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
5. Суспільно-політична діяльність М.П. Драгоманова.
6. Західна Україна в складі імперії Ґабсбургів. Революція 1848-1849 рр. та активізація національного руху.
7. Українська культура ХІХ ст.
8. Генезис імперіалістичних відносин на початку ХХ ст. в українських землях.
9. Ставлення українських політичних сил до Першої світової війни.
10. Створення та бойовий шлях Легіону січових стрільців.
11. Антивоєнний рух народних мас.
Методичні вказівки і рекомендації:
Готуючи відповідь на перше питання, зверніть увагу, що кінець XVIII – початок ХІХ ст. був періодом величезних політичних змін і соціальних перетворень в Україні, спричинених новою геополітичною ситуацією в Центральній та Східній Європі. Внаслідок цих процесів українські землі почали набувати нової політичної конфігурації у складі двох імперій – Австрійської та Російської. Проаналізуйте еволюцію адміністративної практики, що поширювалася на українські землі відповідно до загальноімперських структур. Визначте, чим зумовлювалися зміни і яку роль відігравали національно-етнічний та історичний чинники при впровадженні нової адміністративно-територіальної структури. Порівняйте устрій Наддніпрянщини та під-австрійської України.
Друге питання. У питанні про вплив війни 1812 р. на Україну зверніть увагу на те, що в територіальному відношенні тільки частина Західної Волині зазнала окупації французьких військ та їх союзників (поляків, саксонців, австрійців). Проте у воєнно-політичних планах Наполеона щодо українських земель передбачалося відокремлення їх від Росії та поділ на три частини. Особливо слід підкреслити, що Наполеон проводив у цьому питанні традиційну для французьких урядових кіл політику. В чому це проявилося?
Третє питання. Війна 1812 р. стала каталізатором розгортання діяльності таємних організацій в українських землях. Студент повинен проаналізувати ідейне підґрунтя, організаційні форми та методи діяльності масонських та декабристських організацій в українських землях. Зверніть увагу на різноманітність програмних настанов, на соціальний склад їх учасників. Визначте, чим зумовлювалось висування національних вимог українцями й яким було ставлення до них з боку росіян та поляків – учасників таємних організацій. Проаналізуйте причини малочисельності учасників цих організацій та їхньої поразки в підсумку. Насамкінець, студент повинен дійти висновку про роль і місце таємних організацій і товариств у розгортанні процесу українського національного відродження.
Четверте питання. На початку 40-х років ХІХ ст. центром українського національно-визвольного руху став Київ. Саме тут в 1846 р. таємний гурток «Київська молода» був реорганізований у нелегальне Кирило-Мефодіївське братство. Використовуючи джерельний матеріал, проаналізуйте соціальний склад, ідейні настанови та організаційну структуру учасників товариства. Доведіть, що створення братства було першою, хоч і невдалою, спробою української інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку.
У наступному питанні характеризуючи суспільно-політичну діяльність М.П. Драгоманова зверніть особливу увагу на його ідейну трансформацію, в результаті якої ним було сформовано власну політичну систему поглядів, що поєднувала федералізм із демократизмом західноєвропейського типу. Проаналізуйте його ставлення до українства та національного питання в цілому, до ідей ортодоксального марксизму і діяльності загальноросійських революційних організацій. Визначте місце і роль М.П. Драгоманова в українському національному русі.
Визначаючи специфіку державного статусу й соціально-економічного становища західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст., проаналізуйте реформи габсбурзького двору і особливо Йосифа ІІ та на їх наслідки як у духовному, так і у соціально-економічному житті регіону. Необхідно простежити хід подій в краї в часи революції 1848-1849 років. По-перше, акцентувати увагу на остаточному розмежуванні між польським та українським національними рухами і утворенні першої русько-української політичної організації – Головної руської Ради та її програмні цілі. Бажано ознайомитись з опозицією Головній руській Раді з боку поляків, а також зі здобутками українського національного руху в ході революції.
Питання щодо особливостей розвитку вітчизняної культури слід розглядати у контексті процесів національно-культурного відродження. Бажано передусім ознайомитись зі станом освіти як у Наддніпрянській Україні, так і в західноукраїнських землях, а потім з відродженням інтересу до національної історії (праці Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича, М. Максимовича, М. Грушевського та інших). Крім того варто звернути увагу на фольклористичні, мовознавчі дослідження та формуванні наукових центрів українознавства. Необхідно бути обізнаним з літературним процесом в Україні, з впливом на нього творчості Т.Г. Шевченка, з театральним життям, зі станом книговидавничої сфери, живопису, архітектури, дослідженнями у сфері математики, фізики, механіки тощо.
При вивченні питання, пов‘язаного з генезисом імперіалістичних відносин в Україні на початку ХХ ст. слід звернути увагу на завершення промислового перевороту і перехід до індустріалізації, на особливості економічного розвитку окремих українських регіонів та їх спеціалізації. Важливо зазначити політику імперського центру щодо українських земель, яка гальмувала і деформувала їх розвиток.
В процесі підготовки питань, пов‘язаних з Першою світовою війною, необхідно ознайомитись з причинами війни, планами Росії, Австро-Угорщини, Німеччини і країн Антанти щодо України. В контексті діяльності СВУ та Головної Української Ради слід розглядати і питання щодо створення легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Варто орієнтуватися у ставленні до ідеї його утворення командування австро-угорської армії, уміти простежити бойовий шлях УСС. Важливо прослідкувати антивоєнні та революційні рухи народних мас.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 316; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!