Уривок з листа антіохійського патріарха Юакима з викладом статуту
Львівського братства (1586 р.)
Сие благоугодное законное братство вышеписанное и нижней реченные обычая повини так держати:
1. Сошедшися на день уреченный в дом выбранный, любовию и тихостию, друг друга честию болша себе творящее, промышляющее добрая пред богом и человеки: «Аще бо кто о своих не промышляе, веры отвергся и неверного горше есть».
2. А мають ся сходити за обсыланием знамене братского четыре недели, или як потреба и час приличится, и повинен кождый брат чотыри недели полгроша дати до скринки братской.
3. А кто бы хотел вступити в сие братство или мещанин, или шляхтич, или предмещанин, или посполитых людей вселякого стану, як тутешний, так сторонний, - маеть дати вступного грошей шесть.
4. А который бы брат мешкане мел далекое от сего братства, тогды в рок по шести грошей маеть давати до скринки братской.
5. А братя сполне каждого року мают выбирати з межи себе старших четыре браты, поручаючи им все старейшинства церковного братства. […]
12. Сходячися до сего братства, в справах упорожнившися, книги законные почитати и друг другу с послушанием вешати…
18. Который бы брат яковую справу мел, а не умел бы своей речи справити, волно ему взятии двох братов на пораду и на помоч.
19. Вшелякая справа братских не маеть бытии выношена далей от порога дому братского. А на кого бы досведчено двема, маеть бытии каран: седеньем и безменом воску.
20. А кто бы гордел церковным братским судом, як преслушник церкве судится. А если ся того не каеть до четвертои недели, то як поганец и явно грешник от церкве да отлучится, по христову евангелию. И священник маеть его в церкви перед всеми обличити и от церкви отлучити. […]
|
|
|
22. А если, з допущення божия, будеть на брата яковый упадок или немочь, а немел бы достатку мають ему братя помагати братскими пенязьми и в немочи презирати. […]
24. А которому бы брату помогали в напастях, в бедах позычаючи ему пенязей, не мають от них лихвити; а позычати мають не на закованя смотречи, а не тым, который хотять бытии богатшии, але которыи большии недостатки терпять з допущення божего. […]
Цит. за: Історія України: Хрестоматія / Упоряд. В.М. Литвин. – К.: Наук. думка, 2013. – С. 15 9 .
Література [7; 8; 9; 12; 13; 14; 60; 73; 78; 89; 133; 146; 162; 165; 193; 213; 217; 238; 239 ]
Тема 3. ЕВОЛЮЦІЯ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ТА ГЕОПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ У СХІДНІЙ ЄВРОПІ НАПРИКІНЦІ XVII - у XVIII ст.
План лекції:
1. Генезис козацької державності: чинники та передумови.
2. Боротьба за збереження державності на початку XVIII ст.
3. Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії і геополітичні зміни у Східній Європі упродовж XVIII ст.
Семінар 3: ЕВОЛЮЦІЯ КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ УПРОДОВЖ XVIII ст.: ПОЛІТИЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТИ
|
|
|
Мета: проаналізувати спроби І. Мазепи зберегти українську автономію; охарактеризувати «малоросійські права і вольності» як базовий принцип організації суспільних відносин у Гетьманщині; визначити етапи інкорпорації українських земель Російською імперією в XVIII ст., охарактеризувати наступ російського самодержавства на українську автономію як складову імперської політики, напрямки її реалізації у Гетьманщині
Питання для обговорення:
1. Трансформація козацької державності за часів гетьманування І. Мазепи.
2. Наступ російського царизму на автономію Гетьманщини в першій половині XVIII ст.: політико-правові та соціально-економічні наслідки.
3. Ліквідація автономних прав українських земель в другій половині XVIII ст.
4. Українське козацтво в другій половині XVIII – на початку ХІХ ст.
Методичні вказівки до семінару:
1. Розкриваючи перше питання, необхідно проаналізувати трансформацію козацької державності у період гетьманування І.Мазепи. Охарактеризуйте «малоросійські права і вольності» як базовий принцип організації суспільних відносин у козацькій державі. Проаналізуйте спроби І. Мазепи сформувати нову політичну еліту – «значкове військове товариство», що до певної міри відповідало політико-правовим уявленням тодішньої еліти Гетьманщини. З‘ясуйте роль соціально-економічних чинників у формуванні нової еліти і суспільних трансформаціях кінця XVII – початку XVIII ст.
|
|
|
Зверніть увагу на еволюцію ставлення І. Мазепи до російської урядової політики відносно України. Його правління можна умовно поділити на два періоди: перший – лояльне ставлення гетьмана І. Мазепи до Петра І та його української політики; другий – відкритий виступ проти антиукраїнської політики Москви і Санкт-Петербурга. Покажіть, чим зумовлювалася ця трансформація, яку роль в ній відіграв наступ російського царизму на автономію Гетьманщини впродовж всього періоду гетьманування І. Мазепи, починаючи з підписання «Коломацьких статей» (1687 р.).
Охарактеризуйте умови українсько-шведської угоди 1708 р., причини її укладення, характер і спрямування. Проаналізуйте причини невдачі українсько-шведського війська в битві під Полтавою 1709 р. та її наслідки для долі України.
2. Проаналізуйте специфіку російсько-українських відносин упродовж першої половини XVIII ст. Охарактеризуйте чинники наступу російського самодержавства на українську автономію. Студент повинен вийти на усвідомлення того, що інкорпорація була складовою імперської політики, нерозривно пов‘язаної із загальноімперськими трансформаціями, започаткованими Петром І. Визначте напрямки реалізації антиукраїнської політики, її політико-правові та соціально-економічні наслідки.
|
|
|
Зверніть увагу, що із проголошенням Російської імперії (1721 р.) українській автономії було завдано удару, який позбавив гетьмана і старшину реальної влади. При гетьманові створювалась так звана перша Малоросійська колегія (1722 р.). Проаналізуйте її діяльність в Україні. Доведіть, що російська урядова політика носила яскраво виражений імперський характер.
Визначте причини відновлення гетьманства в Україні за часів К. Розумовського, дайте характеристику його діяльності на цій посаді.
3. Питання остаточної ліквідації автономних прав України-Гетьманщини в другій половині XVIII ст. не слід розглядати як одномоментний акт, оскільки цей процес був розтягнений в часі і складався з цілого ряду взаємопов’язаних дій. Визначте основні причини та етапи ліквідації залишків української державності.
Проаналізуйте сутність імперської політики Катерини ІІ в українських землях, спрямовану на інкорпорацію їх до Російської державницької структури. Проаналізуйте політичні та соціально-економічні складові цієї політики.
4. Охарактеризуйте трансформацію суспільної ролі козацтва впродовж другої половині XVIII – на початку ХІХ ст. Розкрийте роль козацького чинника у російсько-турецьких війнах та антифеодальних повстаннях XVIII ст. Простежте подальшу долю козаків після зруйнування Запорізької Січі та заснування Задунайської Січі, Катеринославського, Чорноморського та Кубанського козацтва. Зверніть увагу на еволюцію ставлення до козацтва з боку російських урядових кіл.
Ключові поняття і терміни
Козацтво, Запорізька Січ, козацький реєстр, імперська політика, інкорпорація, «малоросійські права і вольності», Гетьманщина, політична еліта, «значкове військове товариство», Малоросійська колегія, Конституція Пилипа Орлика, гайдамаки, опришки, Коліївщина, поділи Речі Посполитої, російсько-турецькі війни XVIII ст., геополітика, І. Мазепа, К. Розумовський, автономісти.
Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 188; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!