Принципи, завдання та функції маркетингу

Міністерство освіти і науки України

Луцький державний технічний університет

 

 

МАРКЕТИНГ

Конспект лекцій

Для студентів

Економічних спеціальностей

Денної та заочної форм навчання

 

 

РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ

ЛУЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

ЛУЦЬК 2003

УДК 658.8(07)

ББК 65.050Я7

М 80

 

Маркетинг. Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання / В.О.Морохова. – Луцьк: ЛДТУ, 2003.– 140 с.

 

 

         Укладач:                                                         В.О.Морохова

 

 

         Рецензенти:                                                    Л.Г.Ліпич

                                                                                         Р.А.Слав’юк (ВДУ)

 

 

         Відповідальний за випуск:                         В.О.Морохова

 

 

             

Затверджено науково-методичною радою ЛДТУ,

протокол № 4 від 24 грудня 2003 р.

 

Рекомендовано до друку науково-методичною комісією факультету економіки та менеджменту ЛДТУ, протокол № 5 від 10 грудня 2003 р.

 

Затверджено на засіданні кафедри менеджменту та маркетингу,

Протокол № 4 від 29 листопада 2003 р.                                                                                   

Ó В.О.Морохова 2003

ЗМІСТ

 

 

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ ТА ЙОГО СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ		5
	1.1.Розвиток концепції маркетингу	5
	1.2.Принципи, завдання та функції маркетингу	9
	1.3. Основні поняття маркетингу	11
	1.4. Види маркетингу	16
	1.5. Модель маркетингової діяльності	20
ТЕМА 2. РИНКИ ТА ПОВЕДІНКА ПОКУПЦІВ		23
	2.1. Маркетингове середовище	23
	2.2. Споживчий ринок та поведінка на ньому покупців.	26
	2.3. Ринок підприємств та поведінка на ньому покупців	32
ТЕМА 3. МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКА РИНКОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВА		35
	3.1. Маркетингова інформаційна система	35
	3.2. Суть, завдання і процес маркетингових досліджень	40
	3.3. Маркетингові дослідження ринкових можливостей підприємства	44
	3.4. Вибір цільових ринків	47
ТЕМА 4. МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ПОЛІТИКА		52
	4.1. Класифікація товарів і асортиментна політика	52
	4.2. Розробка нових товарів	56
	4.3. Життєвий цикл товару	60
	4.4. Конкурентоспроможність товару	63
	4.5. Товарні знаки й упаковка	64
	4.6. Сервіс у системі товарної політики	69
	ТЕМА 5. МАРКЕТИНГОВА ЦІНОВА ПОЛІТИКА	73
	5.1. Сутність маркетингової цінової політики	73
	5.2. Цінові стратегії	76
	5.3. Методи ціноутворення	82

 

 

ТЕМА 6. МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА РОЗПОДІЛУ		87
	6.1. Функції і структура каналів товароруху	87
	6.2. Управління каналами розподілу	92
	6.3. Оптова та роздрібна торгівля	94
	6.4. Маркетингова логістика	96
ТЕМА 7. МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА КОМУНІКАЦІЙ		100
	7.1. Формування системи маркетингових комунікацій	100
	7.2. Реклама, стимулювання збуту і паблік рілейшнз	107
	7.3. Персональний продаж і прямий маркетинг	111
ТЕМА 8. УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ		117
	8.1. Система планування маркетингу	117
	8.2. Організація маркетингової діяльності	127
	8.3. Маркетинговий контроль	134

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ МАРКЕТИНГУ ТА ЙОГО СУЧАСНА КОНЦЕПЦІЯ

 

Розвиток концепції маркетингу

Термін “маркетинг” з’явився в економічній американській літературі наприкінці ХІХ - початку ХХ століть і означає “ринкова діяльність”. Тоді маркетинг ототожнювали зі збутом товарів, ринок яких був недостатньо насичений, і всі маркетингові заходи обмежувались здебільшого діяльністю у сфері розподілу товарів. У міру були змушені значно розширювати сферу ринку підприємства були змушені значно розширювати сферу ринкової діяльності, у зв’язку з чим сутність маркетингу змінилась.

Один із засновників сучасної теорії маркетингу Філіп Котлер дає таке визначення:

Маркетинг – вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб через обмін.

Американська асоціація маркетингу (АМА) трактує його так:

Маркетинг – процес планування і втілення задуму щодо ціноутворення, просування та реалізації ідей, товарів і послуг через обмін, який задовольняє цілі окремих осіб та організацій.

Існує п’ять альтернативних концепцій, кожна з яких відповідає певному етапу становлення маркетингу, зокрема:

1.Концепція удосконалення виробництва стверджує, що споживачі надають перевагу широко розповсюдженим та доступним за ціною товарам.

Управління підприємством, яке орієнтується на дану концепцію, зосереджується на вдосконалення виробництва та підвищення ефективності системи розподілу товару (рис 1.1).

	Рис. 1.1. Схема концепції удосконалення виробництва

        Застосування даної концепції доцільне у двох ситуаціях:

- коли існує високий попит на ці товари і покупці виявляють до них інтерес. У таких випадках виробники шукають шляхи збільшення випуску продукції;

- коли собівартість занадто висока і її можна зменшити за рахунок підвищення продуктивності праці.

               2. Концепція удосконалення товару передбачає, що споживачі віддають перевагу товарам із найвищою якістю та надійними експлуатаційними характеристиками Отже, підприємство має зосередити свої зусилля на постійному вдосконаленні товару.

Приділяючи увагу насамперед якості товарів, підприємство – виробник має на увазі, що споживачі зацікавлені у придбанні цих товарів, знають про наявність виробів конкурентів і роблять свій вибір, орієнтуючись на високу якість і погоджуючись платити за неї вищу ціну (рис. 1.2).

 

 

	Рис. 1.2. Схема концепції удосконалення товару

 

 

Орієнтація товаровиробників на цю концепцію управління підприємством часто призводить до “маркетингової короткозорості”, коли виробник так “закохується” у власний товар, що забуває про потреби споживачів.

3.Концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що споживачі не купуватимуть товари підприємства в достатній кількості, якщо воно не докладе значних зусиль у сферу збуту товарів.

Підприємства, орієнтовані на дану концепцію, керуються тим, що споживачі переважно не мають явного наміру придбати їхні товари, і тому треба вжити активних заходів для збуту товару (рис. 1.3).

 

 

	Рис. 1.3. Схема концепції інтенсифікації комерційних зусиль

 

 

На практиці концепцію інтенсифікації комерційних зусиль реалізують, нав’язуючи покупку споживачеві, причому продавець намагається за будь – яких умов підписати угоду та здійснити продаж, а задоволення потреб споживача є для нього другорядною справою.

4. Концепція маркетингу передбачає, що запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими і продуктивнішими – порівняно з конкурентами – методами.

Запроваджуючи цю концепцію, підприємства орієнтуються передусім на задоволення потреб певної групи споживачів, для чого постійно проводяться дослідження ринку, аналіз і контроль маркетингової діяльності (рис. 1.4).

 

                                               

                                                                                                     

 

 

                                                                                                     

	Рис. 1.4. Схема концепції маркетингу

Концепція маркетингу – це сучасна концепція підприємницької діяльності, яка є досконалішою порівняно з трьома попередніми. Зіставлення концепції інтенсифікація комерційних зусиль та концепції маркетингу наведено на рис. 1.5.

	Рис.1.5. Порівняння концепції інтенсифікації комерційних зусиль та концепції маркетингу

 

 Якщо основним об’єктом уваги в першій з них є товар підприємства, який активно нав’язують споживачеві, то в концепції маркетингу основним об’єктом уваги є потреби цільової групи споживачів. А прибуток підприємство отримує завдяки досягненню і підтримці споживчої задоволеності.

В останні роки дедалі більшої популярності набуває концепція соціально – етичного маркетингу.

5. Концепція соціально – етичного маркетингу передбачає визначення потреб споживачів та їх задоволення ефективніше, ніж конкуренти, з урахуванням інтересів усіх членів суспільства.

Ця концепція виникла під впливом багатьох зовнішніх факторів, зокрема погіршення якості довкілля, обмеженості природних ресурсів, стрімкого приросту населення тощо. Концепція вимагає збалансування таких трьох чинників:

- прибутків підприємства,

- споживчих потреб цільових груп,

- інтересів суспільства (рис. 1.6)

 

Рис.1.6. Схема концепції соціально – етичного маркетингу

 

Завдяки орієнтації на концепцію соціально – етичного маркетингу деякі зарубіжні компанії уже досягли значного зростання обсягів продажу та прибутковості, оскільки завоювали довіру споживачів.

 

Принципи, завдання та функції маркетингу

Маркетинг як спосіб діяльності підприємців і специфічний спосіб господарювання в умовах ринкових відносин ґрунтується на відповідних принципах. Насамперед, треба назвати такі:

- вільний вибір мети і стратегії функціонування і розвитку, концен­трація всіх зусиль на вирішальних напрямках діяльності;

  - відкритість до споживача, його побажань і потреб, активне при­стосування і одночасно цілеспрямований вплив на них;

- спрямованість на кінцевий результат виробничо-збутової діяль­ності, а також на довготривалу перспективу розвитку фірми;

- комплексний підхід до вирішення проблем, який передбачає виз­начення цілі відповідно до ресурсів і можливостей фірми;

- оптимальне використання в управлінні централізованих і децен­тралізованих засад, тобто постійний пошук і реалізація резервів, підви­щення ефективності виробничо-збутової діяльності через залучення до творчої роботи всіх працівників фірми;

- активна політика, яка полягає в наступальній стратегії розвитку фірми щодо нововведень, виробництва і ринку, випереджання конку­рентів;

- науковий підхід до вирішення маркетингових проблем, тобто си­стематичний аналіз, використання програмно-цільового методу управ­ління, маркетингових досліджень, а також зворотного зв'язку;

- гнучкість у досягненні поставленої мети через швидке присто­сування до зміни умов навколишнього середовища.

Відповідно до названих принципів маркетинг виконує ряд страте гічних, тактичних і оперативних завдань.

Найважливіші стратегічні завдання маркетингу - це визначення стратегії поведінки фірми на ринку, встановлення і освоєння цільових ринків, створення власних товарів, комунікаційних і збутових сис­тем тощо.

Основними тактичними завданнями можна назвати такі:

- виявлення існуючих і потенційних побажань та попиту на това­ри (послуги) і на цій підставі обґрунтування доцільності їх виробниц­тва чи надання;

- організація науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт для створення продукції, яка позитивно відрізняється своєю якістю, кон­курентоспроможністю і зручністю для споживача від тієї, що вже є на ринку, модифікація продукції, її оновлення, узгодження її споживчих якостей з потребами ринку;

- планування і координація виробничої, збутової і фінансової діяль­ності фірми;

- організація й удосконалення системи і методів збуту продукції;

 - реалізація маркетингової політики цін;

- здійснення заходів щодо системи маркетингової комунікації;

- регулювання і спрямування всієї діяльності фірми, включаючи оперативне керівництво виробництвом, транспортуванням, упаковкою, реалізацією продукції, рекламою, сервісом, на досягнення поставле­ної мети;

- аналіз маркетингової діяльності фірми.

Іншими словами, основні завдання маркетингу полягають у знаход­женні відповідей на такі запитання:

- хто?.. дійсні і потенційні споживачі, клієнти, постачальники, кон­куренти фірми;

- що і скільки?.. виробляти і продавати;

- де?.. організувати фірму; де знаходяться споживачі і конкуренти; продавати продукцію;

- коли і як?.. здійснювати виробництво і збут; координувати фінан­сову діяльність; рекламувати;

- по якій ціні?.. реалізувати продукцію;

- для чого?.. розширювати ринок, підвищувати рентабельність, при­скорювати оборот капіталу, нарощувати обсяги виробництва і реалі­зації продукції.

Згідно з названими завданнями основними функціями маркетингу є:

- комплексне вивчення ринку і проблем, пов'язаних з маркетингом;

- узгодження параметрів, характеристик та цін на продукцію з побажаннями і смаками споживачів;

- планування збуту та реалізації продукції;

- фізичний розподіл продукції;

- забезпечення комунікаційних взаємозв'язків зі споживачами, реалізація угод;

- післяпродажний сервіс, наладка, зворотний зв'язок.

 

 

Основні поняття маркетингу

      Маркетинг як наука і практична підприємницька діяльність оперує рядом понять (рис. 1.7).

 

 

 

                                                                              

	Маркетингова комунікація

                             

	Рис.1.7. Основні поняття маркетингу

 

За створеною у 40-х рр. американським економістом А. Маслоу теорією всі потреби людей можна поділити на дві категорії і п'ять рівнів, а також розмістити в чіткій ієрархічній послідовності (рис. 1.8).

     

               Потреби в

               самореалізації

             (самовираженні)

         ------------------------------

                                       потреби в суспільному

                                      визнанні й отриманні

                                належного соціального статусу

                      ---------------------------------------------

                                 потреби в контактах

  потреби в безпеці і захищеності

                                        фізіологічні потреби                                         

Рис. 1.8. Піраміда потреб людей за А. Маслоу

 

При цьому, якщо межа задоволення первинних життєвих потреб людини більш-менш чітко визначена, то вторинні – є потребами більш високого рівня і різниця між ними не така конкретна. Потреби вищого рівня стають потужним фактором поведінки людини тільки тоді, коли будуть задоволені потреби нижчого рівня.

Існують й інші теорії, які вивчають потреби людей. Так, в основі теорії Мак-Клелланда лежить твердження про те, що людям при­таманні три потреби: влади, успіху й причетності.

Потреба влади - це бажання впливати на інших людей. Таким людям притаманна відвертість, енергійність. Вони не бояться кон­фронтації, сміливо захищають свої позиції, вимагають уваги до себе від інших.

Потреба успіху задовольняється процесом доведення роботи до успішного завершення, а не самим тільки проголошенням такого успіху. Ці люди ризикують помірно, полюбляють ситуації, коли мо­жуть взяти на себе особисту відповідальність.

Потреба причетності робить людей зацікавленими в спілкуванні
зі знайомими, налагодженні дружніх стосунків, наданні допомоги
іншим.

Відповідно до теорії Герцберга потреби і поведінка людей
формуються в результаті взаємодії двох груп факторів. До першої групи належать фактори, які пов'язані із зовнішніми обставинами (політика фірми і адміністрації, умови роботи, заробіток, взаємо­відносини в колективі, ступінь безпосереднього контролю за роботою), до другої - мотивація поведінки, пов'язана з характером і змістом роботи, можливим успіхом, просуванням по службі, визнан­ням і схваленням результатів роботи, високою мірою активності, можливістю творчого і ділового зростання. Згідно з теорією Герцберга за відсутності чи недостатньої наявності першої групи фак­торів у людини виникає почуття невдоволення, хоч самі по собі вони не справляють задоволення і не можуть бути достатньою мотива­цією до чогось. Але їх наявність спонукує працівників до підвищен­ня ефективності своєї діяльності.

Існує також соціологічна класифікація потреб, які:

- пов'язані з тим, що людина має відповідні зобов'язання щодо сім'ї, і визначені тією роллю, яку вона виконує в сім'ї;

- виникають завдяки спілкуванню і діяльності в різних малих соціальних групах;

- випливають з того факту, що людина залучена до діяльності великих колективів;

- пов'язані з тим, що кожна людина живе в конкретних суспільних умовах і зобов'язана дотримувати законів і неписаних правил спілкування.

Ієрархія потреб демонструє послідовність розширення меж актив­ності особистості. Джерело цієї активності - бажання бути частиною суспільства і користуватись його благами, відзначитися, продемонст­рувати своє особисте «я».

Бажання - це зовнішня форма вияву потреб. Це потреби, які набули специфічної, конкретної форми відповідно до культурного рівня і особистості індивіда. При цьому вони змінюються у різних вікових категорій.

Попит - це бажання з урахуванням наявної купівельної спромож­ності, тобто забезпечена грошима потреба в товарах (послугах), які реалізуються на ринку. Існує кілька видів попиту на товари, зокрема негативний (покупець негативно ставиться до товарів, які йому пропонують), нульовий (відсутній), такий, що зменшується (спадний), не­постійний (нерегулярний, сезонний), латентний (попит, що існує як потреба і не визначив себе у формі конкретних обсягів купівлі-продажу), повний (повноцінний), оманливий, надмірний (ажіотажний), не­бажаний (нераціональний), повсякденний (перманентний), специфічний (попит на унікальні товари), інфляційний (попит на товари, які мають властивість знецінюватись).

 Товар - це все, що може задовольнити потребу або бажання і про­понується ринку з метою привертання уваги, придбання, використан­ня чи споживання (вироби, послуги, місця, організації, види діяльності, ідеї тощо).

 Маркетингова діяльність передбачає диференціацію ділової актив­ності згідно з тим, до якої групи належить той чи інший товар. Відпо­відно до цього маркетингова класифікація товарів розподіляє їх залеж­но від призначення - товари виробничого призначення і споживчого попиту; терміну використання - товари короткотермінового і трива­лого використання; способу виготовлення - стандартні та унікальні товари; рівня ринкової новизни - товари, традиційні для даного ринку, модифіковані (вдосконалені), товари-новинки (відкривають перед спо­живачами можливості задоволення нових потреб).

Товари споживчого попиту теж можна класифікувати за такими групами:

- товари повсякденного попиту: їх купують регулярно, як прави­ло, не замислюючись над ціною, якістю чи порівнюванням з подібни­ми товарами. Тут є три різновиди - основні товари (звичні для покуп­ця товари, які не спричиняють роздумів і сумнівів щодо ціни, якості і призначення); товари імпульсивної купівлі (прості, дешеві товари, які купує споживач випадково, під впливом неусвідомленого внутрішньо­го імпульсу); товари для екстрених випадків (наприклад, дешеві па­тентовані ліки);

- товари попереднього вибору: перед купівлею споживач порівнює їх з подібними чи іншими товарами за показниками якості, ціни, зов­нішнього вигляду, задоволення потреб і т.п.;

- товари специфічного попиту: унікальні та марочні товари, які ча­сто відносять до категорії престижних або предметів розкоші;

- товари пасивного попиту: про них споживач нічого не знає або не замислюється над необхідністю їх придбання.

Товари виробничо-технічного призначення можна умовно поділи­ти на такі групи:

- сировина - продукція, як правило, добувних галузей промисло­вості та сільського господарства;

- матеріали - продукція переробних галузей; напівфабрикати - ви­роби, які знаходяться на одному з кінцевих етапів виготовлення;

- комплектуючі - готові вироби, які використовуються як складові якогось агрегату;

- будинки і споруди;

- допоміжне обладнання та матеріали.

Різновидом товарів є послуги. Це дії, результатом яких є або виро­би, або корисний ефект. Розрізняють послуги з технічного обслугову­вання і ремонту, консультативні, лізингові, виробничі (підготовка ма­теріалів до виробничого споживання), навчальні, інформаційні, рек­ламні, бухгалтерські, аудиторські, юридичні та ін.

Класифікація послуг передбачає їх розподіл залежно від:

- джерела - надають їх машини чи люди;

- обов'язкової чи необов'язкової присутності клієнтів у момент на­дання послуг;

- мотивів отримання - для задоволення особистих чи ділових по­треб;

- мотивів постачальника - комерційних або некомерційних;

- форми надання - індивідуальна або масова;

- споживача - організації чи окремі особи;

- відчутності - відчутних та невідчутних (не можна відчути на дотик).

 Маркетингова комунікація - це комплекс заходів інформаційної діяльності, спрямований на те, щоб переконати споживача шукати і купувати продукцію фірми, стимулювати його купівельну активність. Як правило, вона об'єднує рекламу, пропаганду, стимулювання збуту і особистий продаж.

    Цінності - це важливі та значні з погляду кожної людини ідеї, пред­мети, дії, спосіб життя, загальні переконання, віра в те, що добре і що погане або несуттєве в житті. Цінності визначаються культурою сус­пільства, організації чи окремої людини і завжди існують у вигляді відповідних систем. Розрізняють цінності суспільства, фірми, продук­ту, постачальника та ін.

Як правило, продуктова цінність складається з ціни, якості, на­дійності, умов поставки.

Вартість - це комплексне поняття. До нього належать споживна вартість і вартість споживання. Споживна вартість є споживчою оці­нкою якості товару, його цінності, блага для споживача. Щоб отрима­ти це благо, покупець мусить чимось пожертвувати. Грошовим вира­зом вартості товару є його відпускна ціна. Вартість споживання - це витрати на експлуатацію чи комерційне використання товару, тобто його технічне обслуговування та ремонт.

Задоволення - це вибір споживачем якогось товару з сукупності існуючих. Вибраний товар мусить мати найвище значення функції корисності і забезпечувати досягнення високого рівня задоволення потреб (рис.1.9).

Розрізняють два типи задоволення потреб - функціональний та пси­хологічний. Функціональний тип - це задоволення функціональних потреб (захист від холоду, голоду), психологічний - задоволення психологічних потреб (мода, соціальний статус, мистецтво).

Задоволення потреб споживачів відбувається за допомогою функцій обміну.

Обмін - це акт отримання від якогось бажаного об'єкта з пропози­цією чогось натомість. Розрізняють бартерний (товар - товар) і товарногрошовий обмін (гроші - товар чи товар - гроші).

Комерційний обмін цінностями між двома сторонами називається угодою. Угода має місце тоді, коли кожен з її учасників визнає, що вона є вигідною для нього, тобто дає якийсь позитивний результат.

 

                            

                                                                    

                                                                                              

                             

 

 

Рис. 1.9. Залежність задоволення потреб споживачів

від корисності товару і його ціни

             Розподіл - це узгоджене систематичне розміщення і доставка товарів, увесь комплекс заходів (операцій), які здійснюються з метою доставки товарів чи послуг у розпорядження споживачів. Двома найбільш знач­ними аспектами розподілу є рівень обслуговування (ступінь доступності товарів для споживачів) та управління ресурсами для прискорення обо­роту капіталу і зменшення транспортних витрат.

     Ринок - це інститут чи механізм, який об'єднує покупців і продавців товарів чи послуг, сукупність покупців і продавців які, з одного боку, намагаються і здатні купити, а з іншого - заінтересовані в продажу то­варів і схильні до обміну.

     Залежно від співвідношення попиту і пропонування розрізняють ринки продавців (попит на товари перевищує їх пропонування) і по­купців (пропонування перевищує попит).

     За кількістю учасників ринку розрізняють ринки чистої конкуренції (велика кількість конкуруючих учасників), монополістичної конкуренції (конкурують монополістичні об'єднання), олігопольні (на ринку кілька фірм, між якими потенційно можлива конкуренція) і монопольні (на рин­ку тільки одне підприємство, яке виробляє дану продукцію).

    За характером товарного обміну розрізняють ринки товару, капіта­лу, робочої сили і цінних паперів, за взаємовідносинами між продавця­ми і покупцями - ринки вільні (відкриті), закриті (проникнення забо­ронено) і регульовані (регулюються державою), за методами і об'єкта­ми товарного обміну - біржі, торги, аукціони, за відношенням до націо­нальних кордонів - внутрішні і зовнішні, за типом клієнтури - кінце­вих споживачів, виробничі, торгові (посередницькі), державних органі­зацій і міжнародні, за напрямками товарного руху - ринки закупок (ма­теріально-технічного забезпечення) і збуту (поставок) товарів.

        Залежно від ступеня відповідності продукції фірми бажанням спо­живачів розрізняють основні (цільові) ринки (одна чи кілька груп спо­живачів, на які спрямована маркетингова програма фірми), побічні рин­ки (сукупність споживачів, які не є прибічниками продукції фірми і ку­пують її випадково або час від часу) і так звану зону байдужості (су­купність споживачів, бажанням яких не відповідає продукція фірми).

        Крім цього, ринки розрізняють за галузевою належністю, географією розміщення, комплексом потреб, групами покупців та ін.

      

Види маркетингу

Тривалий період розвитку маркетингу, особливості й умови його використання в різних країнах, галузях, організаціях та на підприєм­ствах зумовили появу різноманітних його видів.

Так, розрізняють маркетинг, орієнтований на продукт чи послугу, на споживача та змішаний.

Продуктовий маркетинг має на меті ви­користання продукту чи послуги як основного інструмента виробни­чої діяльності, а тому тут основна увага надається поліпшенню їхніх характеристик і якостей.

Маркетинг споживача стверджує, що спо­живач, по-перше, завжди правий, по-друге, він віддає перевагу това­рам з більш високими якісними показниками, але намагається прид­бати не стільки сам товар як річ, скільки ту споживну вартість, яка в ньому втілена. У зв'язку з цим головна задача маркетингу - вивчення споживача, його побажань, пріоритетів, а також умов і факторів їх фор­мування і розвитку.

             Змішаний маркетинг, а саме він переважно трап­ляється у підприємницькій діяльності в умовах розвинутих ринкових відносин, використовує підходи та інструментарій обох попередніх видів маркетингу. Його структура визначається метою і завданнями підприємництва, впливом факторів навколишнього середовища.

           Залежно від сфери маркетингової діяльності (табл. 1.1) розрізняють маркетинг товарів споживчого попиту (споживчий) і виробничо-тех­нічного призначення (промисловий).

         

 

Таблиця 1.1

---

Дата добавления: 2018-09-23; просмотров: 412; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!