Урок гімнастики в загальноосвітній школі



Організація навчального процесу з фізичної культури

Основною формою організації навчально-виховного процесу з фізичної культури в загальноосвітньому навчальному закладі є урок.

Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:

-забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання та здійснення міжпредметних зв’язків;

-забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної спрямованості навчального процесу;

-формування в учнів умінь і навичок самостійно займатися фізичними вправами;

-забезпечення диференційованого підходу до організації навчального процесу з урахуванням стану здоров’я, рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі учнів, урахування мотивів та інтересів учнів до заняття фізичними вправами;

-використання вчителем різноманітних організаційних форм, засобів, методів і прийомів навчання;

-досягнення оптимальної рухової активності всіх учнів протягом кожного уроку з урахуванням стану здоров’я.

Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженної наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 р. за № 518/674 учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.

Для основної медичної групи фізична підготовка проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини.

Учні, які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури та опановують навчальний матеріал відповідно до вимог навчальної програми. Таким учням рекомендовано поступове збільшення фізичного навантаження без здачі навчальних нормативів та додаткові заняття у групах загальної фізичної підготовки.

Учні, які за станом здоров’я віднесені до спеціальної медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури, але виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.

Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень, повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме навантаження для учнів, які за станом здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює учитель фізичної культури.

Домашні завдання для самостійного виконання фізичних вправ учні отримують на уроках фізичної культури. Вони мають бути спрямовані на підвищення рухового режиму у вільний час, досягнення рекреаційно-оздоровчого ефекту. У разі відставання в розвитку фізичних якостей учитель (а у 8–9 класах разом з учнем) складає індивідуальну програму фізкультурно-оздоровчих занять, де вказується завдання занять, фізичні вправи, послідовність їх виконання, кількість повторень, інтервали відпочинку, засоби самоконтролю, відмітки про виконання завдання. Самостійні заняття за індивідуальною програмою надають учневі додаткові бонуси при оцінюванні навчальних досягнень.

При складанні розкладу навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль. Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі.

За програмою з фізичної культури учні середньої школи отримують певний обсяг знань, умінь і навичок для кожного класу в основних видах рухів [14, с. 83-84].

Всі заняття гімнастикою потрібно будувати і перевіряти за певним планом. Такий план передбачає найбільш доцільне і послідовне вирішення завдань фізичного виховання. Поурочні заняття гімнастикою в практиці прийнято називати типовою структурою уроку. Типова структура розроблена відповідно з особливостями гімнастики, з її суворою регламентацією навчального процесу та з можливостями щодо точного врахування впливу вправ на організм. Однак не слід користуватися ним, як шаблоном.

Структура побудови уроку з гімнастики

Урок складається з трьох взаємно повʼязаних частин: підготовчої, основної та заключної.

Підготовча частина уроку

Мета – організувати клас і забезпечити фізіологічну підготовку організму учнів до майбутньої навчальної роботи. Така підготовка полягає в активізації діяльності функціональних систем організму і центральної нервової системи. Це завдання вирішується за допомогою загальної розминки. Вона являє собою спеціально підібраний комплекс вправ, які виконуються усіма одночасно або індивідуально. В останньому випадку вправи комплексу підбираються відповідно з індивідуальними особливостями кожного учня.

Організація класу – до шикування учнів, перевірки явки на уроках, пояснення основних завдання і змісту майбутнього уроку. Побудова є початком взаємин між вчителем і учнями. Пояснення завдань уроку і побудови повинне будити в учнів інтерес до занять, а також підвищувати їх діяльність і свідомість, активність. Необхідно, щоб воно було коротким, ясним і зрозумілим. Перевірку явки на урок потрібно максимально спростити, з тим, щоб зберегти час для навчальної роботи. Бажано, щоб підготовча частина уроку сприяла бадьорому емоційному стану учнів протягом усього уроку.

Організація уваги зводиться до того, щоб відвернути учнів від усього, що має безпосереднє відношення до уроку, і зосередити їх увагу на майбутню роботу, що досягається інтересом і свідомим ставленням учнів до навчальної діяльності, вмілим керівництвом вчителя. Іноді потрібні спеціальні вправи для того, щоб зосередити увагу учнів, – до них відносяться короткі, поступово ускладнювані комбінації рухів, що складаються з кроків, стрибків, поворотів на місці і на ходу, присідів і т.д. З тією ж метою використовуються вправи для розвитку швидкості, спритності, і точності реакцій, які полягають у швидкому виконанні непередбачених розпоряджень (лягти, встати, сісти).

При проведенні загальної розминки слід користуватися командами і розпорядженнями, розпочати показом, по можливості не вдаючись до опису вправ, щоб збільшити щільність уроку. Вправи, які застосовуються в першій частині уроку, не повинні бути складними. Добре, якщо вони відомі учням, не вимагають особливого пояснення і тривалого вивчення.

Активізація діяльності серцево-судинної і дихальної систем, підвищення загального обміну речовин і розігрівання мʼязів у підготовчій частині уроку має величезне значення для успішної роботи в основній частині уроку.

Тривалість першої частини уроку залежить від підготовленості учнів і умов, в яких він проводиться. Порядок проведення підготовчої частини уроку може дещо змінюватися в залежності від стану місця занять, підготовки учнів і завдань уроку.

Основна частина уроку

У цій частині уроку вирішується одне з найважливіших завдань гімнастики – формування умінь і навичок. У різних умовах, для різних груп і періодів навчання, зміст основної частини різний. До неї входять вивчення і вдосконалення гімнастичних вправ, розвиток сили, витривалості, спритності, швидкості.

Основна частина уроку повинна бути побудована так, щоб одночасно з всебічним оволодінням своїм руховим апаратом, координацією рухів, формуванням і вдосконаленням рухових навичок, учні безперервно вдосконалювалися у спритності, гнучкості, силі, витривалості, швидкості, виховували в собі сміливість, рішучість, самовладання, наполегливість, цілеспрямованість та ін..

Підбираючи вправи для основної частини уроку, слід враховувати, яке вони дають навантаження – бажано чергувати вправи, що дають різне навантаження (метання, рівновага, біг). Треба приблизно знати, скільки може зробити учень підходів до снаряда, але це залежить від підготовленості класу і від кількості учнів у відділенні.

Для того, щоб усім учням було цікаво, на уроці нерідко застосовують організацію учнів по відділеннях на основі фізичних даних, підготовку і стан здоровʼя. У кожному відділенні вибираються капітани, які є помічниками вчителя.

Опорні стрибки краще давати всім учням одночасно, якщо є снаряди.

При вихованні швидкості, спритності і точності реакції необхідно використовувати різні звукові і зорові сигнали. Вчителю потрібно вміти регулювати свій голос під час подачі команд, щоб учні звикали до одного голосу, інакше вони не будуть виконувати розпоряджень, але і одноманітний голос стомлює учнів, важливо при цьому попереджати можливість травм, відповідальність за які несе вчитель.

В основній частині уроку використання підготовчих вправ на рівновагу, з одного боку полягає в систематичному вдосконаленні почуття рівноваги, з іншого – спеціальних умінь і навичок, що дозволяють регулювати рівновагу свого тіла і навчання прийомам страховки. Але й інші вправи, як біг, стрибки, лазіння, вправи на снарядах, сприяють вдосконаленню рівноваги.

Всі засоби основної частини уроку є тренуванням для різних систем організму учнів і розвитку рухових якостей. Засобів дуже багато, тільки потрібно правильно ними користуватися.

Заключна частина уроку

Заключна частина уроку проводиться з метою завершення роботи учнів, приведення їх організму у відносно спокійний стан, підведення підсумків уроку.

Завдання заключної частини – зниження навантаження, підведення підсумків уроку та орієнтування учнів на подальшу діяльність. Гарним засобом для вирішення цього завдання є вправи, спрямовані на заспокоєння і відновлення діяльності серця і дихання. Закінчуючи урок, необхідно забезпечити рівний, кілька підвищений емоційний стан учнів. В кінці уроку підвести підсумки у вигляді розмови. Розбір уроку зазвичай зводиться до оцінки його основного змісту, поведінки учнів, постановки завдань на майбутнє. В кінці уроку даються завдання додому [15, Ч. 2].

Музичний супровід уроку гімнастики

Музичний супровід ряду гімнастичних вправ – ходьби, бігу, подскоків, танцювальних кроків – підвищує в учнів інтерес до занять, сприяє виробленню ритму і виразності рухів, вміння володіти своїм тілом.

Підбір музичних творів повинен бути тісно повʼязаний з характером виконання вправ, впливати на естетичне виховання в учнів, розвиваючи у них смак, вміння розуміти ритм, темп і мелодію.

Вчителю треба вміти поєднувати команди і підрахунок з музикою. Для цього слід до уроку підібрати відповідний музичний твір.

Музичний супровід уроку в значній мірі сприяє підвищенню емоційного фону уроку, знижує його монотонність і тим самим підвищує інтерес учнів до уроків гімнастики.

Методичні рекомендації до попередження травм

Перед виконанням вправ із розвитку координації необхідно ретельно проводити розминку із застосуванням вправ, подібних до тренувальних як за формою, так і за змістом.

Швидкість виконання вправ, їхню амплітуду і координаційну складність необхідно збільшувати поступово як в одному занятті, так і в системі суміжних занять.

Під час виконання вправ із додатковими обтяженнями потрібно узгоджувати їхню величину з індивідуальними можливостями учнів. Не можна виконувати недостатньо засвоєні вправи з високою інтенсивністю, із застосуванням ігрового і змагального методів на фоні стомленості та ін.

Не включати в заняття складнокоординаційні вправи при несприятливих зовнішніх умовах (слизько, погане освітлення, значні відволікаючі зовнішні подразники та ін.).

 


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 243; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!