Становлення принципів взаємодії МП і внутрішньодержавного права.



Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародного права

Укладач:

Д.ю.н. Буткевич О.В.

ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Робоча навчальна програма

Для студентів ІІ курсу спеціальності «міжнародне право»

 

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ____ від „__”________ 2012 р.

 

Зав. кафедри

 

___________________

проф. Задорожній О. В.

 

на засіданні Вченої Ради ІМВ

протокол № __ від „__”_________2012 р.

 

Директор Інституту міжнародних відносин

 

_________________

Копійка В. В.

КИЇВ – 2012


 

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія міжнародного права»

 

Укладач: д.ю.н. Буткевич О.В.

 

Лектор: д.ю.н Буткевич О.В.

 

 

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2012 р.

 

___________________________

Підпис голови НМК Інституту

 

Вступ

Дисципліна «Історія міжнародного права» викладається на ІІ курсі спеціальності „міжнародне право” в ІІІ семестрі в обсязі 2-х кредитів (72 годин), в тому числі 18 годин лекцій, 16 годин семінарських занять, а також самостійна робота – 16 годин. Підсумковий контроль – іспит.

Мета дисципліни – ознайомити студентів ІІ курсу відділення «міжнародне право» з процесом появи, становлення та історичного розвитку міжнародного права, що включає в себе: дослідження закономірностей появи і розвитку норм, принципів та інститутів міжнародного права, історичної періодизації цього права, характеристики процесів історичної трансформації міжнародного права, етапів взаємодії міжнародного права та національних правових систем; вироблення розуміння основних теоретичних концепцій міжнародного права та їх елементів; виробити уявлення про основні елементи і компоненти системи міжнародного права та категорії міжнародного права шляхом вивчення їх історичного розвитку; виробити вміння міжнародно-правового, історичного, порівняльно-правового аналізу і міжнародно-правового прогнозування.

Завдання дисципліниуспішне опанування студентами теоретичним і нормативним матеріалом в сфері історії міжнародного права.

Предметом вивчення курсу є історія виникнення та розвитку системи міжнародного права.  

Об’єкт вивчення курсу – основні теоретичні концепції історії міжнародного права, теорії його походження і становлення; зміст і сутність історичного розвитку елементів і компонентів міжнародно-правової системи, історична природа міжнародно-правових явищ, природа і сутність універсального, загального міжнародного права та особливостей становлення і розвитку регіональних міжнародно-правових підсистем; прогнозування розвитку міжнародно-правового регулювання сучасних міжнародних відносин, історія міжнародно-правової діяльності України.  

Структура програми:

Історія міжнародного права як галузь теорії міжнародного права та навчальна дисципліна. Механізм та закономірності виникнення міжнародного права. Міжнародне право стародавнього Близького Сходу і Малої Азії. Особливості міжнародного права античної Греції і Риму. Поняття та характерні риси процесу історичної трансформації міжнародного права; основні трансформаційні етапи в історії міжнародного права. Етапи становлення міжнародно-правових поглядів. Закономірності розвитку міжнародно-правових інститутів Середньовіччя. Характер класичного міжнародного права. Особливості міжнародного права ХІХ-ХХ ст. Історія міжнародно-правової діяльності України. Перспективи розвитку міжнародного права на сучасному етапі.

Вимоги до знань та вмінь. В результаті вивчення навчальної дисципліни «Історія міжнародного права» студенти повинні:

       Знати:

– закономірності появи та історичного розвитку міжнародного права;

– специфіку системи міжнародного права у порівнянні із іншими системами регулювання суспільних відносин;

– сутність основних понять і категорій міжнародного права через аналіз їх появи та історичного розвитку;

– положення основних міжнародно-правових вчень;

– тенденції розвитку міжнародного права в контексті сучасності.

    Вміти:

– здійснювати міжнародно-правовий, порівняльно-правовий аналіз норм, інститутів та принципів міжнародного права, міжнародно-правових актів;

– користуватися історичними джерелами міжнародного права;

– здійснювати наукове дослідження історії міжнародного права.

    Місце в структурно-логічній схемі спеціальності . Нормативна навчальна дисципліна «Історія міжнародного права» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» зі спеціальності «міжнародне право» напряму 6.0304 – «міжнародне право».

    Зв’язок з іншими навчальними дисциплінами. Навчальна дисципліна «Історія міжнародного права» є нормативною для всіх студентів, що навчаються за освітньо-кваліфікаційною програмою бакалавра за напрямом 6.0304 – «міжнародне право». При її вивченні студенти повинні спиратися на знання, навички та вміння, отримані при вивчені дисциплін історико-правового, теоретико-правового, порівняльно-правового та міжнародно-правового циклів. Навчальна дисципліна «Історія міжнародного права» вивчається студентами ІІ курсу відділення «міжнародне право» впродовж одного семестру.

Система контролю знань . Навчальна дисципліна „Історія міжнародного права” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 3 змістовних модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою в семестрі.

Форми контролю:

Поточний: студент може отримати максимально 10 балів за роботу на семінарських заняттях в кожному зі змістових модулів. Студент може отримати максимально 3 бали за вивчення та конспектування термінів, максимально 5 балів за підготовку конспекту доповіді на задану тему.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань, тестів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять.

Модульний контроль: 2 модульні контрольні роботи. Студент може отримати максимально 10 балів за кожну модульну контрольну роботу.

За результатами семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з двох модулів у семестрі та оцінки за іспит за наступною формулою.

  Змістовий модуль 1      ( ЗМ1 ) Змістовий модуль 2  ( ЗМ2 ) Змістовий модуль 3  ( ЗМ2 ) Іспит Разом (підсумкова оцінка)
Вагові коефіцієнти (%) 25% k1=0,3   25% k1=0,3 30% k2=0,3 20% kзал2=0,2 100%
Максимальна оцінка в балах 100    100 100 100 100
Оцінка (бали) 20 20 20 40 100

Розрахунок підсумкової оцінки за семестр (зваженої):

ПО= ЗМ1× k1+ ЗМ2 × k2

За результатами семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою. Студент може отримати максимально 45 балів за усні відповіді на семінарських заняттях та завдання для самостійної роботи, 15 балів за модульні контрольні роботи та 40 балів під час складання іспиту.

 

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1 – 34 – «незадовільно» зобов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35 – 59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60 – 64 – «задовільно» («достатньо») ;

65 – 74 – «задовільно»;

75 – 84 – «добре»;

85 – 89 – «добре» («дуже добре»);

90 – 100 – «відмінно».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 – 100 5 відмінно
85 – 89

4

добре

75 – 84
65 – 74

3

задовільно

60 – 64
35 – 59

2

незадовільно

1 – 34

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю у першому семестрі студент отримав суму балів за два змістовні модуля та іспит, яка менше ніж 60 балів, то студент вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ теми

Назва теми

Кількість годин

лекції семінари самостійна робота

Змістовий модуль 1

1 Теорія історії міжнародного права. Теорії виникнення МП. 2 2 2
2 МП стародавнього періоду: формування основних елементів і компонентів МП. 2 2  
3 Характер Jus gentium – попередника європейського МП. Поняття історичної трансформації МП. 2 2 2
4 Характер МП пізньої античності–раннього Середньовіччя. Становлення принципів взаємодії МП і ВП. 2 2 2

Модульна контрольна робота

   

Змістовий модуль 2

5 Особливість становлення регіональних підсистем МП   2 2 2
6 МП європейського Середньовіччя   2 2 2
7 Вестфальська система МП   2 2 2
8 Класичне МП (ХVIII-ХІХ ст.ст.) 2 2 2
9 Міжнародне право ХХ ст.   2    
  Модульна контрольна робота      

Модульна контрольна робота

     
  ВСЬОГО 18 16 16

 

 

      Лекція 1. Походження міжнародного права. (2год.)             

   Концепції обґрунтування та заперечення обов’язкової сили МП. Концепції заперечення МП (Дж.Остін, Л.Харт) та їх аргументи. Теорія «зовнішньодержавного права» (Гегель). Теорія «самообмеження держав» (Г.Єллінек). Теорія основної норми (Г.Кельзен та ін.). Концепція ubi societas ibi jus. Радянська концепція.

    Особливості МП у порівнянні з внутрішньодержавним правом. Принцип створення норм, специфіка джерел; специфіка суб’єктів. Специфіка нормативного комплексу МП. Теорія МП, як «живого права».

    Основні концепції тлумачення міжнародного права: природне право і позитивізм (їх сутність).

    Теорії виникнення міжнародного права:позитивістська, етатична, природно-правова, теологічна. Етатичний, релігійний, культурно-цивілізаційний, договірний критерії появи міжнародного права, критерій узгодження воль, суверенітету. Датування виникнення міжнародного права: 1) в додержавний (первісний) період, 2) у стародавній період, 3) в середньовічній Європі, 4) виникнення МП в середньовічній Європі з появою його елементів у стародавній період (теорія “передісторії міжнародного права”).

    Механізм виникнення МП. Фактори (передумови формування МП):    потреба у врегулюванні міжнародних відносин: міжнародне визнання, врегулювання статусу іноземців, укладання угод, формування міжнародних звичаїв, принцип взаємності; врегулювання статусу території, ведення війни, релігійних відносин.  

    Історичні періодизації МП. Поняття періодів та типів міжнародного права. Множинність наукових періодизацій міжнародного права.

 

Семінарське заняття 1. Походження міжнародного права. (2год.)             

Питання для обговорення:

1. Порівняйте, встановіть спільне та особливе критеріїв 4 теорій датування виникнення МП та їх критеріїв.

2. Встановіть сутність критерію державного суверенітету та характеру МП як міждержавного як аргументу обґрунтування та заперечення юридично обов’язкової сили МП.

3. Порівняйте особливості виникнення і становлення МП та внутрішньодержавних правових систем.

4. Порівняйте критерії, встановіть спільне та особливе історичних періодизацій МП.

Встановити сутність понять: міждержавне право, міжнародне право, загальнонародне право; доктрина «самообмеження держав», доктрина «зовнішньодержавного права», доктрина «основної норми»; особливості механізму міжнародного нормотворення (у порівнянні із нормотворенням у внутрішньодержавній сфері); ubi societas ibi jus; теорія «примирительного права».

Література:

1. Буткевич В.Г. Походження терміна “міжнародне право” // Український Часопис міжнародного права. – № 1, 1994. – С. 3-73.  

2. Дмитрієв А.І. Методологія періодизації історії міжнародного права // Часопис Київського університету права. № 4, 2005 . – С. 195-200.

3. Розин В.М. Генезис права. М.: Издательский дом “Nota Bene”, 2001. – 208 С.

4. Butler W.E. Why Study the History of International Law // Международное право XXI века. – К.: — Издательский дом „Промени”, 2006. — с.158-167.

5. Huek I.J. The Discipline of the History of International Law // Journal of the History of International Law. Volume 3, Number 2, 2001, p. 194 – 217.

 

      Лекція 2. Міжнародне право стародавнього періоду. (2год.)             

     Міжнародні відносини стародавнього періоду. Особливості учасників міжнародних відносин: плем’я, рід, вождество, протодержава, рання держава та їх союзи. Форми міжнародних відносин: принцип обміну, торговельні, договірні, посольські, воєнні відносини. Географічне поширення міжнародних відносин.           

     Особливості стародавнього міжнародного права: регіоналізм; релігійність; звичаєво-правовий характер; казуїстичний характер міжнародних договорів; відсутність системи МП; неоднаковий міжнародний статус суб’єктів МП; необхідність першчергового регулювання поточних, нагальних контактів; особливості інституту міжнародно-правової відповідальності; «пірамідальний» характер.  

Формування основних елементів і компонентів МП. Формування норм МП в договорах стародавнього Близького Сходу (їх структура).Формування основних принципів міжнародного права (непорушності зобов’язань, дипломатичного імунітету, взаємності). Джерела міжнародного права: звичай, договір, доктрина.

   Семінарське заняття 2. Міжнародне право стародавнього періоду. (2год.)             

Питання для обговорення:

1. Порівняйте особливості МП в різних регіонах стародавнього світу. Встановіть спільне та особливе.

2. Проаналізуйте характер інституту міжнародної правосуб’єктності в стародавній період.

3. Взаємодія звичаю та договору як джерел міжнародного права протягом історії.

4. Механізм і закономірності формування основних елементів і компонентів МП у стародавній період. Поняття «система МП» та період її становлення.

Встановити сутність понять: вождество, держава, рання держава, протодержава, колективна відповідальність; репресалії, проксен, асилія, ісополітія, jus cogens, історичний континуїтет міжнародного права.

Література:

  1. Буткевич О.В. Теоретичні аспекти походження і становлення міжнародного права. – К.: Україна, 2003. – С. 190-215.

2. Межгосударственные отношения и липломатия на Древнем Востоке. / Отв. ред. Стучевский И.А. М.: Издательство «Наука». Главная редакция восточной литературы. 1987. – 307 с.

3. Лукашук И.И. Возникновение и становление международного права // Вестник Киевского Университета. Международные отношения и международное право. 1984. № 18. – С. 25 - 32

4. Пацация М.Ш. К вопросу о происхождении международного права // Θεμις. ФЕМИС. Ежегодник истории права и правоведения. - 2000. - Выпуск 1. – М.: МГИУ. 2000,-C. 54-65 http://law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1135823

  1. Bederman D. International Law in Antiquity. Cambridge University Press. 2001. – 322 р.

 Лекція 3. Характер Jus gentium – попередника європейського МП. Поняття історичної трансформації МП. (2год.)        

    Поняття історичної трансформації МП. Трансформація міжнародного права: виникнення терміну; радянський і західний підходи. Поняття трансформації МП до внутрішньодержавного права та поняття і сутність історичної трансформації МП. Трансформація стародавнього МП в середньовічне як найбільш яскравий приклад цього процесу. Основні та проміжні трансформаційні етапи в історії міжнародного права. Особливості трансформації елементів та компонентів міжнародно-правової системи.

Історична роль jus gentium для розвитку європейського МП. Особливості "jus gentium', як права «спільного всім народам».

Семінарське заняття 3 . Характер правової системи Jus gentium . (2год.)             

Питання для обговорення:

1. Особливості правової системи Jus gentium. Її значення для історичного розвиток міжнародного права європейського регіону.

2. Встановити сутність поняття історичної трансформації, як фактору континуїтету МП.

Література:

1. Александренко В.Н. Международное право Рима (признавал ли Рим существование международного права? Каковы внешние формы его проявления?) //Древнее Право 1 (4). 1999. М.: “Спарк” – с. 206 – 218.

2. Грабар В.Е. Первоначальное значение римского термина jus gentium // Антологія української юридичної думки. В 10 т. Т. 8. Міжнародне право / За ред. Ю.С. Шемшученко, В.Н. Денисова. − К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2004. − С. 476-508.

3. Колосовская Ю.К. Гостеприимство в системе jus gentium древнего Рима. В: Древнее право. № 1 (4). 1999. М.: “Спарк” – с. 86 – 98

 

Лекція 4. Міжнародне право періоду пізньої античності і раннього Середньовіччя. (2год.)             

    Характер МП пізньої античності–раннього Середньовіччя.      Загальна характеристика і динаміка розвитку міжнародних відносин в епоху пізньої античності (Римської і Візантійської імперій) та раннього Середньовіччя:зародження відносин нового середньовічного (феодального) типу. Роль міжнародного звичаю і договору в процесі історичної трансформації МП. Вплив започаткування міжрегіональних контактів на ранньосередньовічне МП.

Становлення принципів взаємодії МП і внутрішньодержавного права.

 

   Семінарськ е заняття 4. Характер міжнародного права пізньої античності–раннього Середньовіччя. (2год.)             

Питання для обговорення:

3. Порівняйте процеси трансформації стародавнього МП в середньовічне у регіонах: Римської імперії, Візантії, Кушанського царства, Перської імперії.

4. Характеристика трансформації елементів та компонентів системи МП.

5. Порівняйте, встановіть спільне та особливе стародавнього і середньовічного типів міжнародного права.

Встановити сутність понять: період МП, тип міжнародного права; кочовий, силовий, компромісний, централізований (релігійно-правовий) методи регулювання міжнародних відносин; міжнародно-правова аккультурація, уніфікація, колонізація, дифузія, гармонізація. 

Література:

1. Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. 2 – е издание. Издательство Московского университета. Издательская группа Инфра. М. – Норма. 1998.- 624 с.

2. Кревельд М.ван. Трансформация войны. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 344 с.

3. Хелд Д. и др. Глобальные трансформации: Политика, экономика, культура. – М.: Праксис, 2004. – C.

4. Regna and Gents. The Relationship between Late Antiquity and Early Medieval Peoples and Kingdoms in the Transformation of the Roman World. - Ed. by H.W.Goetz, J.Janut and W.Pohl. - Leiden. Boston: Brill, 2003. – 704 p.

Лекція - 5. Особливості становлення регіональних підсистем МП. (2год.)             

     Регіоналізм стародавньго та середньовічного МП як передумова формування регіональних підсистем МП сучасності. Складність встановлення меж стародавнього і середньовічного періодів в індійському і китайському регіонах. Відсутність поділу на рабовласництво і феодалізм.

     Особливості міжнародного права Індії. Вплив релігії; Питання міжнародного права в Артхашастрі, Махабхараті, Законах Ману; тлумачення законів і звичаїв війни в едиктах царя Ашоки. Особливості договірної практики регіону; інститут суб’єктів МП. Концепція Дхарми. Тяглість формування міжнародно-правових джерел Індії у стародавній і середньовічний періоди. Вплив ісламу на МП середньовічної Індії.

Міжнародне право Китаю. Концепція "серединного царства" і Піднебесної імперії. Концепція “світоупоряджувальної монархії” та її вплив на міжнародно-правову позицію китайських імператорів; її трансформації протягом історії міжнародно-правової діяльності Китаю.Тлумачення законів і звичаїв війни в доктрині Сунь-Цзи (VI-V ст. до н.е.). Даосизм. Роль ритуалу в поясненні міжнародно-правових явищ. Два напрями праворозуміння: Конфуцій, Лао-Цзи. Доктрина Лі та Фа, принцип жень.

     Вплив Ісламу на становлення нових норм міжнародного права в Північному Середземномор'ї. Історичний розвиток ісламського МП.

 

   Семінарськ е заняття 5. Історичне становлення регіональних підсистем МП. (2год.)             

Питання для обговорення:

1. Взаємодія регіоналізму та універсалізму протягом історії МП.

1.1. Особливості міжнародного праворозуміння Індії у стародавній і середньовічний періоди. Біполярність розвитку МП Індії часів мусульманського завоювання.

1.2. Специфіка китайської міжнародної правосвідомості. Етапи становлення концепції «світоупоряджувальної монархії».

1.3. Формування та історичний розвиток ісламського міжнародного права.

2. Порівняйте, встановіть спільне та особливе МП китайського, індійського, ісламського та європейського регіонів. 

Встановити сутність понять: міжнародно-правовий регіоналізм, універсалізм МП; сучасні регіональні підсистеми МП; принцип «жень»; дхарма; сійар.

Література:

1. Бехруз Х. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та ісламські міжнародно-правові документи (компаративістський аналіз) // Право України, № 10, 2010. – с. 114-118.

2. Буткевич О.В. Міжнародне право в ісламській доктрині // Віче. Журнал Верховної Ради України. — 2007. — № 13. — С. 34—37.

  1. Symposium: Europe and International Law // European Journal of International law. - Volume 1 6 , Number 1 , 200 5. – P. 113-142. http://www.ejil.org/issue.php?issue=14

4. Yasuaki О. When was the Law of International Society Born? – An Inquiry of the History of International Law from an Intercivilizational Perspective. // Journal of the History of International Law. July 2000, Volume 2, Number 1.– р. 1-66

5. Цивилизационные модели современности и их исторические корни. — К.: Наукова думка, 2002. — 630 с.

      Лекція 6 . Міжнародне право Середніх віків. (2год.)             

Формування інститутів міжнародного права середньовічного типу – територія, правосуб’єктність, положення іноземців, арбітраж і посередництво, інститут заручників. Закони і звичаї війни - воєнні репресалії, “справедлива війна”, оголошення війни, поєдинки. Становлення нової системи договорів.

Роль релігії в розвитку міжнародного права. Концепція "всесвітнього суверенітету папи" і її вплив на міждержавні відносини. Вселенські церковні Собори ХII-ХV ст. – їх правосуб’єктність, міжнародна правотворчість, вплив на міжнародно-правову думку. Теорія “двох мечів”.

       Становлення договору основним джерелом МП; особливості договірної процедури, засоби забезпечення міжнародних договорів. Характеристика МП як міждержавного; становлення держави основним суб’єктом МП.

        Формування системи МП; механізм формування галузей МП.

        Поява науки МП. Становлення національних шкіл МП у Європі.

Семінарське заняття 6. Міжнародне право Середніх віків. (2год.)             

Питання для обговорення:

1. Встановіть сутність міжнародного права як міждержавного. Особливості утвердження МП як міждержавного в середньовічний період.

2. Встановіть сутність міжнародного права як універсального. Особливості посилення проявів універсалізму в середньовічному МП.

3. Проаналізуйте договір як основу середньовічного та класичного (сучасного) МП.

4. Проаналізуйте критерії формування системи МП в середньовічний період, її елементів та компонентів.

Встановити сутність понять: норма МП, принцип МП (порівняйте їх); інститут МП, галузь МП (критерії їх виділення); системність МП, система МП, структура МП; феодальне МП, середньовічне МП (порівняйте поняття); «божий мир», «боже перемир’я», проект вічного миру.

Література:

1. Баскин Ю.Я. Библия и международное право // Правоведение. 1991. - № 5. – с. 40-48.

2. Блок М. Феодальне суспільство. - Київ: Всесвіт, 2002. – 528 с.

3. Корецкий В.М. Проект Иржи Подебрада об организации мира и современность // Антологія української юридичної думки. - Т. 8. — Міжнародне право / За загальною редакцією В.Н.Денисова. — К.: Видавничий Дім "Юридична книга". 2004. – С. 516-528.

4. Мережко А.А. Транснациональное торговое право (lex mercatoria). – К.: Таксон, 2002. – 464 с.

5. Средние века. Исследования по истории Средневековья и раннего Нового времени. – Выпуск 68 (1). – М.: Наука, 2007. – 219 с.

        Лекція 7 . Вестфальська система міжнародного права. (2год.)             

     Вестфальський мир 1648 р. Передумови укладення: англійська буржуазна революція, З0-літня війна. Тлумачення Вестфальського миру 1648 р., як початку класичного міжнародного права та критерію його періодизації. Структура і зміст Вестфальського миру. Положення договорів: територіально-політичний устрій Європи; питання релігійної рівності; принцип балансу сил; міжнародно-правове закріплення статусу територій і кордонів; визнання незалежності і нейтралітету Швейцарії та Нідерландів; міжнародно-правове визнання. 

      Вплив буржуазних революцій на розвиток міжнародної політики і права. Французька буржуазна революція 1789 р. та її роль у розвитку міжнародного права. Декларація прав людини та громадянина. Проект Декларації міжнародного права абата Грегуара 1795 р. “Пропозиція” Вольнея 1790 р. Міжнародно-правова характеристика плебісцитів.

      Особливості розвитку галузей міжнародного права у класичний період.

      Міжнародно-правове значення війни за незалежність США (1776-1783), Декларації та Біллю про незалежність 1776 р.

 

Семінарське заняття 7 . «Вестфальстка система» міжнародного права. (2год.)             

Питання для обговорення:

1. Порівняйте поняття «докласичне» і «класичне» міжнародне право, встановіть їх спільні та особливі риси.

2. Сутність Вестфальської системи міжнародного права.

3. Порівняйте поняття «вестфальська система міжнародних відносин» та «вестфальське МП».

Встановити сутність понять: природно-правова та позитивістська концепції МП (їх спільне та особливе); універсальне, загальне, регіональне міжнародне право; принцип державного суверенітету; декларативна та конститутивна теорії визнання. 

Література:

1. Дмитрієв А.І. Вестфальський мир 1648 року і сучасне міжнародне право. – К.: Інститут держави і права, 2001. – 425 С.

  1.  «Если Вестфаль и болен, то этот больной скорее жив, чем мертв…» http://www.intertrends.ru/fifteen/011.htm
  2. Beaulac S. The Power of Language in the Making of International Law. The Word Sovereignity in Bodin and Vattel and the Myth of Westphalia. – Leiden/Boston: Martinus Nijhoff Publishers, 2004. – 200 p.
  3. Becker Lorca A. Sovereignty beyond the West: The End of Classical International Law // Journal of the History of International Law. Volume 13, Number 1, 2011. – P. 7-74.

5. Domingo R. Gaius, Vattel, and the New Global Law Paradigm // The European Journal of International Law Vol. 22 no. 3 . http://www.ejil.org/pdfs/22/3/2172.pdf

   Лекція 8 . Класичне міжнародне право (Х VIII -ХІХ ст.ст.). (2год.)             

   Віденський конгрес 1815 р., розвиток дипломатичного і консульського права, Акт про Священний союз 1815 р.

     Розвиток морського права; правове регулювання торгівельного судноплавства. Становлення міжнародного річкового права. 

Створення міжнародних союзів, організацій.

Міжнародне гуманітарне право. Вашингтонський договір 1870 р. та Гаазькі мирні конвенції 1899 р. та 1907 р., Петербурзька декларація 1868 р., Гаазька декларація 1899 р.

    Розвиток науки міжнародного права у ХІХ ст.

Література:

1. Козлихин И.Ю. Позитивизм и естественное право // Государство право, 2000, № 3. – С. 5 – 11.

2. Рогожин С.Л. Международное право как диалог и столкновение цивилизаций // Московский журнал международного права. № 3 (47) 2002. июль – сентябрь.

3. Brett Bowden. The Colonial Origins of International Law. European Expansion and the Classical Standart of Civilization // Journal of the History of International law. – Vol. 7, Number 1. – 2005. 

4. Lorca A.B. Sovereignty beyond the West: the End of classical International Law // Journal of the History of International Law. Volume 13, Number 1. 2011. – Martinus Nijhoff Publishers, 2011 – Р. 7-73.

 

       Лекція 9 . М іжнародне право ХХ ст ол і ття . (2год.)             

     Особливості застосування терміну та поняття “сучасне міжнародне право”.

     Жовтнева соціалістична революція 1917 р. Декрет про мир.      Версальський договір 1919 р.; утворення та діяльність, правова характеристика Статуту Ліги Націй. Пакт Бріана-Келлога 1928 р. 14 пунктів В.Вільсона.

     ІІ Світова війна. Нацистська школа міжнародного права. Створення ООН.    

     Нюрнберзький та Токійський трибунали. Розвиток міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права.

    Міжнародна правосуб’єктність УРСР. Радянська доктрина МП.

    Міжнародно-правова характеристика “холодної війни”. Поняття двополярності та односторонності (унілатералізму) в МП. Проблеми діяльності ООН. Сучасна доктрина міжнародного права. Формування і сутність ліберальної доктрини міжнародного права.

 

    Семінарське заняття 8. Міжнародне право класичного періоду. (2год.)             

Питання для обговорення:

1. Поняття позитивістського міжнародного права в міжнародно-правовій науці і практиці XVII-ХІХ ст. ст.

2. Порівняти характерні особливості МП до та після ІІ-ї Світової війни.

3. Встановити особливості розвитку системи МП ХХ ст.: процес «кодифікації та прогресивного розвитку», поява нових галузей.

Визначити та тлумачити поняття: «міжнародне право цивілізованих націй», МП захисту прав людини, моментальний звичай, фізична особа в МП, ТНК в МП, міжурядова та неурядова міжнародна організація, гуманізація війни, покоління прав людини, "acquis communautaire", «спільна спадщина людства».

Література:

1. Буткевич В.Г. Виклики міжнародному праву в умовах глобалізації світу //«Право України». Юридичний журнал. - № 3-4, 2012. – С. 12-50.

2. Иваненко В.С. Международное право на рубежах ХХ и ХХI веков (сравнительный историко-теоретический очерк) // Российский ежегодник международного права. – 2001. – Санкт-Петербург: Социально-коммерческая фирма «Россия-Нева», 2001. – с. 87-113.

3. Колодкин Р.А. Фрагментация международного права // Московский журнал международного права, № 2, 2005. – 60 С. 

4. Тункин Г.И. Идеологическая борьба и международное право.- М.: Международные отношения, 1967. – 176 С.


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 373; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!