Визволення Лівобережної України та Донбасу
Nbsp;
Міністерство освіти і науки України
Івано-Франківький Національний
Медичний університет
Медичний коледж
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
"ВИЗВОЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ВІД НІМЕЦЬКО-ФАШИЛЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ"
Підготував студент
30А група
Семенишин Олег В.
Івано-Франківськ
2016
План
Вступ
Початок визволення України
Визволення Лівобережної України та Донбасу
Визволення Києва
Визволення Правобережної України та Криму
Рух опору у визволенні України
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Друга світова війна почалася 1 вересня 1939р, коли війська нацистської Німеччини раптово вторглися в Польщу. Поступово війна втягнула в свою орбіту 61державу, в яких проживало 80% населення земної кулі. Вона тривала 6 років і забрала близько 60 млн. життів. 22червня 1941 фашистська Німеччина та її союзники обрушили на Радянський Союз удар величезної сили - 190 дивізій (5,5 млн. чоловік), понад 3 тис. танків, близько 5тис. літаків. З метою військово-економічного забезпечення походу проти СРСР використовувалися ресурси майже всіх європейських держав.
Радянський Союз не був готовий до відсічі фашистської навали. Створивши на напрямку ударів переважна перевагу, агресор прорвав оборону радянських військ, захопив стратегічну ініціативу й панування в повітрі. Прикордонні битви і початковий період війни (до середини липня) у цілому призвели до поразки СРСР. Втрачено убитими і пораненими 850 тис. чоловік, 9,5 тис. гармат, св. 6 тис. танків, близько3,5 тис. літаків; в полон потрапило близько 1 млн. чоловік. Ворог окупував значну частину країни, просунувся вглиб до 300-600 км, втративши при цьому 100 тис. чоловік убитими, майже 40% танків і 950 літаків.
|
|
|
Літо й осінь 1941 були найбільш критичними для Радянського Союзу. Основними військовими подіями літньо-осінньої кампанії 1941 були Смоленська битва, оборона Ленінграда і початок його блокади (900 днів і ночей), військова катастрофа радянських військ на Україні(Захоплення 650 тис. полонених в районі Києва), оборона Одеси, початок оборони Севастополя, втрата Донбасу (в Донбасі довелося затопити більшість шахт,основні підприємства величезного Дніпропетровського гідроелектрокомплекса, так само як і всі 54 домни України були підірвані), оборонний період Московської битви. Наші відступили на 850-1200 км, однак ворог був зупинений на основних напрямках під Ленінградом, Москвою і Ростовом. Мільйони людей загинули на фронтах, опинилися в окупації або в гітлерівських таборах. Але Червона Армія вважких боях вимотали сили ворога. Промислові підприємства евакуювалися на схід. У тилу противника розгорталася партизанська війна.
|
|
|
Зимова кампанія 1941-42 почалася контрнаступом радянських військ на західному стратегічному напрямку. В ході її здійснені контрнаступ під Москвою, Любанськом, Ржевсько-Вяземська, Барвінківський-Лозівська і десантна Керченсько-Феодосійська операції. Радянські війська зняли загрозу Москві і Північному Кавказу, полегшили становище Ленінграда, повністю або частково звільнили територію 10 областей, а також понад 60 міст. Стратегія"Бліцкригу" звалилася.
Початок визволення України
У другій половині 1942 р. Радянська економіка подолала наслідки територіальних втрат. Вона почала випереджати німецьку промисловість за випуском бойової техніки в кількісному і не рідко в якісному виразі. Істотну роль у забезпеченні потреб Червоної армії відіграли американські поставки за ленд-лізом. За даними західних істориків, Червона армія мала потрійну перевагу в загальній чисельності людей і - завдяки американським поставкам - майже п'ятикратну перевагу в техніці. Проте радянські джерела стверджують, що чисельна перевага була менш ніж двократною і що своїм успіхом контрнаступ завдячує скоріше звитязі та вмінню воїнів, ніж їхній переважаючій кількості. Формувалися нові армії, покликані забезпечити перелом у війні. Оборона Сталінграда допомогла виграти час і забрати резерви, необхідні для контрнаступу.
|
|
|
Контрнаступ під Сталінградом розпочався 19 листопада 1942 р. Він закінчився оточенням і розгромом знесиленим тривалими боями німецьких військ. Втрати ворога на Сталінградському напрямку становили 800тис. осіб. Контраступ переріс у загальний наступ по всьому фронту від Ленінграда до Кавказа.
грудня 1942 р. окупанти були вибиті з перших українській сіл на Луганщині. До квітня 1943 р. німців відкинули на 700 км. від лінії їх максимального просування. Була звільнена значна частина Харківщини і Донбасу.
Влітку 1943 р. Гітлер спробував перехопити стратегічну ініціативу. Однак, розпочатий ним 5-го липня наступ на Курській дузі провалився. Радянські війська перейшли у контрнаступ і в серпні очистили від ворога Лівобережну Україну та весь Донбас. У вересні вони вийшли на Дніпро на 700 - кілометровому фронті. З осені 1943 р. в межах України зосередилася майже половина радянських військ - 30 загальновійськових, 10 танкових і 7 повітряних армій, Чорноморський флот і три військові флотилії. Вісім з десяти гвардійських армій діяли на українських фронтах.
|
|
|
З боку Німеччини та її союзників у воєнних діях брали участь дві потужні групи армій - «Північна Україна», «Південна України». Вони включали найбільш боєздатні сили вермахту і всі есесівські танкові частини.
Визволення Лівобережної України та Донбасу
Намагаючись взяти реванш за поразку під Сталінградом, перехопити стратегічну ініціативу, вермахт у липні 1943 р. почав небувалий за силою наступ на Курській дузі. Курська битва (5 липня - 23 серпня 1943 р.) була однією з вирішальних подій Великої Вітчизняної й другої світової війни. У ході оборони, а потім і контрнаступу радянські війська розгромили близько ЗО дивізій, зокрема сім танкових і моторизованих. Перемога під Курськом закріпила корінний перелом у ході війни. Після неї вермахт уже неспроможний був успішно наступати. Серед солдатів і офіцерів багатьох національностей мужність та стійкість у цій битві виявили й воїни-українці. На другий день наступу фашистів на Курській дузі, 6 липня 1943 р., сержант В.Ф. Черненко з 203-го стрілецького полку вогнем з кулемета знищив кілька десяків гітлерівців. А коли прорвалися ворожі танки, він, обв'язавши себе гранатами, кинувся під один із них. В.Ф. Черненку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У жорстоких повітряних боях за панування в курському небі відкрив свій рахунок збитим літакам уродженець Сумщини льотчик І.М. Кожедуб, знищивши дев'ять ворожих стерв'ятників. Удостоєний у ті дні звання Героя Радянського Союзу, І.М. Кожедуб пізніше став тричі Героєм Радянського Союзу. Усього в ході Курської битви ЗО воїнів-українців отримали це почесне звання.
Перемога під Курськом створила умови для широкого наступу Червоної армії на всьому південному крилі радянсько-німецького фронту. Успішно діяли війська Степового фронту на харківському напрямку. Вони охопили місто з трьох боків і в ніч на 23 серпня 1943 р. почали його штурм. Харків було, нарешті, визволено. Долаючи впертий опір противника, війська Центрального фронту форсували Десну і 21 вересня визволили Чернігів, а частини Степового фронту 23 вересня вибили німців з Полтави.
Жорстокі бої розгорнулися у Донбасі. О 6-й годині ранку 18 серпня ураганний вогонь тисяч гармат і мінометів сповістив про перехід радянських військ у наступ проти угруповання німецьких військ, які створили сильну оборону по річці Міус, так званий "Міус-фронт". Годину п'ятнадцять хвилин смертоносний вогонь бушував на позиціях німців, які вважалися неприступними. Рішучі дії радянських воїнів врятували багато міст і сіл, промислових об'єктів від цілковитого знищення, хоч окупанти, виконуючи директиву про тотальне зруйнування Донбасу, все-таки встигли завдати величезних втрат. Нарощуючи темпи наступу, Червона армія 8 вересня вигнала ворога з обласного центру Сталіно (тепер Донецьк), а 22 вересня завершила очищення від нього Донбасу.
Визволивши сільськогосподарські райони Лівобережної України і промисловий комплекс Донбасу, в другій половині вересня 1943 р. радянські війська вийшли до середньої течії Дніпра на 750-кілометровому фронті. Твердячи, що на берегах Дніпра вирішується доля Німеччини, гітлерівці намагалися підготувати тут рубежі, щоб тримати стратегічну оборону. "Швидше Дніпро потече назад, ніж росіяни подолають його",- самовпевнено заявляв Гітлер.
Визволення Києва
«Східним валом» назвали фашисти укріплення на правому березі Дніпра. Тут їм удалося сконцентрувати значні військові сили, зокрема есесівські танкові дивізії «Адольф Гітлер», «Рейх» та ін. Командування вермахту розраховувало на те, що Дніпро як багатоводна річка з високим правим берегом стане надійним оборонним рубежем. «Радше Сонце впаде в Дніпро, ніж росіяни здолають Східний вал», - хвалькувато заявляв Гітлер.
Протягом жовтня 1943 року війська І Українського фронту під командуванням М. Ватутіна вели запеклі бої за розширення плацдарму на правому березі Дніпра в районі Букрина. Незважаючи на це, спроба розвернути наступ на Київ успіху не мала. На цьому напрямку ворог зосередив велику кількість військ, організував глибоку ешелоновану оборону й чинив запеклий опір. У ході Дніпровської наступальної операції виявилася слабка матеріально-технічна підготовка військ, не вистачало переправних засобів, незадовільно забезпечувалося прикриття наступальних частин. Учасник подій В. Астаф'єв (відомий радянський письменник) згадував у своїх щоденниках: «Двадцять п'ять тисяч входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п'ять. Через п'ять - шість днів усе це спливає. Уявляєте?»
Ураховуючи ситуацію, яка склалася в районі Києва, ставка Верховного головнокомандування та керівництво І Українського фронту прийняли рішення про перевезення наступальних сил на новий плацдарм у район Лютежа. Такого маневру фашисти не очікували. Після запеклих боїв 6 листопада 1943 року столиця України була повністю звільнена від німецько-фашистських загарбників. Перемога над ворогом мала широкий міжнародний резонанс. Після визволення Києва Лондонське радіо сповістило: «Взяття Києва радянськими військами є перемогою, яка має величезне не тільки воєнне, але й моральне значення... Німеччина чує похоронні дзвони. На неї насувається лавина». Гітлерівське командування за будь-яку ціну намагалося відбити Київ. Для цього на Київському напрямку були зосереджені значні танкові північніше Києва. Жовтень 1943р. та моторизовані сили. 13 листопада почався німецький контрнаступ. Важкі бої тривали до 25 листопада. Гітлерівцям удалося захопити Житомир та Коростень. Командування І Українського фронту ввело в бій стратегічні резерви. Наприкінці грудня фашистів відкинуто від Києва, була звільнена територія, захоплена німцями напередодні. За Київську наступальну операцію 2 438 воїнам присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Десятки тисяч воїнів одержали високі державні нагороди. 65-ом військовим частинам та 15-ом з'єднанням на честь визволення Києва надано назву «Київські».
У результаті успішних бойових дій радянські війська оволоділи на правому березі Дніпра територію площею близько 500 кв. км.
Київська наступальна операція завершила корінний перелом у ході Другої світової війни й мала надзвичайний вплив на весь наступний характер воєнних дій.
Микола Ватутін (1901-1944)
Генерал армії, Герой Радянського Союзу (посмертно). У 1920 р. вступив до Червоної армії. 1922 р. закінчив 14-ту піхотну школу в Полтаві, 1926 р. - Київську вищу об'єднану військову школу. Навчався у Військовій академії ім. Фрунзе, Академії Генштабу. Служив заступником начальника та начальником штабу Київського військового округу. Під час Великої Вітчизняної війни командував військами Воронезького, Південно-Західного та І Українського фронтів. Брав участь у Сталінградській битві та битві на Курській дузі. Його війська визволяли Бєлгород, Харків, Київ, форсували Дніпро. Загинув під час бойових дій. Похований у Києві, де йому встановлено пам'ятник.
Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 95; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!