Брендинг у соціокультурній сфері.

Тема ІІ.4

Фірмовий стиль закладу СКС і засоби PR.

Брендинг у соціокультурній сфері

План

1. Імідж соціокультурного закладу та його структура.

2. Фірмовий стиль закладу СКС як складова іміджу, етапи його формування.

3. Брендинг у соціокультурній сфері.

 

1. Сьогодні тема іміджу і фірмового стилю закладу соціокультурної сфери є одним із найбільш актуальних питань, яке обговорюється серед фахівців даної галузі.

Найважливішою ознакою іміджу СКЗ – це його функціональність, яка допомагає досягнути поставлених задач. Оскільки діяльність більшості СКЗ спрямована на надання соціокультурних послуг, то головна задача іміджу в даному випадку – здійснювати на відвідувачів бажаний вплив.

Які ж компоненти іміджу СКЗ можна виділити? Це:

· Імідж послуги (який оцінюють відвідувачі СКЗ);

· Імідж управлінської і фінансової діяльності (ступінь ефективності, якої оцінюють потенційні партнери і спонсори);

· Імідж громадський (участь у громадському житті оцінюється усіма цільовими аудиторіями);

· Імідж організації як роботодавця (ставлення до працівників, демократичність, форми заохочення, престижність тощо).

Серед перерахованих складових більшість з них відноситься до внутрішнього іміджу (1, 2, 4 позиції). Саме вони є вирішальними, то заклади СКС повинні більше уваги приділяти їхньому розвитку.

Великі вимоги висуваються перед тими працівниками, які безпосередньо входять у контакт з відвідувачами в процесі надання послуги (у бібліотеці – бібліотекар, у музеї – екскурсовод, у соціальних службах – соціальний працівник). Тому важливо здійснювати контроль якості і оцінку їхньої роботи за різними показниками.

Працівники ПР-служб, які замислюються над питаннями формування іміджу закладу ставлять два питання і шукають відповідь на них

· «Хто ми і що можемо?»;

· «Хто наші відвідувачі і чого вони бажають?»

Для створення іміджу СКЗ важливо знайти такі якості, які б слугували формуванню позитивної оцінки в очах громадськості. Для цього доцільно застосовувати такі методи дослідження іміджу:

· Визначення ієрархії ціннісних орієнтацій у діяльності закладу, які очікує аудиторія;

· Виявлення потенційних носіїв зазначених якостей;

· Оцінка співвідношення (чи можемо ми це забезпечити?)

Доцільно проводити з персоналом, який контактує з відвідувачами закладу відповідних тренінгів. Оскільки кадрове питання для СКС в цілому є загостреним (низькі зарплати), не слід приймати рішення про звільнення працівника, знайти нового не так просто. А для громадський організацій – це ті, які працюють на громадських засадах. Наприклад: співробітник є прекрасним знавцем з професійних питань, однак є проблеми комунікаційного характеру – закритий, не привітний.

Загальна теорія ПР виділяє серед основних (вихідних або базових) структурних компонентів іміджу організації :

Місія     +      Легенда      +      Цілі

З’ясуємо, чи можуть вони бути і вирішальними для соціокультурних закладів.

Місіяце стисле вираження функції, яку виконує заклад у суспільстві, тобто смисл її існування; Приклад – Бібліотека ім. Вернадського, соціальні служби.

Легенда – побудова легенди більш складною, ніж виявлення місії. Мається на увазі треба знайти таку історію, яка надасть солідності, надійності і облегшить діалог між закладом та аудиторією. В основі легенди мають бути покладені справжні події, образи. Приклад, Музей західного і східного мистецтва, який створений на основі приватної колекції меценатів Ханенків; Фонд Лілії Подкопаєвої.

Цілі – прагматичне бачення майбутнього і побудова спрямованої на це стратегії.

Якщо при розробці іміджу закладу хоча б один із компонентів відступній, або всі вони складно узгоджуються, імідж втрачає свою цілісність і може бути неуспішним. Безперечно, об’єднуючим у поєднанні зовнішнього і внутрішнього іміджу є   місія.

 

Фірмовий стиль закладу СКС як складова іміджу.

У процесі створення і підтримки іміджу СКЗ важлива роль відводиться фірмовому стилю і корпоративній культурі. Якщо корпоративна культура – це «обличчя закладу», звернене до «внутрішньої громадськості», то фірмовий стиль – вираження місії закладу для «зовнішньої громадськості», це зобов’язання кожного працівника перед закладом і соціумом .

Прийнято вважати, що фірмовий стиль допомагає розпізнати та ідентифікувати об’єкти діяльності закладу: реклама, будівля, документація тощо. Однак такий підхід в певній мірі обмежений.

Фірмовий стиль – це сукупність стійких, постійно відтворюваних характеристик спілкування, манер поведінки, традицій, властивих закладу, які позиціонують його у комунікаційному просторі сучасного суспільства.

Його визначають дві групи факторів:

1. Зовнішні:

· Інформаційний дизайн, тобто сукупність звукових, графічних, образотворчих та інших символів закладу – емблема, музичний супровід, салоган, девіз, логотип;

· Архітектурний дизайн (зовнішнє оформлення приміщення закладу);

· Дизайн оформлення інтер’єру (сказати про музеї – зручність для відвідувачів);

· Дизайн документації (фірмові бланки);

· Зовнішній облік співробітників;

2. Внутрішні:

· Стиль управління (зрілість колективу і майстерність менеджменту керівництва);

· Стиль ділових відносин і поведінки;

· Система «заборон».

Внутрішні фактори висувають серйозні вимоги перед працівниками – освіта, маральна культура. Тобто на сьогоднішній день в системі управління закладами СКС слід орієнтуватися не на традиційну роботу з кадрами, а на застосування «персонал-орієнтованих технологій», які спрямовані на активізацію ділової і творчої активності працівників і орієнтовані на якісний результат.

Англ. - "identity" («відрізняйте від інших»).

Слов’янське – «стиль» («зробити красиво»).

При розробці системи ПР-заходів, які спрямовані на формування і підтримку фірмового стилю необхідно провести калькуляцію витрат, для того, щоб спрогнозувати зворотній ефект («віддачу») і з’ясувати доступність витрат.

Фірмовий стиль не може бути відірваним від існуючих об’єктивних характеристик закладу, оскільки він не зможе передати всю специфіку діяльності самого закладу. Тому фірмовий стиль доцільно створювати з одночасно з моменту відкриття  самого закладу. У зв’язку з цим, характерним для сучасної ситуації є той факт, що більшість закладів СКС, які існували за часів Радянського Союзу або продовжують користуватися символікою старою, або взагалі не мають. Ті, які створені у більш пізній період, за умови нової ідеології, намагаються дотримуватися цього принципу.

Розробка фірмового стилю СКЗ передбачає основний пакет і додатковий.

Основний пакет:

  • Логотип, образний знак +
  • Текстовий знак +
  • Фірмові кольори (кольорова палітра) +
  • Фірмовий шрифт –
  • Візитна картка +
  • Фірмовий бланк +
  • Конверт +

Додатковий пакет:

  • Слоган (девіз) –
  • Веб-сайт + –
  • Папка –
  • Буклет +
  • Плакат +
  • Сувенірна продукція  + –
  • Упаковка (пакети) –
  • Прайс-лист –
  • Зовнішня реклама –
  • Мультимедійна презентація –
  • Інтернет +

Семантика образів !!! Кольорова гама

Отже, фірмовий стиль повинен сприяти формуванню позитивного іміджу сучасного соціокультурного закладу, покликаний посилювати ефективність його рекламних контактів з споживачами послуг, сприяти зростанню репутації і відомості закладу на ринку соціокультурних послуг.

 

Брендинг у соціокультурній сфері.

Розквіт брендингу припадає, як ви знаєте, на ІІ половину ХХ ст. (???Нагадайте: чим обумовлено?) – з’являється велика кількість схожої продукції.

Фахівці з позиціонування бренду виділяють дві моделі, дві культури брендингу – західний підхід та азіатський.

ЗАХІДНА модель – її концепція базується на тому, що головна компанія має бути схована від споживача, щоб вплив негативного іміджу нової марки продукції не розповсюдився на всю фірму і весь спектр товару.

АЗІАТСЬКА модель – компанія робить інвестиції у створення бренду самої компанії, а потім на рівні продукту (послуги), який виробляє.

??? Як ви думає для брендингу у СКС яка модель більш підходить?

Відповідь – ІІ.

При формуванні ідеї бренду слід також чітко уявляти цільову аудиторію. Тобто уявляти, чого вона прагне.

Для сучасної індустрії дозвілля – брендом закладу, який може запропонувати дозвіллєві програми, може бути – організація сімейного дозвілля.

В системі СКЗ брендинг – явище нерівномірно розвинуте, особливо у вітчизняній (в освіті і медицині – краще).

 

 


Дата добавления: 2018-09-22; просмотров: 250; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!