МІСЦЕ УКРАЇНСЬКИХ КНЯЗІВ У СИСТЕМІ ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ
ВКЛ Х1У-ХУст.
У середині Х1У ст. більшість українських земель (Східна Волинь, Київщина, Чернігово-Сіверщина, Поділля ) визнало зверхність великого князя литовського і тим були звільнені від тяжкої ординської залежності. У складі нової держави - Великого князівства Литовського до 1471 року вони мали політичну автономію,оскільки литовські князі з часів Ольгерда(1362) гарантували їм “старини не рухати ,а новин не уводити”. У Великому князівстві Литовському (ВКЛ), що існувало як федерація окремих земель Русі(білоруських і українських) і Литви, склалася удільна система, за якою (Волинь, Київська земля, Поділля) мали свого князя, боярську думу , фінанси, військо, аппарат управління. До того ж у ВКЛ діяло руське право “Руська правда”, руська мова (старобілоруська і староукраїнська)була державною мовою, руська знать (князі і панство) не тільки зберегли свої земельні володіння, владу на місцях, а й 50 родин князівського походження посіли вагомі місця у центральних органах влади Литви (у складі Пани-Рада) і відігравали роль її політичної еліти. В цілому вони поділяли політичні цінності аристократії ВКЛ, яка орієнтувалася на державний устрій своєї держави як модель конституційної монархії, а з початку ХУ1ст. -на шляхетську республіку.
Водночас вони представляли інтереси руської православної знаті і намагалися захистити політичну автономію своїх земель у складі ВКЛ. Зазначимо,що у 30-40 рр ХУст. вони склали опозиційний рух за автономію руських земель під егідою волинського князя Свидригайла Ольгердовича і виступали під гаслом визнаня такої автономії за “князівством Руським”( українські і східнобілоруські землі) ,що кваліфікується як перше свідчення державницької консолідації українства в часи середньовіччя.
|
|
|
Князі в українських землях Х1У-ХУ1 ст.:
Персональний склад:
Волинь (52 князівські роди)
Рюриковичі:
Верейські, Жижемські,Курбські, Лики,Лукомські, Масальські, Осовицькі,Пронські, Пузини,Четвертинські.
Нащадки князів київських, галицьких, володимирських.
Молодша гілка династії Романовичів-князі Острозькі –родоначальник Данило(онук кн.Наримунта з Турово-Пінських земель) з Острога (1340),(турово-пінська гілка- Четвертинські, Степанські).
Переялавщина-
нащадки Рюриківічів -кн.Капусти,кн.КОЗЕКИ (на Росі)-з ординців.
Нащадки литовських удільних князів:
Нащадки Любарта Гедиміновича(кн.Чарторийський від кн.Костянтина Ольгердовича-Вінниця і Кременець)
Кн.ЗБАРАЗЬКІ-нащадки Дмитра-Корибута(пізніше гілка кн.Вишневецьких)
Гольшанські(київські князі з кінця Х1У-зор ХУ ст.),Ямонтовичі-Подберезькі
|
|
|
Найбільшу кількість- другорядні представники князів роду Гедиміновичів:
На Чернігівщині-
Іван Любартович, Патрикій Давидович (стародубський)
На Поділлі : Федір Кориятович
Категорії князів:
Княжата головні:
9 родів (Острозькі, Заславські, Сангушки, Гольшанські, Збаразькі,Вишневецькі, Чарторийські, Четвертинські, Корецькі (безперервність успадкованих володінь)
Привілеї княжат головних:
1. Суверенність володіння,
2. Право законодавче
3. Право жалувати землі своїм васалам
4. Право суду над підданими
5. Право судитися виключно князем великим
6. Участь у великокнязівській Раді (спадкова)-«укр.лорди».
7. Прва займати вищі державні посади
8. Власне військо
9. Прапор
10.право користуватися печаткою власною (червоний колір)
У складі Панів-Ради у 14-16 ст .- постійних 9 родів з України
Разом з князями-повітниками - 50 родів (180 осіб)
Найпвливовіші:
ОСТРОЗЬКІ - Костянтин Іванович (- 1530 )- брацлавський, звенигородський ,віннцький, намісник(1497-1500), луцький староста (1507-1522), троцький воєвода (1522(, віленський каштелян(1511-1522),
Найбагатша людини у ВКЛ (1528): виставляв 426 вершників у литовське військо( 1 з 8 дворів).
|
|
|
На Люблінському сеймі: Інтереси трьої укр.воєводств-Київського,Волинського, Брацлавського, представляли 30 осі:б ( воєводи і каштеляни
Василь(Констянтин )Острозький,О.Чарторийський,Роман Сангушко,Андрій Вишневецький ,Андрій Капуста,
Князі –повітники
(власники вотчин-вислуг,отриманих поза межами своїх родових земель).На Київщині не існувало головних княжат( нащадки Володимира Ольгердовича не змогли закріпитися на батьківських землях)- еа мали права законодавчого, суду над підданими,власне військо,печатка-зеленого кольору, право на державні посади, але без спадкових місць у складі Панів-Ради.
12 земських послів на Люблінському сеймі ( Олізари, Солтани,(Київ), Гулевичі, Костюшки,Бокії , Кірдеї, Семашк и- зВолині; Кошки, Шашковичі, Козарни, Стрижовські - з Брацлавщнии.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 232; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!