МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

 Рецензент: О.Ф. Нікілєв, доктор історичних наук, професор (Дніпропетровський національний університет імені О. Гончара).

ПЕРЕДМОВА

        Гуманітарна освіта є однією із основоположних складових гармонійного та всебічного виховання особистості. Незалежно від напряму професійної підготовки процес здобуття вищої освіти не є лише механічним опануванням комплексом навичок та умінь, необхідних для виконання певних спеціалізованих функцій у різних сферах людської діяльності. Фахівець із вищою освітою – це насамперед особистість, із сформованим науковим світоглядом, здатністю критично усвідомлювати  явища і процеси людського буття, вільна від різного роду стереотипів та оціночного способу мислення. Вища освіта – це не лише широкий запас знань, але і, власне, сама здатність вчитися, опановувати значні масиви інформації, вміння аналізувати та узагальнювати, знаходити аргументи для підтвердження власної думки. Одночасно з цим, вища освіта – це і толерантне ставлення до думок інших особистостей, здатність сприймати позицію оточуючих, адже саме вільний, незаангажований обмін ідеями є запорукою розвитку та людського поступу загалом. З огляду на це, особливого значення набуває  вивчення досвіду попередніх поколінь, адже саме через усвідомлення історії можна вибудувати своєрідний діалог між минулим та сучасним, спробувати дати відповідь на вічні для кожної особистості та нації питання: хто ми? звідки походимо? у чому наше призначення?

      Вивчення курсу «Історія української культури» студентами медичних спеціальностей («Лікувальна справа», «Медико-профілактична справа», «Стоматологія», «Клінічна фармація») передбачає слухання лекційного курсу (14 академічних годин), роботу на семінарських заняттях (26 академічних годин, включно з проведенням модульного контролю) та виконання індивідуального завдання та самостійного опанування матеріалу (20 годин).

     Левова частина навчального навантаження припадає на роботу студентів на семінарських заняттях та самостійне опрацювання матеріалу курсу. Зокрема, навчальною програмою передбачено проведення 12 семінарських занять за 7 навчальними темами, зміст яких охоплює історію української культури від первісної доби до доби Української Незалежності. Значний обсяг навчального матеріалу, який виноситься на семінарське обговорення та самостійне опрацювання, вимагає приділити особливу увагу чіткості та зрозумілості при постановці навчальних завдань, які б допомагали не лише вдало та всебічно опанувати навчальну дисципліну, але і дозволили реалізувати творчі можливості кожного слухача  курсу. Запропоновані методичні рекомендації покликані полегшити самостійну роботу студентів, зокрема зорієнтувати їх у масиві наукової літератури з проблем історії української культури та культурології, запропонувати орієнтовний сценарій дискусії на семінарському занятті, розкрити сутність індивідуального завдання та вимоги до його виконання.

    Сподіваємось, що даний навчально-методичний посібник допоможе Вам успішно опанувати матеріал курсу «Історія української культури», отримати лише позитивні оцінки та розвинути зацікавлення у проблемах як історії української культури, так і історії України загалом.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТЕМА 1 ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

(2 години)

План семінарського заняття

1. Неолітична революція та її вплив на розвиток матеріальної і духовною культури.

2.Культурний комплекс доби неоліту-енеоліту (трипільська археологічна культура).

3. Культура скіфо-сарматської доби. Мистецтво «звіриного стилю» іраномовних кочовиків.

4. Елінська колонізація Північного Причорномор’я та її роль у культурному діалозі осілих і кочових народів на території південних українських земель.

Звернути увагу на наступні поняття:

    Анімізм, тотемізм, магія, фетишизм, археологічна культура, палеоліт, мезоліт, неоліт, пектораль, ініціація, матріархат, патріархат, проміскуїтет, матрилінійність, матрилокальність, екзогамний (ендогамний) шлюб, піктограма, табу, поліс, амфора, фібула, еллінізм, античність, відтворюючі типи господарства, привласнюючи типи господарства.

Звернути увагу на персоналії:

Геродот, Мітрідат, Германаріх, Атіла, В. Хвойко, Г. Чайлд, З. Фрейд,                         Б. Мозолевський,

Теми для реферативних доповідей:

1. В. Хвойко – першовідкривач трипільської культури.

2. Б. Мозолевський – життєвий шлях поета-археолога.

3. Г. Чайлд та його теорія первісних культурних революцій.

Мы поможем в написании ваших работ!