Дотримання Правил дорожнього руху



 

6.1. Студенти як учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.

6.2. Студент-пішохід

Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку.

У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора. У таких місцях пішоходи, які не встигли закінчити перехід проїзної частини дороги одного напрямку, повинні перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності - на середині проїзної частини і можуть продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора чи регулювальника та переконаються в безпеці подальшого руху.

Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об'єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, - на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

Забороняється:

а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;

б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;

в) допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;

г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження;

ґ) затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху;

д) рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди він повинен подати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття поліцейських.

6.3. Студентам-водіям забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;

в) передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані;

г) під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

 

Надання першої долікарської допомоги потерпілим

7.1. Перша допомога при опіках та теплових ударах:

При наданні першої допомоги при опіках, теплових ударах слід швидко припинити дію високої температури. Це має особливо велике значення при займанні одягу і при опіках через одяг. У першому випадку необхідно загасити полум’я, негайно накинути на людину, що горить, будь – яку цупку тканину, щільно притиснути її до тіла.

Опіки бувають трьох ступенів. При опіках першого ступеня з’являється почервоніння, припухлість шкіри. Уражені місця обробляють спиртом, прикладають примочки з розчину перманганату калію і забинтовують. При більш тяжких опіках (ІІ, ІІІ ступенів) обпечені місця спочатку звільняють від одягу, накривають стерильним матеріалом, зверху накладають шар вати і забинтовують Після перев’язування потерпілого направляють у лікувальний заклад. При опіках не слід розрізати пухирі, видаляти смолисті речовини, що прилипли до обпеченого місця, віддирати шматки одягу, які прилипли до рани.

7.2. Перша допомога при пораненнях й кровотечі

Перша допомога при пораненні та кровотечі зводиться до обережного накладання на рану індивідуального пакета. При цьому мити її водою, змивати кров з рани забороняється. Якщо індивідуального пакету не має, для перев’язування використовують чисту носову хустину. У цьому випадку приготовлену для перев’язування тканину змочіть настойкою йоду так щоб пляма йоду трохи перебільшувала розмір рани.

При кровотечі необхідно підняти поранену кінцівку, закрити рану перев’язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї на 4 – 5 хвилин, не торкаючись рани пальцем. Після цього рану треба забинтувати. Якщо кровотеча продовжується, слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки у суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою. При накладанні джгута спочатку місце накладення обгортають м’яким матеріалом (тканиною, ватою тощо). Потім джгут розтягують і туго перетягують ним попередньо обгорнуту ділянку, кладуть записку із вказівкою часу, коли було накладено джгут.

При відсутності гумової трубки або стрічки, що розтягується, для джгута застосовуються інші матеріали (мотузку, ремінь, рушник тощо). У цьому випадку такий джгут зав’язують вузлом на зовнішньому боці кінцівки і використовують як закрутку. У вузол просовують важіль (паличку, металевий стержень, яким закручують до припинення кровотечі. Через 1годину після накладання джгута його попускають на 5 – 10 хвилин, щоб не виникла небезпека омертвіння знекровленої кінцівки. При пораненні великих судин шиї і верхньої частини грудної клітки джгут не накладається. Кровотеча зупиняється при натисканні пальцем на поражену судину у самому місці поранення.

7.3. Перша допомога при переломах, вивихах, розтягу зв'язок суглобів, ударах

При переломах, вивихах необхідно надати потерпілому зручне положення, яке виключає рухи пошкодженої частини тіла. Це досягається шляхом накладення шини, а при її відсутності можна використати палки, дошки, фанеру тощо. Шина повинна бути накладена так щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче), а якщо перелом плеча чи стегна то три суглоби. Накладають шину поверх одягу. Фіксація відкритого перелому вимагає дотримання додаткових умов. З метою попередження забруднення рани, необхідно змастити поверхню шкіри навколо рани настойкою йоду, попередньо зупинивши кровотечу, і накласти стерильну пов’язку .

При переломах і вивихах ключиці у підм’язову западину кладуть вату або інший матеріал, згинають руку в лікті під прямим кутом і прибинтовують її до тулуба. Рука нижче ліктя повинна перебувати у косинці, яку підв’язують до шиї.

При переломах і вивихах кисті та пальців рук роблять таким чином:

Кисть руки кладуть з вкладеним жмутом вати, бинта (пальці зігнуті) прикладають до шини, яка повинна починатися біля середини передпліччя і закінчуватися біля кінців пальців, і перебинтовують.

При розтягу зв'язок суглобів – підняти хвору кінцівку догори, накласти холодний компрес, тісну пов’язку, створити спокій до прибуття лікаря. При ударах – забезпечити потерпілому повний спокій, накласти на місце удару холодний компрес. При ударах із синцями не слід класти примочки, місце удару змастити настойкою йоду.

7.4. Перша допомога при укусах комах.

Укуси комах можна умовно розділити на 2 групи: укуси павукоподібних (кліщі, скорпіон, тарантул) і укуси перетинчастокрилих (шершні, бджоли, оси, комарі, гедзі тощо). Людський організм здатний відповідати на укус комахи різними видами реакцій (зазвичай виділяють три з них).

а) Місцева реакція. При цьому виникає набряк, почервоніння, печіння, свербіж, біль в області укусу, можливе збільшення лімфатичних вузлів.

б) Общетоксична реакція. Здатна виникнути у випадках множинних укусів комах. Виражається ознобом, нудотою, блювотою, підвищенням температури тіла, болем у суглобах, головним болем.

в) Алергічна реакція. Виникає у людей, схильних до даної реакції у відповідь навіть на один укус комахи. Виражається набряком Квінке, кропив'янкою, можливий анафілактичний шок.

7.4.1. Укуси перетинчастокрилих.

Навіть не отруйні комахи (мошки, комарі, гедзі) під час укусу здатні вводити спеціальну речовину в ранку, завдяки якої може змінюватися згортання крові. На укусах таких комах виникає зазвичай місцева реакція, що більшість людей в змозі переносити навіть множинні укуси цих комах, причому загальний стан істотно порушено не буде. Тим не менш, результат таких укусів може бути досить неприємний, тому рекомендується використовувати деякі засоби, призначені для зняття сильних проявів.

Наприклад, можна використовувати аптечні мазі або змастити ранки міцно розведеною содою, яка добре знімає свербіж і набряки. Тим, кому протипоказані аптечні мазі, рекомендуються народні засоби: кашка з часнику або цибулі, терта сира молода картопля, сік петрушки.

Отруйні укуси перетинчастокрилих.

Оси, шершні, бджоли, джмелі здатні вкусити людину в разі небезпеки, реакція на укус може бути досить важкою. Для таких укусів характерні сильні набряки, місцева реакція виражена, як правило, досить яскраво, набряки можуть стати загрозою, якщо укус розташований на обличчі, в ротовій порожнині, в ділянці губ. Досить часто зустрічаються алергічні реакції на укуси таких комах: шкіра червоніє, з'являються пухирі, висипання, з'являється сильний свербіж, печіння. Можливий набряк Квінке (локалізація, переважно, на обличчі), набрякає, шкіра і слизові оболонки, особливо небезпечний набряк гортані, при якому людина може задихнутися. Необхідно уважно оглянути уражене місце на предмет залишення жала, якщо воно виявлено видалити. До місця укусу потрібно прикласти холод для зменшення набряку використовувати «Преднізолонову мазь». Тим, хто схильний до алергічних реакцій, краще заздалегідь прийняти необхідні антигістамінні препарати.

Особливо термінові міри необхідні в разі розвитку анафілактичного шоку.

Потерпілого слід укласти на спину, укрити (обкласти грілками з теплою водою), підняти ноги (якщо є блювання, укласти на бік, очистити дихальні шляхи від блювотних мас). Вище укусу накласти джгут, до ранки прикласти холод, викликати «Швидку допомогу» по телефону «103».

У важких випадках, коли у потерпілого зупиняється серце і припиняється дихання, необхідно до приїзду «швидкої допомоги» робити серцево-легеневу реанімацію – штучне дихання і закритий масаж серця.

Люди, які страждають алергією до отрути бджіл, можуть їсти мед. Мед і отрута бджіл не мають спільних антигенів. Спільні антигени з отрутою має прополіс, тому користуватися прополісом не слід.

7.4.2. Укуси павукоподібних.

Зустрічаються набагато рідше, проте більш небезпечні внаслідок яскраво вираженої загальної та місцевої реакції.

а) Кліщі. При укусі викликають у людини свербіж і запалення в ураженому місці. Кліща необхідно видалити з шкіри, для чого використовується пінцет або петля з нитки, затягнутою як можна ближче до шкірного покриву. Не можна видаляти кліща пальцями, тим більше тиснути на шкірі. Вкрай бажано зберегти кліща і згодом, як можна швидше доставити його для перевірки на предмет наявності кліщового енцефаліту.

б) Скорпіони. Укус надзвичайно небезпечний для життя. В ураженому місці виникає набряк, дуже сильний біль, тканини напружені. З часом починає боліти все тіло, розвивається лихоманка, виникає сльозотеча, пітливість. Далі - судоми, сильний біль у животі, порушується дихання. Необхідно зафіксувати кінцівки потерпілого, накласти джгут вище укусу, дати знеболювальне, забезпечити питвом. Терміново необхідна госпіталізація.

в) Тарантули. При укусі виникає біль, набряк, крововиливи, можливі апатія, сонливість. Накласти на місце укусу холод, дати антигістамінний засіб. Найчастіше, не вимагає госпіталізації.

7.5. Перша допомога при укусах тварин.

Сказ – гостре вірусне захворювання, яке виникає після укусу інфікованої тварини. Характеризується виникненням своєрідного енцефаліту. Захворювання завжди закінчується смертельно.

Джерелом інфекції є інфіковані тварини (лисиці, собаки, кішки, вовки, шакали і травоїдні тварини). Передача інфекції відбувається при укусах.

Збудник (вірус сказу), який руйнується кислотами, лугами при нагріванні.

Після занурення через пошкоджену шкіру вірус сказу розповсюджується по нервових стовбурах, досягає нервової системи, проникає в слинні залози і з слиною виділяється в зовнішнє середовище.

Інкубаційний період продовжується протягом 1-3 місяців (або від 10 днів до року).

Основними симптомами сказу є депресія, збудження, паралічі. Потім у хворого виникають неприємні відчуття в ділянці укусу (жар, тягучі болі, сверблячка), хоч рана давно загоїлась. Безпричинне хвилювання, депресія, безсоння, рідше підвищена роздратованість. Такий стан триває 1-3 дні. Після цього виникає стан збудження, який характеризується гідрофобією, підвищеною збудливістю і буйством. Гідрофобія (водобоязнь) проявляється тим, що при спробі пити у хворого виникають судомні скорочення м’язів глотки і гортані, дихання стає шумним, можлива короткочасна зупинка дихання. З’являються зорові і слухові галюцинації. Іноді виникають приступи буйства з агресивними діями. Через 2-3 дні збудження змінюється паралічем м’язів кінцівок, язика, обличчя. Смерть настає від паралічу дихання і занепаду серцевої діяльності через 12-20 годин після появи паралічів. Загальна тривалість захворювання 3-7 днів. При появі симптомів захворювання хворих врятувати не вдавалось.

Профілактика сказу полягає в ліквідації захворюваності сказом серед тварин і в попередженні сказу у людей, які були укушені інфікованими тваринами. Проводять вакцинацію собак, знищують бродячих собак, вовків і та ін. При укусах рекомендується промити рану мильною водою, обробити порошкоподібним антирабічним гама-глобуліном, припекти настойкою йоду, звернутися до медичного закладу.

 

Інженер першої категорії з охорони праці                                                     О.М. Батанова

 

Проректор із соціальних та організаційних питань

           

______________________С.П. Гаєвець

«____»_________________2018 р.

 

Т.в.о. начальника юридичного відділу                                                   

                             

____________________А.О. Скриннік

«____»_________________2018 р.


Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 202; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!