Прийоми і методи економічного аналізу.
1. Методи елімінування.
2. Традиційні прийоми і методи економічного аналізу.
3. Застосування економіко-математичних методів в аналітичних дослідженнях.
1. Методи елімінування.
Методи елімінування дозволяють виявити розмір впливу часткових факторів на зміну результуючих показників та обчислити величину резерву покращення роботи об’єкту дослідження.
1.1. Метод абсолютних різниць.
А) На результуючий показник впливає два фактори.
Б) На результуючий показник впливає більше 2 факторів:
1.2. Метод ланцюгових підстановок.
1.3. Метод відносних різниць.
1.4. Метод дольової участі.
1.5. Методи експертних оцінок.
В сучасній практиці управління рішення інколи приймаються не на підставі результатів глибокого кількісного і якісного дослідження, а інтуїтивно. Це пояснюється тим, що для виважених рішень не вистачає часу або немає інформаційного та кадрового забезпечення аналізу. За статистичними даними близько 25 % рішень приймається інтуїтивно, тому все частіше використовуються аналітичні методи експертних оцінок. Ці методи базуються на застосуванні професійного досвіду спеціалістів під час розв’язання аналітичних задач, особливо при прогнозуванні розвитку.
2. Традиційні методи і прийоми економічного аналізу.
Метод порівняння
Метод порівняння є найбільш з поширених серед традиційних прийомів. Це один із способів за допомогою якого людина почала розпізнавати навколишнє середовище. Кожний показник, кожна цифра, що використовується для оцінки, контролю чи прогнозу має значення тільки у співставленні з іншими. Порівняння економічних показників можна здійснювати за різними напрямками. Типовими ситуаціями для порівняння є наступні:
|
|
|
Індексний метод.
Метод використання індексів застосовується для вивчення показників в динаміці.
Метод середніх величин.
Середні величини – це абстрактні величини, за допомогою яких досягається узагальнення відповідних типових сукупностей однорідних явищ, процесів, показників. Без обчислення середніх величин не можливо досліджувати процеси з метою виявлення їх закономірностей, вивчати явища за різними сукупностями, що змінюються в динаміці. При цьому варто враховувати те, що середні величини тільки тоді відображають дійсно типовий узагальнюючий рівень аналізованого показника, якщо розраховуються виходячи з однорідної сукупності. Найчастіше використовують такі середні величини:
- середня арифметична проста
- середня арифметична зважена
- середня хронологічна
Балансовий метод
Балансовий метод – це спеціальний прийом зіставлення взаємопов’язаних показників господарської діяльності. Використання даного прийому є доцільним, коли зв’язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків отриманих у результаті зіставлень цих показників.
|
|
|
3.Інформаційне забезпечення економічного аналізу. Економічний аналіз базується на основі економічної інформації, що лежить в основі оптимальних управлінських рішень. Під інформацією розуміють сукупність корисних відомо-стей, які є об’єктом збирання, реєстрації, зберігання, переда-вання та перетворення. Економічна інформація — це сукупність різних відомо-стей економічного характеру, що виникають при підготовці виробництва, в процесі виробничо-господарської діяльності і управлінні цією діяльністю. Система економічної інформації — це сукупність методів генерації, передавання і переробки інформації в усіх ланках економіки підприємства.Поняття "інформаційне забезпечення" (ІЗ) виникло у зв'язку з розвитком автоматизованих систем управління (АСУ). Це динамічна система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень. ІЗ можна розглядати і як процес забезпечення інформацією, і як сукупність форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення та форм існування інформації, яка використовується в інформаційній системі (ІС) у процесі її функціонування. Збирання даних здійснюється на місцях виникнення інформації. Від якості цієї операції залежить повнота, достовірність та оперативна цінність зібраного матеріалу. Надходження інформації до місць оброблення виконується за допомогою спеціальних засобів передавання (приймання) даних - модемів, факсів, телефонів. Дані для аналізу формуються в різноманітних підрозділах підприємства. Тому, щоб організувати інформаційну взаємодію різноманітних ІС між собою, а також з різними групами користувачів, необхідно розв'язати проблему їх інформаційної сумісності. Створюючи ІЗ, дотримуються таких принципів: цілісність, вірогідність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єдність і гнучкість, стандартизація та уніфікація, адаптивність, мінімізація введення й виведення інформації (однократність уведення інформації, уведення-виведення тільки змін). Цілісність - це здатність даних задовольняти принцип повного узгодження, точності, доступності й достовірності відображення реального стану об'єкта. Обсяг інформації регулюється співвідношенням "необхідного і достатнього", а також вимогами повноти й достовірності даних. Окремо визначаються вимоги стосовно своєчасного надання відомостей користувачеві. Методичні та інструктивні матеріали ІС аналізу - це сукупність державних стандартів, галузевих керівних методичних матеріалів і розроблених проектних рішень щодо створення й супроводження ІЗ. Системи класифікації і кодування - це перелік описів і систем супроводження класифікаторів техніко-економічної інформації на економічному об'єкті. Ефективність ІС багато в чому залежить від організації її інформаційної бази (ІБ), яка поділяється на позамашинну і машинну. Інформація в ній відображає стан конкретного об'єкта й зовнішнього середовища і фіксується на носіях системи. Такі засоби реєстрації даних забезпечують зв'язок між інформацією та людиною, інформацією та ЕОМ, людиною та ЕОМ. Для фіксування інформації в комп'ютерних системах використовуються різноманітні види носіїв (магнітні диски, магнітні стрічки, накопичувачі на гнучких магнітних дисках, компакт-диски). Позамашинна ІБ - це частина аналізу, яка складається із сукупності повідомлень, сигналів і документів, виконаних у формі, яка сприймається людиною без застосування засобів обчислювальної техніки. До складу позамашинної ІБ аналізу входять нормативно-довідкові документи, документи із плановою, обліковою та іншою інформацією, необхідною для створення й функціонування всієї системи. Для забезпечення функцій управління використовують також аналітичну вхідну інформацію у вигляді відеограм (відеокадрів) та машинограм. Частина машинограм далі може використовуватися і як носій вихідної інформації для поповнення чи коригування машинної ІБ (особливо тоді, коли первинні документи друкуються і частково заповнюються за допомогою ЕОМ). Організація позамашинної ІБ об'єкта передбачає вивчення та аналіз інформаційних потоків, складу документації, особливостей створюваної технології автоматизованої обробки інформації. Позамашинна інформаційна база має забезпечити належну ефективність реєстрації та передавання інформації; одноразовість і незалежність від використовуваних інформаційних задач та спеціалістів із введення даних; достовірність і точність даних; своєчасність і повноту надходження даних для обробки; можливість усунення надміру інформації на носії. Основним носієм позамашинної інформаційної бази економічної інформації є первинний документ. Це пояснюється насамперед тим, що в паперових документах легко проставити відповідні підписи, вони мають юридичну силу та тривалий час можуть зберігатися без небезпеки втратити зафіксовану в них інформацію (на відміну від магнітних). Але вони мають невелику інформаційну місткість, потребують значних витрат дефіцитного паперу, непристосовані для автоматизованого введення інформації в ЕОМ, є незручними для пошуку та групування інформації. До основних форм документообігу відносять: 1. За технікою виконання: ручну, електронну, змішану. 2. За централізацією документообігу: централізовану, частково централізовану й децентралізовану.Масиви машинної ІБ можуть бути локальними, сформованими переважно для розв'язування окремої задачі, та інтегрованими у вигляді бази даних (БД). Інтегровані масиви дають змогу позбутися характерного для локальних масивів дублювання і можливої неузгодженості даних, значно полегшують внесення змін у дані, забезпечують колективне користування незалежними програмними продуктами, сприяють суттєвому зниженню витрат на супровід інформаційної бази.Розрізняють нормативно-довідкові, оперативні та інші види масивів машинної інформаційної бази. Нормативно-довідкові масиви містять відносно стабільні протягом тривалого часу дані, якими користуються для розв'язування задач на ЕОМ (найменування різних об'єктів, норми виробітку, ціни на матеріали). Оперативні масиви включають регулярно змінювані дані, що надходять у процесі господарювання (надходження основних засобів, щомісячне нарахування заробітної плати тощо). До інших масивів можна віднести тимчасові масиви, що формуються в процесі розв'язання задач, масиви з результатними даними для наступного друкування. Носіїв машинної інформаційної бази можна поділити на такі класи: магнітні, лазерні, комбіновані.Одним із головних компонентів інформаційного забезпечення є автоматизовані банки даних (АБД). Вони виконують такі функції: уведення, накопичення, зберігання, поновлення, інтегрована обробка й видавання інформації в будь-якій комбінації для розв'язування регламентних задач та інформаційно-довідкового обслуговування користувачів. Особливістю АБД є підвищення ефективності функціонування інформаційних технологій за рахунок раціональної організації та використання даних у процесі їх обробки. Основними вимогами до АБД є: багаторазове використання даних за одноразового їх уведення до системи; мінімальне дублювання; можливість розширення й поновлення; швидкий доступ до даних і їх захист, інтеграція даних для використання на різних рівнях управління. До складу АБД входять бази даних (БД) і системи управління базами даних (СУБД). Залежно від технологічних режимів використання даних розрізняють фонд і архів даних. БД використовується багатьма споживачами (користувачами) і забезпечує незалежність даних від прикладних програм. Під час роботи з БД формується інформація про джерела інформації, формати та взаємозв'язок даних, відомості про частоту виникнення й характер використання даних. Ця інформація створює базу даних про самі дані і називається словником даних.Користувачами БД можуть бути окремі фізичні особи чи прикладні програми. Інструментом, який забезпечує систему зв'язку (інтерфейс) користувачів і прикладних програм з цими даними, є СУБД - основа програмних засобів АБД. До її основних функцій відносять організацію масивів у пам'яті ЕОМ і на машинних накопичувачах; установлення зв'язку між базами даних; відновлення (коригування) БД, логічний захист даних; захист секретності даних тощо.
|
|
|
|
|
|
Перспективи розвитку економічного аналізу. У зв’язку із посиленням конкуренції, яка є обов’язковою умовою ринкової економіки, в економічному аналізі пріоритет також надається перспективному аналізу та прогнозуванню. Особливе значення при цьому належить оцінці підприємницького ризику, яка вимагає подальшого розвитку існуючої методології досліджень. У цьому напрямі заслуговує на особливу увагу дослідження О.М. Пляшкевича [8, с. 298-306], який переконливо доводить необхідність застосування випадкової величини як фактичної кількості розташовуваного ресурсу в завданнях розподілу ресурсів. Застосування даної методики дає змогу вирішувати задачі оптимального управління як на державному, так і регіональному рівні. Проте прогнозування в умовах невизначеності за даною методикою на рівні підприємства висуває особливі вимоги до аналітика, а саме – схильності ризикувати. Він має очікувати, перш за все настання події, ймовірність якої більша та більш бажана. При настанні гіршого випадку, а саме – несприятливої події, під загрозою може опинитися у майбутньому існування фірми. Наприклад, підприємства (фірми) сезонного типу, такі як, рекреаційні заклади, туристичні фірми, сільськогосподарські підприємства тощо, постійно функціонують в умовах невизначеності. Причиною є кліматичні, погодні умови, нестабільність безпосереднього середовища існування, плинність робочої сили та інші фактори. Це означає, що при прогнозуванні розвитку таких підприємств вищезазначена методика має бути доповнена використанням методу контрольованого прогнозу так званого трекінг-сигналу. На основі аналізу часового ряду – сукупності даних, в яких час є незалежною змінною [11, с. 57], розробляємо прогноз розподілу ресурсів за певний період часу (квартали року) умовного підприємства (фірми) сезонного типу функціонування та перевіряємо його методом контрольованого прогнозу (табл. 1, 2). Отже, застосування методу контрольованого прогнозу (трекінг-сигналу) при прогнозуванні розподілу ресурсів підприємства (фірми) в умовах невизначеності дозволяє досягти більшої достовірності і точності прогнозів. Розв’язання питань економічного аналізу у сучасних умовах потребує розвитку таких його видів як операційний, перспективний, економічне прогнозування тощо. Ефективною передумовою розвитку економічного аналізу є впровадження новітніх інформаційних систем і технологій, оскільки застосування економіко-математичних, статистичних та методів експертної оцінки потребує багаторівневої системи розрахунків та обробки значних інформаційних потоків. Таким чином, економічний аналіз в умовах ринку – складна система вивчення економічних явищ, що знаходяться в постійній зміні, у взаємозв’язку і взаємозалежності з комплексом зовнішніх і внутрішніх умов бізнес-середовища, нерідко непередбачуваних по напряму і ступеню їх впливу на результат.
Дата добавления: 2018-08-06; просмотров: 493; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!