Взаємодія нервової й ендокринної систем у регуляції функцій
Між нервовою й ендокринними системами існують взаємні впливи, пов'язані як із впливом нервової системи на ендокринну, так і оберненим впливом, коли гормони з'явившись у внутрішньому середовищі будуть змінювати характер протікання рефлексів і спрямовувати діяльність і поводження риб. Домінантні відношення в головному мозку багато в чому можна пояснити саме впливом на нервові центри розчинених у крові речовин і в першу чергу гормонів.
У центральній нервовій системі існує дві зони, що забезпечують регуляцію ендокринної системи з боку нервової - гіпоталамічна область проміжного мозку й область спинного мозку. Між гіпоталамічною областю стовбурної області мозку і розташованим у цій області гіпофізом існують нервові і гуморальні зв'язки Гіпоталамічні ганглії забезпечують регуляцію виділенням передньої частки гіпофіза різноманітних гормонів. Існує і зв'язок між гіпоталамусом і задньої долею гіпофізу.
Резюме
Живий організм змушений постійно адаптуватися до мінливих умов зовнішнього світу при зберіганні сталості внутрішнього середовища. Цей зв'язок організму з зовнішнім середовищем і узгодженість дій різних органів і систем у ньому для підтримкигомеостазу (внутрішньої сталості) здійснюється за допомогою нервової системи. Основною формою діяльності нервової системи є рефлекс. Нервову систему умовно підрозділяють на центральну іпериферичну.До центральній нервовій системі відносятьсяспинний і головниймозок.Необхідно вивчити основні властивостінервових центрів. Зверніть увагу, що значна кількість властивостей обумовлена властивостями синапсів. Особливу увагу зверніть на такі властивостіяк координаціяідомінанта. Остання лежить в основі координаційної діяльностіцентральній нервовій системі іобумовлюєповедінку тварин.
|
|
|
Домінанта - тимчасове, достатньо стійке збудження, що об'єднує ряд центрів різних відділів центральній нервовій системі, зміняє і підкоряє собі роботу інших нервових центрів, спрямовує їх на забезпечення життєво важливої функції тварини у даний момент. Домінанта характеризується такими властивостями:
1. Підвищеною збудливістю - спроможністю сприймати імпульси, що приходять з окремих областей центральній нервовій системі.
2. Стійкістю збудження - затяжним збудженням, що продовжується до виконання визначеної фізіологічної функції або до виникнення нової, ще більш важливої для організму домінуючої мотивації.
3. Спроможністю до сумації збудження, тобто здатністю притягувати імпульси, що приходять до центрів, які не відносяться до домінуючих, підсумовувати (збирати) ці збудження з збудженням домінуючих центрів, посилюватися за рахунок сумації.
|
|
|
4. Інертністю - тобто спроможністю до тривалого утримання збудження.
5. Сполученим гальмуванням. Ця властивість характеризується тим, що домінуючі центри не тільки першими відповідають на імпульси, що надходять, але і гальмують інші нервові центри, що не входять до складу домінуючих й мають більш низьку збудливість.
У сільськогосподарських тварин виділяють статеву, травну, оборонну, лактаційну і інші домінанти, які мають різне біологічне значення і різну тривалість. Домінанта, яка виникла на основі ведучого в даний момент мотиваційного збудження, відіграє важливу роль у формуванні поведінки тварин.
Вивчати фізіологію центральній нервовій системі рекомендуємо в такій послідовності: будова і функції спинного мозку, довгастого, середнього, мозочка, проміжного, підкіркових ядер, ретикулярної формації. На подвійному листі паперу з зошита намалюйте схему послідовного розташування усіх відділів центральній нервовій системі. При вивченні функцій коротко запишіть їх характеристику.
Функціонально нервову систему підрозділяють на соматичну і вегетативну. Соматична нервова система іннервує скелетні м’язи, а вегетативна нервова система здійснює регуляцію діяльності внутрішніх органів і обміну речовин.
|
|
|
Важливо усвідомити сутність трофічного впливу нервової системи. Він полягає в зміні проникності мембрани клітин для відповідних речовин, зміні обміну речовин, споживання кисню, підвищенні активності ферментних систем клітини.
Література
1. Георгиевский В.И. Физиология сельскохозяйственных животных. – М.: Агропромиздат, 1990. – 511 с.
2. Науменко В.В. та ін. Фізіологія сільськогосподарських тварин: Підручник. – Київ: Вид-во "Сільгоспосвіта", 1994. – 512 с.
3. Воронцов Д.С., Ємченко А.І. Фізіологія тварин і людини. – К.: Радянська школа, 1952. – 655 с.
4. Кіндя В.І., Куровський Ю.А., Мусієнко В.Ф. Словник-довідник з анатомії та фізіології с.-г. тварин. – К.: "Урожай", 1993. – 294 с.
5. Кучеров І.С. Фізіологія людини і тварин. – К.: Вища школа, 1991, 327 с.
6. Шмидт-Ниельсен К. Физиология животных. Приспособление и среда. Книги 1,2. – М.: Мир, 1982. – 800 с.
7. Шмидт-Ниельсен К. Размеры животных: почему они так важны? – М.: Мир, 1987. – 259 с.
8. Физиология сельскохозяйственных животных.-М.: Агропромиздат, 1991. - 432 с.
9. Общий курс физиологии человека и животных. В 2 кн. Кн. 2. Физиология висцеральных систем.- М.: Высш. Шк., 1991. - 528
10. Физиология человека: В 4-х томах. Т.1. / Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. - М.: Мир, 1985.- 272 с.
11. Ноздрачев А.Д. Анатомическая структура вегетативной нервной системы// Физиология вегетативной нервной системы. (в серии: Руководство по физиологии), - Л.: Наука, 1981, с.5 35.
12. Кулаев Б.С., Дугин С.Ф., Анциферова Л.И. Эволюция вегетативной нервной системы// Физиология вегетативной нервной системы. (в серии: Руководство по физиологии), - Л.: Наука, 1981, с.496 – 510.
Ред. 25-346
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 38; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!