Зміна пріоритетів в областях життєдіяльності, які характеризуються успішним станом
Кожна з галузей світового господарства, як і будь-яке виробництво, переживає у своєму розвитку три стадії: зростання, зрілість і згасання. До зростаючих галузей минулого ХХ століття можна віднести в першу чергу машинобудування й автомобілебудування. Однак з 1970 р. ріст істотно сповільнився, і галузь вийшла зі складу процвітаючих.
Аналогічно складається ситуація зі споживчими товарами. У плині ХХ сторіччя ціни на них безупинно знижувалися, і ця тенденція зберігається.
У той же час ХХ століття стало батьком такої процвітаючий галузі, як індустрія інформації. Її ріст перемахнув через межу століття, і темпи зростання продовжують збільшуватися, хоча вже зараз можна її вважати самою пріоритетною. Сьогодні є всі підстави говорити про ”інформаційну революцію”, що базується на використанні інформаційних технологій. Про інформаційні технології й інформатизацію мова буде йти нижче.
Тут же відзначимо, що другою процвітаючою галуззю, близької до інформаційної, є друкарство. Всупереч існуючій думці про те, що електроніка замінить усе, множаться тиражі видань для бізнесменів, студентів, науковців. Правда, усе частіше в друкованих виданнях з'являються ”електронні двійники” на сайтах мережі Інтернет. Але вони ніяк не заважають один одному.
Ще одним прикладом процвітаючої галузі є індустрія фінансових послуг. Однієї з причин її процвітання з'явилася поява нового ”класу” інтелектуальних працівників, що при досягненні віку 45-50 років починають думати про забезпечення свого фінансового благополуччя на десятиліття вперед. Вони і є основними споживачами нових фінансових послуг таких, як, наприклад, формування власного пенсійного фонду, що гарантує прийнятний доход після виходу на пенсію.
|
|
|
Слід відзначити, що криза 2008-2009 років стала справжнім потрясінням саме для фінансової галузі, і саме для її порятунку були зосереджені основні зусилля урядів. Тому і надалі ця галузь має усі шанси залишитися серед пріоритетних.
Таким чином, ХХІ століття ознаменувалося переміщенням пріоритетів у галузях виробництва. Замість машинобудування головною стала індустрія інформації, що стала базою для появи інформаційного суспільства, мова про яке піде нижче.
1.1.6.Зміни як фактори ”десятикратної сили”
Вплив перемін на бізнес компанії дуже великий, і від того, як вона справиться з ними, залежить її майбутнє. Зміни можуть привести до ”переломного моменту” у житті компанії, і цей перелом може стати результатом впливу на бізнес компанії декількох визначальних факторів. Е.Гроув [2] серед таких називає наступні:
- могутність і сила існуючих компаній-конкурентів;
|
|
|
- могутність і сила існуючих компаній-суміжників;
- могутність і сила існуючих компаній-постачальників;
- могутність і сила клієнтів;
- імовірність того, що продукцію компанії можна створювати іншим способом;
- могутність і сила потенційних конкурентів.
Кожний з цих факторів може грати як позитивну, так і негативну роль. В умовах нормальної роботи компанія адекватно реагує на зовнішні впливи. Однак з часом один чи кілька факторів можуть отримати ”десятикратну силу”. І якщо компанія не готова до протидії цих сил, може наступити криза. Від мистецтва керівників залежить, чи оговтається компанія чи її життя закінчиться.
Таким чином, найважливішою функцією менеджменту в сучасних умовах є передбачення настання критичних ситуацій у результаті впливу факторів ”удесятерённой сили” і уміння протидіяти цим факторам.
Основні закономірності політики змін
Отже, сучасне життя повне змін. І для того, щоб не тільки вижити, але і домогтися успіху, на підприємстві повинна реалізовуватися сучасна політика розвитку.
Основні закономірності (принципи) такої політики наступні [1]:
Перший принцип (як фундамент для всієї політики) передбачає відмову від тих напрямків діяльності, які уже не сприяють підвищенню продуктивності й ефективності функціонування підприємств. Саме це є запорукою успіху.
|
|
|
Другий принцип політики змін виражається в плановій, організованій політиці ліквідації виробництва товарів, що є безперспективними.
Ліквідація правомірна в трьох випадках:
- якщо життєздатність товару (послуги) характеризується фразою: ”Кілька років ще напевно протримається”. Найчастіше ця характеристика не ”умираючого”, а небіжчика;
- якщо єдиний аргумент на користь збереження виробництва товару наступний: ”Усе одно ми на нього вже нічого не витрачаємо”;
- якщо збереження старого товару гальмує розвиток нового і перспективного товару.
Третій принцип передбачає безупинне удосконалювання усього, що пов'язано з виробництвом і реалізацією товару (виробничого процесу, технології, маркетинг і т.д.). Удосконалювання повинне плануватися. Японський досвід показує, що планове удосконалювання повинне охоплювати не менш 3% виробництва щорічно.
Четвертий принцип – використання успіху. Він передбачає зосередження основної уваги керівників на успішних досягненнях фірми з метою її розвитку і множення (при цьому неприємні результати також не ігноруються, але вони відсуваються на другий план).
|
|
|
П'ятий принцип – політика керівництва підприємства повинна бути спрямована на ініціювання змін. Організація повинна виробити політику систематизованої інноваційної діяльності.
Шостий принцип – вивчення ”вікон можливостей”, тобто змін, що можуть обернутися новими придбаннями:
- несподівані успіхи чи невдачі самої організації чи конкурентів;
- зміни у виробничих процесах;
- зміни в структурі галузі (ринку);
- демографічні зміни;
- поява нових областей знань.
Усі ці зміни повинні бути використані на предмет можливості впровадження яких-небудь інновацій.
Сьомий принцип – запобігання пасток:
- помилкова інновація, що не відповідає ключовим реаліям;
- ”відновлення”, що маскуються під нововведення. Критерієм для розпізнання є корисність для споживача і його бажання платити за ”відновлення”;
- реорганізація, що починається до того, як розроблена її програма.
Слід відзначити, що вказані принципи не є панацеєю від усіляких проблем. У розділі V будуть дані й інші заходи.
Але дотримання зазначених принципів, на думку Друкера [1], у значній мірі полегшить роботу керівника підприємства в умовах, що змінюються, в умовах переходу світового співтовариства до нової історичної формації – інформаційного суспільства.
Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 302; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!