КРИТЕРІЇ оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

На підставі міжнародних та національних досліджень в Україні виокремлено п'ять наскрізних ключових компетентностей: Уміння вчитися - передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки. Здоров'язбережувальна компетентність - пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність ‑ передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур. Соціально-трудова компетентність ‑ пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності, функціональної грамотності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці. Інформаційна компетентність ‑ передбачає оволодіння новими інформаційними технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку. Компетентність як інтегрований результат індивідуальної навчальної діяльності учнів, формується на основі оволодіння ними змістовими, процесуальними і мотиваційними компонентами, його рівень виявляється в процесі оцінювання. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є: контролююча ‑ визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал; навчальна ‑ сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок; діагностико-коригувальна ‑ з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення; стимулювально-мотиваційна ‑ формує позитивні мотиви навчання; виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності. При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися: характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність; якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; сформованість загальнонавчальних та предметних умінь і навичок; рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо; досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези); самостійність оцінних суджень. Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну. Повнота знань ‑ кількість знань, визначених навчальною програмою. Глибина знань ‑ усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань. Гнучкість знань ‑ уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих. Системність знань ‑ усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших. Міцність знань ‑ тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях. Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички ‑ дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання у навчальній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень. Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого. Вони визначаються за такими характеристиками: Перший рівень ‑ початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення. Другий рівень ‑ середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності. Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень. Четвертий рівень ‑ високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо (таблиця). Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

КРИТЕРІЇ оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні досягнень	Бали	Загальні вимоги до знань, умінь і навичок учнів
І. Початковий	1	Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
	2	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
	3	Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчител виконують елементарні завдання, потребую детального кількаразового їх пояснення
ІІ.Середній	4	Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
	5	Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
	6	Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
ІІІ. Достатній	7	Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
	8	Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями
	9	Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконува окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві учителем (частково-пошукова діяльність
ІУ. Високий	10	Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами
	11	Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях

Учні мають системні, міцні знання в обсязі|та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

Сучасна початкова школа стоїть на позиціях різноманіття і варіативність, де важливу роль відіграє система роботи учителя і школи в цілому, спрямована на максимальне розкриття і вирощування особистісних якостей кожної дитини. З урахуванням того, що сучасна початкова школа - це не школа навички, а школа проби сил дитини, стає актуальною проблема оцінювання навчальних досягнень кожного учня, націлена на особистісне зростання і розвиток, а не на рівень середнього учня.

Нова система оцінювання має нормалізувати відносини учня з учителем, батьками і самим собою; зняти тривожність, знизити невротизація дітей; підвищити навчальну мотивацію; дозволити відслідковувати динаміку шкільної успішності.

Оцінка і відмітка повинна фіксувати досягнення учня. Тому вчителеві доцільно відслідковувати просування учня за лініями розвитку особистості..

Система контролю та оцінки дозволяє встановити персональну відповідальність учителя і школи в цілому за якість процесу навчання. Система контролю і оцінювання навчальної роботи школяра не може обмежуватися перевіркою засвоєння знань і виробленням умінь і навичок з конкретного навчального предмета. Таким чином, шкільна система оцінювання, орієнтована на ефективне навчання і научіння дитини, повинна, як мінімум, дозволяти:

- здійснювати інформативну і регульовану (дозовану) зворотний зв'язок, даючи учневі інформацію про виконання програми, про те, наскільки він просунувся вперед, а на певному

- використовувати її як форму заохочення, але не покарання

- відзначати з її допомогою навіть незначні просування учнів, дозволяючи їм просуватися у власному темпі і не використовуючи фактор часу

- орієнтувати учня на успіх і не сприяти наклеювання ярликів

- спиратися на широку основу, а не тільки на досягнення обмеженої групи учнів (класу)

Дітей не можна порівнювати: цей розумний, спокійний, краще за інших, а цей слабкий, відсталий. Те, що одному дається легко і просто, для іншого може представляти більші труднощі. У зв'язку з цим потрібно націлити дітей не на виявлення недоліків однокласників, а на виявлення позитивних сторін Можна обговорити з дитиною вголос його власну роботу

З середини і до кінця початкової школи учні переходять на накопичувальну систему оцінювання. Замість негативних і позитивних оцінок за будь успішне дію учень отримує бали успішності. Бали ставляться за кожен вид завдання окремо, наприклад, при вирішенні завдання оцінюється окремо

Оцінка і відмітка повинні фіксувати досягнення ученика.Учебный матеріал початкової школи організовано за змістовно - цільових лініях розвитку, визначаються цілі вивчення даного предмета.

Тому перша задача, яку повинен вирішити вчитель, - це продумати, на яких етапах, з якою частотою буде здійснюватись поточний контроль за формуванням необхідних

Тематичний і підсумковий контроль перевіряє не навчальну діяльність, а навчальні результати (ступінь навченості).

У зв'язку з цим для учнів початкових класів створені самостійні та контрольні (перевірочні) роботи з математики, російської мови, літературного читання і т.д.

Самостійні роботи носять навчаючий характер. Іншими словами, учень має право багаторазово працювати над своїми помилками до тих пір, поки не навчиться. Мета цих робіт - виявити і своєчасно усунути наявні проблеми в знаннях (тренувальні целиКонтрольные роботи перевіряють базовий рівень досягнень. Вони несуть не стільки навчальну функцію (хоча можлива перездача), скільки контролюючу.

• Тематичний і підсумковий контроль перевіряє не знання, а вміння їх застосовувати.

Оцінна діяльність вчителя не має бути окремою частиною уроку, вона повинна пронизувати всю його роботу. Оцінка повинна фіксувати досягнення учня, відстежувати його просування в особистісному розвитку.

• Електронний паспорт учня.

В сучасній початковій школі до багатьох курсів розроблені (або розробляються) електронні додатки. Основне завдання електронних додатків до підручників - забезпечення можливості проведення в реальному часі повноцінного моніторингу якості навчання учнів, які працюють за цими підручниками. Електронні додатки повинні допомогти відстежити характер змін у рівні підготовки учня протягом усього процесу навчання.

Крім того, електронні додатки дають можливість вчителю, учню і його батькам отримувати принципово нову і надзвичайно важливу інформацію

• У перших класах початкової школи - безотметочное навчання може бути у формі заліку по кожній темі.

Учень повинен засвоїти кожну тему, виконавши певний обсяг завдань у підручнику та самостійної роботи. За результатами цієї роботи він отримує залік по цій темі. Кожна тема у кожного учня має бути зарахована, однак термін отримання заліку не слід жорстко обмежувати (наприклад, учні повинні здати всі теми до кінця чверті). Це вчить школярів планування своїх дій.

При оцінюванні усних і письмових робіт дитину необхідно в емоційній формі сформулювати словесну оцінку, показати задоволення від успіхів: «Молодець! Мені подобається, як ти намагаєшся»;

• До середини - кінця початкової школи учні переходять на накопичувальну систему оцінювання, яка легко може бути переведена в будь-яку форму позначки. Опишемо її основні риси.

1) Метою нової системи є оцінка просування учня за лініями розвитку та його вихід на

2) Замість негативних і позитивних оцінок за будь успішне дію учень отримує бали успішності:

1 - 2 бали - необхідний рівень;

3 - 4 бали - базовий рівень;

5 - 6 балів - максимальний рівень.

Під час уроку вчитель може видавати учням картки з балами, сума яких потім переноситься або в робочий журнал вчителя, або, якщо досягнута домовленість з адміністрацією школи, проставляється олівцем в офіційний журнал. Також бали успішності можуть бути отримані учнями за виконання самостійних і контрольних (перевірочних) робіт.

3) Бали успішності легко переводяться в пятибалльные позначки офіційного журналу. Один бал успішності (часткове освоєння необхідного рівня) відповідає трійці, але її рекомендується уникати виставляти в офіційний журнал. Два бали успішності (повне освоєння необхідного рівня) відповідають четвірці. Три бали успішності (часткове освоєння базового рівня) відповідають четвірку з плюсом, чотири бали успішності (повне освоєння базового рівня) відповідають п'ятірці. П'ять та шість балів успішності (вихід на максимальний рівень) відповідають п'ятірку з плюсом.

4) За результатами вивчення теми кожен учень набирає певну кількість балів успішності. Якщо кількість балів дорівнює кількості уроків, то він отримує залік на необхідному рівні по темі..

Якщо сума балів не дозволяє отримати залік, учень перед початком нової теми пише п'ятихвилинну роботу з картками, що представляє собою вибір одного завдання необхідного, або базового рівня.

5) протягом року повинні бути заплановані 3 - 5 обов'язкових для всіх контрольних (перевірочних) робіт. У них учні мають виконати завдання за лініями розвитку для даного предмета. В завданні кожної лінії має бути вибір рівня складності: необхідний (2 бали), базовий (4 бали) або максимальний (6 балів).

Перевірка і оцінка досягнень молодших школярів є дуже істотної складової процесу навчання і однією з важливих задач педагогічної діяльності вчителя Ретельне планування вчителем досягнення цілей і способів їх перевірки сприяє підвищенню об'єктивізації оцінки і якості процесу навчання.

Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 889; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!