Розташування манюнка на аркуші
ПРОЕКТИВНа МЕТОДИКа «БАРАНЧИК У ПЛЯШЦІ» а Дитячо-батьківські відносини мають визначальний вплив на розвиток дитини, становлення її емоційної та особистісної сфери. У процесі постійного контакту з дитиною, батьки навчають регулювати і впорядковувати її взаємини з навколишнім світом, пізнавати різноманітні способи взаємин іншими людьми. Значущими стають такі компоненти як самооцінка, ставлення до себе. Все це формується в дитині завдяки сприйняттю і відношенню батьків до дитини. Дитина виростає, а сформовані у неї батьками риси особистості, духовно - моральні цінності, норми моралі залишаться і стають базовими особистісними якостями. Саме ними згодом буде керуватися доросла людина, проходячи свій життєвий шлях, здійснюючи деколи нелегкий вибір. Сьогодні для процесу діагностування дитячо-батьківських проблем використовується велика кількість методик, наприклад такі як: «Колірна соціометрія», «Малюнок сім'ї», методика діагностики батьківського ставлення А.Я. Варга, В.В.Столина, методика «Баранчик у пляшці». Ці методики використовують у своїй практиці психологи і арт-терапевти. Проективна методика «Баранчик у пляшці» дозволяє визначити психологічне самовідчуття людини, у власній батьківській сім'ї. Ця техніка дозволяє працювати з усіма клієнтськими групами, починаючи з дітей 6-7 років, підлітками і дорослими. Проводити її рекомендується не частіше ніж один раз на півроку. Число учасників від 1 до 15. Методика «Баранчик у пляшці» є як проективної методикою так і арт -терапевтичної. Основні завдання використання методики: психотерапевтична, діагностична, комунікативна. Мета методики: оцінити взаємодію дитини з найближчим оточенням, картину світу дитини, ранні відносини з матір‘ю, спосіб сепарації, які ресурси є у дитини для відділення. Цей тест дозволяє працювати з дітьми починаючи від 6 років Базова технологія проведення методики передбачає: Матеріали: 1) 2 аркуша паперу А4 2) Простий олівець Інструкція випробуваному формується таким чином – Намалюйте баранчика у пляшці. Після того, як буде виконаний малюнок, випробуваному пропонується на другому аркуші пропонується записати відповіді на наступні основні питання: 1) Як почувається баранчик? 2) Як почувається пляшка? 3) Про що мріє баранчик? 4) Про що мріє пляшка? 5) Що тривожить баранчика? 6) Що може турбувати пляшку? На малювання відводиться 5-7 хвилин плюс 5-7 хвилин на відповіді на запитання. Після чого роботи збираються і аналізуються психологом самостійно або в індивідуальній бесіді з випробуваним. Можливе і таке проведення методики: Матеріал: лист паперу формату А4, звичайний олівець, кольорові олівці. Можна використовувати глину або пластилін, або солоне тісто, потім це ліплення прикрасити і так інтерпретувати. Замість пензликів, для дітей, можна використовувати їх пальчики – це і дрібну моторику розвиває, робить сам процес більш захоплюючий і з великим інтересом дитина буде виконувати. Інструкція: «Намалюй баранця у пляшці». Після того, як дитина намалює психолог проводить опитування: 1. Як він там опинився? 2. Як йому там у пляшці? 3. Яким він бачить оточуючий світ з пляшки? 4. Про що він мріє? (це зона найближчого зросту) 5. Чого він боїться? 6. Який у нього настрій? 7. Скільки йому років? 8. Чи чекає баранчик допомоги? Якщо так, то від кого та якої саме? 9. Чи хоче він вибратися? 10. Чи може він вибратися та яким способом? 11. Що він отримає, якщо вибереться? В кінці психолог просить придумати історію про баранця, в якій треба розповісти про шлях його виходу з пляшки. Діагностичний матеріал, засоби: малюнок, після малюнкове опитування, вербальна комунікація, невербальна комунікація. Тема завдання: чітко обмежена. Дана методика допомагає діагностувати і дуже швидко скласти психологічну характеристику групи, і відразу почати роботу над існуючими у кожної дитини, підлітка проблемами.
|
|
|
|
|
|
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПРОЕКТИВНОЇ МЕТОДИКИ
|
|
|
«БАРАНЧИК У ПЛЯШЦІ»
Баранчик – символізує автора роботи. Наскількияскраво, чітко, пухнасто промальований баранчик, настільки легко, позитивно і сприятливо людина відчуває себе в батьківській родині і навпаки. Наявність добре промальованих ріжків і ніг – це знак впертості, боротьби і відстоювання своєї думки, можливість наявності опору дитини по відношенню до батьків. Роги і копитачасто зустрічаються в роботах підлітків, коли відбувається процес психологічного та емоційного відділення від батьківської сім’ї. Якщо автор зображуєбаранчика в негативному образі, це трактується як неприйняття себе.
Пляшка – символ батьківської сім’ї. Обриси пляшки мають своє значення. М’які, плавні, округлі форми пляшки – може трактуватися як близькість автора роботи до мами, і символізує потребу в її уваги та її турботі, оцінці. Більш різкі, незграбні форми пляшки – в характері автора роботи переважають батьківське начало, батьківські риси характеру.
Велике значення надається положенню баранчика в пляшці.Якщо баранчик твердо стоїть на ногах на дні пляшки це означає, що автор роботи перебуває в сім’ї, в якій відчуває стабільність, стійкість. Пляшка може бути зображена як в горизонтальному так і у вертикальному положенні. Спрямованість баранчика до шийки пляшки, може трактуватися, як бажання вийти з пляшки і відокремитися від батьківської сім’ї. Можливий варіант: коли баранчик знаходиться в положенні протилежному – спиною до шийки пляшки і обличчям до денця, це трактується, як не бажання досліджуваного покидати батьківську сім’ю, наявність побоювань пов’язаних з самостійністю.
|
|
|
Слід звернути особливу увагу на горлечко, зіставити з розмірами баранчика. Чи відповідають розміри баранчика величиною шийки пляшки? Чи зможе баранчик при бажанні вийти з пляшки? Або може баранчик крупніше горлечка? А може йому тільки здається, що він може покинути пляшку? І чи хоче взагалі баранчик вийти з пляшки?
Зустрічаються роботи, в яких горлечко закрите пробкою, це може трактуватися як прояв гіперопіки, автор роботи відчуває себе під контролем з боку батьків, всі рішення приймаються за нього, і він явно не скоро буде готовий до самостійності і відокремлення від батьківської сім’ї.
Коли внутрішній простір пляшки прикрашається елементами інтер’єру, створюється замкнений затишний мікроклімат, це свідчить про надмірну кількість батьківського піклування, та про те, що автор роботи сприймає таку опіку позитивно. Батьки оточують всім необхідним і тим самим позбавляють дитину права на прийняття самостійних рішень і можливості представлення життя за межами сім’ї, це може бути причинами невпевненості в собі, соціальної несміливості дитини.
Коли пляшка надбита або розбита це може трактуватися як наявність психологічних травм, пережитих дитиною в батьківській родині.
Часто підлітки малюють пляшку і підписують її назвою алкогольного напою, це може говорити про те що в даний момент підлітка цікавлять спиртні напої, він перебуває в стані побудови свого ставлення до алкоголю. У цей момент педагогам і психологам важливо не упустити і провести необхідні виховні та корекційні заходи.
Важливо куди саме повернута пляшка:
Вгору – до батьківського(чоловічого)принципу мислення, фантазій. З такої пляшки дуже важко вибратися, більше таємних переживань. Тобто тоді дитині притаманні раціоналізм, активність, відчуття непотрібності дій, недосяжності мети.
Вниз – до несвідомого, тілесного, материнського. Тобто фіксування на перешкодах до задоволення ситуативної потреби, можливо є авторитарна мати чи гіперопіка. Ліворуч – пасивність, бездіяльність, акцент на минулому, рефлексія, острах активності, тенденція до роздумів, відсутні претензії на самоствердження, фіксація на якійсь ситуації з минулого.
Праворуч – є направленим на майбутнє, свідоме. Тобто, бунтарство, непокора, іноді прямота, безкомпромісність. Чи оцінює дитина пляшку як проблему, чи хоче він з нею впоратись.
Якщо у дитини в житті дуже складна ситуація, то вона може намалювати, наприклад, пляшку з-під отрути, алкоголю тощо. Якщо в сім‘ї «поживна» ситуація, тоді можуть бути пляшки з поживними рідинами.
Якщо баранцю не хочеться виходити, можна говорити про те, що не вистачає фрустрації та немає необхідності розвиватися далі, або всі потреби задоволені та немає мотивації.
Якщо дитина малює коштовну пляшку, що прикрашена дорогоцінностями, це може говорити про те, що оточуюча середовище, заняття, гуртки, враження на оточуючих цінується більше ніж сама дитина.
Формальні показники: Натиск на олівець – показник психомоторного тонусу:
– Слабий натиск, подекуди стрічка ледь видна – астенія (при астенії погіршується пам’ять, увага, з’являється плаксивість, примхливість, роздратування, невпевненість у собі): пасивність, іноді депресивний або субдепресивний стан (стан легко вираженої депресії, який характеризується зниженим настроєм, песимістичною оцінкою подій та зниженням працездатності.) (з 4 річного віку).
– Сильній натиск, олівець продавлює папір – емоціональна напруга; ригідність (недостатня рухливість, переключення, пристосування мислення, установ та т. ін. по відношенню до вимог середи, яка змінюється. Спостерігається при ряді психічних захворювань.); імпульсивність (риса характеру, яка виражається у схильності до діяти без остаточного свідомого контролю, під впливом зовнішніх обставин або в силу емоціональних переживань). (з 4 річного віку).
– Занадто сильний натиск, олівець рве папір – конфліктність; гіперактивність; іноді агресивність; гостре збудження, пограничний або психотичний стан (грубе порушення оцінки реальності, тобто, людина робить помилкові заключення стосовно оточуючої дійсності, помилково оцінює своє мислення и сприйняття та продовжує робити ці помилки, навіть коли стикається з доказами протилежного. Психічні симптоми включають маячіння, галюцинації, регресивну поведінку , в вочевидь не співпадаюче з настоєм та помітно незв’язне мовлення).
– Натиск сильно варіює – емоціональна лабільність (рухливість, переключення) характеризується тим, що людина швидко реагує на зміну ситуації, обставин, и партнерів, вільно виходить з одних емоціональних станів та входить в другі). (з 4 річного віку). – Коливання натиску особливо сильні – емоціональна несталість; іноді гострий стан.
Особливості ліній
– Штрихові лінії – тривожність, як риса характеру.
– Численність ліній – тривога як стан на момент обстеження; стресовий стан; іноді імпульсивність.
– Ескізні лінії: спочатку проводяться слабі лінії, потім найбільш вдалі наводяться більш жирним – прагнення контролювати свою тривогу, тримати себе в руках. – Лінії, які промахуються, не влучають в потрібну точку – імпульсивність; органічне ураження мозку; іноді гіперактивність ( з 5 річного віку).
– Лінії, які не доведені до кінця – астенія; іноді імпульсивність. ( з 5 річного віку).
Розмір малюнків
– Завеликий розмір: малюнок займає весь лист – тривога, як стан на момент обстеження; стресовий стан; іноді імпульсивність; гіперактивність.
– – Замалий розмір: малюнок займає менш ніж 1/3 листа по висоті – депресія, низка самооцінка.
– Розмір сильно варіюється – емоціональна лабільність.
Розташування манюнка на аркуші
– Зміщення вверх, розташований у верхній половині листа, але не в куті – іноді завищена самооцінка, можливо, компенсаторне; прагнення до великих досягнень.
– Зміщення вниз, розташований у нижній половині листа – іноді зниження самооцінки.
– Зміщення у бік – іноді органічне ураження мозку.
– Виходить за рамки листа – імпульсивність; гостра тривога; іноді пограничний, невротичний або психотичний стан.
– Розташований у куті листа – іноді депресія або субдепресія.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 592; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!