Президентські вибри 2010 р та їх наслідки
Вибори Президента України 2010 — чергові вибори Президента України. Спочатку були призначені Верховною Радою України на 25 жовтня 2009 року,але ця дата була оскаржена чинним Президентом України Віктором Ющенком у Конституційному Суді.Після того, як Конституційний Суд визнав таке рішення протиправним, Верховна Рада призначила вибори на 17 січня 2010 року
На виборах використовувалася система абсолютної більшості. У разі відсутності кандидата, що набрав абсолютну більшість від числа тих, що взяли участь у виборах, передбачався 2-й тур, у якому змагалися двоє, що набрали найбільше голосів. У 2-му турі для перемоги досить було набрати голосів більше, ніж у суперника.
За результатами обробки 100,00% протоколів перемагає лідер опозиції Віктор Янукович — 48,95% (12 481 268 голосів); Юлія Тимошенко відстає на 3,48 відсотки — 45.47% (11 593 340 голосів). Проти обох кандидатів проголосувало 4,36% громадян[12]. Визнаних недійсними виборчих бюлетенів — 1.19%. Зросла в порівнянні з першим туром активність виборців — 69,15% (66,76% у першому турі).
Юлія Тимошенко не визнала своєї поразки, заявила про масові фальсифікації «в цілому по Україні на понад 1 млн. голосів за різними технологіями» і сказала, що оскаржуватиме результати виборів у суді
Якщо на першому етапі після президентських виборів максимізація виграшу
здійснювалася за рахунок точечних змін правил (наприклад, формування парламентської
|
|
|
коаліції за рахунок позафракційних депутатів), то після насичення кадрами владної партії
різнорівневих структур влади здійснено перехід до скасування наявних (у т.ч.,
конституційного рівня) правил. У цьому контексті повернення до системи влади за моделлю
1996 року стало лише скороченням витрат на закріплення й легалізацію нового режиму
формування та розподілу влади.
Основні засоби досягнення таких цілей на даному етапі виражаються у:
- досягненні деконкурентності середовища;
- поступовій деінституціоналізації партій у процесі формування парламенту й уряду та
маргіналізації їх ролі у політичному процесі;
- відтворенні недостатньо збалансованої системи стримувань і противаг за моделлю влади в
редакції 1996 року;
- зменшенні досягнутого у період 2006-2010 років ступеня автономії уряду;
- нівеляції парламентських процедур;
- спробах утвердити на зовнішній арені власну версію цілей зміни умов функціонування
політичного середовища як єдино можливу умову і водночас необхідний ефективний засіб
управлінської модернізації та економічних реформ.
Політичним наслідком президентських виборів 2010 року стає утвердження монопольного
принципу розподілу влади "переможець отримує все", що в поточних умовах набуває
|
|
|
крайнього варіанту "свій-чужий".
Можна прогнозувати, що владний режим більшою мірою спиратиметься на вузькі групи
інтересів, від яких зрештою залежатиме його політичний цикл, аніж на широкі
суспільні кола та політичні інститути.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 221; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!