Більший термін, предикат висновку (позначається P)
Середній термін, який зв'язує суб'єкт із предикатом (позначається M – від лат. medium)
Менший термін, суб'єкт висновку (позначається S).
Середній термін відіграє роль сполучної ланки між іншими термінами і відсутній у висновку.
Приклад:
Усі кенгуру (M) є сумчасті ссавці (P). більший засновок
Ця тварина (S) є кенгуру (M). менший засновок
Ця тварина (S) є сумчастий ссавець (P).
Таким чином, структура силогізму включає два засновки і один висновок, в яких ми зустрічаємо три терміни:
Суб'єкт висновку, розташований у другому (меншому) засновку силогізму,
Предикат висновку, розташований у першому (більшому) засновку силогізму. Предикат висновку, як правило, є більшим за обсягом поняттям, ніж суб'єкт висновку,
Середній термін, який повторюється в двох засновках і зв'язує суб'єкт із предикатом.
Логічний аналіз силогізму потрібно починати з висновку
(встановлюючи, де його суб'єкт, предикат), визначаючи !!!
Більший та менший засновки і середній термін.
Три терміни категоричного силогізму можуть бути розташовані в ньому по-різному. Їх взаємне розташування називається фігурою категоричного силогізму. Цих фігур чотири.
Перша фігура категоричного силогізму – це таке розташування термінів, при якому перший засновок починається з середнього терміну, а другий ним закінчується.
|
|
|
M ________ P
S ________ M
__________
S ───── P
Приклад:
Усі метали (M) теплопровідні (P).
Мідь (S) – метал (M).
Мідь (S) – теплопровідна (P).
Друга фігура категоричного силогізму – це таке розташування термінів, при якому і перший, і другий засновки закінчуються середнім терміном, який в обох засновках є їх предикатом.
P M
S M
 |
S P
Приклад:
Всі риби (P) дихають зябрами (M).
Всі кити (S) не дихають зябрами (M).
Всі кити (S) – не риби (P).
Третя фігура категоричного силогізму – це таке розташування термінів, при якому і перший, і другий засновки починаються з середнього терміну.
M P
M S
S P
Приклад:
Всі вуглеці (M) – це прості тіла (P).
Всі вуглеці (M) – це електропровідники (S).
Деякі електропровідники (S) – це прості тіла (P).
Четверта фігура категоричного силогізму – це таке розташування термінів, при якому перший засновок закінчується середнім терміном, а другий починається з нього:
P M
|
|
|
M S
 |
S P
Приклад:
Всі вужі (P) – це плазуни (M).
Всі плазуни (M) не є безхребетними (S).
Всі безхребетні (S) не є вужами (P).
Модуси категоричного силогізму
Будь-який категоричний силогізм складається з 3-х простих суджень видів А, І, Е, О, тобто з двох засновків і висновку. Набір простих суджень, що входять до силогізму, називається модусом простого силогізму.
Всього можливих комбінацій простих суджень в силогізмі – 256 (У кожній фігурі 64 модуси: 4х4х4=64, а фігур – 4, 64х4=256). Але тільки 19 модусів дають достовірні висновки, а інші приводять до висновків вірогідних, тому ці 19 називають правильними.
Наведемо приклад:
 |
Всі дерева (M) мають кореневу систему (P). M P
Всі берези (S) – це дерева (M). перша фігура
Всі берези (S) мають кореневу систему (P). S M
S P
|
|
|
Перший засновок є простим судженням виду А (загальноствердним), другий засновок – це теж судження виду А, і висновок – судження виду А. Тому розглянутий силогізм має модус ААА.
Дата добавления: 2018-06-01; просмотров: 305; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!