Обриви ліній зв'язку повинні бути позначені. У місцях обривів слід використовувати ідентифікатори у вигляді букв, цифр або букв і цифр.

Заголовки граф

Підзаголовки граф

Строки

(горизонтальні рядки)

Боковик (графа для заголовків рядків)

Графи (колонки)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ КОЛЕДЖ ДВНЗ

«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Методичні вказівки

для студентів спеціальності 5.05020201 «Монтаж, обслуговування

засобів і систем автоматизації технологічного виробництва»

Методичні вказівки «Основні положення дипломного проектування» для спеціальності 5.05020201 «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва» розроблені викладачем вищої категорії МК ДВНЗ «ПДТУ» Мартинової Т.М.

Для студентів і викладачів ВНЗ 1-2 рівня акредитації

Розглянуто і схвалено циклової комісією автоматизації техпроцесів

Протокол № 1 від 31. 08.2015 року

Голова циклової комісії ____________ Т.М. Мартинова

Зміст

Введення 4

1. Завдання дипломного проектування5

2. Організація і контроль дипломного проектування 6

3. Тематика і типи дипломних проектів 10

4. Завдання на дипломне проектування 11

5. Обсяг і зміст дипломного проекту

5.1 Зміст пояснювальної записки 12

5.2 Зміст графічного матеріалу 16

6. Оформлення дипломного проекту

6.1. Оформлення пояснювальної записки 17

7. Оформлення графічних документів

7.1 Загальні вимоги 34

7.2 Проставлення розмірів на кресленнях 38

7.3 Вимоги до оформлення схем39

8 Підготовка до захисту дипломного проекту54

9 Захист дипломного проекту в ДКК 55

10 Перелікстандартів 57

11 Перелік посилань 61

Додатки:

Додаток А. Дипломне завдання

Додаток Б.Тітульний лист

Додаток В. Лист «Зміст»

Додаток Д. Методики розрахунків

Додаток Е. Лист пояснювальної записки

Додаток И. Лист «Література»

Додаток К. Специфікація, форма 1, форма 2

Додаток Л. Схема автоматизації (функціональна)

Додаток М. Схема електрична принципова САР

Додаток Н. Загальний вигляд щита

Додаток П. Схема зовнішніх проводок

Додаток Р. Схема електрична принципова (живлення)

Додаток С. Схема електрична з'єднань

ДодатокТ. Схема електрична підключень

Вступ

Дипломне проектування є заключним, підсумковим етапом навчання фахівців, якому передує підготовка згідно з навчальним планом (теоретична і практична за переліком дисциплін навчального плану, проходження практик). У свою чергу, дипломне проектування є невід'ємною частиною навчального плану і має важливе значення у підготовці молодого фахівця до самостійної роботи.

Методичні вказівки мають на меті докладний виклад відомостей, пов'язаних з організацією та проведенням дипломного проектування для студентів спеціальності 5.05020201 «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва» денної та заочної форми навчання. Відповідно до цього в методичних вказівках викладені порядок та особливості підготовки до дипломного проектування, тематика і типи дипломних проектів, порядок підготовки та оформлення завдання на дипломне проектування, включаючи перелік необхідних документів, вимоги до обсягу, змісту та оформлення проекту, а також обов'язки керівників та рецензентів, що беруть участь в дипломному проектуванні.

Методичні вказівки складені відповідно до стандарту підприємства, Державному освітньому стандарту вищої професійної освіти, робочим навчальним планом підготовки фахівців за спеціальністю 5.05020201 «Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва»

1. Завдання дипломного проектування

Дипломне проектування за спеціальністю 5.05020201 будучи підсумком підготовки фахівців, має на меті систематизацію, закріплення і розширення теоретичних знань в області автоматизації різних сучасних технологічних процесів і виробництв з використанням електронно-обчислювальної техніки; поглиблений і самостійний розгляд комплексу питань у відповідності з темою проекту; розвиток і вдосконалення навичок роботи з технічною літературою, розвиток і поглиблення навичок роботи з графічним матеріалом; використання інформаційних технологій.

Дипломний проект повинен відобразити глибину і якість теоретичної, практичної та професійної підготовки фахівця в області автоматизації, яка передбачає наявність знань, умінь і навичок в повсякденних завданнях інженерно-технічних підрозділів, що займаються питаннями автоматизації. Дипломний проект передбачає вміння проаналізувати технологічний процес і систему автоматизації; обгрунтувати вибір приладів і засобів автоматизації; чітко і наочно відобразити розробки графічно; переконливо, повно і лаконічно викласти завдання дипломного проекту та їх реалізацію в пояснювальній записці; дати в усному доповіді систематизований, вичерпний і короткий виклад змісту проекту та основних висновків; захистити положення проекту при відповідях на питання фахівців, що розглядають і оцінюють проект.

Дипломний проект - випускна робота, на основі якої Державна кваліфікаційна комісія (ДКК) оцінює якість підготовки фахівця і вирішує питання про присвоєння дипломникові кваліфікації молодшого спеціаліста з даної спеціальності «технік - електромеханік».

2. Організація і контроль дипломного проектування

Робота над дипломним проектом складається з наступних етапів:

- отримання індивідуального завдання на дипломне проектування;

- збір та систематизація вихідного матеріалу під час переддипломної практики;

- здача заліку з переддипломної практики;

- безпосередньо проектування;

- оформлення проекту;

- рецензування дипломного проекту;

- підготовка до захисту і захист проекту.

Теми дипломних проектів повинні бути актуальними, відповідати сучасному стану та перспективам розвитку науки і техніки в області автоматизації виробництва.

Рекомендується орієнтувати студентів на можливу тематику дипломних проектів під час проходження навчальної та технологічної практик на підприємстві. При цьому бажано використовувати метод наскрізного проектування, коли одна і та ж тема розробляється в курсових проектах, а потім розвивається і узагальнюється в дипломному проекті.

Тему дипломного проекту студенту пропонує голова циклової комісії, майбутній керівник проекту або фахівець підприємства. Тему дипломного проекту студент може запропонувати і сам, але вона в будь-якому випадку повинна бути на початковому етапі переддипломної практики затверджена циклової комісією. Збір і систематизацію тем дипломних проектів здійснює голова циклової комісії.

Дипломний проект виконується під керівництвом фахівця в області автоматизації (керівника) з консультацією фахівців в більш вузьких областях (консультантів з економіки, охорони праці і т. д.).

Остаточне затвердження теми дипломного проекту і призначення керівника оформляється наказом по навчальному закладу до початку переддипломної практики. До дипломного проектування студент допускається тільки після успішної здачі останньої сесії.

Керівник дипломного проекту розробляє завдання на дипломний проект і календарний графік роботи на весь період дипломного проектування. Завдання на дипломний проект і календарний графік затверджуються заступником директора з навчально-виробничої роботи.

При затвердженні завдання на дипломний проект студенту необхідно мати:

- завдання на дипломний проект встановленої форми (Додаток А), підписане студентом, керівником і головою циклової комісії.

Завдання на дипломний проект складається відповідно до розділу 4 методичних вказівок.

У календарному графіку детально вказують розділи роботи відповідно до завдання, терміни готовності розділів, маючи на увазі, що на остаточне оформлення пояснювальної записки і креслень потрібно відводити не менше тижня - приблизно 15% від загального обсягу роботи над проектом. Дати контролю з тижневим інтервалом щороку встановлює циклова комісія до початку дипломного проектування. На перший контрольний термін готовність проекту повинна становити 15-20%, на останній контрольний термін - 75-80%.

Дипломування завершується напрямком проекту на рецензію і захистом проекту в ДКК. Ці дати вказує завідуючий відділенням згідно графіку захисту.

У дні контролю ходу дипломного проектування працює комісія, до складу якої входять завідуючий відділенням, керівники дипломних проектів.

На засіданнях циклової комісії заслуховуються результати контролю дипломних проектів, а також, за необхідності, звіти окремих дипломників.

При виконанні дипломного проекту студенту необхідно:

- на всіх стадіях проектування враховувати питання якості, надійності, точності, економічності, технічної естетики, ОП і ТБ;

- при проектуванні максимально використовувати сучасну елементну базу, стандартні вузли і деталі;

- проводити аналіз та розрахункові обґрунтування прийнятих рішень з використанням загальнонаукових та інженерних дисциплін при розрахунках систем, організаційно-економічних розрахунках, схем, конструкцій, і т.д .;

- розглядати питання контролю якості продукції;

- використовувати засоби обчислювальної техніки, як інструмент сучасного фахівця.

За прийняті в дипломному проекті рішення і за правильність всіх даних відповідає тільки студент-дипломник - автор проекту і керівник проекту.

Закінчений дипломний проект, підписаний студентом і консультантами, пред'являється студентом керівнику. Після перегляду і схвалення дипломний проект підписується керівником і з його письмовим відгуком представляється завідувачу відділенням не пізніше як за 5 днів до захисту.

У своєму відгуку керівник дипломного проекту вказує:

-повністю чи виконано завданнявнамічений календарним графіком термін;

- які навички має дипломник у використанні літератури;

- якість виконання графічної частини і розрахунково-пояснювальної записки;

- наявність творчого підходу в запропонованих рішеннях проблем проекту;

- наявність самостійності, ініціативи, зрілість і ступінь підготовки дипломника до самостійної діяльності;

- обґрунтовані зауваження про основні прийнятих проектних рішеннях і їх переваги та недоліки.

На закінчення керівник оцінює проект за чотирибальною системою і робить висновок про можливість присвоєння дипломникові кваліфікації молодшого спеціаліста техніка - електромеханіка. Після перевірки керівником дипломного проекту та складання відгуку керівником виправлення в дипломному проекті не дозволялося.

У дні завершення проектів працює нормоконтролер, який перевіряє відповідність оформлення матеріалів проекту вимогам стандартів. Правильність оформлення нормоконтролер підтверджує підписом на кресленнях і пояснювальній записці. Невірно оформлені проекти до захисту не допускаються.

Питання про допуск до захисту дипломного проекту вирішують завідуючий відділенням та голова циклової комісії після ознайомлення з проектом, відгуком керівника і особистої бесіди з дипломником. Студент, не допущений до захисту дипломного проекту, представляється до відрахуванню, як завершивший теоретичне навчання з правом захисту протягом трьох років на контрактній основі.

Дипломний проект, допущений до захисту, направляється завідуючим відділенням на рецензію.

Склад рецензентів формується завідуючим відділенням з числа фахівців виробництва та наукових установ, які мають відповідну освіту та працюють за спеціальністю. В якості рецензентів можуть залучатися також викладачі та інженери навчальних закладів відповідних спеціальностей.

У рецензії дається оцінка вирішення основних завдань проекту, і на підставі цього висловлюється думка про підготовленість дипломника до практичної роботи. Рецензент у своєму висновку в першу чергу характеризує правильність загального вирішення поставленого завдання і виявляє, чи відповідає проект сучасному рівню техніки, чи використані в достатній мірі виробничий досвід, а також новітні досягнення науки і техніки, матеріали сучасної літератури по темі проекту. Окремо оцінюється оригінальність рішень. Дається характеристика якості і ретельності виконання роботи. Виявлені помилки вказуються в рецензії з обов'язковим зазначенням місця їх знаходження в графічній частині і в пояснювальній записці.

Особливо ретельно характеризується якість пояснювальної записки - вміння грамотно і логічно викладати свої думки, оцінюється якість виконання графічної частини проекту.

У рецензії відзначаються спірні і недостатньо розроблені питання, по яких можливі й інші рішення. На закінчення рецензент дає висновок з дипломного проекту, рекомендує оцінку за чотирибальною системою і можливість присвоєння дипломникові кваліфікації молодшого спеціаліста техніка - електромеханіка.

Прізвище рецензента дипломникові повідомляє завідуючий відділенням при направленні завершеного проекту на рецензію за 3 дні до захисту в ДКК. Студент передає матеріали проекту рецензенту та повинен бути ознайомлений з рецензією до захисту проекту. У процесі захисту проекту в ДКК студенту надається можливість відповісти на зауваження рецензента.

Публічний захист дипломного проекту перед Державною кваліфікаційною комісією здійснюється тільки у встановлені навчальним графіком терміни.

У тих випадках, коли захист дипломного проекту визнається незадовільним, Державна кваліфікаційна комісія встановлює, чи може дипломник представити до повторного захистуі той же проект з доопрацюванням, обумовленим комісією, або він зобов'язаний розробити нову тему, яка встановлюється циклової комісією.

Дипломникам, які не захистили дипломного проекту з поважної причини (документально підтвердженої), ректором ДВНЗ «ПДТУ» може бути збільшений термін навчання до наступного періоду роботи Державної кваліфікаційної комісії.

3 Тематика і типи дипломних проектів

Теми і типи дипломних проектів повинні за своїм змістом відповідати завданням дипломного проектування, бути актуальними, реальними, присвяченими рішенням різних виробничих і наукових завдань і відповідати сучасному рівню розвитку автоматизації різних технологічних процесів і виробництв. Теми проектів повинні відображати реальні умови виробництв, які автоматизуються, за обсягами та об'єктами виробництва, номенклатурою, якостю і техніко-економічними показниками.

Проекти можуть бути індивідуальними або колективними, виконуваними декількома студентами на одну велику спільну тему.

При колективному проектуванні пояснювальні записки та графічні матеріали не повинні повторюватися, кожен студент-дипломник повинен виконувати тільки свою частину загальної роботи, яка визначається затвердженим завданням на дипломний проект.

Теми дипломних проектів рекомендується підбирати відповідно з індивідуальними інтересами і схильностями студентів, можливостями та інтересами підприємств за місцем проходження практики.

Категорично забороняється проводити копіювання матеріалів попередніх дипломних проектів, виконаних раніше, видаючи ці матеріали за свою роботу.

Теми майбутніх дипломних проектів повинні носити комплексний характер, розкриваючи різнобічну підготовку дипломника в області автоматизації.

Змістовна частина майбутніх проектних і конструкторських завдань в області автоматизації повинна бути пов'язана з аналізом процесів підприємства,що автоматизуються, засобів апаратного забезпечення, зі знаннями з монтажу, налагодження та ефективної експлуатації засобів автоматизації.

Назва майбутньої теми дипломного проекту (роботи) має формуватися на етапі проходження навчально-технологічної практики і відображати зміст відповідно до типів проектів, бути лаконічною, і у всіх документах має приводитися в однаковому вигляді, без спотворень (у наказах і розпорядженнях навчального закладу, в завданні на переддипломну практику, на титульному аркуші дипломного проекту, в заліковій книжці студента, протоколах і т.д.).

За погодженням зі студентом у разі потреби і зацікавленості навчального закладу можуть бути запропоновані теми реальних дипломних проектів, пов'язані з ремонтом або створенням нового навчального обладнання. Такі проекти можуть мати скорочену теоретичну частину за рахунок виконаної практичної частини, але в будь-якому випадку повинні бути збережені всі розділи дипломного проекту в завданні.

4. Завдання на дипломне проектування

Завдання на проектування встановленої форми (див. Додаток А) відповідно дотеми дипломного проекту складається керівником проекту за участю дипломника. У завданні повинні бути вказані такі відомості:

- тема проекту, яка формулюється коротко, без вступних слів, подробиць і роз'яснень; в назві теми допускається використання загальноприйнятих скорочень (САР, ЕОМ, ПАТ, ККЦ і т.п.).

- дата закінчення проекту, яка призначається головою циклової комісії спільно з керівником дипломного проекту відповідно до графіка навчального процесу;

- зміст дипломного проекту: зміст пояснювальної записки, перелік креслень.

5 Обсяг і зміст дипломного проекту

Дипломний проект складається з пояснювальної записки та графічної частини, а також додаткових матеріалів, якщо вони передбачені в завданні на дипломне проектування. Обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати 60-70 аркушів формату А4, які містять текст і ілюстрації. Обсяг графічної частини повинен досить повно відображати результати проекту і служити ілюстраційними матеріалами на захисті. Графічна частина складається з 2-3 аркушів формату А1 в цілому.

5.1 Зміст пояснювальної записки

Пояснювальна записка включає в себе:

- титульний аркуш (див. Додаток Б);

- зміст(див. Додаток В);

- вступ;

- загальну частину;

- спеціальну (основну) частину;

- організацію виробництва;

- економіку виробництва

- охорону праці (техніку безпеки, протипожежні та екологічні заходи)

- список використаної літератури;

- додатки.

- завдання на дипломне проектування;

Приведений перелік не містить можливі варіанти побудови розділів дипломного проекту, однак, зміст пояснювальної записки конкретного проекту визначається типом проекту і завданням на проектування.

Нижче наводяться загальні вимоги до змісту окремих розділів.

Зміст пояснювальної записки починається з нової сторінки. Вказуються номери і точні назви розділів і підрозділів записки, а також номери сторінок, на яких вони поміщені. Зразок заповнення змісту наведено у Додатку В.

Вступ містить коротке обґрунтування теми проекту, її актуальність, новизну, характеризирует сучасний стан питань, які рссматріваются, зв'язок з техніко-економічними проблемами підприємства, галузі, країни в цілому, можливі напрямки вирішення поставлених завдань.

5.1.1 Загальна частина містить такі підрозділи:

- коротка характеристика технологічного процесу та агрегату. У пояснювальній записці коротко описується конструкція автоматизируемого об'єкта (агрегату) і технологічного процесу, що протікає в ньому, наводяться основні параметри технології, її особливості з точки зору управління;

- вибір, обгрунтування і опис функціональної схеми автоматизації. У даному підрозділі необхідно дати короткий опис діючої системи автоматизації, визначити параметри, які контролюються і регулюються, провести аналіз локальних систем контролю та регулювання, які в подальшому будуть розглядатися докладніше. У графічній частині проекту на аркуші №1формата А1необходімо привести схему автоматизації (функціональну), виконану відповідно до вимог;

- вибір і обгрунтування засобів автоматизації. У даному підрозділі необхідно обгрунтувати вибір тих чи інших приладів і засобів автоматизації, які застосовуються в розглянутих локальних системах автоматизації; обгрунтувати вимоги до приладів і засобів автоматизації, привести необхідні технічні параметри, умови експлуатації.При виборі та обгрунтування окремих вузлів, блоків і т.п. опис їх роботи дається тільки у разі їх відмінності від типових. Відзначаються тільки достоїнства і недоліки, що дозволяють зробити раціональний вибір з точки зору виконання заданих функцій, міцності, надійності, економічності, зручності технічного обслуговування, експлуатації та ін.

- розробка і опис електричної принципової схеми локальної системи автоматизації. У даному підрозділі наводиться призначення даної схеми, описується алгоритм її роботи із зазначенням вхідних і вихідних сигналів пристроїв, що входять в схему, наводяться рівні інформаційних сигналів, вказуються рівні напруг джерел живлення.

У графічній частині проекту на аркуші №2 формату А1 необхідно привести схему електричну принципову локальної системи автоматизації, виконану відповідно до вимог ЕСКД на виконання схем електричних.

Даний розділ не передбачає жодних розрахунків.

5.1.2 Спеціальна частина є основною частиною дипломного проекту та містить такі підрозділи:

- розрахунок елементів схеми автоматизації. У даному підрозділі може бути виконаний розрахунок пропускної здатності і вибір регулюючого органу відповідно до розрахунку, якщо в проекті розглядається або є локальна система регулювання витрати середовища з відповідними параметрами. Якщо регулювання нема, то виконується розрахунок звужуючого пристроюдля будь-якого середовища, витрата якої вимірюється відповідно до схеми автоматизації. На додаток до цих розрахунків за погодженням з керівником можуть бути виконані менші за обсягом розрахунки (температурної компенсації труб, потужності електродвигунів виконавчих механізмів, налаштувань промислових регуляторів та ін.). Методики розрахунків наведені у Додатку Г;

- монтаж і налагодження засобів автоматизації. У даному підрозділі необхідно привести основні відомості з монтажу та налагодження приладів і засобів автоматизації, що входять у розглянуту локальну систему автомтізаціі.

- монтаж електричних і трубних проводок. У даному підрозділі необхідно дати опис монтажу та випробувань електричних і трубних проводок, поряд із загальними правилами монтажу проводок слід обов'язково описати особливості їх виконання в розглянутій локальній системі контоль і регулювання;

- розробка і опис креслення загального виду комплектного пристрою. У даному підрозділі необхідно описати загальний вигляд комплектного пристрою, розробленого в ході виконання проекту, для розміщення приладів і засобів автоматизації, що входять в розроблювані локальні системи, наводяться основні принципи, якими керувалися при розміщенні прборов і засобів автоматизації на панелі щита КВП, на пульті, на стенді або в шафі.У графічної частини на аркуші №3 формату А2 виконується креслення загального вигляду комплектного пристрою;

- розробка і опис схем для монтажу. У даному розділі варто описати одну розроблену схему, яка необхідна при виконанні монтажу приладів і засобів автоматизації, що входять в проектовану локальну систему, і ліній зв'язку між ними.У графічної частини на аркуші №4 формату А2 виконується схема зовнішніх з'єднань електричних і трубних проводок, схема електрична з'єднань або підключений щита КВП, пульта, шафи перетворювачів, пускачів, або стенду датчиків. В окремих випадках замість перелічених схем може виконуватися схема електрична принципова живлення елементів локальної системи автоматизації.

5.1.3 Організація виробництва

У цьому розділі розглядаються питання:

- раціональної організації виробництва і праці в цеху;

- розрахунок собівартості системи автоматизації.

5.1.4 Економіка виробництва

У даному розділі наводяться:

- розрахунок економічної ефективності проектних рішень;

- техніко-економічні показники проекту.

Дані розділи виконуються у повній відповідності з Методичними вказівками з виконання організаційно-економічної частини дипломного проекту.

5.1.5 Охорона праці

У даному розділі вирішуються наступні завдання:

- опис вимог охорони праці, як при розробці, монтажі, обслуговуванні, так і при експлуатації системи автоматизації;

- опис правил техніки безпеки, виробничої санітарії, і пожежної безпеки при проведенні техпроцесу, при роботі агрегату, при монтажі, наладці та обслуговуванні КВП і А.

Питання ці органічно пов'язуються з темою і змістом дипломного проекту. Якщо умови праці пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, то в цьому ж розділі розглядаються питання екології та охорони природи.

5.1.6 Список літератури

Він повинен містити всі використані джерела (підручники, навчальні посібники, монографії, періодичні видання, нормативні документи, у тому числі малотиражні документи та звіти).

У додатки слід включати допоміжний матеріал, який при використанні його в пояснювальній записці захаращує текст (тексти програм для ЕОМ, математичні викладки, таблиці цифрових даних, протоколи досліджень, акти впровадження і т.п.).

5.2 Зміст графічного матеріалу

Графічна частина повинна мати самостійні розробки дипломника і характеризувати основні висновки і пропозиції, отримані при проектуванні. За змістом графічна частина містить наступні креслення та ілюстрації:

- функціональну схему системи автоматизації - схему автоматизації;

- електричні схеми (принципові контролю, регулювання параметрів, живлення, з'єднань, підключень, зовнішніх проводок та ін.) розроблюваних засобів автоматизації та / або систем автоматизації в цілому;

- схеми для монтажу (схема зовнішніх з'єднань електричних і трубних проводок, схема електрична з'єднань або підключений щита КВП, пульта, шафи перетворювачів, пускачів, або стенду датчиків)

- креслення загального вигляду комплектних пристроїв (щитів, пультів, шаф);

У число обов'язкових креслень не допускається включення таких, які не містять результатів роботи самого студента. Такий матеріал, якщо він необхідний для доповіді, виноситься за межі встановленого обсягу графічної частини.

Конкретний перелік завдань за змістом пояснювальної записки, а також перелік і зміст графічної частини дипломного проекту узгоджується при затвердженні теми з керівником проекту.

6 Оформлення дипломного проекту

6.1. Оформлення пояснювальної записки

6.1.1 Загальні положення

Пояснювальна записка дипломного проекту - це текстовий документ, що містить суцільний текст, а також текст, розбитий на графи. Оформлення таких документів має відповідати вимогам стандартів (ГОСТ 2.105-79 і ГОСТ 2.106-68).

Пояснювальна записка виконується на стандартних аркушах формату А4 (розміри сторін формату 210 х 297 мм) з рамкою і штампом, переплетених або зброшурованих в книгу.

Розміри основного напису на аркуші «Зміст» - форма 2 (40х185 мм)

малюнок 6.1, на наступних аркушах - форма 2а (15х185 мм.) малюнок 6.2.

(11)

(10)

(13)

(4)

(7)

(12)

(2)

(1)

(8)

(9)

Малюнок6.1 -Основний напис для текстових документів (перший або

заголовний лист, форма 2)

(2)

(7)

110

Малюнок6.2 – Основний напис для текстових документів (форма 2а,

наступні аркуші)

Порядок заповнення основного напису для текстових документів представлений в таблиці 6.1

Таблиця 6.1 - Порядок заповнення основного напису

Номер граф	В графе вказують	Приклад заповнення
графа 1	Найменування виробу	– для дипломних проектів -тема проекту без скорочень
графа 2	позначення документа	МКПУ 01_ _ _ _ 000 ПЗ
графа 4	літеру, присвоєну даному документу	графу заповнюють послідовно, починаючи з крайньої лівої клітини У навчальних документах літера «У»
графа 7	порядковий номер аркуша	на документах, що складаються з одного аркуша графу не заповнюють
графа 8	загальна кількість аркушів документа	вказують тільки на аркуші «Зміст» в основному написі
графа 9	шифр групи	09МА-20_ _ або ЗС МА-20_ _
графа 10	характер роботи	Розробив, Перевірив і т.д
графа 11	прізвища осіб, які підписали документ	Іванов А.М.
графа 12	підпис	підпис
графа 13	дату підписання документа	25.02.16

Згідно стандарту (ГОСТ 2.201-80) для всіх текстових і конструкторських документів введено уніфіковане позначення складається з семи груп:

ХХХХХХХХХХХХХХХ

1гр 2гр 3гр 4гр 5гр 6гр 7гр

Перша група - перші літери назви навчального закладу (МКПУ - Маріупольський коледж Приазовського університету).

Друга група - дві останні цифри шифру спеціальності (01).

Третя група –форма навчання (1 - денна, 2 - заочна).

Четверта група - номер навчальної групи (1 - перша група, 2 - друга група, і т.д.).

П'ята група - номер за наказом про затвердження тем дипломних проектів (перший - 01, другий - 02 і т.д.).

Шоста група - заповнюється нулями (000)

Сьома група - перші літери документа (ПЗ - пояснювальна записка)

Приклад оформлення аркуша Зміст наведено у Додатку В.

6.1.2 Текст

Текст Пояснювальної записки може бути набраний на комп'ютері з інтервалом 1,5. Шрифт Тimes New Roman, розмір 14, прямий, звичайний, строгий з полями від рамки: зліва - 5, праворуч - 5, зверху - 10, знизу - 10 мм.

Записки може бути виконана рукописним способом, чітко, чорним чорнилом або пастою наодному боці аркуша білого паперу з полями від рамки: зліва - 5, праворуч - 5, зверху - 10, знизу - 10 мм.

Текст пояснювальної записки поділяють на розділи, підрозділи і, в разі необхідності, пункти, підпункти і перерахування.

Кожен розділ тексту починається з нового аркуша, і кожен підрозділ, пункт та підпункт з абзацу. Розділом присвоюються порядкові номери в межах всієї пояснювальної записки, позначені арабськими цифрами без крапки.

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з номера розділу і підрозділу, розділених крапкою, без крапки в кінці номера, наприклад: 2.3, 2.4 і т.д. Пункти нумеруються в межах підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і пункту без крапки в кінці номера, наприклад, 2.3.1, 2.3.2 і т.д. Розбівка на пункти небажана.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Усередині розділів або підрозділів можуть бути приведені перерахування.

Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або при необхідності посилання в тексті документа на одне з перерахувань, малу літеру, після якої ставиться дужка. Для подальшої деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис здійснюється з абзацного відступу, як показано в прикладі.

Кожен пункт, підпункт і перерахування записують з абзацного відступу.

Приклад1

Процес виробництва чавуну в доменній печі складається з наступних етапів:

- формування запасу шихтових матеріалів на бункерній естакаді;

- набір і подача шихти на колошником;

- завантаження шихтових матеріалів у доменну піч;

- нагрівання дуття і подача його в доменну піч;

- подача природного газу в піч;

- виплавка чавуну;

- випуск продуктів плавки;

- очищення доменного газу.

Приклад 2

Функція АСУ ТП повітронагрівачів - оптимізація їх теплових режимів, що зводиться до вирішення трьох завдань:

а)визначення оптимальної тривалості складових циклу роботи повітронагрівачів:

1) тривалості періоду нагріву;

2) тривалості періоду дуття;

б) вибір оптимальних параметрів.

Найменування розділів і підрозділів повинні бути короткими. Найменування розділів, підрозділів записуються у вигляді заголовків з абзацу малими літерами, крім першої великої. Перенесення слів у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і текстом –

10 мм, відстань між заголовками розділу і підрозділу -интервал, відстань між останнім рядком тексту і подальшим заголовком 10-15 мм.

Текст пояснювальної записки має бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень. Науково-технічні терміни, позначення та визначення повинні бути єдиними і відповідати стандартам, а за їх відсутності - загальноприйнятими в науково-технічній літературі. Якщо прийнята специфічна термінологія, то в кінці тексту записки (перед списком літератури) повинен бути наведений перелік прийнятих термінів з відповідними роз'ясненнями. Перелік включають в зміст пояснювальної записки.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням коректором і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення. Виправлене повинно бути чорного кольору.

При викладі обов'язкових вимог в тексті повинні застосовуватися слова «повинен», «слід», «необхідно», «потрібно, щоб», «дозволяється тільки», «не допускається», «забороняється», «не слід». При викладі інших положень слід застосовувати слова - «можуть бути», «як правило», «при необхідності», «може бути», «у разі» і т.д.

При цьому слід використовувати оповідну форму викладу тексту документа, наприклад «застосовують», «вказують», «виконують» і т.п.

У тексті пояснювальної записки не допускається:

- застосовувати іноземні слова і терміни за наявності рівнозначних слів і термінів у російській мові;

- скорочувати позначення одиниць фізичних величин, якщо вони вживаються без цифр, за винятком одиниць фізичних величин в таблицях і розшифровках літерних позначень, що входять до формули;

- застосовувати скорочення слів, крім встановлених правилами російської орфографії, пунктуації, а також відповідними державними стандартами;

- використовувати в тексті математичний знак (-) перед негативними значеннями величин, слід писати слово «мінус» (мінус 10);

- вживати математичні знаки без цифр, наприклад, <= (менше або дорівнює),>= (більше або дорівнює), ≠(не дорівнює), а також знаки N (номер),% (відсоток);

- для позначення діаметра використовувати знак Ø, слід писати слово «діаметр»;

- застосовувати індекси стандартів (ГОСТ, ОСТ, РСТ, СТП) без реєстраційного номера.

Одиниця фізичної величини одного і того ж параметра в межах одного документа повинна бути постійною. Якщо в тексті наводиться ряд числових значень, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її вказують тільки після останнього числового значення, наприклад 1,50; 1,75; 2,00 м. Між значенням і одиницею виміру повинен бути пробіл.

Якщо в тексті документа призводять діапазон числових значень фізичної величини, виражених в одній і тій же одиниці фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини вказується після останнього числового значення діапазону.

Якщо в пояснювальній записці наводяться пояснюючі написи, що наносяться безпосередньо на виготовляється виріб (наприклад, на планки, таблички до елементів управління тощо), то їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад, ВКЛ., ОТКЛ., або лапками - якщо напис складається з цифр і (або) знаків. Найменування команд, режимів, сигналів і т.п. в тексті слід виділяти лапками, наприклад: «Сигнал + 27 включено».

Якщо в пояснювальній записці прийнята особлива система скорочень слів або найменувань, то в ній повинен бути наведений перелік прийнятих скорочень, які поміщають наприкінці пояснювальної записки перед переліком термінів або при першому використанні призводять повну назву, а в дужках дають скорочення.

Умовні літерні позначення величин, а також умовні графічні позначення повинні відповідати встановленим державним стандартам. Утексті пояснювальної записки перед позначенням параметра дають його пояснення, наприклад: «Питомий електричний опір r».

Одиницю фізичної величини від числового значення відокремлюють пропуском. Неприпустимо переносити їх на різні рядки або сторінки, крім одиниць фізичних величин, які розміщені в таблицях, виконаних машинописним способом.

Наводячи найбільші або найменші значення величин, слід застосовувати словосполучення «має бути не більше (не менше)».

Наводячи допустимі значення відхилень від зазначених норм, вимог, слід застосовувати словосполучення «не повинно бути більше (менше)».

Округлення числових значень величин до першого, другого, третього і т.д. десяткового знака для різних типорозмірів, марок тощо виробів одного найменування має бути однаковим.

Дробові числа необхідно приводити у вигляді десяткових дробів, за винятком розмірів у дюймах, які слід записувати 1/4 "; 1/2".

При неможливості висловити числове значення у вигляді десяткового дробу, допускається записувати у вигляді простого дробу в один рядок через косу риску, наприклад, 5/32; (50А-4С) / (40В + 20).

Зразок заповнення аркуша пояснювальної записки наведено вДодатку Е.

6.1.3 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у вигляді таблиць (мал.6.3).

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

Графи таблиці допускається нумерувати для полегшення посилань у тексті пояснювальної записки. Повторюємий в графі таблиці текст, що складається з

одного слова, допускається заміняти лапками, якщо рядки в таблиці не розділені лініями. Якщо повторюваний текст складається з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «те саме», а далі - лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів не допускається.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 - перша таблиця другого розділу.

Якщо в розділі одна таблиця, її нумерують згідно з вимогами.

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і поміщають над таблицею. Назва повинна бути короткою і відображати зміст таблиці.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть повністю, якщо таблиця не має номера, і скорочено - якщо має номер, наприклад, «... в табл. 1.1 ».

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під іншою, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і / або рядки першої частини таблиці. Слово «Таблиця ___» вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці ______» із зазначенням номера таблиці.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається. Заголовки граф, як правило, записують паралельно рядкам таблиці, При необхідності допускається перпендикулярне розташування заголовків граф.

Графу «Номер по порядку» в таблицю включати не допускається.

Схема таблиці на мал. 6.3.

Таблиця_________ - ___________________________

номер назва таблиці

Рисунок6.3 – Схема таблиці.

Пример оформления таблицы.

Таблиця6.2 - Основні характеристики ДП №2

Характеристика	Величина	Од. вимір.
1	2	3
Кориснийоб'єм	1719	м³
Висота корисна	29070	мм
Висота повна	31820	мм

6.1.4 Формули та рівняння

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

У формулах в якості символів слід застосовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Значення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, наводяться безпосередньо під формулою. Значення кожного символу дають з нового рядка в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Перша розшифровка повинна починатися зі слова «де» без двокрапки після нього, наприклад:

F = ma (6.1)

де F- сила, Н;

m - маса тіла, кг;

а - прискорення, м / с2

Розшифровка дробу: спочатку пояснюють позначення величин, поміщених в чисельнику, втому ж порядку, що й у формулі, а потім - в знаменнику.

При відділенні десяткових часткою від цілих чисел необхідно ставити кому (3,14), а не точку (3.14).

Приклад.

Визначимо масу заготовки G_з, кг, за формулою

G_з = (6.2)

де p– постійне число, p= 3,14;

D – діаметр заготовки, см;

L – довжина заготовки, см;

r– щільність металла, r=7,8 г/см³.

Всі формули, якщо їх в тексті більше однієї, нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою. Номер вказують з правої сторони аркуша на рівні формули в круглих дужках, як показано в попередньому прикладі. Посилання в тексті на номер формули дають у дужках, наприклад, «... у формулі (6.1)». Допускається наскрізна нумерація формул в межах всієї пояснювальної записки.

Переносити формули або рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. При перенесенні формули або рівняння на знаку операції множення застосовують знак «х».

Висновки формул в пояснювальній записці наводяться тільки втому випадку, коли вони зроблені дипломником. Довідковий матеріал в пояснювальну записку не поміщається.

6.1.5 Технічні розрахунки

Всі технічні розрахунки необхідно виконувати в Міжнародній системі одиниць (СІ).Всистемі СІ передбачено сім основних одиниць.

Таблиця 6.3 - Основні одиниці СІ(6.1)

Величина	Одиниця
найменування	найменування	позначення
Довжина	метр	м
Маса	килограм	кг
Час	секунда	с
Сила електричного струму	ампер	А
Термодинамична температура	кельвин	К
Кількість вещества	моль	моль
Сила свету	кандела	кд

Решта одиниці - похідні, Вони встановлюються на основі взаємозв'язку між фізичними величинами.

Таблиця6.4 -Прикладипохідниходиниць СІ

Величина	Одиниця
найменування	найменування	позначення
Площа	квадратний метр	м²
Об `єм, вместимость	кубичний метр	м³
Щвідкисть	метр в секунду	м/с
Прискорення	метр на секунду в квадраті	м/с²
Волнове число	метр в мінус першому ступені	м^-1
Щілність	килограмм на кубичний метр	кг/м³
Питомий об'єм	кубичний метр на килограм	м³/кг
Щільністьелектричного струму	ампер на квадратний метр	А/м²
Напруженість магнитного поля	ампер на метр	А/м
Молярна концентрація компоненту	моль на кубичний метр	моль/м³
Яркість	кандела на квадратний метр	кд/м²

Позасистемні одиниці, зазначені в таблиці 6.5 допускаються до застосування без обмеження терміну нарівні з одиницями СІ.

Таблиця 6.5 - Позасистемні одиниці

Наименування величини	Одиниця
Наименування величини	Найменування	Позначення	Відношення з одиницею СІ	Область застосування
Маса	тона	т	1·10³кг	Всіобласті
Час^1),2)	хвилина	хвил.	60 с	Всіобласті
	час	ч	3600 с
	сутки	сут	86400 с
Плоский угол²⁾	градус^{2), 4)}	…º	(π/180) рад = 1,745329…·10^-2рад	Всіобласті
	хвилина	…'	(π/18000) рад = 2,908882…·10^-4рад
	секунда^{2), 4)}	…''	(π/648000) рад = 4,848137…·10^-6рад
Об'єм, місткість	литр	л	1·10^-3 m³	Всіобласті
Полна потужність	вольт-ампер	В·А		Електротехніка
Реактивна потужність	вар	вар		Електротехніка
Електричний заряд, кількість електрики	ампер-час	А·ч	3,6·10³ С	Електротехніка

¹⁾ Найменування і позначення одиниць часу (хвилина, година, доба),плоскогокута (градус, хвилина, секунда), астрономічної одиниці, діоптрії та атомної одиниці маси не допускається застосовувати з приставками.

²⁾ Допускається також застосовувати інші одиниці, що одержали широке поширення, наприклад тиждень, місяць, рік, століття, тисячоліття.

Найменування і позначення десяткових кратних і часткових одиниць СІ утворюють за допомогою множників і приставок, зазначених у таблиці 6.6.

Таблиця 6.6 - Можітелі та приставки

Десятковий множник	Приставка	Позначення приставки	Десятковий множник	Приставка	Позначення приставки
10²⁴	йота	И	10^-1	деці	д
20²¹	зета	З	10^-2	санти	с
10¹⁸	экса	Э	10^-3	мілі	м
10¹⁵	пета	П	10^-6	мікро	мк
10¹²	тера	Т	10^-9	нано	н
10⁹	гига	Г	10^-12	піко	п
10⁶	мега	М	10^-15	фемто	ф
10³	кило	к	10^-18	атто	а
10²	гекто	г	10^-21	зепто	з
10¹	дека	да	10^-24	иокто	и

До впровадження системи СІ в основному застосовуються три механічні системи: МКС (метр-кілограм-маса - секунда), СГС (сантиметр-грам-маса - секунда) і МКСС (метр - кілограм-сила - секунда). Співвідношення одиниць СІ з перерахованими системами приведено втаблиці 6.7.

Таблиця6.7 - Одиниці механичних величин

Физична величина таїїпозначення	Одиниці системи СІ		Одиниці СГС, МКСС, внесистемні
Физична величина таїїпозначення	визначальне рівняння	назва, позначення одиниці	назва, позначення одиниці	містить кількість одиниць СІ
Довжинаl,r,d,a	основна	метр, м	сантиметр, см міліметр, мм мікрон, мк	10^-2 10^-3 10^-6
Маса m	основна	килограм, кг	грам, г т.е.м, кг·с²/м	10^-3 9,80665
Часt,T,τ	основна	секунда, с	час,ч хвилина, хвил.	3600 60
Плоский кут α, β		радіан, рад	оборот, об градус кут., 1 ° хвилина кут., 1' секунда кут., 1 ° хвилина кут., 1' секунда кут., 1ʺ	2π π/180 π/10800 π/648000
Телесний кут Ω		стерадіан, стер	полний телесний кут	4π
Об `єм V		кубичний метр, м³	куб. сантиметр, см³ куб. дециметр, дм³ литр, л	10^-6 10^-3 1,000028·10^-3
Сила F Вага Р		ньютон, н (кг·м/с²)	килограм-сила, кГ	9,80665
Потужність N		ватт, Вт (дж/с)	ерг/с (г·см²/с³) кГ·м/с киловат, кВт	10^-7 9,80665 10³
Тискр		паскаль, Па (н/м²)	кГ/м² мм рт. ст. мм вод.ст. кГ/см²	9,80665 133,322 9,80665 9,80665·10⁴
Кутовашвідкість ω		радиан в секунду, рад/с	об/с об/мин	2π π/30
Кутовеприскорння ε		радіан на секунда в квадраті, рад/с²
Момент силы М		ньютон-метр,н·м	кГ·м	9,80665

6.1.6 Малюнки

Всі ілюстрації в тексті пояснювальної записки (ескізи, схеми, графіки, тощо) називаються малюнками, їх нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: Малюнок 1.1, Малюнок 1.2. Посилання на ілюстрації дають по типу: «мал.1.1» або «мал.1.2». Посилання на раніше згадані ілюстрації дають зі скороченим словом «дивись», наприклад, «див.мал. 3.2 ». Допускається наскрізна нумерація ілюстрацій в межах всієї пояснювальної записки.

Ілюстрації при необхідності можуть мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст). Пояснювальні дані поміщають під ілюстрацією. Номер ілюстрації поміщають нижче пояснюючих даних. Розташовуються ілюстрації по можливості слідом за першою згадкою в тексті.

Якщо в тексті пояснювальної записки є посилання на складові частини виробу, то на ілюстрації повинні бути вказані номери позицій цих складових частин у межах даної ілюстрації, які розташовують у зростаючому порядку за винятком повторюваних позицій, а для електро- і радіоелементів позиційні позначення, встановлені в схемах даного вироби.

Виняток становлять електро- і радіоелементи, які є органами регулювання чи налаштування, для яких (крім номера позицій) додатково вказують в підрисунковому тексті призначення кожної регулювання і настройки, позиційне позначення і написи на відповідній планці або панелі.

При посиланні в тексті на окремі елементи деталей (отвори, пази, канавки, буртики та ін.) Їх позначають великими літерами українського алфавіту.

На приводяться в пояснювальній записці електричних схемах близько кожного елемента вказують його позиційне позначення, встановлене відповідними стандартами, і при необхідності - номінальне значення величини.

Приклад оформлення - малюнок 6.4

1 - пластмасова трубка, 2 - натискна гайка з ущільнюючим вінцем,3 - штуцер.

Малюнок 6.4 - З'єднувач з ущільнюючим вінцем.

6.1.7 Додатки

Додатки оформлюються як продовження пояснювальної записки на наступних аркушах. Кожний додаток повинен починатися з нового аркуша із зазначенням у правому верхньому куті першого аркуша слова "ДОДАТОК" прописними буквами і в технічно обгрунтованих випадках мати заголовок, який записують симетрично тексту прописними буквами.

Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускається додатки оформляти на аркушах формату А3, А4 х 3, А4 х 4, А2 і А1 по ГОСТ 2.301-68. При наявності в пояснювальній записці більше одного додатка, їх позначають великими літерами російського / українського алфавіту, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т.д., крім літер Г, З, I, Й, О, Ь

Текст кожного додатка за необхідності поділяють на розділи, підрозділи і пункти, нумеровані окремо по кожному з додатком.

Нумерація аркушів тексту пояснювальної записки і додатків повинна бути наскрізною. Ілюстрації і таблиці в додатках нумерують у межах кожного додатка.

На додатки в основному тексті пояснювальної записки дають посилання, а в змісті перераховують всі додатки із зазначенням їх номерів і заголовків (за наявності).

6.1.7Посилання

Наприкінці пояснювальної записки наводиться список літератури, нормативно-технічної та іншої документації, використаної при складанні записки і викреслюванні графіків.

Література записується і нумерується в порядку її згадування в тексті. Згідно ГОСТ 7.1-76 в списку літератури наводяться:

- для книг - прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу або збірника, рік видання, том і номер сторінки, наприклад:

1 Березин А.С., Мочалкина О.Р. Технология и конструирование интегральных микросхем/ Под ред. И.П. Степаненко. - М.: Радио и связь, 1983. - 232с.

2. Справочник по пайке/ Под ред. И.Е. Петрунина. - 2-е изд.-М.: Машиностроение, 1984. - 400с.

- однотомне видання, один, два або три автори:

Козловский Н.С. Основы стандартизации, допуски, посадки и технические измерения: Учебник для учащихся техникумов.– 2-е изд., перераб. и доп.– М.: Машиностроение, 1982.– 284 с.

- однотомне видання, більше трьох авторів:

Режимы резания металлов: Справочник /Ю.В.Барановский, Л.А.Брахман, А.И.Гдалевич и др.– М.: НИИТАвтопром, 1995. – 456 с.

- многотомне видання:

Савельев И. В. Курс общей физики: Учеб. пособие для студентов втузов.– 2-е изд., перераб. – М,: Наука, 1982. – 3 т.

- отдельный том многотомного издания:

Савельев И. В. Курс общего физики: Учеб.пособие для студентов втузов. – 2-е изд., перераб. — М.: Наука, 1982.

Т. 1: Механика. Молекулярная физика. — 432 с.: ил.

или

Савельев И. В. Курс общей физики. Т. 1. Механика. Молекулярная физика: Учеб. пособие для студентов втузов. – 2-е изд., перераб. – М.: Наука, 1982. – 432 с.

- промисловий каталог:

Центробежные герметичные электронасосы типа ЦГ 6-го конструктивного исполнения: ОКП 36 3113: Рек. к сер. пр-ну / Центр. ин-т НТИ и техн.—экон. исслед. по хим. и нефт. машиностроению (ЦИНТИхимнефтемаш). — Разраб. ПО «Молдавгидромаш». — М., 1981.— 3 с.

- стаття з серіального видання:

Гроза В.Ф., Мусолова Л.Ф. Тяговые характеристики электромагнитов с поперечным движением якоря / В.Ф.Гроза, Л.Ф.Мусолова // Вестн. Харьк. политехн. ин-та. Автоматика и приборостроение, 1982. – № 18. – Вип. 8. – С. 44–46.

- джерело інформації - Інтернет:

Петров В.І. Рішення завдань програмування // http: //www.ifnan.ru,

Посилання на літературні джерела наводяться в тексті у квадратних дужках у порядку їх перерахування за списком, наприклад, [3,9]. При цитуванні тексту з джерела вказується номер джерела та номер сторінки в ньому, наприклад, [4, c.15].

6.1.8 Нумерація листів

Титульний аркуш є першим аркушем пояснювальної записки. Написи на титульному аркуші наносяться креслярським шрифтом. Перенесення слів у написах титульного листа не допускаються. Зразок титульного аркуша наведений у Додатку В. Зміст включають в загальну кількість аркушів пояснювальної записки. Слово «Зміст» записують у вигляді заголовка (симетрично тексту) прописними буквами. Найменування, включені в зміст, записують малими літерами.

Специфікації складаються за формами 1 і 2 (ГОСТ 2.108-68), як показано в Додатку К, на окремих бланках формату А4. Цим же стандартом визначається порядок заповнення граф специфікації. Специфікації складаються з розділів, які розташовуються в наступній послідовності: документація, комплекси, складальні одиниці, деталі, стандартні вироби, інші вироби, матеріали, комплекти.

Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка в графі «Найменування» і підкреслюють. Після кожного розділу специфікації залишають кілька вільних рядків для додаткових записів. Допускається резервувати і номера позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.

Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх виконання на аркуші формату А4(ГОСТ 2.301-68).

Нумерація аркушів пояснювальної записки повинна бути наскрізною і проставлятися, починаючи з другого листа. На титульному аркуші і технічному завданні номер не ставлять, хоча мають на увазі. Номер аркуша проставляється в правому нижньому куті аркуша.

7 Оформлення графічних документів

7.1 Загальні вимоги

Креслення та схеми можуть виконуватися як олівцем, так і комп'ютерним способом (рекомендовано), плакати - комп'ютерним способом або тушшю. Формати листів креслень і схем вибираються відповідно до ГОСТ 2.301-68 «ЕСКД. Формати »(таблиця 7.1).

Таблиця 7.1 - Формати

Обозначение форматов	А0	А1	А2	А3	А4
Размеры форматов в мм	841´1189	594´ 841	420´594	297´420	210´297

Основні написи (рис.7.2) розміщують у правому нижньому кутку конструкторських документів. На аркушах формату А4 за ГОСТ 2.301 основні написи розташовуються уздовж короткої сторони листа. Розташування додаткової графи (зворотного штампа) виконують поверненим

- на 180º для формату А4 і для форматів більше А4 при розташуванні основного напису уздовж довгої сторони (малюнок 7.1 а, б);

- на 90º для форматів більше А4 при розташуванні основного напису уздовж

короткої сторони листа (малюнок 7.1 в).

Основная надпись

Формат А3

Основная надпись

Формат А3

420

210

Основная надпись

Формат А4

Внешняя рамка

а б в

Малюнок 7.1 - Виконання рамки, основного напису і додаткової графи на

кресленнях

Малюнок 7.2 - Розміри основного напису на кресленнях

Масштаби креслень вибираються відповідно до ГОСТ 2.302-68

«ЕСКД. Масштаби »(табл. 7.2).

Таблиця 7.2 - Масштаби зображень на кресленнях

Натуральна величина	1:1
Масштаби зменшення	1:2	1:2,5	1:4	1:5	1:10	1:15	1:20	1:25	1:50	далее кратно 50
Масштаби збільшення	2:1	2,5:1	4:1	5:1	10:1	—	20:1	25:1	50:1	далее кратно 50

Текстові написи на кресленнях і схемах повинні бути виконані основним креслярським шрифтом за ГОСТ 2.304-81 (68) «ЕСКД. Шрифти креслярські ». Основні написи, додаткові графи до них і рамки виконується суцільними основними і суцільними тонкими лініями по ГОСТ 2.303-68 «ЕСКД. Лінії ».

На аркушах формату А4 основні написи (рис. 7.1) розташовують уздовж короткої сторони листа, а на інших форматах  праворуч уздовж короткої або довгої сторони формату і виконуються відповідно до ГОСТ 2.104-2006 «ЕСКД. Основні написи »(рис. 7.2).

Основний напис на конструкторських документах заповнюється за ГОСТ 2.104-68. У навчальній конструкторської документації є деякі специфічні особливості заповнення основного напису. У графи, номери яких на малюнку 7.2 показані в дужках, вписують:

- в графу 1 - найменування виробу. Відповідно до вимог ГОСТ 2.109-73 найменування виробу повинно бути по можливості коротким і записуватися в називному відмінку однини. Якщо найменування складається з декількох слів, то на першому місці поміщають iм'я;

- в графу 2 - позначення документа за ГОСТ 2.201-80. Для дипломних проектів вводиться наступне позначення:ХХХХХХ ХХХХХХХХ

1 2 3 4 5 6 7

Тут:

1 - шифр навчального закладу (МКПУ);

2 - дві останні цифри шифру спеціальності (01);

3 - номер відділення (1 - денне; 2 - заочна);

4 - порядковий номер групи (1 -первая група; 2 - друга група і т.д.);

5 - номер за наказом про затвердження тем дипломних проектів (перший - 01, другий - 02 і т.д.).

6 - шифр типу креслення (100 - схема автоматизації (функціональна); 200 - схема електрична принципова контролю і регулювання; 300 - загальний вигляд щита, пульта, шафи, стенду датчиків; 400 - схема зовнішніх з'єднань електричних і трубних проводок, схема електрична з'єднань, схема електрична підключень, схема електрична принципова харчування)

7 - позначення типу креслення: С2 - схема автоматизації (функціональна), Е3 схема електрична принципова; Е4 - схема зовнішніх з'єднань електричних і трубних проводок (схема електрична соедіненйй); Е5 - схема електрична підключень; СБ - складальне креслення, - габаритний креслення, ВО - креслення загального вигляду і т.п .;- в графу 3 - обозначение материала детали по соответствующему стандарту и обозначение этого стандарта. Графа заполняется только на чертежах деталей, а на сборочных чертежах, общих видах, схемах эта графа остается незаполненной;

- в графу 4 - літеру, присвоєну даному документу по ГОСТ 2.103-68. Для дипломних проектів прийнята літера «Д»;

- в графу 5 - масу виробу за ГОСТ 2.109-73. Графа заповнюється тільки на кресленнях деталей, на складальних кресленнях, а на загальних видах, схемах ця графа залишається незаповненою;

- в графу 6 - масштаб відповідно до ГОСТ 2.302-68 і ГОСТ 2.109-73;

- в графу 7 - порядковий номер аркуша;

- в графу 8 - загальна кількість аркушів даного документа, а порядковий номер встановлюється у порядку розробки;

- в графу 9 - скорочене позначення навчальної групи, наприклад, 09 МА-2009;

- в графу 10 - характер роботи, що виконується особою, яка підписує документ. У дипломному проекті це - дипломник - розробник проекту, керівник проекту - перевіряючий, нормоконтроль.

- в графи 11 і 12 - прізвища осіб, що виконують і підписують документ;

- В графу 13 - дату підписання документа;

- в графи 14, 15, 16, 17 і 18, в які повинні вноситися номери документів, на підставі яких вносяться до цього креслення, в дипломному проекті не заповнюються.

Приклад заповнення основного напису наведено на малюнку 7.3.

Малюнок 7.3 – Заповнення основного напису на кресленнях

7.2 Проставлення розмірів на кресленнях

Правила нанесення розмірних чисел на кресленнях та інших технічних документах на вироби всіх галузей промисловості встановлені ГОСТ 2.307-68.

Загальна кількість розмірів на кресленні повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення і контролю вироби.

Не допускається повторювати розміри одного і того ж елемента на різних зображеннях, в технічних вимогах, основний написи і специфікації. Винятки становлять: розміри, перенесені з креслень виробів-заготовок і розміри деталей з сортового, фасонного, листового та іншого прокату, якщо вони повністю визначаються позначенням матеріалу, наведеним у графі 3 основний написи.

Лінійні розміри і їх граничні відхилення на кресленнях і в специфікаціях вказують у міліметрах, без позначення одиниці виміру.

Кутові розміри і граничні відхилення кутових розмірів вказують у градусах, хвилинах і секундах з позначенням одиниці виміру, наприклад 12º45'30 ", 12º ± 1º.

Розміри на кресленнях не допускається наносити у вигляді замкнутої ланцюга, за винятком випадків, коли один з розмірів вказаний як довідковий.

Розміри на кресленнях вказують розмірними числами і розмірними лініями.

При нанесенні розміру прямолінійного відрізка розмірну лінію проводять паралельно цьому відрізку, а виносні лінії - перпендикулярно розмірним.

Допускається проводити розмірні лінії безпосередньо до ліній видимого контуру, осьовим, центровим і інших лініях.

Виносні лінії повинні виходити за кінці стрілок розмірної лінії на1. . 5 мм.

Мінімальні відстані між паралельними розмірними лініями повинні бути 7 мм, а між розмірної і лінією контуру - 10 мм і обрані в залежності від розмірів зображення і насиченості креслення.

При нестачі місця для стрілок на розмірних лініях, розташованих ланцюжком, стрілки допускається заміняти зарубками, що наносяться під кутом 45 ° до розмірним лініях, або чітко наносяться точками (малюнок 7.4).

Малюнок 7.4 - Нанесення розмірів при нестачі місця

Розмірні числа наносять над розмірною лінією можливо ближче до її середини

При нанесенні розміру діаметра всередині кола розмірні числа зміщують щодо середини розмірних ліній.

7.3 Вимоги до оформлення схем

7.3.1 Загальні вимоги

Загальні вимоги до виконання схем встановлюються ГОСТ 24.302-80 «Система технічної документації на АСУ. Загальні вимоги до виконання схем », а електричних схем - ГОСТ 2.702-75« ЕСКД. Правила виконання електричних схем».

При виконанні схем необхідно застосовувати умовні графічні позначення, встановлені в державних стандартах на схеми відповідного виду.

При використанні додаткових графічних позначень на схемі повинні бути приведені відповідні пояснення.

Умовні графічні позначення елементів показують у розмірах, встановлених в стандартах.

Відстань між сусідніми паралельними лініями зв'язку повинні бути не менше 5 мм. Відстань між сусідніми елементами схем - не менше 10 мм.

Лінії зв'язку, як правило, повинні бути паралельні лініям зовнішньої рамки схеми. Напрямки ліній, пов'язаних зверху вниз і зліва направо, слід приймати як основні. Допускається не позначати їх стрілками. В інших випадках напрямок ліній зв'язку позначається стрілками (рис. 7.5) за ГОСТ 2.307-68 «ЕСКД.

Нанесення розмірів і граничних відхилень », злиття ліній зв'язку слід позначати точкою на відміну від перетину.

Малюнок 7.5 – Размеры стрелки

Обриви ліній зв'язку повинні бути позначені. У місцях обривів слід використовувати ідентифікатори у вигляді букв, цифр або букв і цифр.

Товщина лінії вибирається по ГОСТ 2.303-68, межах від 0,2 до 1,5 мм в залежності від формату та складності схеми. На одній схемі рекомендується застосовувати не більше трьох розмірів ліній по товщині.

Суцільна тонка лінія застосовується при кресленні контуру накладеного перетину, розмірних і виносних ліній, ліній штрихування, ліній-виносок і ліній побудови характерних точок, підкреслення написів, ліній згину на розгортках.

Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 269; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!