Розрахунок кількості з’єднувальних ліній та групового тракту

Nbsp; Рисунок 1 – Структурна схема МТМ (схема місцевого зв’зку)   Загальна ємність ЦСК складає : NЦСК = 11000 номерів . Якщо ємність ЦСК перевищує 10000 номерів, то їй привласнюється код, що складається з двох цифр (наприклад 40/41). На рисунку 2 показані зв’язки тих, що існують РАТС і ЦСК з ВСС і АМТС .     Рисунок 2 – Структурна схема МТМ (схема зв’язку з АМТС та ВСС)    

Розрахункова частина

Розрахунок інтенсивності телефонних навантажень

Категорії джерел навантаження відрізняються інтенсивностями питомих абонентських навантажень . У завданні прийняті 3 категорії :

             абоненти ділового сектора – категорія 1;

             абоненти квартирного сектора – категорія 2 ;

             універсальні таксофони – категорія 3 .

Структурний склад абонентів по категоріях для існуючих РАТС визначається залежно від частки абонентів квартирного сектора, тому що таксофони виділені в окрему групу.

N_i,к= K_кN_{і,і ,} (2.1)

де K_k-частка абонентів квартирного сектора;

N_i,i– кількість індивідуальних абонентов;

Число абонентів ділового сектора рівне різниці :

N_і,д= (1- К_к) N_i,I(2.2)

Структурний склад для ЦСК визначається за вирахуванням універсальних таксофонів.

Кількість індивідуальних телефонів дорівнює:

N_0,I= N₀ – N_0,т                                                                                                            (2.3)

Знаючи число індивідуальних ТА , можна визначити число абонентів ділового сектора (N_д) і квартирного сектора (N_k) по формулах 2.1 і 2.2, тільки для ЦСК К_к змінюють на К_ц.

Для кожної АТС визначимо кількість квартирних абонентів і абонентів ділового сектора:

для РАТС – 2 : N_к = 0,8∙ 10000 = 8000 абонентів, N_д = 10000 – 8000 = 2000 абонентів ;

для РАТС – 3: N_к = 7200 номерів, N_д = 1800 номерів ;

для ЦСК : N_к = (12000 – 100) ∙ 0,6 = 7140 абонентів, N_д = 11900 – 7140 = 4760 абонентів .

Результати обчислень внесемо в таблицю 2.

 

                                                                                    Таблиця 2 – Число ТА по категоріях для всіх станцій мережі

 

К   Код РАТС	Nи                     Nи	Nд               Nд	Nк                 Nк	Nт                 Nт
Р  РАТС - 2	10000	2000	8000	200
РА РАТС - 3	9000	1800	7200	300
Ц      ЦСК	11900	4760	7140	100

Прогнозоване абонентське навантаження визначають під час найбільшого навантаження (ЧНН). У КП прийнятий уранішній ЧНН. У таблиці 3 приведені значення питомих абонентських навантажень :

 

Інтенсивності навантажень на ЦСК визначаються по наступних формулах:

Y_{в АБ j} = N_д  У_в.д+ N_к  У _в.к+ N_т У_в.т

(2.4)

Y_{вх АБ j}= N_д У_вх.д + N_кУ_вх.к

(2.5)

Y_{мв АБ j}= N_д  У_мв.д+ N_к У_мв.к + N_т У_мв.т

(2.6)

Y_{мвх АБ j}= N_д У_мвх.д + N_к У_мвх.к

(2.7)

Як приклад виконаємо розрахунок абонентських навантажень для ЦСК              

Y_{в АБ РАТС-2}=2000∙0,074+8000∙0,025+200∙0,090=366Ерл

Y_{вx АБ РАТС-2}=2000∙0,070+8000∙0,023=324Ерл

Y_{в АБ РАТС-3}=1800∙0,074+7200∙0,025+300∙0,090=340,2Ерл

Y_{вx АБ РАТС-3}=1800∙0,070+7200∙0,023=291,6 Ерл

Y_{в АБ ЦСК} =4760∙0,074+7140∙0,025+100∙0,090=539,8 Ерл

Y_{вх АБ ЦСК} =4760∙0,070+7140∙0,023=497,4 Epл

Y_{мв АБ ЦСК} =4760∙0,010+7140∙0,001+100∙0,050=59,74 Ерл

Y_{мвх АБ ЦСК} =4760∙0,008+7140∙0,001=45,22 Ерл

 

Результати розрахунків зведемо в таблицю 4 і 5

Таблиця 4 – Розрахунок навантаження

АТС	Вихідне навантаження, YвАБ , Ерл				Вхідне навантаження, Yвх АБ , Ерл
	Yв д	Yв к	Yв т	Yв АБ,	Yвх д	Yвх к	Yвх АБ
РАТС - 2	148	200	18	366	140	184	324
РАТС - 3	133,2	180	27	340,2	126	165,6	291,6
ЦСК	352,3	178,5	9	539,8	333,4	164,2	497,4

 

 

Таблиця 5 – Розрахунок міжміського навантаження

 

АТС	Вихідне навантаження, Yмв АБ, Ерл.				Вхідне навантаження, Yмвх АБ, Ерл
	Y мв д	Yмв к	Yмв т	Yмв АБ,	Yмвх д	Yмвх к	Yмвх АБ
ЦСК	97,6	7,5	5	59,74	38,08	7,14	45,22

 

 

Навантаження до спецслужб

Навантаження до спецслужб визначається як частка (К_сп) інтенсивності вихідного абонентського навантаження :

Y_{в сп.j}= K_сп×Y_{в АБ j}(2.8)

Y_{в сп. ЦСК} =0,03∙539,8=16,19 Ерл

де К_сп- частка навантаження, яке направляється до спецслужб.

Інтенсивність вихідного навантаження , що залишилося, дорівнює :

Y_{вих. АБ j}=Y_{в АБj} ×Y_{в сп. j}

(2.9)

Y_{вих. АБ ЦСК} =539,8-16,19=523,61 Ерл

Навантаження вихідні зовнішні з АМ на групові тракти Y_ГТАМ менше навантаження абонентських ліній через різницю часу заняття АЛ і ліній ГТ. Аналогічно і для аналогових АТС навантаження виходу ГП менше вхідного навантаження. Ця відмінність визначається коефіцієнтом q,  значення якого залежить від виду зв’язку :

q_в=   ; t_н =t_со +t_наб.+t_у ,                                                                                                         (2.10)

де : t_в  - середня тривалість заняття АЛ (таблиця 6) для К_к ;

t_со– середня тривалість слухання сигналу станції, t_со = 3 с.;

t_у– час установлення з’єднання, t_у = 0;

t_наб. – час набору номера, що залежить від способу передачі номера від ТА :

-для імпульсного способу (ДКШІ) t_наб = 1,5 n ;

-для частотного способу (DTMF) t_наб = 0,4 n ,

де n – число цифр, що набираються, і залежить від значності нумерації на мережі.

 

При вихідному зв’язку приймається n=5 чи 6, у залежності від значності нумерації. При змішаній нумерації визначається середньо взважене значення n:

n = p₅5 + (1 - p₅ ) 6,(2.11)

де p_{5 –} частка викликів, що направляються до РАТС з 5- значною нумерацією.

Величина p₅дорівнює:

p₅= (2.12)

p₅= =0,61,

де  - загальна ємність РАТС відповідно з 5- ти і 6- ти значною нумерацією,звідки :

n=0,61∙5+(1-0,61)∙6=3,05+2,34=5,39

t_наб=1,5∙5,39=8,08 c

t_н=3+8,08=11,08 c

t_в=75 c K_k=0,8

q_u  ,

де t_в= 75с (Таблиця 6) по К_к = 0,6

При вихідному міжміському зв’язку величина n дорівнює :

n = Р_зон 9 + Р_мг   11 + Р_мн 14,     

 

 

(2.13)

де Р_зон = 0,6 – частка викликів при зоновому зв’язку;

Р_мг = 0,3 – частка викликів при міжміському зв’язку;

Р_мн= 0,1 – частка викликів при міжнародному зв’язку.

Тому:

N = 0,6 ∙ 9 + 0,3 ∙ 11 +0,1 ∙ 14 = 10,1

t_наб.м= 1,5 ∙ 10,1 = 15,15с

t_нм = 3 + 15,15 + 0 = 18,15 с

            Коефіцієнт q_мв дорівнює :

q_мв  ,

де t _мВ = 73 с (таблиця 6) по К_ц =0,6

q_мв=

Для спецслужб величина q_сп дорівнює :

q_сп ,

де t_сп =30 c – час довідки ; а число цифр, що набираються, дорівнює 3.

t_н.сп= t_со + 1,5 n = 3 + 1,5 ∙ 3 = 7,5 – час набору номеру .

q_сп =  = 0,75                                                                                                                        (2.14)

При вхідному зв’язку на ЦСК прийом номера і встановлення з’єднання дуже малі як при місцевій, так і при міжміському зв’язку, тому :

q_{м вх.} = 1     q_{м вх..} = q_{м вих.} = 1

При вхідному зв’язку на аналогових РАТС розрахунок Y_вх..і проводять з урахуванням типу станції: для декадно – крокової РАТС при прийомі номера ДКБІ ( t_нд = 7 с ), тоді:

Y_{вх. ДК} = Y_{вх. АБ j}(2.15)

Y_{вх. ДК} = Y_вх.АБj =1,09Y_{вх. АБ}j

для координатної РАТС при прийомі номера кодом МЧК (t_нк= 2с):

Y_вх..кс  = Y_{вх. АБ j}(2.16)

Y_вх..кс= Y_вх.АБj =1,02Y_{вх. АБ}j

При вихідному зв’язку на аналогових РАТС Y_{вих і}  дорівнює :

Y_вих..і  = Y_{в.АБ j}(2.17)

Y_вих..і = ∙Y_{в.АБ j}

Розрахунок зовнішніх навантажень на РАТС, що існують

Вихідне навантаження :

-РАТС – 2, ДК : Y_вих..2=0,821∙ 366=300,48 Ерл

-РАТС – 3, КС : Y_вих..3=0,821∙ 340,2=279,30 Ерл

Вхідне навантаження:

-РАТС – 2, ДК : Y_вх..2=1,09 ∙ 324=353,16 Ерл

-РАТС – 3, КС : Y_вх..3=1,09∙ 291,43 Ерл

Зовнішні навантаження

Зовнішні навантаження на груповий тракт з урахуванням різниці заняття АЛ і ГТ відповідно рівні:

-навантаження до спецслужб:

Y_{сп АМ0 ЦСК} =q_сп Y_{в сп.ЦСК} ,(2.18)

де q_сп = 0,75

Y_{сп ЦСК} = 0,75 ∙ 15,05 = 11,29 Ерл

-навантаження виходу комутаційного поля ЦСК визначається по формулі :

Y_{вих ЦСК АМ – 0} = q_в Y_{вих АБ ЦСК}                                                                                                                          (2.19)

Y_{вих ЦСК АМ – 0} =0,85523,61=445,06

-Вхідне навантаження:

 

 

Y_{вх ЦСК АМ – 0} = Y_{вх АБ ЦС} (2.20)

Y_{вх ЦСК АМ – 0} =497,4  Ерл

Аналогічно для міжміського зв’язку :

Y_{ЗЗЛ АМ – 0} = q_МВ     Y_МВ АБ ЦСК                                                                  (2.21)

Y_{ЗЗЛ АМ – 0} =0,75∙ 59,74=44,8 Ерл

Y_{ЗЛМ АМ – 0} = Y_МВ АБ                                                                                      (2.22)

Y_{ЗЛМ АМ – 0} =45,22 Ерл

Y_{ГТ АМ} = Y_{СП АМ – 0} + Y_{вАМ – 0} + Y_{вх АМ – 0} + Y_{ЗЗЛ АМ – 0} + Y_{ЗЛМ АМ – 0}                     (2.23)

Y_{ГТ АМ} =12,14+445,06+497,4+44,8+45,22=1044,62 Ерл

Міжстанційне навантаження

Міжстанційне навантаження від станції jдо станції kвизначається по формулы :

Y_y-k= Y_в,j  , (2.24)

де Y_в,j– інтенсивність вихідного від РАТСj (ЦСК) навантаження;

Y_в,k- – інтенсивність вхідного навантаження до РАТС – К ;

Y_{вх ∙ (ГТС)z}- сума вхідних на всі РАТС, ЦСК ГТС навантажень, нормована коефіцієнтами тяжіння щодо РАТСj (n_j-k);

n_j-k– нормований коефіцієнт тяжіння від станції j до станції k.

Після розрахунку зовнішніх навантажень на ЦСК, РАТСj, РАТС – К дані розрахунку заносять в таблицю 7 інтенсивності вихідних та вхідних навантажень (Ерл).

 

 

Таблиця 7 – Інтенсивність вихідного і вхідного навантаження мережі (Ерл)

 

РАТС	ЦСК	РАТС - 2	РАТС - 3
Yв, Ерл	445,06	300,48	279,30
Yвх, Ерл	497,4	353,16	297,43

 

По таблиці 8 визначаються нормовані коефіцієнти тяжіння і заносяться в таблицю 9.

Таблиця 8 – Коефіцієнтитяжіння n_j-k= (L км)

L,км	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
nj-k	1,00	0,90	0,80	0,75	0,70	0,65	0,60	0,55	0,50	0,45
L,км	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19
nj-k	0,45	0,43	0,40	0,38	0,36	0,32	0,30	0,29	0,28	0,25

 

Таблиця 9 – Коефіцієнти тяжіння між РАТС

від                    до        д           від	ЦСК	РАТС -2	РАТС -3
ЦСК	1	0,4	0,45
РАТС -2	0,4	1	0,6
РАТС -3	0,45	0,6	1

 

 

Використовуючи формулу 2.24 обчислимо розподіл вихідного навантаження від ЦСК до станцій мережі (Y_{0 – 0 ,} Y_{0 – 2,} Y_{0 – 3}). Внутрішньостанційне навантаження Y_{0 – 0}дорівнює :

Y_{0 – 0}= Y_в.0 (2.25)

Р₀ = (2.26)

Р₀=

Р₂=

Р₃=

 

Тоді навантаження внутрішньостанційне:

Y_{0 – 0}=0,57∙ 497,4∙1=283,518

Y_{2– 0}=0,57∙ 353,16∙ 0,4=80,52

Y_{3 – 0}=0,57∙ 297,43∙ 0,45=76,29

Навантаження до РАТС – 2 дорівнює:

Y_{0 – 2} =0,41∙ 497,4∙ 0,4=81,57

Y_{2 – 2}=0,41∙ 353,16∙ 1=144,79

Y_{3 – 2}=0,41∙ 297,43∙ 0,6=73,16

Навантаження до РАТС – 3 дорівнює :

Y_{0 – 3} =0,38∙ 497,4∙ 0,45=85,05

Y_{2 – 3} =0,38∙ 353,16∙ 0,6=80,52

Y_{3 – 3} =0,38∙297,43∙ 1=113,03

 

 

Аналогічно розраховується розподіл навантаження від РАТС – 2, РАТС- 3. Результати заносяться в таблицю 10.

Таблиця 10 – Інтенсивність міжстанційного навантаження, Ерл

від                         до	ЦСК	РАТС - 2	РАТС - 3
ЦСК	283,518	80,52	76,29
РАТС - 2	81,57	144,79	73,16
РАТС - 3	85,05	80,52	113,02

 

 

Результати розрахунку навантажень на ЦСК заносять на схему розподілу навантаження на АМ і УКС

ЦСК (рисунок 3).

 

 

Рисунок 3 – Схема розподілу навантаження на ЦСК « Квант – Є »

 

 

 

 

Навантаження на пучки ЗЛ визначається за наслідками розрахунку міжстанційних навантажень (таблиця 10) навантаження на пучки ЗЛ) з урахуванням навантаження, поступаючого від цифрової системи до ВСС і АМТС. Для визначення навантаження на пучки ЗЛ зображують схему розподілу навантаження (рисунок 4) .

 

                                  Рисунок 4 – Розподіл навантаження на МТМ

Розрахунок кількості з’єднувальних ліній та групового тракту

Число ЗЛ від РАТС ДКС

Розрахунок числа ЗЛ від АТС ДКС виконується методом Британського поштового відомства по формулі О’Делла:

V_ЗЛ =D_ГИ + a (Y_ЗЛ – Y_д),                                                                                                                                   (2.27)

де D_ГИ = 10 – доступність одного напрямку ступеня І ГШ, виконаного на ДКШ – 100;

Y_Д – інтенсивність навантаження,яке обслуговується повно доступною системою при заданих втратах, визначається по таблиці Ерланга;

а - коефіцієнт, залежить від доступності Dі втрат викликів, значення яких приведені в таблиці 11 .

Таблиця 11 – Коефіцієнт а для розрахунку повно доступних включень методом Британського поштового відомства (БПВ).

 

 

 

Таблиця 12 – Пропускна спроможність повно доступного пучка ємністю V ліній при обслуговуванні найпростішого потоку викликів з явними втратами

 

 

При розрахунку приймаються втрати викликів на ЗЛ, рівні p=0,005.

Втрати явні, структура пучка ЗЛ, як правило, неповно доступна, тобто V_ЗЛ >>D_ГИ ДКШ.

Обчислимо кількість ЗЛ від РАТС – 2 до ЦСК : при D = 10 a=1,7 з таблиці 11

При D= 10 і p= 0,005 Y_D=3,94 Ерл (таблиця 12).

V_{ЗЛ2 – ЦСК} =

Число ЗЛ від РАТС КС

Число ЗЛ від координатних АТС розраховується методом ефективної доступності. На ступені І ГШ

АТСК- У використовується двокаскадний комутаційний блок ГШ – 3 з параметрами NxVxM=

80x120x400 типу ВП – ВП.

Метод розрахунку полягає в тому, що двокаскадна блокуємо комутаційна схема розглядається як однокаскадна неповно доступна схема з деякою ефективною доступністю D_E. Для визначення D_E запропоновано формулу :

 

D_Є =D_min+ θ (D – D_min),

де θ=0,75 – 0,85 – емпіричний коефіцієнт;

D_min = (m_A– n_A+ 1) q – мінімальна доступність;

D=(m_A– Ym_A) q – середня доступність;

Ym_A= n_Aa – навантаження на ПЛ одного комутатора каскаду А, для якого

n_A<m_A, (n_A =13,3).

Для комутаційного блоку ГШ – 3 m_A= 20 – число виходів з одного комутатора каскаду А

q– число виходів з одного комутатора каскаду В в одному напрямку, q= 1,2 або 3 (в цьомувипадку максимальна доступність одного напрямку буде D = 20, 40 або 60). При відомому значенні D_E визначення ємності пучка вихідних ЗЛ з поля ГШ-3 РАТС типу АТСК – У зводиться до використання формули О’Делла :

D_min=

D=

D_E=

V_ЗЛ=D_E + a (Y_ЗЛ – D_E),(2.29)

де а=

Y_DE=

V_{ЗЛ 3 – ЦСК} =

Число ЗЛ від ЦСК

Число ЗЛ від ЦСК визначається для повно доступного пучка, що не блокується. Втрати явні і для ЗЛ між ЦСК і аналоговою АТС приймають p=0,005.

Між ЦСК і ВСС або ЗЛМ (АМТС) при p=0,001. Розрахунок ЗЛ ведуть по таблиці 12 Єрланга.

-ЗЛ до УСС: Y_ЗЛ =

-ЗЛ до РАТС-2 : Y_ЗЛ =

-ЗЛ до РАТС-3 : Y_ЗЛ =

-ЗЛ до АМТС(ЗЗЛ) : Y_ЗЛ =

-ЗЛ до АМТС(ЗЛМ) : Y_ЗЛ =

Розрахунок числа ГТ

Розрахунок числа ГТ визначається залежно від типу і числа ЗЛ з урахуванням того, що тракт Е1 має швидкість 2048 Кбит/с, забезпечуючи 30 інформаційних канальних інтервалів.

Для ЗЛ односторонньої дії (наприклад, між ЦСК і РАТС – 2):

 

n_ГТ= ]   [ ;                                                       (2.30)

Для двосторонніх ЗЛ (наприклад, ЦСК – АМТС):

n_ГТ=] [.                                                           (2.31)(2.31)

Число ГТ округляють до найближчого більшого.

ЦСК – АМТС : n_ГТ =

ЦСК – РАТС-2 : n_ГТ =

ЦСК – РАТС-3 : n_ГТ =

Розразунок числа АМ на ЦСК

На станції застосовується два типу модулів:

-АМ, що містить 8 ТЕЗ типу АК-5 по 16 АК кожен, таким чином ємність АМ складає N_АМ = 128 індивідуальних ліній;

-АМТ містить 8 ТЕЗ типу АК-5 і один ТЕЗ типу АКТ для включення таксофонів, т.ч. в цей модуль можна включити 112 індивідуальних ТА і 8 таксофонів.

Розрахуємо число АМТ:

N_AMT=]   [,                                                                                 (2.32)

де N_T– число таксофонів.

N_{АМ Т} = 240/8 = 30 АМТ

Округляємо до найближчого більшого. У решті ТЕЗи АМТ включають індивідуальні лінії,число яких дорівнює :

N_I’ =

Решта індивідуальних ліній включається в АМ:

 

n_AM=]   [.                                            (2.33)

 

n_AM=

Загальне число модулів дорівнює сумі АМ і АМТ . Для даної ЦСК число модулів дорівнює

 

---

Дата добавления: 2018-06-27; просмотров: 379; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!