Зі скаргою слід звертатись до Окружного адміністративного суду, оскільки мова буде йти про зобов’язання цього органу надати дозвіл.

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

г) дій державного реєстратора, який вимагав подання додаткових документів для здійснення реєстрації фізичної особи-підприємця, які не передбачені чинним законодавством;

У даному випадку можна звернутись зі скаргою до начальника управління державної реєстрації або до адміністративного суду.

д) дій начальника управління державної реєстрації міської ради, який відмовився прийняти скаргу на бездіяльність державного реєстратора;

Зі скаргою можна звернутись до голови міста або безпосередньо до адміністративного суду.

ж) дій керівника департаменту міської ради;

Зі скаргою можна звернутись до голови міста або безпосередньо до адміністративного суду.

з) бездіяльності начальника Галицької районної адміністрації.

Зі скаргою слід звернутись до Окружного адміністративного суду.

2. Гр. М. звернувся зі скаргою на дії начальника відділу звернень громадян та соціальних питань міської ради міста Ч., які полягають відмові проставити на другому примірнику звернення реєстраційного штампу із зазначенням дати його прийняття. Крім того, начальник не забезпечив право громадянина бути присутнім при розгляді його зверення. Начальник відділу вважає, такий обов‘язок не передбачено чинним законодавством, а Інструкцією з діловодства передбачено проставлення реєстраційного штампу лише на оригінальних примірниках звернень громадян, що залишаються у справах адміністративного органу – суб‘єкта розгляду звернення.

Дайте правовий аналіз ситуації. Якими нормативними актами визначається порядок прийняття та розгляду звернень громадян? Розкрийте обов‘язки адміністративного органу щодо розгляду звернень громадян.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Стаття 18 ЗУ «Про звернення громадян» Права громадянина при розгляді заяви чи скарги. Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Згідно Постанови КМ від 14 квітня 1997 р. N 348 «Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації», усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп'ютерами (додаток N 1), або в журналах (додаток N 2). Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах (додаток N 3) або за допомогою електронно-обчислювальної техніки. Журнальна форма реєстрації пропозицій, заяв і скарг та обліку особистого прийому громадян допускається в організаціях з річним обсягом надходження до 600 пропозицій, заяв та скарг і такою ж кількістю звернень громадян на особистому прийомі. Письмові пропозиції, заяви і скарги, подані на особистому прийомі, також підлягають централізованій реєстрації на реєстраційно-контрольних картках, придатних для оброблення персональними комп'ютерами, або в журналах (додатки N 1 і 2). Реєстраційно-контрольна картка, журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг, картка (журнал) обліку особистого прийому громадян ведуться згідно з вказівками щодо їх заповнення (додаток N 4). Автоматизовані реєстрація пропозицій, заяв і скарг та облік особистого прийому громадян здійснюються з реєстраційно-контрольних форм шляхом введення в персональний комп'ютер таких елементів: дата надходження звернення; прізвище, ім'я, по батькові, категорія (соціальний стан) заявника; звідки одержано звернення, дата, індекс, контроль; порушені питання - короткий зміст, індекси; зміст і дата резолюції, прізвище автора, виконавець, термін виконання; дата надіслання, індекс і зміст документа, прийняті рішення, дата зняття з контролю; номер справи за номенклатурою. Автоматизована реєстрація обліку особистого прийому громадян шляхом прямого введення в персональний комп'ютер здійснюється за допомогою таких елементів: дата прийому, хто приймає; прізвище, ім'я, по батькові, адреса, місце роботи, категорія (соціальний стан) заявника; порушені питання - короткий зміст, індекси; кому доручено розгляд, зміст доручення, термін виконання, прийняті рішення, дата одержання відповіді. Склад зазначених елементів за необхідності може бути доповнений (розписка виконавця в одержанні документа, хід виконання тощо). Порядок розміщення елементів у разі проведення автоматизованої реєстрації може визначатись організацією. У процесі автоматизованої реєстрації формується банк реєстраційних даних. Автоматизовані банки даних забезпечують користувача інформацією про всі документи і їх місцезнаходження за допомогою виведення інформації на екран комп'ютера, а у разі потреби - на принтер. Реєстраційний індекс пропозиції, заяви, скарги зазначається у реєстраційному штампі (додаток N 5). Штамп ставиться на нижньому полі першого аркуша документа праворуч або на іншому вільному від тексту місці, крім місця, призначеного для підшивки. Реєстраційний індекс складається з початкової літери прізвища заявника та порядкового номера пропозиції, заяви, скарги, що надійшла, наприклад, Д-401. Реєстраційний індекс може бути доповнений іншими позначеннями, що забезпечують систематизацію, пошук, аналіз і зберігання пропозицій, заяв і скарг. На вимогу громадянина, який подав звернення до організації, на першому аркуші копії звернення проставляється штамп із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення. Така копія повертається громадянинові.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань.

Відтак, дії начальника відділу звернень громадян та соціальних питань міської ради міста Ч. є незаконними.

3. Гр. К. звернувся до керівника департаменту економічної політики міської ради зі скаргою на дії начальника управління комунальної власності, який не розглянув відповідно до вимог чинного законодавства його заяву. На думку скаржника, порушення полягали у незабезпеченні права особисто викласти аргументи начальнику, брати участь у перевірці поданої скарги. Крім того, заява громадянина не була розглянута у встановлений законодавством строк.

Проаналізуйте дану ситуацію. Які права має громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до адміністративного органу? Поясніть, яким чином громадянин може реалізувати зазначені права? Які строки передбачені чинним законодавством для розгляду звернень громадян?

У даному випадку слід звернутись також зі скаргою до прокурора міста.

Стаття 20 ЗУ «Про звернення громадян» Термін розгляду звернень громадян. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Стаття 25 ЗУ «Про звернення громадян» Відшкодування збитків громадянину у зв'язку з порушенням вимог цього Закону при розгляді його скарги. У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

4. Гр. О. звернулась з позовною заявою до суду про дії та бездіяльність прокуратури міста М. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до Закону України "Про звернення громадян" відповідач у встановлений законом термін не надав обґрунтованої відповіді позивачу щодо розгляду його скарги. Гр. О. просить суд зобов'язати відповідача вирішити у місячний термін та надати обґрунтовану відповідь на звернення. Представник прокуратури зазначив, що за результатами розгляду звернення гр. О., її було письмово повідомлено у передбачений законом термін та відповідно до КПК України, а не відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".

Дайте правовий аналіз ситуації. Чи є вимоги гр. О. обґрунтованими? Вкажіть, на які правовідносини поширюється Закон України "Про звернення громадян"?

З наданої фабули вбачається, що Гр. О. зверталась зі скаргою до прокурора міста. Якщо прокурор надав відповідь відповідно до вимог КПК України, очевидно, що дана громадянка у своїй скарзі скаржилась на дії слідчого або другого працівника правоохоронного органу. Якщо представник прокуратури надасть у суді докази відповіді вказаній громадянці, то її вимоги будуть не обґрунтованими. На практиці, вказаній громадянці слід було звернутись перше зі скаргою на дії міського прокурора до прокурора відповідної області.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про звернення громадян» Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені. До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про звернення громадян» Сфера застосування цього Закону. Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України".

5. Громадська організація "Н" звернулася до Львівської обласної державної адміністрації із запитом щодо проведення громадської експертизи, проте відповіді на запит не отримала. Керівник згаданої організації вирішив оскаржити бездіяльність Львівської обласної державної адміністрації та перешкоджання у проведенні громадської експертизи в адміністративному порядку.

Зазначте адміністративний орган – суб‘єкта розгляду скарги у цьому випадку. Які рішення можуть бути прийняті за результатами розгляду скарги в адміністративному порядку?

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Накази керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою місцевої державної адміністрації, відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 248-1 Цивільного процесуального кодексу України громадянин має право звернутися до суду (військовослужбовець - до військового суду) зі скаргою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної або службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права чи свободи.

Скаргу в суд може бути подано громадянином, його представником або на прохання громадянина - уповноваженим представником громадської організації, трудового колективу.

До суб'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, рішення, дії або бездіяльність яких може бути оскаржено до суду (суб'єкти оскарження), належать: органи державної виконавчої влади та їх службові особи; органи місцевого самоврядування та їх службові особи; керівники установ, організацій, підприємств і їх об'єднань незалежно від форм власності; керівні органи і керівники об'єднань громадян, а також службові особи, які виконують організаційно-розпорядчі, адміністративно-господарські обов'язки або виконують такі обов'язки за спеціальними повноваженнями.

До рішень, дій або бездіяльності суб'єктів оскарження належать колегіальні і одноособові рішення, дії або бездіяльність, у зв'язку з якими громадянин вважає, що порушено або порушуються його права чи свободи, створено або створюються перепони для реалізації ним своїх конституційних прав чи свобод або що вжиті заходи щодо реалізації його прав є недостатніми, на нього покладено обов'язки, не передбачені законодавством або передбачені законодавством, але без врахування конкретних обставин, за яких ці обов'язки повинні покладатися, або що вони покладені не уповноваженими на це особою чи органом, його притягнено до відповідальності, яку не передбачено законом, або до нього застосовано стягнення за відсутністю передбачених законом підстав або неправомочною службовою особою чи органом.

Суб'єкти оскарження несуть відповідальність за невиконання лише тих обов'язків, які були на них покладені законодавчими або іншими нормативними актами.

Судам не підвідомчі скарги на акти органів виконавчої влади, що підлягають розгляду щодо їх конституційності, а також на акти, що стосуються забезпечення обороноздатності держави, державної безпеки, зовнішньополітичної діяльності держави, збереження державної, військової і службової таємниці. Скаргу може бути подано безпосередньо до суду або до суду після оскарження до органу, службовій особі вищого рівня по відношенню до того органу, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність.

Скарга подається за місцезнаходженням суб'єкта оскарження.

Слід також зазначити, що метою громадської експертизи є покращення діяльності Львівської обласної державної адміністрації з оприлюднення прийнятих актів та приведення її у відповідність до вимог чинного законодавства. Завдання, які поставлені в рамках громадської експертизи: - дослідження практики оприлюднення Львівською обласною державною адміністрацією своїх актів, - підготовка експертних пропозицій для вдосконалення роботи Львівської обласної державної адміністрації з оприлюднення своїх актів та забезпечення можливостей громадян ознайомлюватись з їх змістом в контексті реалізації права на отримання публічної інформації. Предметом громадської експертизи є діяльність, в тому числі нормативне забезпечення, Львівської обласної державної адміністрації з оприлюднення своїх актів, відповідність такої діяльності вимогам чинного законодавства. Інструментамигромадської експертизи є: - глибинні інтерв'ю з державними службовцями обласної державної адміністрації; - дослідження офіційного веб-сайту обласної державної адміністрації методом спостереження; - аналіз інформації, наданої обласною державною адміністрацією; - аналіз випусків друкованого видання “Львівська газета. Вісник міста”; - дослідження (експеримент) місця по роботі запитувачів з документами.

Перелік матеріалів, що аналізувалися в процесі проведення громадської експертизи (наприклад):

1.розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації “Про затвердження Регламенту Львівської обласної державної адміністрації” №319/0/5-12 від 21.05.2012 р.;

2.розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації “Про затвердження положення про відділ прес-служби апарату Львівської обласної державної адміністрації” №200/0/5-12 від 27.03.2012 р.;

3.посадова інструкція головного спеціаліста відділу прес-служби апарату Львівської обласної державної адміністрації;

4.положення про загальний відділ апарату обласної державної адміністрації затверджене розпорядженням голови обласної державної адміністрації №654/0/5-12 від 11.07.2011 року;

5.посадова інструкція головного спеціаліста загального відділу апарату Львівської обласної державної адміністрації;

6.посадова інструкція головного спеціаліста (редактора) загального відділу апарату Львівської обласної державної адміністрації;

7.посадова інструкція діловода загального відділу апарату Львівської обласної державної адміністрації;

8.посадова інструкція завідувача експедицією загального відділу апарату Львівської обласної державної адміністрації;

9.посадова інструкція спеціаліста I категорії загального відділу апарату Львівської обласної державної адміністрації;

10.розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації “Про забезпечення виконання Закону України “Про доступ до публічної інформації” №466/0/5/-11 від 27.05.2011 року;

11.розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації “Про затвердження Порядку оприлюднення актів обласної державної адміністрації” №1365/0/5-11 від 23.12.2011 року;

12.розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації “Про затвердження Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики в обласній державній адміністрації” №1364/0/5-11 від 23.12.2011 року;

13.розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації “Про визнання офіційного друкованого видання обласної державної адміністрації на 2012 рік” №208/0/5-12 від 02.04.2012 року;

14.розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації “Про проведення громадської експертизи” №619/0/5-12 від 14.09.2012 року;

15.угода №1 про інформаційне обслуговування від 30 березня 2012 року;

16.відповідь Львівської обласної державної адміністрації №1253/1-19 від 25.09.2012 р.;

17.розшифровки глибинних інтерв’ю з державними службовцями обласної державної адміністрації;

18.звіт про проведене дослідження (експеримент) місця по роботі запитувачів з документами.

Зацікавленими сторонами громадської експертизи є представники інститутів громадянського суспільства Львівської області, мешканці Львівської області, державні службовці Львівської обласної державної адміністрації.

Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 171; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 12

Мы поможем в написании ваших работ!