Ведення бухгалтерського обліку виконання Державного бюджету України
Єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов’язань держави визначаються Державним казначейством України за погодженням з Міністерством фінансів України.
Бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання Державного бюджету України здійснюють органи Державного казначейства України. Цей облік повинен відображати всі активи та зобов’язання держави.
Розпорядники бюджетних коштів ведуть бухгалтерський облік відповідно до правил, встановлених Державним казначейством України.
Усі надходження до бюджету та витрати бюджету обліковуються у валових показниках незалежно від того, передбачається чи не передбачається у бюджетних призначеннях взаємозарахування цих показників.
Усі надходження до бюджету та витрати бюджету повинні заноситися на рахунки в хронологічному порядку відповідно до встановленої законодавством процедури. Всі бухгалтерські записи повинні підтверджуватися документально.
Порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду
Не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді. За виняткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який повинен настати не пізніше як через п’ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.
|
|
|
На кінець бюджетного періоду Державне казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду Державного бюджету України для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. Рахунки спеціального фонду Державного бюджету України відкриваються в наступному бюджетному періоді із записом про всі не витрачені в попередньому бюджетному періоді кошти, які були одержані на виконання відповідних завдань.
Усі надходження і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони були здійснені.
Звітність про виконання Державного бюджету України
Зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету України здійснюються Державним казначейством України.
Розпорядники бюджетних коштів відповідно до єдиної методики звітності складають та подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими законодавством України.
Єдині форми звітності про виконання Державного бюджету України встановлюються Державним казначейством України за погодженням з Рахунковою палатою та Міністерством фінансів України.
|
|
|
Звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною.
Місячна звітність про виконання Державного бюджету України надається Державним казначейством України Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
Зведені показники звітів про виконання бюджетів, інформація про виконання захищених статей Державного бюджету України, інформація про використання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України надається Державним казначейством України Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним. Звіт про бюджетну заборгованість надається не пізніше 15 числа другого місяця, наступного за звітним.
Місячний звіт про фактичні надходження податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів до бюджету, місячний звіт про податкову заборгованість, включаючи суми недоїмки та переплат (у галузевому і територіальному розрізі, а також у розрізі джерел доходів та форм власності), надається органами стягнення Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.
|
|
|
Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України надається Державним казначейством України Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України не пізніше 35 днів після закінчення звітного кварталу.
Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України включає такі частини:
1) звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України;
2) звіт про рух грошових коштів;
3) звіт про виконання Державного бюджету України;
4) інформацію про стан державного боргу;
5) зведені показники звітів про виконання бюджетів;
6) звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов’язань.
Органи стягнення надають інформацію Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України про втрати доходів бюджету внаслідок податкових пільг, а також про суми реструктуризованої та списаної податкової заборгованості (у галузевому і територіальному розрізі, а також у розрізі джерел доходів та форм власності) і суми відстрочених та розстрочених платежів не пізніше 35 днів після закінчення кварталу.
|
|
|
Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України подається Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.
Річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України включає такі частини:
1) звіт про фінансовий стан (баланс) Державного бюджету України;
2) звіт про виконання Державного бюджету України;
3) звіт про рух грошових коштів;
4) інформацію про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України;
5) звіт про бюджетну заборгованість;
6) звіт про використання коштів з резервного фонду Кабінету Міністрів України;
7) інформацію про стан державного боргу;
8) звіт про кредити та операції, що стосуються державних гарантійних зобов’язань;
9) зведені показники звітів про виконання бюджетів;
10) інформацію про виконання місцевих бюджетів;
11) іншу інформацію, визнану Кабінетом Міністрів України необхідною для пояснення звіту.
Рахункова палата протягом двох тижнів з дня офіційного подання Кабінетом Міністрів України річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету України.
Верховна Рада України розглядає звіт про виконання закону про Державний бюджет України у двотижневий термін з дня отримання висновків Рахункової палати щодо використання коштів Державного бюджету України.
Звіт Кабінету Міністрів України перед Верховною Радою України про виконання закону про Державний бюджет України представляє Міністр фінансів України. Верховна Рада України може заслухати головних розпорядників коштів Державного бюджету України щодо використання ними бюджетних коштів.
Із співдоповіддю про виконання закону про Державний бюджет України виступають Голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Голова Рахункової палати.
За результатами розгляду Верховна Рада України приймає рішення щодо звіту про виконання закону про Державний бюджет України.
6. Бюджетний контроль - складова частина фінансово-економічного контролю, і розглядається як сукупність заходів, проведених державними органами по перевірці законності, доцільності й ефективності дій в утворенні, розподілі і використанні грошових фондів України і місцевих органів самоврядування, виявленні резервів збільшення надходжень доходів у бюджет, поліпшенні бюджетної дисципліни.
Бюджетний контроль – різновид державного фінансового контролю, що здійснюється в бюджетному процесі та направлений на встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного регулювання та бюджетного процесу. За своєю сутністю бюджетний контроль являє собою систему заходів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, спрямованих на забезпечення законності дій учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів і звітування про їх виконання з використанням специфічних форм і методів їх організації.
Бюджетний контроль є останньою, заключною підсистемою бюджетного механізму. Він дає можливість встановити наскільки ефективно, раціонально, економно та законно використовувалися бюджетні кошти, чи були задіяні всі резерви стосовно наповнення дохідної частини бюджетів. Внаслідок виявлення зловживань держава може відшкодувати нанесені їй збитки. Одночасно за допомогою бюджетного контролю можна попередити порушення бюджетної дисципліни, нераціональне та нецільове спрямування бюджетних коштів. Будучи заключною підсистемою бюджетного механізму, бюджетний контроль обслуговує всі стадії бюджетного процесу, що надає йому універсального характеру управлінської діяльності. Бюджетний контроль є однією з функцій управління бюджетною системою.
Хоча бюджетний контроль тісно пов’язаний з фінансовим контролем, фактично є різновидом останнього, повністю підміняти та використовувати термін «фінансовий контроль» замість «бюджетний контроль», як інколи це можна побачити в науковій та навчальній літературі, не варто. Оскільки об’єкт, суб’єкти, завдання та методи бюджетного контролю є значно вужчими ніж аналогічні елементи фінансового контролю. Тому термін «бюджетний контроль» має повне право на самостійне існування та використання при характеристиці механізму функціонування бюджетної системи. Бюджетний контроль повинен використовуватись там і тоді, де функціонують бюджетні відносини. Головною метою бюджетного контролю є забезпечення законності бюджетної діяльності, тобто контроль за дотриманням бюджетного законодавства всіма учасниками бюджетних відносин.
Об’єктом бюджетного контролю є відповідні бюджети (державний, місцеві) та бюджетна діяльність учасників бюджетних правовідносин.
Суб’єктами бюджетного контролю є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної та комунальної форми власності, їх посадові особи. Суб’єктів бюджетного контролю прийнято поділяти на контролюючих (ті, хто контролює) та підконтрольних осіб (ті, кого контролюють).
Підконтрольними суб’єктами є органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, які отримують, перераховують чи використовують бюджетні кошти.
Бюджетний контроль в Україні
Контроль, відповідно до статті 26 Бюджетного кодексу України, забезпечує:
1. оцінку управління бюджетними коштами (включаючи проведення державного фінансового аудиту);
2. правильність ведення бухгалтерського обліку та достовірність фінансової і бюджетної звітності;
3. досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень;
4. проведення аналізу й оцінки стану фінансової і господарської діяльності розпорядників бюджетних коштів;
5. запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об’єктами державної власності;
6. обґрунтованість планування надходжень і витрат бюджету.
Класифікація бюджетного контролю в Україні здійснюється за різними ознаками. За суб’єктами бюджетного контролю виділяють:
· державний бюджетний контроль;
· місцевий бюджетний контроль;
· відомчий бюджетний контроль;
· внутрішній бюджетний контроль;
· громадський бюджетний контроль.
За часом проведення контрольних дій бюджетний контроль поділяться на:
· попередній бюджетний контроль;
· поточний бюджетний контроль;
· наступний бюджетний контроль.
Отже, задачами бюджетного контролю є:
· забезпечення правильності складання і виконання бюджету;
· дотримання податкового і бюджетного законодавства;
· контроль за правильністю ведення бухгалтерського обліку і звітності;
· перевірка ефективності і цільового використання бюджетних коштів і коштів позабюджетних фондів;
· поліпшення бюджетної і податкової дисципліни;
· виявлення резервів росту дохідної бази бюджетів різних рівнів;
· контроль за реалізацією системи міжбюджетних відносин;
· перевірка звертання коштів бюджету і позабюджетних фондів у банках і інших кредитних установах;
· контроль за формуванням і розподілом цільових бюджетних фондів фінансової підтримки ;
· припинення незаконних по наданню податкових пільг,
· державних дотацій, субвенцій, трансфертів і іншої допомоги окремим категоріям чи платників регіонам;
· виявлення марнотратства і фінансових зловживань, вживання адекватних заходів покарання до винних осіб;
· проведення профілактичної, інформаційно-роз'яснювальної роботи з метою підвищення бюджетно-фінансової дисципліни.
В юридичній літературі фінансовий контроль також визначається як:
· засіб забезпечення законності та фінансової дисципліни, запобігання правопорушенням;
· обстеження фактичного стану показників фінансової діяльності суб'єктів фінансових правовідносин порівняно із заданими показниками;
· діяльність державних органів і недержавних організацій щодо забезпечення законності, фінансової дисципліни при мобілізації, розподілі та використанні коштів і матеріальних цінностей.
Фінансовий контроль характерний усім фінансово-правовим інститутам. Тому поряд із загальними фінансово-правовими нормами, що регулюють організацію і порядок здійснення фінансового контролю в цілому є норми, що враховують його специфіку в окремих фінансово-правових інститутах.
Таким чином, основний зміст фінансового контролю, у відносинах, що регулюються фінансовим правом, можна звести до наступного:
· перевірки виконання юридичними і фізичними особами фінансових зобов'язань перед державою і органами місцевого самоврядування;
· перевірки правильності використання державними і комунальними підприємствами, установами і організаціями грошових ресурсів, що перебувають у їх господарському віданні чи оперативному управлінні;
· перевірки дотримання правил здійснення фінансових операцій, розрахунків і зберігання грошових коштів підприємствами, установами і організаціями на рахунках у фінансово-кредитних установах;
· виявленні внутрішніх резервів виробництва – можливостей підвищення продуктивності праці, рентабельності, економії грошових і матеріальних ресурсів і т.д.
· попередженні та усуненні виявлених порушень фінансової дисципліни.
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 209; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!