До складу CMS (мобільної колони допомоги) входять:
1. 1-2 модулі
2. 2-3 модулі
3. 3-4 модулі
4. *4-5 модулів
5. 5-6 модулів
262. До складу військово-медичного формування швидкого реагування Збройних сил Франції входять такі групи:
1. *Група управління транспорту і зв’язку, хірургічна група, терапевтична група, група госпіталізації, лабораторна група, рентгенологічна група, група супроводжування повітряної евакуації потерпілих.
2. Група управління транспорту і зв’язку, хірургічна група, терапевтична група, рентгенологічна група, група супроводжування повітряної евакуації потерпілих.
3. Група управління транспорту і зв’язку, терапевтична група, група госпіталізації, лабораторна група, рентгенологічна група, група супроводжування повітряної евакуації потерпілих.
4. Група управління транспорту і зв’язку, хірургічна група, терапевтична група, група госпіталізації, лабораторна група, рентгенологічна група, група супроводжування повітряної евакуації потерпілих.
5. Група управління транспорту і зв’язку, хірургічна група, терапевтична група, група госпіталізації, лабораторна група, рентгенологічна група.
263. До складу терапевтичної групи EMMIR входить:
1. 5 бригад.
2. 4 бригади.
3. 3 бригади.
4. *2 бригади.
5. 1 бригада.
До складу Угрупувань допомоги Червоного Хреста не входить підрозділ:
1.Підрозділ розвідки та оцінки.
2.Підрозділ, що включає один або декілька аеромобільних загонів.
|
|
|
3.*Підрозділ безпеки.
4. Підрозділ загонів медичної допомоги.
5.Передовий загін оперативної координації.
265. Система заходів з надання медичної допомоги ураженим, їх евакуацію та лікування до одужання – це:
1. медичне сортування
2. *лікувально-евакуаційне забезпечення
3. періоди надання мед.допомоги при НС
4. етапи медичної евакуації
5. основні завдання лікувально-евакуаційного забезпечення
266. Етап медичної евакуації – це:
1. *сили і засоби охорони здоров'я, розгорнуті на шляхах медичної евакуації і призначені для прийому, медичного сортування, надання певних видів медичної допомоги ураженим і (за необхідності) підготовки їх до подальшої евакуації;
2. час проведення евакуації потерпілих з осередку ураження в лікувально-профілактичні заклади заміської зони;
3. територія, на якій надається медична допомога потерпілим в осередку ураження та організовується їх вивіз;
4. місце надання медичної допомоги в осередку ураження та лікувально-профілактичні заклади, в які евакуюють потерпілих;
5. шлях, по якому проводиться евакуація потерпілих.
267. Скільки етапів медичного забезпечення потерпілих при НС прийнято в ДСМК:
1. один
2. *два
3. три
4. чотири
5. п’ять
|
|
|
268. Роботу з надання медичної допомоги потерпілим в осередку уражень умовно поділяють на такі періоди (фази):
1. виникнення, стабілізації
2. *ізоляції, порятунку, відновлення
3. порятунку, ліквідації медико-санітарних наслідків
4. виникнення, порятунку, стабілізації
5. надання допомоги, сортування, евакуації
269. Основними вимогами етапного лікування потерпілих при НС є:
1. * своєчасність, спадкоємність, послідовність
2. своєчасність та висока якість
3. своєчасність розшуку та евакуації потерпілих
4. своєчасність надання першої медичної допомоги, першої лікарської допомоги і кваліфікованої медичної допомоги
5. послідовність у виконанні всіх видів медичної допомоги на першому та другому етапі медичної евакуації
270. Час, протягом якого необхідно розпочати надання медичної допомоги при НС становить:
1. 5 хв.
2. 20 хв.
3. *30 хв.
4. 60 хв.
5. 2 год.
271. Які види медичної допомоги надаються на першому етапі медичної евакуації:
1. перша лікарська і кваліфікована
2. *перша медична, долікарська (фельдшерська), перша лікарська
3. кваліфікована, спеціалізована
4. невідкладна, спеціалізована
5. перша лікарська, спеціалізована
272. Які види медичної допомоги надаються на другому етапі медичної евакуації:
|
|
|
1. перша лікарська і кваліфікована
2. перша медична, долікарська (фельдшерська), перша лікарська
3. *кваліфікована, спеціалізована
4. невідкладна, спеціалізована
5. перша лікарська, спеціалізована
273. Фаза ізоляції триває:
1. 6-12 год.
2. *0,5-6 год.
3. 30-60 діб
4. 0,5-90 діб
5. 60-90 діб
274. Фаза порятунку триває:
1. 0,5-6 год.
2. *6-12 год.
3. 30-60 діб
4. 0,5-90 діб
5. 60-90 діб
275. Фаза відновлення триває:
1. 6-12 год.
2. 1-2 доби
3. 30-60 діб
4. *0,5-90 діб
5. 60-90 діб
276. Первинна медична карта потерпілого:
1. видається на руки потерпілому
2. *передається на наступний етап медичної евакуації
3. залишається на першому етапі евакуації
4. повертається на попередній етап
5. не потрібно заповнювати
277. Які умови є необхідним для успішного здійснення сортування на етапах медичної евакуації:
1. виділити самостійні функціональні підрозділи з достатньою місткістю приміщень для розташування уражених рядами (віялом) з достатніми проходами і підходами до уражених (пироговські ряди);
2. організувати допоміжні органи сортування – розподільні пости (РП), сортувальні майданчики тощо;
3. створити сортувальні бригади та забезпечити їх необхідними засобами діагностики (дозиметричні прилади та ін.) і фіксації результатів сортування (кольорові сортувальні марки, первинна медична картка з відривними сигнальними смугами тощо);
|
|
|
4. виділити медичну сестру-диспетчера для регуляції розташування уражених, які надійшли, та їх подальшого руху;
5. *всі відповіді вірні
278. Медичне сортування – це:
1. спосіб розподілу потерпілих на однорідні групи за характером ураження;
2. спосіб розподілу потерпілих на однорідні групи, які потребують надання невідкладної медичної допомоги та евакуації до лікувально-профілактичних закладів;
3. *спосіб розподілу уражених на групи (категорії), які потребують однорідних лікувально-профілактичних та евакуаційно-транспортних заходів, з урахуванням тяжкості і характеру ураження, а також обсягу медичної допомоги на даному етапі лікувально-евакуаційного забезпечення;
4. спосіб розподілу потерпілих на однорідні групи за небезпекою для оточуючих, їх подальша ізоляція та надання відповідних видів медичної допомоги;
5. спосіб розподілу потерпілих на однорідні групи, які потребують однакових лікувально-діагностичних заходів
279. Назвіть види медичного сортування:
1. *внутрішньопунктове, евакуаційно-транспортне
2. лікувально-діагностичне, евакуаційно-транспортне
3. лікувальне, евакуаційне, по ступеню небезпеки для оточуючих
4. внутрішньопунктове, вибіркове, конвеєрне
5. по ступеню небезпеки для оточуючих; потерпілі, які потребують невідкладної медичної допомоги
280. Під час медичного сортування заповнюють:
1. направлення на госпіталізацію
2. історію хвороби
3. амбулаторну картку
4. *первинну медичну картку
5. евакуаційний паспорт
281. Назвіть основні сортувальні ознаки:
1. ураження РР, ОР, БЗ
2. *небезпека для оточуючих, лікувальна, евакуаційна
3. лікувальна, евакуаційна
4. черговість надання допомоги та евакуації
5. за видами медичної допомоги
282. Скільки сортувальних груп потерпілих виділяють під час медичного сортування:
1. *п’ять
2. чотири
3. три
4. дві
5. шість
283. До складу сортувальної бригади для носилкових уражених входять:
1. лікар, медична сестра (фельдшер), реєстратор
2. *лікар, медична сестра (фельдшер), 2 реєстратори, ланка носильників
3. лікар, 2 медичні сестри (фельдшера), 2 реєстратори
4. 2 медичні сестри (фельдшера), 2 реєстратори, ланка носильників
5. лікар, медична сестра (фельдшер), 2 реєстратори
284. Скільки потерпілих травматологічного профілю може сортувати одна сортувальна бригада за 1 год. роботи:
1. від 5 до 10
2. від 10 до 20
3. *від 20 до 40
4. від 40 до 50
5. від 50 до 60
285. Потерпілі з вкрай тяжким станом, у яких ушкодження не сумісне з життям, прогноз несприятливий, належать до:
1. Y сортувальної групи
2. IY сортувальної групи
3. III сортувальної групи
4. II сортувальної групи
5. *I сортувальної групи
286. Потерпілі з тяжкими ураженнями, ушкодження яких супроводжуються швидко наростаючими розладами життєвих функцій, для усунення яких необхідна невідкладна допомога, належать до:
1. Y сортувальної групи
2. IY сортувальної групи
3. III сортувальної групи
4. *II сортувальної групи
5. I сортувальної групи
287. Потерпілі з тяжкими і середньої тяжкості пошкодженнями, що супроводжуються вираженими функціональними розладами, але не мають безпосередньої загрози для життя, належать до:
1. Y сортувальної групи
2. IY сортувальної групи
3. *III сортувальної групи
4. II сортувальної групи
5. I сортувальної групи
288. Потерпілі з легкими і середньої тяжкості ушкодженнями з нечітко вираженими функціональними розладами, що потребують подальшої медичної допомоги в спеціалізованих лікувальних закладах, належать до:
1. Y сортувальної групи
2. *IY сортувальної групи
3. III сортувальної групи
4. II сортувальної групи
5. I сортувальної групи
289. Потерпілі із легкими ушкодженнями із сприятливим прогнозом для життя і відновлення працездатності, належать до:
1. *Y сортувальної групи
2. IY сортувальної групи
3. III сортувальної групи
4. II сортувальної групи
5. I сортувальної групи
290. Система заходів щодо евакуації із зони катастрофи потерпілих, які потребують медичної допомоги і лікування до одужання у лікувальних закладах за межами осередку ураження – це:
1. лікувально-евакуаційне забезпечення
2. *медична евакуація
3. періоди надання медичної допомоги
4. медичне сортування
5. етапи медичної евакуації
291. Шлях, яким здійснюється медична евакуація – це:
1. лікувально-евакуаційний напрямок
2. *шлях медичної евакуації
3. лікувально-евакуаційне забезпечення
4. медична евакуація
5. етапи медичної евакуації
292. Сукупність шляхів евакуації з розгорнутими на них медичними силами і засобами для надання медичної допомоги за умов НС – це:
1. *лікувально-евакуаційний напрямок
2. шлях медичної евакуації
3. лікувально-евакуаційне забезпечення
4. медична евакуація
5. етапи медичної евакуації
293. В яку чергу евакуюються потерпілі з загрозливими життю станами (шок різної етіології, дихальна недостатність, кома):
1. евакуація неможлива
2. *в першу чергу
3. в другу чергу
4. евакуація негайна
5. потрібно провести невідкладні заходи з надання допомоги
294. В яку чергу евакуюють потерпілих з ураженнями середнього ступеня важкості, що не супроводжується на момент евакуації розладами життєво важливих функцій, але при цьому потребують профілактики їх виникнення:
1. евакуація неможлива
2. в першу чергу
3. *в другу чергу
4. евакуація негайна
5. потрібно провести невідкладні заходи з надання допомоги
295. Які існують види транспорту для перевезення уражених і хворих:
1. санітарний, інфекційний
2. спеціально обладнаний, непристосований
3. пристосований, непристосований
4. профільний, пристосований, непристосований
5. *спеціально обладнаний, пристосований, непристосований
296. Які можна рекомендувати критерії можливості евакуації важко потерпілих автомобільним транспортом без суттєвого погіршення стану на шляху слідування:
1. шок 1 ступеня, відсутність внутрішньої кровотечі та перелому хребта;
2. транспортування поза критичним терміном після порожнинної операції;
3. збереження артеріального тиску (верхній рівень) протягом 4 годин спостереження - не нижче 100 мм рт.ст.; частота серцевих скорочень не більше 100 ударів за хвилину, діурез - не менш 50 мл/год.;
4. індекс стану потерпілого при шоку в екстремальній ситуації
5. *всі відповіді правильні
297. В який термін після ураження бажано провести евакуацію до лікувально-профілактичних закладів уражених СДОР задушливої дії:
1. 30 хв.
2. *в перші 3 год.
3. 4-6 год.
4. 8-12 год.
5. до 24 год.
298. Непрямий масаж серця дітям до 1 року проводять двома пальцями з частотою натискань:
1. *більше 120 за 1 хв.
2. 100 за 1 хв.
3. 90 за 1 хв.
4. 80 за 1 хв.
5. 70 за 1 хв.
299. Який нормальний ОЦК у дітей:
1. 3-4 % або 30-40 мл/кг маси тіла
2. 5-6 % або 50-60 мл/кг маси тіла
3. *7-8 % або 70-80 мл/кг маси тіла
4. 8-9 % або 80-90 мл/кг маси тіла
5. 9-10 % або 90-100 мл/кг маси тіла
300. Для тимчасової зупинки зовнішньої кровотечі з дистальних відділів кінцівки в більшості випадків дітям до трьох років на пошкоджену кінцівку достатньо накласти:
1. *давлячу пов'язку
2. кровоспинний джгут
3. закрутку
4. пальцьове притиснення
5. немає правильної відповіді
301. ЧД у новонароджених становить:
1. 10-12 на хвилину
2. 18-20 на хвилину
3. 20-25 на хвилину
4. 25-35 на хвилину
5. *40-45 на хвилину
302. При якому об’ємі крововтрати у дітей розвивається незворотній шок з прогресуючим погіршенням життєво важливих функцій і можливим виникненням летального наслідку:
1. 10% ОЦК
2. 15% ОЦК
3. 25% ОЦК
4. 40% ОЦК
5. *>50% ОЦК
303. При якому об'ємі крововтрати розвивається картина геморрагічного шоку. Спостерігається артеріальна і венозна гіпотензія, тахікардія, ознаки порушення периферичного кровообігу.
1. 40% ОЦК
2. *>25 % ОЦК
3. >50% ОЦК
4. 7-8% ОЦК
5. 10-15% ОЦК
304. Яка кількість місць для потерпілих дітей з метою створення умов для тимчасової госпіталізації виділяється на першому етапі медичної евакуації на кожні 100 місць:
1. 10-15
2. 15-20
3. 20-30
4. *20-25
5. 40-50
305. Комплекс лікувально-профілактичних заходів, які виконуються лікарями загальної кваліфікації на першому етапі медичної евакуації – це:
1. перша медична допомога
2. долікарська допомога
3. *перша лікарська допомога
4. кваліфікована допомога
5. спеціалізована допомога
306. Який оптимальний термін надання першої лікарської допомоги:
1. 30 хв.
2. 1-2 год.
3. *4-6 год.
4. 8-12 год.
5. 12-24 год.
307. Яке завдання першої лікарської допомоги:
1. усунення або ослаблення наслідків ушкоджень, що загрожують життю потерпілого
2. підтримання функцій життєво важливих органів
3. профілактика можливих ускладнень
4. підготовка уражених до евакуації
5. *всі відповіді правильні
308. Залежно від реальної обстановки і можливостей даного медичного формування або установи, заходи першої лікарської допомоги поділяються на:
1. первинні та вторинні
2. кваліфіковані та спеціалізовані
3. *невідкладні та відстрочені
4. невідкладні та спеціалізовані
5. відстрочені та кваліфіковані
309. Які з нижче перерахованих заходів належать до невідкладних заходів першої лікарської допомоги:
1. *боротьба з шоком
2. усунення недоліків надання першої медичної та долікарської допомоги (виправлення пов'язок, покращення транспортної іммобілізації);
3. заміна пов’язок при забрудненні рани радіоактивними та хімічними речовинами;
4. новокаїнові блокади при пошкодженнях середньої тяжкості;
5. ін’єкції антибіотиків, профілактика правця при відкритих травмах та опіках
310. Який шлях може пройти за добу санітарний автомобіль з урахуванням погрузки та вигрузки, санітарної обробки:
1. 50-100 км
2. 60-70 км
3. 100-150 км
4. 150-200 км
5. *200-300 км
311. Яким видом транспорту евакуюють потерпілих з тяжкими ураженнями:
1. *спеціально обладнаному
2. пристосованому
3. непристосованому
4. тимчасово не евакуюють
5. попутнім
Шахтаря 35 років через 12 годин звільнено з-під завалу. Об'єктивно: обидві гомілки і ступні блідого кольору. Пульсації периферійних судин немає. Чутливість та пасивні рухи в суглобах відсутні. Доставлений із джгутами на обох кінцівках. Які невідкладні заходи 1-ї лікарської допомоги необхідно провести для запобігання міоглобінурії та гострої ниркової недостатності?
1. *Джгут не знімати. Ампутація кінцівок вище джгута.
2. Зняти джгут, дезінтоксикаційна терапія.
3. Зняти джгут, гіпербарична оксигенація.
4. Джгут не знімати, дезінтоксикаційна терапія.
5. Джгут не знімати, гіпербарична оксигенація.
При масовому надходженні постраждалих під час землетрусу ви здійснюєте медичне сортування. До якої групи постраждалих необхідно приділити пораненого з діагнозом: закритий перелом середньої третини правого стегна, шок ІІ ступеня?
1. Допомога може бути відстрочена.
2. *Тих, хто потребують невідкладної медичної допомоги.
3. Тих, хто потребують симптоматичного лікування.
4. Тих, хто потребують евакуації.
5. Тих, хто підлягає тимчасовій евакуації.
В результаті зіткнення вантажівки та пасажирського автобуса отримали поранення важкого та середнього ступеня важкості 40 осіб. Вони були госпіталізовані в найближчу дільничну лікарню. За який термін одна сортувальна бригада зможе провести медичне сортування?
1. *за 1 год.
2. за 10-20 хв.
3. за 30-40 хв.
4. за 1,5 год.
5. за 2 год.
315. Який оптимальний термін надання кваліфікованої хірургічної допомоги:
1. 1-2 год.
2. 2-4 год.
3. 4-6 год.
4. *8-12 год.
5. 12-24 год.
316. Заходи кваліфікованої медичної допомоги поділяються на:
1. термінові, відстрочені
2. термінові, нетермінові
3. *невідкладні, відстрочені
4. в першу чергу, в другу чергу
5. відстрочені, невідстрочені
317. Система вичерпних лікувально-профілактичних заходів, що надається лікарями-спеціалістами різного профілю в лікувальних установах з використанням спеціального медичного оснащення і устаткування – це:
1. кваліфікована хірургічна допомога
2. кваліфікована терапевтична допомога
3. невідкладна медична допомога
4. госпітальна медична допомога
5. *спеціалізована медична допомога
318. Який оптимальний термін надання спеціалізованої медичної допомоги:
1. 2-4 год.
2. 4-6 год.
3. 8-12 год.
4. 12-24 год.
5. *2-3 доби
319. Основним завданням спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги ДСМК є:
1. *посилення висококваліфікованими спеціалістами лікарень, у які госпіталізуються потерпілі
2. організація хірургічної допомоги потерпілим
3. організація терапевтичної допомоги потерпілим
4. надання невідкладної допомоги потерпілим
5. проведення медичного сортування
320. Максимальна загальна кількість бригад постійної готовності другої черги визначається з розрахунку:
1. одна бригада на 10 тис. населення
2. одна бригада на 50 тис. населення
3. одна бригада на 100 тис. населення
4. одна бригада на 150 тис. населення
5. *одна бригада на 200 тис. населення
321. До складу бригади спеціалізованої медичної допомоги хірургічного профілю входять:
1. лікар-токсиколог - 1, лікар-хірург – 1,лікар-анестезист – 1, фельдшер-лаборант -1, операційна сестра – 1
2. *лікар-хірург (відповідного вузького профілю) — 2, лікар-анестезіолог — 1, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 1, операційна сестра — 1
3. лікар-хірург — 1, лікар-анестезіолог — 1, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 2, операційна сестра — 2
4. лікар-хірург — 2, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 2, операційна сестра — 2
5. лікар-хірург — 2, лікар-анестезіолог — 1, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 1, операційна сестра — 2
322. До складу бригади спеціалізованої медичної допомоги терапевтичного профілю входять:
1. лікар-токсиколог - 1, лікар-анестезіолог-1, фельдшер-лаборант-1, медична сестра-1
2. лікар-радіолог — 1, лікар-терапевт — 1, фельдшер-лаборант (медична сестра) — 1, медична сестра — 1
3. *лікар-терапевт — 1, медична сестра — 1
4. лікар-хірург — 2, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 2, операційна сестра — 2
5. лікар-хірург — 2, лікар-анестезіолог — 1, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 1, операційна сестра — 2
323. До складу бригади спеціалізованої медичної допомоги токсико-терапевтичного профілю входять:
1. *лікар-токсиколог-1, лікар-анестезіолог-1, фельдшер-лаборант-1, медична сестра – 1
2. лікар-радіолог — 1, лікар-терапевт — 1, фельдшер-лаборант (медична сестра) — 1, медична сестра — 1
3. лікар-терапевт — 1, медична сестра — 1
4. лікар-хірург — 2, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 2, операційна сестра — 2
5. лікар-хірург — 2, лікар-анестезіолог — 1, фельдшер-анестезіолог (медична сестра) — 1, операційна сестра — 2
324. До складу бригади спеціалізованої медичної допомоги психо-неврологічного профілю входять:
1. лікар-психіатр - 1, лікар-анестезіолог - 1, медична сестра – 1
2. лікар-невропатолог — 1, лікар-терапевт — 1, медична сестра — 1
3. *лікар-психіатр — 1, лікар-невропатолог — 1, фельдшер — 1
4. лікар-психіатр — 1, медична сестра — 1
5. лікар-психіатр — 1, лікар-невропатолог — 1, лікар-анестезіолог – 1, фельдшер - 1
325. Період від початку викиду радіоактивних речовин у атмосферу до моменту його припинення та завершення формування радіоактивного сліду – це:
1. фаза рятування перебігу радіаційної аварії
2. *рання фаза перебігу радіаційної аварії
3. середня фаза перебігу радіаційної аварії
4. фаза стабілізації перебігу радіаційної аварії
5. фаза ізоляції перебігу радіаційної аварії
326. Період від моменту формування радіоактивного сліду до виконання усіх заходів щодо захисту населення – це:
1. фаза рятування перебігу радіаційної аварії
2. рання фаза перебігу радіаційної аварії
3. *середня фаза перебігу радіаційної аварії
4. фаза стабілізації перебігу радіаційної аварії
5. фаза ізоляції перебігу радіаційної аварії
327. Період до завершення необхідних захисних заходів і завершується одночасно зі скасуванням всіх обмежень на життєдіяльність населення забруднених територій і переходом до повсякденного санітарно-дозиметричного контролю радіаційної обстановки, що характерна для умов «контрольованого опромінення» - це:
1. фаза рятування перебігу радіаційної аварії
2. рання фаза перебігу радіаційної аварії
3. середня фаза перебігу радіаційної аварії
4. *пізня фаза перебігу радіаційної аварії
5. фаза стабілізації перебігу радіаційної аварії
328. При радіаційних аваріях з найбільшою ймовірністю трапляються наступні види ураження:
1. короткочасне рівномірне гамма-опромінювання чи опромінювання нейтронного характеру; нерівномірне опромінювання;
2. загальне довготривале, або фракційне, опромінювання;
3. одночасна комбінована, або послідовна, дія радіаційного та інших уражаючих факторів;
4. місцеве, або сполучене, радіаційне ураження, що викликано зовнішнім опроміненням і дією радіонуклідів, які апліковані на шкірі, слизових оболонках або потрапили усередину;
5. *всі відповіді правильні
329. Скільки виділяють категорій населення, стосовно потреби у медичному захисті на ранній і середній фазах радіаційної аварії:
1. дві
2. *три
3. чотири
4. п’ять
5. шість
330. При розробці заходів лікувально-евакуаційного забезпечення населення при хімічних катастрофах слід враховувати:
2. можливість переносу СДОР за напрямком вітру на великі відстані та пов’язані з цим ураження серед населення на значній відстані від джерела викиду
3. можливість проникнення СДОР унегерметизовані приміщення і накопичення там уконцентрації на рівні токсодози. що несе небезпеку ураження людей
4. різноманітність СДОР, що утруднює створення ефективних уніфікованих засобів захисту людей від ураження
5. спроможність СДОР викликати ураження не лише шляхом прямого впливу на людей, а й через предмети довкілля (вода, харчові продукти тощо)
6. *всі відповіді правильні
331. В якій фазі хімічної катастрофи відбувається медичне сортування потерпілих:
1. першій
2. *другій
3. ранній
4. третій
5. пізній
332. Постраждалі внаслідок авіакатастрофи зі значною кровотечею, отруєнням димом, травмами обличчя, щелепи, з ознаками задухи, пошкодженням черепу, з комою, складними переломами, значними опіками (понад 30 %), пошкодженням спинного мозку і будь-яким типом шоку, потребують невідкладної медичної допомоги, належать до:
1. п’ятої категорії
2. другої категорії
3. третьої категорії
4. *першої категорії
5. четвертої категорії
333. Постраждалі внаслідок авіакатастрофи з травмами грудної клітини без ознак задухи, закритими переломами кінцівок, опіками (менше 30 %), пошкодженнями черепу без коми або шоку, а також з пошкодженнями м'яких частин тіла, медична допомога може бути надана через деякий час, належать до:
1. п’ятої категорії
2. *другої категорії
3. третьої категорії
4. першої категорії
5. четвертої категорії
334. Постраждалі внаслідок авіакатастрофи, які мають незначні травми і в основному потребують психотерапевтичної допомоги, належать до:
1. п’ятої категорії
2. другої категорії
3. першої категорії
4. *третьої категорії
5. четвертої категорії
335. Постраждалі внаслідок аварії на шахті у тяжкому стані: термічні опіки до 40 % поверхні тіла, переломи ребер, кісток кінцівок, таза, отруєння середнього і тяжкого ступеня; шок III—IV ступеня, належать до:
1. четвертої групи
2. *третьої групи
3. другої групи
4. п’ятої групи
5. першої групи
336. Постраждалі внаслідок аварії на шахті у дуже тяжкому стані: термічні опіки більше ніж 40 % поверхні тіла, переломи кісток, в тому числі і черепа, внутрішньопорожнинні крововиливи, отруєння оксидом вуглецю різного ступеня; шок III—IV ступеня, термінальні стани, належать до:
1. першої групи
2. другої групи
3. третьої групи
4. *четвертої групи
5. п’ятої групи
337. Яке формування розгортається неподалік від району аварії на шахті та проводить огляд потерпілих і їх медичне сортування:
1. *підземна медична база
2. лікарсько-сестринська бригада
3. сортувальна бригада
4. гірничорятувальна бригада
5. загін першої медичної допомоги
338. У якому співвідношенні розраховується кількість БШМД, які направляються на місце транспортної катастрофи:
1. одна бригада на 2-3 потерпілих
2. одна бригада на 3-4 потерпілих
3. *одна бригада на 1-2 потерпілих
4. одна бригада на 5 потерпілих
5. одна бригада на 3-5 потерпілих
339. Що повинен зробити негайно боєць-респіраторщик, фельдшер чи лікар реанімаційно-протишокової групи (РПГ) при виявленні потерпілого шахтаря:
1. *одягти на нього ізолюючий киснево-дихальний апарат
2. виявити очевидні механічні ушкодження
3. провести іммобілізацію
4. зупинити кровотечу
5. евакуювати
340. Комплекс організаційних, правових, медичних, гігієнічних і протиепідемічних заходів, направлених на попередження виникнення і ліквідацію інфекційних захворювань, дотримання санітарних правил і норм при різкому погіршенні санітарно-епідемічного стану, збереження здоров'я населення і підтримку його працездатності – це:
1. санітарно-гігієнічне забезпечення
2. *санітарно-протиепідемічне забезпечення
3. лікувально-евакуаційне забезпечення
4. медична евакуація
5. основні завдання ДСМК
341. На якому рівні здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд за санітарно-епідеміологічною обстановкою:
1. державному
2. територіальному
3. місцевому
4. об’єктовому
5. *всі відповіді вірні
342. Різкі, часто непередбачені зміни в звичайній обстановці, які виникли в результаті катастрофи і її наслідків, що характеризуються численними людськими жертвами, масовими захворюваннями і ураженням людей, різким погіршенням санітарно-епідемічної обстановки, вкрай складною епідемічною ситуацією – це:
1. санітарно-гігієнічне забезпечення
2. санітарно-протиепідемічне забезпечення
3. санітарно-гігієнічна обстановка
4. санітарно-протиепідемічна обстановка
5. *надзвичайна ситуація для санітарно-епідеміологічної служби
343. Територія, на якій у певних межах часу і простору сталося зараження людей збудниками заразних хвороб і набуло масового характеру розповсюдження інфекційних захворювань – це:
1. *епідемічний осередок
2. епідемічна захворюваність
3. епідемічний спалах
4. епідемічний процес
5. епідемія
344. Назвіть чинники епідемічного осередку:
1. наявність у зонах катастроф не ізольованих інфекційних хворих серед потерпілого населення і можливість розповсюдження ними збудників;
2. уражені, які потребують госпіталізації, оцінювані з точки зору ризику зараження;
3. здорове населення, що контактувало з інфекційними хворими і потребує обсервації, оцінюване з точки зору ризику зараження;
4. зовнішнє середовище, небезпечне для зараження людей;
5. *всі відповіді вірні
345. Постійно реєстрована на певній території захворюваність, властива даній місцевості – це:
1. *епідемічна захворюваність
2. епідемічний спалах
3. епідемія
4. епідемічний процес
5. епідемічний осередок
346. Явище виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань серед людей, що являє безперервний ланцюг послідовно виникаючих однорідних захворювань – це:
1. епідемічна захворюваність
2. епідемічний спалах
3. епідемія
4. *епідемічний процес
5. епідемічний осередок
347. Обмежений в часі і по території різкий підйом захворюваності, пов'язаний з одномоментним зараженням людей – це:
1. епідемічна захворюваність
2. *епідемічний спалах
3. епідемія
4. епідемічний процес
5. епідемічний осередок
348. Масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі у межах певного регіону, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності, який реєструється на цій території – це:
1. епідемічна захворюваність
2. епідемічний спалах
3. *епідемія
4. епідемічний процес
5. епідемічний осередок
349. Незвичайно велике розповсюдження захворюваності як по рівню, так і за масштабом розповсюдження на ряд країн, цілих континентів і навіть всієї земної кулі – це:
1. епідемічна захворюваність
2. епідемічний спалах
3. епідемія
4. епідемічний процес
5. *пандемія
350. Біологічна властивість тканин організму людини або тварини бути оптимальним середовищем для розмноження збудника і відповідати на його проникнення інфекційним процесом – це:
1. *сприйнятливість
2. чутливість
3. захворюваність
4. епідемічний процес
5. епідемічний осередок
351. Хвороботворні мікроорганізми та бактеріальні отрути, призначені для ураження людей, тварин, рослин і зараження запасів продовольства, а також боєприпаси, за допомогою яких вони використовуються – це:
1. біологічний фактор
2. *біологічна зброя
3. біологічно небезпечні речовини
4. небезпечний фактор
5. шкідливий фактор
352. В якості біологічної зброї можуть використовуватись:
1. бактерії
2. віруси
3. рикетсії
4. грибки
5. *всі відповіді вірні
353. Назвіть клінічні форми сибірської виразки:
1. легенева, септична, кишкова
2. *шкірна, кишкова, легенева
3. бубонна, легенева, кишкова
4. шкірна, септична, кишкова
5. кишкова, бубонна, септична
354. Скільки виділяють клінічних форм чуми:
1. дві
2. три
3. чотири
4. *п’ять
5. шість
355. Яка норма витрат води для потреб потерпілих на одну людину:
1. 5 л/добу
2. *10 л/добу
3. 15 л/добу
4. 20 л/добу
5. 25 л/добу
356. Яка норма витрат води на один день лікування:
1. 10 л/добу
2. 20 л/добу
3. 40 л/добу
4. 50 л/добу
5. *75 л/добу
357. Яка норма витрат води на миття однієї людини:
1. 10 л
2. 50 л
3. 40 л
4. 75 л
5. *45 л
358. Що з нижчевказаного не належить до немедичних сил і засобів системи протиепідемічного захисту населення:
1. *заклади і формування санітарно-епідеміологічної служби;
2. територіальні й регіональні адміністративні органи, надзвичайні протиепідемічні комісії (НПК);
3. господарські органи і заклади, підприємства, організації;
4. рятувальні формування різноманітних міністерств і відомств, підрозділи Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони, Міністерства надзвичайних ситуацій України;
5. населення країни
359. Що з нижчевказаного не належить до медичних сил і засобів системи протиепідемічного захисту населення:
1. *надзвичайні протиепідемічні комісії
2. станції швидкої та невідкладної медичної допомоги
3. центри екстреної медичної допомоги;
4. медичні формування (бригади екстреної медичної допомоги різного профілю)
5. заклади і формування санітарно-епідеміологічної служби
360. Загальне керівництво і координація дій у вогнищах масових, особливо небезпечних і карантинних хвороб покладається на:
1. центри екстреної медичної допомоги
2. *надзвичайні протиепідемічні комісії
3. санітарно-епідеміологічної служби
4. міністерство надзвичайних ситуацій
5. адміністративні органи
361. До складу надзвичайної протиепідемічної комісії входять:
1. лікувальна група
2. протиепідемічна група
3. карантинна група
4. лабораторна і дезинфекційна група
5. *всі відповіді вірні
362. Карантинна (обсерваційна) група надзвичайної протиепідемічної комісії здійснює керівництво і контроль за:
1. організацією ізоляційно-обмежувальних і режимних заходів
2. охороною епідемічного вогнища
3. організацією контрольно-пропускної і внутрішньої комендантської служб
4. виконанням вимог протиепідемічного режиму в ізоляторах, обсерваторах, лікарнях
5. *всі відповіді вірні
363. Протиепідемічна група надзвичайної протиепідемічної комісії здійснює керівництво і надання допомоги у:
1. проведенні заходів щодо визначення кордонів епідемічного вогнища,
2. розвідки й оцінки санітарно-епідемічного стану району НС,
3. проведення епідемічного обстеження,
4. відбору і доставки матеріалу для лабораторного дослідження, організації загальної і екстреної профілактики
5. *всі відповіді вірні
364. Засідання надзвичайної протиепідемічної комісії проводиться:
1. *щодня
2. один раз в три дні
3. один раз на тиждень
4. два рази на день
5. один раз на два тижні
365. Збір і передача відомостей про санітарно-гігієнічну і епідеміологічну обстановку в зоні НС, що полягає в отриманні даних про епідемічні вогнища, якість повітря, води і продовольства, санітарний стані території, житлового фонду, комунальних і інших об'єктів, що впливають на проведення спеціальних і профілактичних заходів, які організуються і проводяться санітарно-епідеміологічною службою – це:
1. лікувально-евакуаційне забезпечення
2. санітарно-гігієнічне забезпечення
3. *санітарно-епідеміологічна розвідка
4. санітарно-епідеміологічні завдання
5. протиепідемічні заходи
366. Систематичне отримання відомостей про стан здоров’я населення району НС — це:
1. *епідеміологічне спостереження
2. епідеміологічна захворюваність
3. санітарно-гігієнічне забезпечення
4. санітарно-епідеміологічна розвідка
5. санітарно-епідеміологічні завдання
367. Яке формування ДСМК проводить санітарно-епідеміологічну розвідку:
1. група медичної розвідки
2. санітарний пост
3. *група епідеміологічної розвідки
4. санітарна дружина
5. санепідстанції
368. До складу групи епідеміологічної розвідки входить:
1. 1-2 чол.
2. *3-5 чол.
3. 6-7 чол.
4. 7-8 чол.
5. 8-10 чол.
369. За результатами розвідки санітарно-епідеміологічний стан району НС може бути визначений як:
1. благополучний
2. нестабільний
3. неблагополучний
4. надзвичайний
5. *всі відповіді правильні
370. Протягом доби група епідеміологічної розвідки має можливість провести санітарно-епідеміологічне обстеження території площею:
1. 10-12 км2
2. 15-20 км2
3. *25-30 км2
4. 30-35 км2
5. 35-40 км2
371. Протягом доби група епідеміологічної розвідки має можливість провести санітарно-епідеміологічне обстеження і взяти:
1. 3-5 проб
2. 5-6 проб
3. *8-12 проб
4. 12-15 проб
5. 15-18 проб
372. Які методи використовуються для збору інформації про санітарно-епідеміологічний стан території:
1. безпосереднє обстеження (обхід і огляд) районів окремих об'єктів
2. отримання даних від медичних працівників і місцевих органів влади
3. опитування місцевих жителів
4. взяття проб і проведення лабораторних досліджень
5. *всі відповіді правильні
373. Стан території, на якій інфекційні захворювання серед населення відсутні або наявні поодинокі випадки захворювання, не пов'язані між собою – це:
1. надзвичайний стан
2. несприятливий стан
3. нестабільний стан
4. *благополучний стан
5. зараження території
374. Стан території, на якій серед населення виникають окремі, не зареєстровані раніше інфекційні захворювання, групові захворювання без подальшого розповсюдження, тобто без ознак епідемії – це:
1. надзвичайний стан
2. несприятливий стан
3. *нестабільний стан
4. благополучний стан
5. зараження території
375. Стан території, на якій виникають групові інфекційні захворювання з тенденцією до подальшого розповсюдження або відзначаються поодинокі випадки захворювання на особливо небезпечні інфекційні хвороби – це:
1. надзвичайний стан
2. *несприятливий стан
3. нестабільний стан
4. благополучний стан
5. зараження території
376. Стан території, на якій виникає епідемія або відзначаються групові ураження особливо небезпечними інфекційними захворюваннями – це:
1. *надзвичайний стан
2. несприятливий стан
3. нестабільний стан
4. благополучний стан
5. зараження території
377. Система тимчасових організаційних, режимно-обмежувальних, адміністративно-господарських, правових, лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, направлених на попередження винесення збудника небезпечного інфекційного захворювання за межі епідемічного вогнища, забезпечення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичного вогнища і подальшу їх ліквідацію – це:
1. *карантин
2. санітарно-гігієнічне забезпечення
3. обсервація
4. епідеміологічне спостереження
5. санітарно-епідеміологічна розвідка
378. Які спеціальні формування розгортають для контролю за здійсненням протиепідемічного режиму при виїзді і в'їзді населення, вивезенні і ввезенні вантажу:
1. група епідеміологічної розвідки
2. група медичної розвідки
3. *контрольно-пропускні пункти
4. евакуаційний приймач
5. санпропускник
379. Знезараження індивідуальних запасів питної води здійснюють кип'ятінням у разі спорової форми збудника протягом:
1. 15 хв.
2. 10 хв.
3. 20 хв.
4. 30 хв.
5. *45 хв.
380. Знезараження індивідуальних запасів питної води здійснюють кип'ятінням у разі вегетативної форми збудника протягом:
2. 15 хв.
3. *10 хв.
4. 20 хв.
5. 30 хв.
6. 45 хв.
381. Режимно-обмежувальні заходи, що передбачають разом з посиленням медичного і ветеринарного спостереження і проведенням протиепідемічних, лікувально-профілактичних і ветеринарно-санітарних заходів обмеження переміщення і пересування людей або сільськогосподарських тварин у всіх суміжних із зоною карантину територіях – це:
1. карантин
2. санітарно-гігієнічне забезпечення
3. *обсервація
4. епідеміологічне спостереження
5. санітарно-епідеміологічна розвідка
382. Комплекс медичних заходів, направлених на швидке попередження інфекційних захворювань серед населення при підозрі на зараження і при природному перебігу епідемічного процесу – це:
1. карантин
2. обсервація
3. епідеміологічне спостереження
4. *екстрена профілактика
5. санітарно-епідеміологічне забезпечення
383. Екстрена профілактика в епідемічних вогнищах поділяється на:
1. первинну і вторинну
2. ранню і пізню
3. *загальну і спеціальну
4. ранню і спеціальну
5. загальну і вторинну
384. Тривалість курсу загальної екстреної профілактики визначається часом, необхідним для виявлення, ідентифікації і визначення чутливості збудника до антибіотиків і складає в середньому:
1. 12-24 год.
2. 1-2 доби
3. *2-5 діб
4. 5-6 діб
5. 6-7 діб
385. Який основний препарат використовують для проведення загальної екстреної профілактикі в епідвогнищі:
1. *доксициклин
2. рифампицин
3. тетрациклін
4. сульфатон
5. пеніцилін
386. Екстрена профілактика організовується і проводиться:
1. у формуваннях і установах, що здійснюють попередження або ліквідацію виниклих спалахів інфекційних захворювань, - керівниками формувань і установ;
2. у формуваннях рятувальників і постраждалого населення силами медичної санітарно-епідеміологічної служби;
3. в організованих дитячих колективах, - керівниками і медичними працівниками цих колективів, що потрапили в зону катастрофи і увійшли до меж карантину;
4. серед декретованих контингентів - дільничними поліклініками і іншими медичними установами, які для цієї мети формують бригади медичного обслуговування
5. *всі відповіді правильні
387. Бригади, які проводить щеплення при проведенні протиепідемічних заходів, створюються:
1. *амбулаторно-поліклінічними установами
2. санепідстанціями
3. інфекційними стаціонарами
4. НДІ медичного профілю
5. спеціалізованими протиепідемічними формуваннями
388. До складу бригади, яка проводить щеплення при проведенні протиепідемічних заходів, входять:
1. лікар і медсестра
2. фельдшер і санітар
3. *лікар і дві медсестри
4. лікар і лаборант
5. медсестра і лаборант
389. Знищення в навколишньому середовищі збудників інфекційних хвороб – це:
1. дезинсекція
2. дератизація
3. дегазація
4. дезактивація
5. *дезинфекція
390. У зоні карантину робота проводиться медичною бригадою у складі:
1. 1 лікаря, 2 медсестер
2. 1 лікаря, 2 дезинфекторів
3. 2 медсестер, 2 дезинфекторів
4. *1 лікаря, 2 медсестер, 2 дезинфекторів і кількох сандружинників
5. 1 лікаря, 2 дезинфекторів і кількох сандружинників
391. На медичну бригаду виділяють дільницю з населенням:
1. 200-500 чол.
2. 500-700 чол.
3. 600-800 чол.
4. 800-1200 чол.
5. *1000-1500 чол.
392. Для виявлення хворих медичні бригада проводить подвірні (по квартирні обходи:
1. 1 раз в день
2. *2 рази в день
3. 3 рази в день
4. 4 рази в день
5. 1 раз в два дні
393. На етапах медичної евакуації проводять медичне сортування інфекційних хворих, внаслідок якого виділяють:
1. *2 групи хворих
2. 3 групи хворих
3. 4 групи хворих
4. 5 груп хворих
5. 6 груп хворих
394. Усі інфекційні стаціонари незалежно від їх місткості та приміщень, у яких вони розташовані повинні бути принципово однотипними і розгортатися з урахуванням вимог протиепідемічного режиму і складаються з:
1. 3 частин
2. *2 частин
3. 4 частин
4. 5 частин
5. 6 частин
395. Інфекційна лікарня складається з:
1. «заразної» та господарської зони
2. зони обмежень та стаціонару
3. *зони суворого протиепідемічного режиму та зони обмежень
4. зони особливо небезпечних та малоконтагіозних інфекцій
5. інфекційної та адміністративної частин
396. Медичний персонал інфекційної лікарні проходить на робоче місце у зону суворого протиепідемічного режиму та повертається з нього через:
1. санітарно-контрольний пункт
2. контрольно-пропускний пункт
3. *санпропускник для персоналу
4. приймальне відділення
5. бактеріологічну лабораторію
397. Виписування реконвалісцентів із інфекційної лікарні відбувається після:
1. зникнення симптомів захворювання
2. завершення терміну ізоляції
3. *повного клінічного одужання, завершення терміну ізоляції та припинення виділення бактерій
4. після припинення виділення бактерій та проведення екстреної профілактики
5. зникнення симптомів хвороби та проведення екстреної профілактики
398. Скільки разів проводять бактеріологічне обстеження персоналу лікарні для хворих на холеру та відділень для носіїв вібріону:
1. 1 раз в 2 дні
2. 1 раз в 3 дні
3. 1 раз в 5 днів
4. 1 раз в тиждень
5. *1 раз в 10 днів
399. Під час перебування у зоні суворого протиепідемічного режиму медичному персоналу забороняється:
1. працювати натще, без захисного одягу, вживати їжу, пити воду, палити, користуватися загальним туалетом;
2. виносити з відділення будь-які речі без дезінфекції;
3. виходити з приміщень на територію та у господарські служби у захисному одязі;
4. передавати, хворим продукти харчування та інші предмети від відвідувачів;
5. *всі відповіді правильні
400. Для захисту від зараження збудниками особливо небезпечних інфекцій при всіх основних механізмах їх передачі через укус комах, повітряно-краплинним шляхом і при безпосередньому контакті із зараженим матеріалом, використовують:
1. загальновійськовий комплект
2. комплект Л-1
3. *протичумний костюм
4. протигаз
5. респіратор
401. Що не входить до складу захисного протичумного костюму:
1. комбінезон
2. рукавички
3. шапочка (косинка)
4. ватно марлева пов’язка
5. *плащ-накидка
402. Скільки розрізняють типів захисних протичумних костюмів залежно від характеру виконуваної роботи медичними працівниками:
1. два
2. три
3. *чотири
4. один
5. п’ять
403. При розтині трупів людей і тварин в епідемічному осередку використовують протичумний костюм і додатково надягають:
1. *клейонковий фартух, нарукавники та другу пару рукавичок
2. протигаз, рукавички
3. глибокі калоші
4. комбінезон
5. чоботи
404. Для знезараження костюма повинні бути передбачені:
1. таз або бачок з дезинфікуючим розчином для обробки зовнішньої поверхні чобіт або галош (1-3% р-р хлораміну; 3% р-р перекису водню
з 0,5% р-ром миючого засобу; 3-5% р-р лізолу);
2. бак з дезинфікуючим розчином (3-8% р-р лізолу, 1-3% р-р хлораміну) для знезараження рушника, халата, капюшона, косинки, рукавичок;
3. таз з дезинфікуючим розчином для обробки рук (3-5% р-р лізолу,
0,5-1% р-р хлораміну); банка з 70% спиртом для знезараження окулярів і фонендоскопів;
4. банка (каструля) з дезинфікуючим розчином (1-3% р-р хлораміну) або мильною водою для знезараження ватно-марлевих пов’язок, респіраторів (в останньому випадку - кип'ятінням протягом 30 хв.)
5. *всі відповіді правильні
405. Для знезараження окулярів і фонендоскопів після роботи у епідвогнищі, використовують:
1. 1-3% р-н хлораміну
2. 3-5% р-н лізолу
3. 3% р-н перекису водню
4. 0,5% р-н миючого засобу
5. *70% спирт
406. Після зняття захисного костюму руки обробляють:
1. *70% спиртом
2. 1-3% р-ном хлораміну
3. 3% р-ном перекису водню
4. 3-5% р-ном лізолу
5. 0,5% р-ном миючого засобу
407. Тривалість роботи в протичумному костюмі першого типу не повинна перевищувати:
1. 1 год.
2. 2 год.
3. *3 год.
4. 4 год.
5. 5 год.
408. Залежно від характеру інфекції персонал інфекційної лікарні переводиться на казармений стан. Він обов'язковий для персоналу, який обслуговує:
1. *хворих з легеневими формами чуми, геморагічними гарячками, спричиненими вірусами першої групи патогенності, з підозрою на ці захворювання та осіб, які спілкувалися з ними;
2. хворих з усіма видами хвороб, що віднесені до особливо небезпечних інфекцій
3. харчоблок та лабораторію
4. осіб, які підозрюються на захворювання особливо небезпечними інфекціями
5. немає вірної відповіді
409. Згідно зі штатним розкладом, в інфекційно-епідеміологічну бригаду входить:
1. 3 чол.
2. 5 чол.
3. 7 чол.
4. *8 чол.
5. 10 чол.
410. Інфекційно-епідеміологічна бригада протягом робочого дня (12 год.) може обстежити територію з населенням:
1. 1500 чол.
2. 5 тис. чол.
3. 10 тис. чол..
4. 20 тис. чол.
5. *25 тис. чол..
411. Інфекційно-епідеміологічна бригада протягом робочого дня (12 год.) може провести огляд:
1. 20 чол.
2. 30 чол.
3. 50 чол.
4. 75 чол.
5. *100 чол.
412. При проведенні екстреної неспецифічної профілактики витрата антибіотиків може складати:
1. 0,5-1 г на одну людину
2. 1-2 г на одну людину
3. 2-3 г на одну людину
4. *3-5 г на одну людину
5. 5-7 г на одну людину
413. Скільки квартир площею до 60 м2 протягом робочого дня може обробити дезінфекційна група у складі дезінфектора і двох санітарів:
1. 5 квартир
2. 10 квартир
3. 15 квартир
4. 20 квартир
5. *25 квартир
414. Результати проведеної санітарно-епідеміологічної розвідки заносять до:
1. медичної карти
2. журналу обстеження території
3. *карту санітарно-епідеміологічної розвідки
4. карти медичної розвідки
5. амбулаторний журнал
Дата добавления: 2018-05-13; просмотров: 601; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!