Потужність різання, квт, розраховують по формулі:
Практична робота №3
Тема: Розрахунок режимів різання при токарній обробці аналітичним методом. Визначення основного часу.
Мета: Вивчити методику розрахунку режимів різання аналітичним способом. Ознайомитися та придбати навички роботи з довідковою літературою.
Теоретичні відомості
Обробка заготовок точінням здійснюється при сполученні двох рухів: рівномірного обертового руху деталі - руху різання (або головного рух) і рівномірного поступального руху різця уздовж або поперек осі деталі - рух подачі. До елементів режиму різання ставляться: глибина різання t, подача S, швидкість різання V.
Глибина різання t, мм - величина зрізу шару металаза один прохід, що вимірюється в напрямку, перпендикулярному обробленої поверхні, тобто перпендикулярно напрямку подачі.
При чорновому точінні та отсутствий обмежень по потужності верстата, твердості системи ВПІД приймається рівномірний припуск на обробку; при чистовому точінні припуск знімається з поверхні заготовки за два проходи й більше. На кожному наступному проході варто призначати меншу глибину різання, чим на попередньому. При параметрах шорсткості обробленої поверхні Ra= 3,2 мкм, включно t = 0,5 ÷ 2,0 мм; ≥ 0,8 мкм, t = 0,1 ÷ 0,4 мм. При чорновій обробці, як правило, глибину різання призначають рівною загальному припуску, тобто припуск знімають за один прохід. При чистовій обробці припуск залежить від вимог точності та шорсткості поверхні що обробляється.
|
|
Глибина різання розраховується:
(1)
де: h - припуск, мм;
D - діаметр заготовки, мм;
d - діаметр деталі, мм.
Подача S мм/об - величина переміщення ріжучої кромри інструмента відносно обробленої поверхні в напрямку подачі за одиницю часу (хвилинна подача - Sм) або за один оберт заготовки. При чорновому точіні подача приймається максимакльно припустимою згідно з потужності верстата, твердості системи ВПІД, міцності ріжучої пластини та міцності державки різця. Подачі, що рекомендують, при чорновому зовнішньому точінні приведені в [1], табл.11, а при чорновому розточуванні - в [1], табл.12.
Максимальні величини подач при токарній обробці стали 45, твердосплавними пластинами, наведені в [1], табл.13. Подачі при чистовому точінні вибирають залежно від необхідних параметрів шорсткості обробленої поверхні й радіуса при вершині різця [1], табл.14.
|
|
При прорізанні пазів і відрізанні величина поперечної подачі залежить від властивостей оброблюваного матеріалу, розмірів паза й діаметрів обробки [1], табл. 15. Подачі, що рекомендують, при фасоном точінні наведені в [1], табл. 16.
Швидкість різання V, м /хв - величина переміщення точки ріжучої кромки інструмента щодо поверхні різання в напрямку руху різання за одиницю часу. При зовнішніьому поздовженому та поперечному точінні й розточуванні швидкість різання розраховують по емпіричній формулі:
V = , (2)
При відрізанні, прорізанні й фассоном точінні - по формулі:
V = (3)
де: Сv - коефіцієнт, що враховує умови обробки [1], табл.17;
m, x, y - показники ступеня [1], табл.17;
T - період стійкості інструмента, середнє значення стійкості Т при одноінструментальній обробці дорівнює 30 - 60 хв.;
t - глибина різання, мм;
S - подача, мм/об;
Kv - узагальнений поправочний коефіцієнт, що враховує зміни умов обробки стосовно табличного значення швидкості:
|
|
, (4)
де: Kmv - коефіцієнт, що враховує вплив матеріалу заготівлі, [1],
табл. 1- 4;
Knv - коефіцієнт, що враховує стан поверхні заготовки, [1], табл. 5;
Kuv - коефіцієнт, що враховує матеріал інструмента, [1], табл. 6;
K v - коефіцієнт, що враховує головний кут у плані різця, [1], табл. 18;
Krv - коефіцієнт, що враховує радіус при вершині різця - враховується тільки для різців із швидкорізальної сталі, [1], табл. 18.
Оздоблювальна токарна обробка має ряд особливостей, що відрізняють її від чорнового й межоперационного точіння. Режими різання, що рекомендуються при тонкому (алмазному) точінні на швидкохідних токарних верстатах підвищеної точності та розточних верстатів наведені окремо в [1], табл. 19.
Частота обертання шпинделя верстата, об/хв. При налаштуванні верстата необхідно встановити частоту обертання шпинделя, що забезпечує розрахункову швидкість різання. Частота обертання шпинделя верстата розраховується:
, об/мин (5)
Основний технологічний (машинний) час, Т, хв - час, протягом якого відбувається зняття сружки без особистої участі робітника.
|
|
Сила різання, Н Силу різання, прийнято розкладати на складові сили, в напрямку по координатних осях верстата (тангенціальну Рz, радіальну Рy і вістову Рх). При зовнішньому поздовженому і поперечному точінні, розточуванні, відрізанні, прорізанні пазів і фассоному точінні цих складові розраховують по формулі:
= 10 (6)
де: t - довжина леза різця, при відрізанні, прорізанні й фасонному точінні;
- постійна сили різання наведені в [1], табл. 22
х, у, n - показники ступеня для конкретных умов обробки для кожної із складових сили різання наведені в [1], табл. 22. - поправочний коефіцієнт являє собою добуток ряду коефіцієнтів ( , що враховують фактичні умови точіння. Значення цих коефіцієнтів наведені в [1], табл. 9, 10 й 23.
Потужність різання, квт, розраховують по формулі:
N = , кВт (7)
При одночасній роботі декількох інструментів ефективну потужність визначають як сумарну потужність окремих інструментів.
Основний (машинний) час, хв:
, хв (8)
де L - шлях інструмента в напрямку робочої подачі, мм;
і - кількість проходів.
L= l+ y + , мм (9)
де l - розмір оброблюваної поверхні в напрямку подачі;
y - величина врізання, мм;
- величина переперегони, мм, =1 ¸2 мм.
y= t×ctgj, (10)
де t - глибина різання;
j - головний кут у плані різця.
Завдання на практичне заняття №3
Виконати розрахунок режимів різання аналітичним способом (по емпіричній формулі) по заданому варіанту для обробки на токарно-гвинторізному верстаті 16К20.
Вихідні дані наведені в таблиці 1.
Таблица 1
Номер варі-анта | Заготовка, материал та його властивості | Вид обробки і параметри шорсткості | D, мм | d, мм | l, мм |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1 | Прокат. Сталь 20, sв=500 МПа | Обтачивание на проход Ra=12,5 мкм | 90 | 82h12 | 260 |
2 | Отливка с коркой. Серый чугун СЧ 20, НВ160 | Обтачивание на проход Ra=12,5 мкм | 120 | 110h12 | 310 |
3 | Поковка. Сталь 12Х18Н9Т, НВ180 | Обтачивание в упор Ra=1,6 мкм | 52 | 50e9 | 400 |
4 | Прокат. Сталь 14Х17Н2, НВ200 | Растачивание в упор Ra=3,2 мкм | 90 | 93H11 | 30 |
5 | Отливка без корки СЧ30, НВ220 | Растачивание на проход Ra=3,2 мкм | 80 | 83H11 | 50 |
6 | Отливка с коркой. Серый чугун СЧ 20, НВ210 | Растачивание на проход Ra=12,5 мкм | 120 | 124H12 | 100 |
7 | Прокат. Сталь 38ХА, sв=680 МПа | Обтачивание на проход Ra=12,5 мкм | 76 | 70h12 | 315 |
8 | Обработанная. Сталь 35, sв=560 МПа | Растачивание на проход Ra=3,2 мкм | 97 | 100H11 | 75 |
9 | Отливка с коркой. Серый чугун СЧ 15, НВ170 | Обтачивание в упор Ra=12,5 мкм | 129 | 120h12 | 340 |
10 | Обработанная. Серый чугун СЧ 10, НВ160 | Подрезание сплошного торца Ra=12,5 мкм | 80 | 0 | 3,5 |
11 | Поковка. Сталь 40ХН, sв=700 МПа | Растачивание на проход Ra=3,2 мкм | 77 | 80H11 | 45 |
12 | Обработанная. Сталь Ст3, sв=600 МПа | Подрезание сплошного торца Ra=12,5 мкм | 90 | 0 | 5 |
13 | Прокат. Сталь 40Х, sв=750 МПа | Обтачивание в упор Ra=0,8 мкм | 68 | 62e9 | 250 |
14 | Обработанная. Сталь Ст5, sв=600 МПа | Растачивание на проход Ra=12,5 мкм | 73 | 80H12 | 35 |
15 | Отливка с коркой. Серый чугун СЧ 20, НВ180 | Обтачивание на проход Ra=12,5 мкм | 62 | 58h12 | 210 |
16 | Отливка с коркой. Серый чугун СЧ 20, НВ200 | Подрезание втулки Ra=3,2 мкм | 80 | 40 | 2,5 |
17 | Поковка. Сталь 20Х, sв=580 МПа | Растачивание сквозное Ra=1,6 мкм | 48 | 50H9 | 50 |
18 | Обработанная. Сталь 50, sв=750 МПа | Подрезание торца втулки Ra=3,2 мкм | 60 | 20 | 2,0 |
19 | Отливка с коркой. Бронза Бр АЖН 10-4, НВ170 | Обтачивание на проход Ra=1,6 мкм | 88 | 85e12 | 140 |
20 | Прокат. Латунь ЛМцЖ 52-4-1, НВ220 | Растачивание в упор Ra=3,2 мкм | 48 | 53H11 | 65 |
21 | Обработанная. Серый чугун СЧ 30, НВ220 | Подрезание торца Ra=1,6 мкм | 65 | 0 | 1,5 |
22 | Обработанная. Серый чугун СЧ 20, НВ220 | Обработка в упор Ra=3,2 мкм | 74 | 80H11 | 220 |
23 | Поковка. Сталь 30ХН3А, sв=800 МПа | Обработка на проход Ra=12,5 мкм | 105 | 115H12 | 260 |
24 | Прокат. Сталь 30ХМ, sв=780 МПа | Подрезание торца Ra=1,6 мкм | 80 | 0 | 2,5 |
25 | Обработанная. Сталь 45, sв=650 МПа | Обработка на проход Ra=1,6 мкм | 72 | 80H9 | 100 |
26 | Прокат. Сталь ШХ15, sв=700 МПа | Растачивание на проход Ra=3,2 мкм | 90 | 95H11 | |
27 | Поковка. Ковкий чугун КЧ30, НВ163 | Обтачивание на проход Ra=12,5 мкм | 115 | 110h7 | |
28 | Отливка с коркой. Серый чугун СЧ 15, НВ163 | Обтачивание в упор Ra=6,3 мкм | 150 | 142h8 | |
29 | Прокат. Бронза Бр АЖ 9-4, sв=500 МПа | Растачивание в упор Ra=12,5 мкм | 60 | 69H11 | |
30 | Прокат. Сталь 35Г2, sв=618 МПа | Подрезание торца втулки Ra=6,3 мкм | 100 | 80 |
Порядок виконання роботи
1. Користуючись інструкцією та додатковою літературою, вивчити методику визначення режимів різання. Ознайомитися з довідником [1] або [2]. Ознайомитися з умовою завдання;
2. Виконати ескіз обробки;
3. Вибрати різальний інструмент;
4. Призначити глибину різання;
5. Визначити подачу;
6. Розрахувати швидкість різання;
7. Визначити частоту обертання шпинделя верстата й скорегувати її по паспорту верстата;
8. Визначити дійсну швидкість різання;
9. Розрахувати основний технологічний час;
10. Розрахувати силу різання;
11. Визначити потужність різання;
12. Скласти звіт відповідно до шаблона.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 255; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!