Порядок виконання курсової роботи
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО курсової роботи З ДИСЦИПЛІНИ
"матеріалознавство РАДІОапаратів"
для студентів напряму 6.050902 – „Радіоелектронні апарати”
денної форми навчання
Одеса ОНПУ 2012
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО курсової роботи З ДИСЦИПЛІНИ
"матеріалознавство РАДІОапаратів"
для студентів напряму 6.050902 – „Радіоелектронні апарати”
денної форми навчання
Затверджено на засіданні
кафедри інформаційних технологій
проектування в електроніці
та телекомунікаціях,
протокол № 8 від 07.12.2011
Одеса ОНПУ 2012
Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Матеріалознавство радіоапаратів” для студентів напряму 6.050902 – „Радіоелектронні апарати” денної форми навчання / Укл.: О.В.Андріянов, В.А.Мокрицький. Одеса: ОНПУ, 2012. - 27 с.
Укладачі: О.В. Андріянов, канд. фіз.-мат. наук, доцент
В.А.Мокрицький, доктор техн. наук, професор
Зміст
стор
Загалні методичні вказівки
Теоретичні відомості
Курсову роботу студенти виконують для закріплення отриманих теоретичних знань і придбання практичних навичок у галузі матеріалознавства радіоапаратів.
|
|
Завдання на проектування
Провести необхідні розрахунки параметрів діелектричних, напівпровідникових, провідникових та магнітних матеріалів.
Зміст курсової роботи
Курсову роботу необхідно виконувати в складі розрахунково-пояснювальної записки (РПЗ) обсягом 25-30 сторінок рукописного тексту формату А4 і графічного матеріалу обсягом один аркуш формату А3.
Пояснювальна записка, як правило, повинна містити такі розділи:
¾ титульний аркуш (приклад оформлення дивись у додатку);
¾ завдання з курсової роботи, підписане викладачем;
¾ зміст (приклад оформлення дивись у доватку);
¾ вступ;
¾ аналіз діелектричних властивостей матеріалу за індивідуальним завданням;
¾ діелектричні та електричні характеристики діелектриків в задачах матеріалознавства;
¾ визначення параметрів деяких напівпровідників;
¾ розрахунки біметалічного
¾ висновки;
¾ список використаної літератури.
У додатку розміщують графічні побудови, які необхідні за змістом завдань, які виконуються.
Оформлення курсової роботи
Розрахунково-пояснювальну записку варто виконувати відповідно до ДСТ 2.105-79. Її друкують або пишуть від руки темно-синім або чорним чорнилом (або кульковою ручкою) на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 із вмістом основного напису і додаткових граф за формою 2 ДСТ 2.104-68 для заголовного аркуша і за формою 2а для наступних аркушів.
|
|
Розрахунково-пояснювальна записка повинна складатися з розрахунків із необхідними обґрунтуваннями і поясненнями прийнятих рішень, бути стислою і відбивати сутність аналізованих питань.
Формули варто нумерувати арабськими цифрами, розташовуючи їх у круглих дужках із правої сторони аркуша на рівні формули. При розрахунках варто спочатку наводити формули, потім - числові значення всіх розмірів, що входять у формулу, і далі вказувати кінцевий результат. У якості символів і найменувань у формулах варто застосовувати встановлені стандартні позначення. Розшифровування формули варто наводити безпосередньо після її написання. Перший рядок розшифровування символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, повинні починатися зі слова "де" без двокрапки після нього. Значення кожного символу потрібно давати з нового рядка в тій послідовності, у якій вони приведені у формулі.
При використанні ЕОМ потрібно наводити вихідні дані, розрахункові формули і результаті розрахунку. У РПЗ варто проаналізувати обов'язково декілька варіантів машинного розрахунку, а в додатку представити надруковані результати рахунку.
|
|
Текст РПЗ необхідно ілюструвати схемами, кресленнями, графіками, таблицями, фотографіями тощо. Ілюстрації потрібно розташовувати на окремих аркушах найближче до відповідного тексту і нумерувати арабськими цифрами. Ілюстрації повинні мати тематичну назву, що наводять під рисунком. Всі написи в таблицях і текст під рисунками варто оформляти стандартним шрифтом.
Посилання на літературні джерела потрібно наводити в міру їхнього нагадування в тексті, вказуючи в прямих дужках порядковий номер джерела за списком, розміщеному наприкінці РПЗ. У необхідних випадках (при посиланні на числові значення для розрахунків) варто вказувати в дужках номер таблиці, графіка або сторінки (наприклад, [10, с. 115]).
У списку літератури відповідно до ДСТ 7.1-76 указують: 1) для журнальних статей - прізвище й ініціали автора(-ів), точну назву статті, найменування журналу, рік, том, номер сторінки, де опублікована стаття; 2) для книг - прізвище й ініціали авторів, точну назву книги, місто і видавництво, рік випуску, кількість сторінок.
|
|
Всі додатки до РПЗ потрібно нумерувати і перераховувати в змісті. Кожний додаток варто починати з нового аркуша. У правому верхньому куту поміщають слово "Додаток" із порядковим номером, а тематичний заголовок наводять нижче.
Порядок виконання курсової роботи
Курсова робота являє собою самостійну роботу студента, що він робить у відведений для самостійних занять час. Керівник роботи доводить до студентів терміни виконання курсової роботи, що знаходяться в суворій відповідності з графіком навчального процесу. Терміни виконання роботи керівник контролює на консультаціях з курсового проектування. Студент зобов'язаний здавати керівнику результати своєї роботи не менше одного разу в два тижні.
Захист курсової роботи
Захист - форма перевірки якості виконання курсової роботи - містить у собі коротку (5-8 хвилин) доповідь студента з основних результатів курсової роботи перед комісією, що складається з двох викладачів, і відповіді на питання викладачів. Студент повинен дати пояснення по суті роботи, проявити достатній рівень теоретичної підготовки й вміння застосувати його для розв'язання конкретної задачі.
Результати захисту оцінюють оцінкою за стобальною системою. Студент, що не виконав і не здав курсову роботу у встановлений термін або не захистив її, має академічну заборгованість.
Короткі теоретичні відомості
Діелектричні матеріали
Полярізованість Р більшості діелектриків пропорційна напруженості електричного поля Е:
Р=eо(e - 1)Е,
де eо= 8,85×10-12 Ф/м – електрична стала;
e - відносна діелектрична проникність.
Залежність діелектричної проникності газу e від тиску р підкоряється співвідношенню:
de/dp = (e - 1)/p.
Відносна діелектрична проникність діелектричної композиції на основі двох діелектриків визначається формулою Ліхтенеккера
lne =Q1 lne1 + Q2 lne2,
де Q1 та Q2 – об’ємні концентрації компонентів;
e, e1 та e2 – відносні діелектричні проникності діелектричної композиції та компонентів 1 і 2 відповідно.
Температурний коефіцієнт ae відносної діелектричної проникності e:
Стала часу конденсатора
tо= RізС,
де Rіз – опір ізоляції, або опір діелектрика
С – ємність конденсатора.
Значення tо визначається співвідношенням:
де U – напруга на електродах конденсатора після часу t з моменту відключення його від джерела напруги;
Uо – напруга, до якої був зарядженій конденсатор ( при t = 0 ).
Тангенс кута діелектричних втрат при паралельної схемі заміщення діелектрика
де w – циклічна частота, с-1;
Ср – ємність діелектрика при паралельної схемі заміщення, Ф;
R – опір діелектрика, Ом.
Потужність розсіювання Ра, Вт при напрузі U, В
Ра=U2wCptgd.
Тангенс кута діелектричних втрат при послідовної схемі заміщення діелектрика
де Сs – ємність діелектрика при послідовної схемі заміщення, Ом;
r – опір діелектрика, Ом.
Потужність розсіювання при напрузі U
Напруга теплового пробою може бути визначена шляхом порівняння потужності, яка розсіюється у діелектрику з потужністю, яка розсіюється в навколишньому середовищі. Спрощений вираз щодо пробивної напругі Uпр, В має від:
де К=1,15×105 – чисельній коефіцієнт;
s - коефіцієнт теплопередачі діелектрик – метал електродів, Вт/(м2×К);
h – товщина діелектрика, м;
f – частота, Гц;
e - відносна діелектрична проникність;
a - температурний коефіцієнт тангенса кута діелектричних втрат, К-1;
tg do – тангенс кута діелектричних втрат при температурі навколишнього середовища.
Напруга теплового пробою за теорією Фока визначається з наступного виразу:
де lТ – питома теплопровідність діелектрика, Вт/(м×К);
j(с) – функція, значення якої для плоских зразків знаходять з графіка.
Значення с обчислюється за формулою:
де lт1 – питома теплопровідність матеріалу електродів, Вт/(м×К);
s - коефіцієнт теплопередачі діелектрик – метал електродів, Вт/(м2×К);
l – товщина електрода, м.
Напівпровідникові матеріали
Положення Рівня Фермі у власному напівпровіднику визначається виразом:
де Еі – рівень енергії, який відповідає середині забороненої зони, Дж;
- ефективні густини станів щодо дірок валентної зони та електронів зони провідності відповідно;
mc, mv – ефективні маси електронів та дірок відповідно, кг;
h = 6,62×10-34 Дж/c – стала Планка;
k =1,38×10-23 Дж/K – стала Больцмана;
T – абсолютна температура, К.
Власна концентрація носіїв заряду:
де DЕ – ширина забороненої зони напівпровідника, Дж;
Nc, Nv - ефективні густини станів щодо електронів зони провідності та дірок валентної зони відповідно, м-3.
Період кристалічної ґратки речовин кубічної сингонії можна обчислити за формулою:
де NA = 6,02×1023 моль-1 - число Авогадро;
М – молярна маса, кг/моль,
d – густина речовини, кг/м3.
Положення Рівня Фермі у домішковому напівпровіднику відносно дна зони провідності визначається виразом:
де n – концентрація електронів в домішковому напівпровіднику, м-3;
Nc – ефективна густина станів щодо електронів зони провідності, м-3.
Закон Ома у диференційної формі має вигляд:
J=sE = e(nmn+pmp)E,
де J –щільність струму, А;
е=1,6×10-19 Кл – заряд електрону;
s - питома електропровідність, Ом-1×м-1;
n - концентрація електронів, м-3;
p - концентрація дірок, м-3;
mn - рухомість електронів, м2/(В×с);
mp –рухомість дірок, м2/(В×с);
Е - напруженість електричного поля, В/м.
Згідно закону „діючих мас” власна концентрація носіїв заряду у напівпровіднику
ni2 = n×p,
де n - концентрація електронів, м-3;
p - концентрація дірок, м-3.
Провідникові матеріали
Енергія Фермі в металі визначається
де h = 6,62×10-34 Дж/c – стала Планка;
NA = 6,02×1023 моль-1 - число Авогадро;
d – густина речовини, кг/м3;
А – молярна маса речовини, кг/моль.
m = 9,1×10-31 кг - маса вільного електрона, кг.
Магнітні матеріали
Основна крива намагнічування - залежність індукції магнітного поля в речовині від напруженості зовнішнього магнітного поля. З основної кривої намагнічування, можна побудувати залежність статичної та динамічної магнітної проникності від напруженості магнітного поля:
де m0=4 10-7 Гн/м – магнітна постійна.
Для побудови залежності mд=f(H) необхідно провести графічне диференціювання основній кривої намагнічування для 5-6 точок.
Дата добавления: 2018-05-12; просмотров: 156; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!